Спосіб раціонального використання природної вологи при вирощуванні двох врожаїв круп’яних культур з однієї площі в умовах причорноморського степу півдня україни

Спосіб раціонального використання природної вологи при вирощуванні двох врожаїв круп'яних культур з однієї площі в умовах Причорноморського степу півдня України, що включає обробку ґрунту та внесення добрив, який відрізняє ться тим, що вносять добрива у дозі N45P30 під чизелювання на глибину 20-22 см. (19) (21) u200712036 (22) 31.10.2007 (24) 11.03.2008 (72) АВЕРЧЕВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД "ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ", UA Режим вологозабезпечення літнього сезону вирощув ГТК Кількість спостережень, Вміст продуктивної вологи у шарі грунту 0-100см, мм Оп 3 0,3 0,8 ³1,5 сезонів 2 4 2 30707 43,3 92,5 105,0 Оскільки в південних областях України ефективність літніх опадів досить низька, різко зростає роль доступної для рослин вологи, що нагромадилась у грунті. Так, у нашому випадку запаси ґрунтової вологи у 100см шарі коливались від 38,6 до 136мм залежно від умов вирощування, а сума опадів за вегетаційний період складала від 55 до 389мм. В зв'язку з цим показник сумарного водоспоживання також варіював у значних межах (V=23%). За умов, коли стресові чинники (нестача живлення, шкодочинні організми тощо) не впливають на ріст і розвиток рослин, залежність між споживанням води протягом періоду вегетації і кінцевим урожаєм виражається простою лінійною функцією, де крутизна лінії регресії свідчить про міру чутливості культури до вологи. Рівняння лінійної регресії має вигляд формули, де X величина сумарного водоспоживання у мм, коефіцієнт регресії показує приріст одного показника на одиницю приросту іншого (0,082), а коефіцієнт детермінації d вказує на суттєвий її вплив (68,2%) на зміну урожайності гречки (Фіг.1). Як видно з наведених на Фіг.1 даних, урожайність гречки має сильний кореляційній зв'язок із водоспоживанням (r=0,83) і збільшення сумарної витрати сприяє підвищенню урожайності. Залежно від умов вирощування на ділянках досліду спостерігалося значне варіювання урожайності (V=44%). Так, мінімальні урожаї зерна (у межах 4,6-9,0ц/га) спостерігалися у сухі і помірні роки. Пояснюється це тим, що кінцевий урожай залежав не лише від кількості спожитої посівами вологи, але у значній мірі від своєчасності та характеру випадання опадів протягом вегетації, а також від інших неврахованих факторів. Ці роки (за умов споживання посівами 240-250мм вологи) відзначались низькою урожайністю і найменшою її строкатістю. За зростання евапотранспірації урожайність підвищувалась і посилювався розмах урожаїв. Високі урожаї зерна (понад 20ц/га) забезпечила сумарна витрата вологи 350мм і більше, що відповідало умовам вологих років. До цього слід зазначити, що за коефіцієнтом регресії підвищення водоспоживання на 1мм сприяє підвищенню урожайності гречки на 0,083ц/га, або 8,3кг/мм. За даними К.Х.Популіді, гречка поєднує високу посухостійкість з винятковою чутливістю до зволоження і залежно від умов вирощування витрата води рослинами може змінюватися від 1500м 3/га до 3500 м 3/га. Г.А.Гарюгин, Л.Н.Щебликіна в умовах посушливого року отримали урожай 14,3ц/га за сумарного водоспоживання 3160м 3/га з коефіцієнтом водопотреби 220 м 3/ц. Тенденція до активного споживання води спостерігалась і в посівах проса, де відмічався суттєвий зв'язок із водоспоживанням (r=0,79) і значний вплив на підвищення урожайності (62,7%). Очевидно, що просо позитивно реагує на вологу, 4 як усі інші сільськогосподарські культури. Так, В.А.Смирнов характеризує просо 153,0 як посухостійку 109,7 рослину, але чутливу до вологи, при цьому воно 182,5 275,0 значно підвищує урожайність 358,0 скорочує і 253,0 вегетаційний період. Таким чином, за доступної вологи 200мм урожайність проса становила 1617ц/га, за 250мм - 20-22ц/га, за 300мм - 23-25ц/га, а за 350мм - 32-33ц/га (Фіг.2). Причому за сумарного водоспоживання до 250мм формувались невисокі, але порівняно стійкі урожаї. Приймаючи до уваги різну реакцію гречки й проса на вологу, викликає цікавість порівняти її продуктивне використання. Так, A.A.Theisen et al. вважають, що серед усі х зернових культур просо потребує найменшої кількості води і найбільш ефективно перетворює її в суху речовину, тобто, у зерно. І.У.Марчук та ін. визначили, що коефіцієнт водоспоживання гречки утричі вищий, ніж у проса і удвічі вищий, ніж у пшениці. Значний розмах точок навколо лінії регресії (даних урожайності), що спостерігається за сумарного водоспоживання від 250мм і вище, вказує на вразливість прогнозу у цих межах зволоження. Це пояснюється високою чутливістю рослин гречки й проса до вологи у другий період вегетації і її нестача у цей період викликає більше зниження урожаю, ніж водний дефіцит на ранніх етапах розвитку. Для визначення продуктивного водоспоживання посівами гречки й проса та окупності одиниці доступної вологи урожаєм показники сумарного водоспоживання були згруповані у три градації відповідно до умов зволоження сезонів післяжнивного вирощування (ГТК=0,3,=0,8 і ³ 1,5), тобто, 155мм, 280мм і 350мм відповідно (табл.2). Показники ефективності використання вологи післяжнивними по водоспоживання ГТК Сумарне водоспоживання, мм 0,3 0,8 ³ 1,5 155 280 350 Гречка ефективність окупність використання урожаєм, кг/мм вологи, мм/ц 15,8 6,3 18,6 5,4 17,7 5,7 Як видно з наведених даних, за наших умов вирощування гречка виявляє у півтора - два рази більшу чутливість до вологи, ніж просо і потребує її у кількості 15,8-17,7мм на кожен центнер урожаю проти 7,7-13,1мм відповідно. Отримані результати співпадають з даними В.Р. Вільямса, за якими на утворення одиниці сухої речовини рослина гречки витрачає у півтора рази більше води, ніж просо. Про те, що вологолюбність гречки перевершує просо майже у два рази, наводять дані Д.К. Валовненко, И.С. Литовченко. Так, висока ефективність використання вологи у гречки (18,6мм/ц) спостерігалась за умови 5 30707 сумарного водоспоживання 280мм у сприятливі для гречки роки (ГТК=0,8), але висока окупність кожного додаткового міліметра вологи (5,7кг зерна) відмічена у сухі роки. У проса найменші витрати води на формування одиниці зерна і, відповідно, найвища окупність урожаю відмічалась у сухі роки за сумарного водоспоживання 155мм (8,9мм/ц і 11,3кг/мм). Оскільки передбачити реальну вологозабезпеченість майбутнього сезону вирощування, особливо за фазами вегетації важко, розрахований нами взаємозв'язок між урожайністю і водоспоживанням носить емпіричний характер, але знаючи вміст доступної вологи в гр унті перед сівбою і суму опадів, типову для району, прогноз потенційної урожайності обох культур отримати можна. Дослідами доведено, що вирощувати два врожаї круп'яних культур з однієї площі в умовах Причорноморського степу України не тільки можливо, але і з економічної точки зору вигідно. Сумарна врожайність круп'яних культур складає в межах 50-80ц/га, в залежності від культур, які досліджували. Джерела інформації: 1. Популиди К.Х. Возделывание гречихи на орошаемых землях в промежуточных посевах. Новочеркасск, 1977. - С.38, 52-53. 6