Спосіб захисту поживних посівів проса від забур’яненості в умовах причорноморського степу україни

Реферат: Спосіб захисту поживних посівів проса від забур'яненості в умовах Причорноморського степу України включає внесення високих доз азотних добрив при обробці ґрунту до сівби, без врахування попередника. Обробіток ґрунту проводиться оранкою на глибину 20-22 см. Вносять добриво дозою N45P30. Використовують попередник - горох. UA 110335 U (12) UA 110335 U UA 110335 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування проса включає внесення високих доз азотних добрив при обробці ґрунту до сівби, без врахування попередника, що провокує інтенсивний ріст бур'янів [1]. Недоліками цього способу є те, що застосовуються гербіциди, які негативно впливають на організм людини, ведеться неефективна боротьба з бур'янами. Задача винаходу - полягає в захисті посівів проса від бур'янів, спосіб який не викликає забруднення ґрунтів, не виявляє фітотоксичність та не шкодить здоров'ю людей. Задача винаходу вирішується тим, що обробіток ґрунту проводиться - оранкою на глибину 20-22 см; вноситься добриво дозою N45P30; використовується попередник - горох. Польові досліди закладались у фермерському господарстві "Таврія" Високопільського району Херсонської області (Баштансько-Осипенківський агроґрунтовий район підзони Причорноморського степу України) у різні за зволоженням роки (ГТК від 0,3 до 2,4) в умовах без зрошення. Ґрунти дослідної дільниці представлені чорноземами південними залишково солонцюватими. Обробіток ґрунту включав дискування (8-10 см) і оранку (20-22 см), мінеральне живлення - контроль, де добрива не вносились і два рівня азотно-фосфорного живлення (N45P30 і N90P60). Попередниками проса були озимий ріпак, озимий ячмінь і горох на зерно. Просо районованого сорту Веселоподолянське 632 висівалось у першій декаді липня суцільнорядковим способом. Бур'яни в посівах не контролювались. Облік розвитку рослин бур'янів і проса проводився ваговим методом. Рослинні зразки відбиралися за фазами вегетації з площі 2 0,5 м у трикратній повторності, висушувалися і зважувалися. Результати досліджень показали, що незалежно від умов зволоження року на всіх ділянках досліду домінували види однорічних бур'янів. У загальному видовому складі найбільшу частку складали малорічні одно- і дводольні бур'яни. Очевидно, мінеральне живлення стимулювало ріст загальної рослинності протягом усього періоду вегетації. Так, досить інтенсивне накопичення рослинної маси проса й бур'янів спостерігалось на варіанті N45P30 (1312-1353 г). Однак, у посівах, де проводилось дискування, ця доза сприяла найбільшому розвитку бур'янів (255 г). Маса бур'янистої рослинності формувалась по-різному залежно від обробітку ґрунту. На варіантах, де проводилась оранка, бур'янів за масою було менше, ніж на варіантах з дискуванням: у середньому 147 і 206 г відповідно за різницею мас проса й бур'янів, або їхня частка в загальній біомасі становила від 11,2 до 11,9 % проти 14,2 до 18,8 %. Це означає, що відповідно такої кількості сухої речовини на одиницю площі не одержано в біологічному урожаї проса через перехоплення й утилізацію певної частини поживних речовин бур'янистою рослинністю. Як видно з наведених даних, порівняно більша маса бур'янів на одиницю площі, як і проса, формувалася на удобрених ділянках, причому з перших фаз вегетації і пропорційно до кількості внесених добрив (табл. 1). 1 UA 110335 U Таблиця 1 Динаміка розвитку рослин бур'янів і проса (середнє 2002-2004 рр.), г/м Обробіток Живлення ґрунту без добрив оранка N45P30 N90P60 без добрив дискування N45P30 N90P60 Фаза розвитку рослин проса викидання повна кущіння волоті стиглість* 99 49 51 46 93 51 73 54 90 62 86 61 142 52 75 37 190 58 74 65 107 72 84 78 2 Суха вага Частка бур'янів просо + у масі** просо бур'яни 1072 1217 142 (11,9) 1165 1312 147 (11,2) 1142 1293 151 (11,7) 1058 1237 179 (14,5) 1098 1353 255 (18,8) 1121 1306 185 (14,2) Примітки. * - у чисельнику - злакові бур'яни, у знаменнику - дводольні бур'яни; ** - у дужках - відносна частка (%) 5 Так, внаслідок перехоплення вологи й поживних речовин з ґрунту втрати врожаю зерна проса складали від 2,3 до 3,6 ц/га у посівах, де проводилась оранка і від 2,3 до 5,1 ц/га - у посівах з дискуванням. В цілому по досліду недобір урожаю становив від 13 до 17 % залежно від ступеня забур'янення посівів. Вплив забур'янення посівів на урожайність проса і можливі втрати урожаю зерна ми визначали через величину індексу продуктивності (табл. 2). Таблиця 2 Вплив забур'янення посівів на урожайність проса (середнє 2002-2004 pp.) Обробіток ґрунту оранка дискування Живлення без добрив N45P30o N90P60 без добрив N45P30 N90P60 Маса Урожайність, Індекс 2 зерна, г/м ц/га продуктивності* 321,6 17,3 0,30 407,8 24,5 0,35 422,5 27,9 0,37 359,7 13,7 0,34 406,3 21,7 0,37 403,7 25,4 0,36 Втрати зерна 2 г/м ц/га 43,5 2,3 51,5 3,1 55,9 3,6 60,9 2,3 94,4 5,1 66,6 4,2 Примітка. * - індекс продуктивності (відношення маси зерна до загальної біомаси /зерно + солома/). 10 15 20 Таким чином, узагальнюючи результати досліджень можливо зробити такі висновки: 1. Високу залежність проса від стану засміченості посівів можна послабити за рахунок обробітку ґрунту: порівняно з дискуванням, оранка забезпечує кращий розвиток рослин проса і в 2 середньому на 60 г/м меншу кількість бур'янів на одиницю площі. 2. Видове забур'янення посівів післяжнивного проса має вибірковий характер залежно від внесення добрив: на неудобрених ділянках формується більше злакових бур'янів, на удобрених - дводольних. 3. Горох як попередник сприяв найменшій забур'яненості посівів проса. Джерела інформації: 1. Аверчев О.В., Тимофеев З.М. Адаптивний потенціал проса, гречки та шляхи його підвищення //Таврійський науковий вісник. - Вип. 24. - Херсон, 2002. - С. 36-41. 2 UA 110335 U Джерела інформації: Собко А.А., Левандовский И.Л. Пожнивные посевы проса /Вестник с.-х. науки. - № 11. - 1975. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб захисту поживних посівів проса від забур'яненості в умовах Причорноморського степу України, який включає внесення високих доз азотних добрив при обробці ґрунту до сівби, без врахування попередника, який відрізняється тим, що обробіток ґрунту проводиться - оранкою на глибину 20-22 см, вносять добриво дозою N45P30 та використовують попередник - горох. 10 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3