Спосіб прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з гострими стенозуючими ларинготрахеїтами

Реферат: Спосіб прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з гострими стенозуючими ларинготрахеїтами включає дослідження крові та визначення імунологічних показників. Пацієнтам впродовж перших 12 годин від часу госпіталізації додатково визначають у сироватці крові концентрацію інтерлейкінів ІЛ-10 та ІЛ-17, проводять збір анамнестичних даних щодо наявності напередодні теперішнього захворювання випадків гострих стенозуючих ларинготрахеїтів у дитини та їх кількості. Отримані дані вводять у розрахункову модель логістичної регресії і за результатами розрахунку прогнозують ризик розвитку ускладнень за пропонованою шкалою: менше 0,3 бали - відсутній ризик, у межах 0,40,6 бала - помірний ризик, більше 0,7 бала - високий ризик. UA 110526 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ РЕСПІРАТОРНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ГОСТРИМИ СТЕНОЗУЮЧИМИ ЛАРИНГОТРАХЕЇТАМИ UA 110526 U UA 110526 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до педіатрії, дитячих інфекційних хвороб, і може бути використана для прогнозування розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з гострими стенозуючими ларинготрахеїтами, що дозволить своєчасно призначити адекватне лікування чи провести його корекцію. Одне з найгрізніших ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) серед дітей раннього віку, що супроводжується розладами дихання, є гострий стенозуючий ларинготрахеїт (ГСЛТ). Впродовж другого року життя 5 % дітей хворіє на гострий стенозуючий ларинготрахеїт. Близько 7-9 % усіх гострих респіраторних вірусних інфекцій ускладнюється виникненням синдрому гострого стенозуючого ларинготрахеїту, і, незважаючи на досягнення медицини у діагностиці та лікуванні, летальність при цьому варіанті перебігу хвороби зберігається на рівні 0,5-5 % [Савенкова Μ.С. Современные аспекты этиопатогенеза и тактика ведения детей с острым стенозирующим ларингитом // Педиатрия. - 2007. - Т.87, №2. - С.133-138]. Згідно з літературними даними та власними спостереженнями, близько 5 % випадків діагностованого гострого стенозуючого ларинготрахеїту потребує госпіталізації, а 2 % госпіталізованих хворих потребують інтубації трахеї. Ускладнення після перенесеного гострого стенозуючого ларинготрахеїту найчастіше зустрічаються у вигляді пневмонії чи бактерійних трахеїтів, гострих бронхітів, трахеобронхітів, обструктивних бронхітів. Набряк легень, пневмоторакс, пневмомедіастинум, лімфаденіт, гострий середній отит також зустрічаються серед ускладнень гострого стенозуючого ларинготрахеїту. Найближчим аналогом запропонованої моделі є спосіб прогнозування перебігу захворювання у дітей при гострих респіраторних вірусних інфекціях [Патент РФ № 2424768 С2, МПК А61В 5/15, А61К 38/19, А61Р 31/12, А61Р 37/02, G01N 33/53; опубл. 27.07.2011], що включає дослідження крові хворого за допомогою методу імунофлюоресцентного аналізу та визначення імунологічних показників спонтанного та індукованого інтерферону-γ in vitro. Проводять розрахунок індексу стимуляції інтерферону-γ (IС INF-γ). Також проводять розрахунок індексу активації лімфоцитів (ІАЛ INF-γ) на 1000 лімфоцитів. Додатково в плазмі крові визначають вміст інтерлейкіну 10 (IL-10). В залежності від рівня IС INF-γ. ІАЛ INF-γ, IL-10 прогнозують перебіг захворювання, розвиток респіраторних ускладнень ГРВІ, зокрема, гострих стенозуючих ларинготрахеїтів, можливість хронізації процесу та розвитку повторних ГРВІ, потребу застосування імуномодулюючих препаратів у лікуванні. До недоліків прототипу слід віднести складність у проведенні досліджень по визначенню рівня спонтанного та індукованого інтерферону-γ in vitro, що потребує спеціальних лабораторних та технічних умов. Також за відомим способом не проводять збір та аналіз скарг пацієнта, анамнезу хвороби та анамнезу життя пацієнта, що знижує достовірність та рівень встановленого прогнозу. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом проведення додаткових обстежень та досліджень удосконалити спосіб прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з гострими стенозуючими ларинготрахеїтами. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з гострими стенозуючими ларинготрахеїтами, що включає дослідження крові та визначення імунологічних показників, згідно з корисною моделлю, пацієнтам впродовж перших 12 годин від часу госпіталізації додатково визначають у сироватці крові концентрацію інтерлейкінів ІЛ-10 та ІЛ-17, проводять збір анамнестичних даних щодо наявності напередодні теперішнього захворювання випадків гострих стенозуючих ларинготрахеїтів у дитини та їх кількості, отримані дані вводять у розрахункову модель логістичної регресії і за результатами розрахунку прогнозують ризик розвитку ускладнень за пропонованою шкалою: менше 0,3 бала - відсутній ризик, у межах 0,4-0,6 бала - помірний ризик, більше 0,7 бала - високий ризик. У запропонованому способі взято до уваги виявлення дисбалансу між прозапальними і протизапальними Th-1/Th-17 і Treg-клітинами, що супроводжується дисбалансом між IFN-γ/IL-17 і IL-10, який відіграє провідну роль у розвитку ускладненого перебігу вірусних інфекцій. Збільшення вмісту в крові IL-10 при ГРВІ, особливо при важкому їх перебігу, виникає внаслідок активації імунокомпетентних клітин Th-2-типу, в тому числі клітин, які синтезують IgE, що може зумовити алергічну реактивність організму. Зростання рівня IL-10, який відносять до імуносупресивних цитокінів, призводить до послаблення запальних реакцій, пов'язаних з імунним захистом, а також спричиняє супресію Th-1 імунної відповіді, що призводить до тривалого, ускладненого перебігу хвороби [Афанасьева О.И. Клиника, иммунопатогенез и противовирусная терапия современного гриппа у детей: автореф. дисс. на соискание уч. степени докт. мед. наук.: спец. 14.01.09 "Инфекционные болезни" / О.И. Афанасьева. - СанктПетербург, 2012. - 34 с.]. 1 UA 110526 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з ГСЛТ здійснюють таким чином. Дітям протягом перших 12 годин від часу госпіталізації проводять забір венозної крові для визначення цитокінів ІЛ-10 та ІЛ-17. Визначення рівнів цитокінів ІЛ-10, ІЛ-17 в крові здійснюють методом твердофазного імуноферментного аналізу із застосуванням моно- та поліклональних антитіл, наприклад, "сендвіч" - варіант - за допомогою наборів тест-систем виробництва ЗАТ "Вектор-Бест" (Росія) та імуноферментного аналізатора SUNRISE TECAN із спектрофотометром вертикального сканування, що дозволяє визначити оптичну щільність у двохвильовому режимі: при основній довжині хвилі 450 нм та довжині порівнювальної хвилі в діапазоні 620-655 нм. Чутливість методу 0.4 пг/мл, діапазон вимірювальних концентрацій 0-100 пг/мл. Проводять збір анамнестичних даних щодо наявності напередодні теперішнього захворювання випадків ГСЛТ у дитини та їх кількості. Отримані дані про кількість випадків ГСЛТ в анамнезі, концентрації ІЛ-10, ІЛ-17 вводять у модель логістичної регресії для оцінки ризику (RR) розвитку респіраторних ускладнень: RR = ехр(- 6,937+0,571  кількість випадків ГСЛТ в анамнезі + 0,173  концентрація IL-10 в сироватці крові + 0,479  концентрація IL-17 в сироватці крові. За результатами розрахунку оцінюють ризик респіраторних ускладнень ГСЛТ за пропонованою шкалою: менше 0,3 бали - відсутній ризик, у межах 0,4-0,6 бали - помірний ризик, більше 0,7 балів - високий ризик. Для створення та підтвердження ефективності запропонованого способу прогнозування ризику розвитку респіраторних ускладнень у дітей раннього віку з ГСЛТ ми обстежили 94 дітей віком від 1 місяця до 3 років, які лікувалися у І діагностичному відділенні і відділенні реанімації та інтенсивної терапії Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні з діагнозом "гострий стенозуючий ларинготрахеїт" (код за МКХ10-J05.0). Усім хворим було проведено інструментальні та лабораторні дослідження, згідно з наказом МОЗ України № 354 від 09.07.04 р. "Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей", а також визначено рівні цитокінів в крові (інтерферону-γ, інтерферону-α, IL-1β, IL-2, IL-6, IL-10, IL-17). Провели збір анамнестичних даних щодо наявності напередодні теперішнього захворювання випадків ГСЛТ у дитини та їх кількості. До регресійного аналізу були включені результати епіданамнезу, клінічного спостереження, лабораторних, інструментальних, вірусологічних, імунологічних досліджень. Методом покрокової мультифакторіальної регресії нами було визначено 3 ознаки (із 76 ознак, що були початково включені до регресивного аналізу), які достовірно (F=11,76, p