Спосіб прогнозування перебігу раку передміхурової залози

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу раку передміхурової залози включає визначення рівня простатспецифічного антигену, ступеня диференціації пухлини за Глісоном, стадії захворювання. Додатково визначають показник щільності простатспецифічного антигену. Також визначають ризик виявлення позитивного хірургічного краю та периневральної інвазії. UA 107177 U (12) UA 107177 U UA 107177 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб належить до медицини, зокрема до онкоурології, а саме до прогнозування перебігу раку передміхурової залози із застосуванням клінічних факторів. Рак передміхурової залози - важлива медико-соціальна проблема. За останні два десятиріччя у світі та в Україні зокрема, значно підвищилась захворюваність на дану патологію, збільшився відсоток хворих, у яких процес діагностують на ранніх стадіях. Радикальна простатектомія - метод лікування хворих на локалізований та місцево-розповсюджений рак передміхурової залози, який набув широкого застосування. Однак, рецидив захворювання після радикального хірургічного лікування - доволі поширене явище, а питання прогнозування його розвитку актуальне і достатнім чином не вирішене. Виділення хворих високого ризику рецидиву дозволить покращити результати лікування, шляхом призначення таким хворим ад'ювантної гормональної та/або променевої терапії. Найбільш вагомими факторами прогнозу раку передміхурової залози залишаються клінічні, зокрема рівень передопераційного ПСА, ступінь диференціації пухлини за Глісоном, клінічна та патоморфологічна стадія, стан хірургічного краю. Недоліком застосування стандартних прогностичних факторів є те, що вони недостатньо точно демонструють ризик виникнення рецидиву після радикальної простатектомії і потребують залучення нових критеріїв прогнозу для комплексної оцінки належності конкретного хворого до тієї чи іншої групи ризику. Відома прогностична класифікація раку передміхурової залози за D'Amico (1), яка включає розподіл хворих в залежності від трьох прогностичних факторів, а саме рівня простатспецифічного антигену (ПСА), ступеня диференціації клітин пухлини за Глісоном, клінічної стадії захворювання, на 3 групи: низького ризику рецидиву захворювання з показниками стадії ТІ-2а, індексу Глісона до 6 та ПСА 20нг/мл. Недоліком запропонованої прогностичної класифікації є те, що в групі хворих низького, а особливо проміжного ризику, часто зустрічають рецидив захворювання після радикального лікування. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб прогнозування перебігу раку передміхурової залози шляхом залучення до комплексної оцінки ризику розвитку рецидиву захворювання після радикальної простатектомії, крім визначення рівня простатспецифічного антигену (ПСА), ступеня диференціації пухлини за Глісоном, стадії захворювання, визначення стану хірургічного краю та периневральної інвазії, - показника щільності простатспецифічного антигену, що використовують в клінічній практиці для оцінки ризику наявності раку передміхурової залози та показань до проведення біопсії передміхурової залози. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування перебігу раку передміхурової залози, який включає визначення рівня простатспецифічного антигену, ступеня диференціації пухлини за Глісоном, стадії захворювання, згідно з корисною моделлю, додатково визначають 3 показник щільності простатспецифічного антигену та при його значенні 0,6 нг/мл/см - високий ризик рецидиву захворювання, а також визначають ризик виявлення позитивного хірургічного краю та 3 периневральної інвазії, при цьому при показнику щільності ПСА вище 0,3 нг/мл/см ризик 3 позитивного хірургічного краю зростає в 3,1 рази, вище 0,6 нг/мл/см - в 2,3 рази, ризик 3 виявлення периневральної інвазії при щільності ПСА вище 0,3 нг/мл/см зростає в 2,8 рази, 3 вище 0,6 нг/мл/см ще в 2,2 рази. Спосіб пояснюють ілюстративними матеріалами. На Фіг. 1 представлена безрецидивна виживаність хворих на рак передміхурової залози після радикальної простатектомії залежно від показника щільності простатспецифічного антигену (ПСА). Спосіб прогнозування перебігу раку передміхурової залози виконують наступним чином: у хворих до проведення радикальної простатектомії, визначають показник щільності ПСА, , який представляє собою значення ПСА поділене на об'єм передміхурової залози, визначений при УЗД, та залежно від величини показника хворого відносять до групи низького, проміжного і високого ризику рецидиву захворювання. Хворим групи високого ризику, за наявності додаткових прогностичних факторів, таких як позитивний хірургічний край чи наявність периневральної інвазії, показане проведення негайної ад'ювантної гормональної та/або променевої терапії, що дозволить значно покращити результати лікування таких хворих. Запропонований спосіб був використаний у відділі відновної урології та новітніх технологій ДУ "Інститут урології НАМН України" та онкоурологічного відділення Херсонського обласного 1 UA 107177 U 5 10 15 онкологічного диспансеру на оцінці даних 192 хворих на рак передміхурової залози, яким було проведено радикальне хірургічне лікування. За даними дослідження залежно від величини щільності ПСА, усі хворі були розділені на 3 3 3 3 групи: до 0,3 нг/мл/см ; 0,3-0,6 нг/мл/см та вище 0,6 нг/мл/см . Середній термін спостереження склав 30,1±1,1 (0,3-71,9) міс. У 29 (15,1 %) було виявлено рецидив раку передміхурової залози. 3 Доля рецидивів у хворих зі щільністю ПСА в проміжку 0-0,3 нг/мл/см склала 0,08 (на кресленні 3 суцільна лінія), зі щільністю ПСА в проміжку 0,31-0,6 нг/мл/см склала 0,22 (на кресленні 3штрихова лінія), зі щільністю ПСА більше 0,6 нг/мл/см 0,26 (р=0,017) (на кресленні пунктирна 3 лінія). Загалом, визначено, що при показнику щільності ПСА вище 0,3 нг/мл/см , ризик розвитку рецидиву зростає у 3,0 рази. Достовірної різниці між групами хворих, де даний показник був в 3 межах 0,31-0,6 та більше 0,6 нг/мл/см не було. Крім цього, проведено аналіз зв'язку показника щільності ПСА із ризиком виявлення позитивного хірургічного краю та периневральної інвазії, що є самостійними несприятливими факторами перебігу раку передміхурової залози. Отримані дані представлено в таблиці. Встановлено, що ризик виявлення позитивного хірургічного краю при показнику щільності 3 3 ПСА вище 0,3 нг/мл/см зростає в 3,1 рази, вище 0,6 нг/мл/см -ще в 2,3 рази. Ризик виявлення 3 периневральної інвазії при щільності ПСА вище 0,3 нг/мл/см зростає в 2,8 рази, вище 0,6 3 нг/мл/см ще в 2,2 рази. Це дозволяє зробити висновок, що розподіл хворих на вищевказані групи з метою прогнозування перебігу раку передміхурової залози доцільний. 20 Таблиця Залежність виникнення позитивного хірургічного краю (ПХК) та периневральної інвазії (ПНІ) від показника щільності ПСА Щільність ПСА, 3 нг/мл/см 0,3 (n=102) 0,31-0,6 (n=59) >0,6 (n=31) 25 30 35 40 45 50 Наявність ПХК, к-сть (%) 13 (12,7) 21 (35,6) 15 (48,4) статистичний показник р