Спосіб прогнозування ризику розвитку карієсу зубів у дітей раннього віку

Реферат: UA 80894 U UA 80894 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до терапевтичної стоматології, і призначена для профілактики карієсу зубів у дітей раннього віку в залежності від наявності чинників ризику. Вади твердих тканин зубів займають одне з чільних місць серед стоматологічних захворювань у дітей [1]. Розповсюдженість уражень некаріозного ґенезу зубів зростає з кожним роком [2]. Прогресуючий ріст вищевказаної патології пов'язують зокрема з впливом Чорнобильської катастрофи та негативними змінами навколишнього середовища, причому збільшилась як частка уражень некаріозного ґенезу, які сформувались після прорізування зубів, так і поширеність патології, яка виникає в процесі їх закладки та розвитку, тобто до прорізування [3]. У дітей з груп радіаційного ризику, народжених після аварії на ЧАЕС, виявлені клінічні прояви системних диспластичних процесів в організмі, зокрема в кістковій тканині - диспластичний остеофіброз, системна гіпоплазія емалі [4]. Остання є фактором ризику виникнення карієсу, оскільки у дітей з цією патологією має місце гіпомінералізація всіх постійних зубів, які прорізуються, що в майбутньому призводить до уповільнення фізіологічних процесів дозрівання твердих тканин зубів, превалювання процесів демінералізації [5, 6, 7]. У зв'язку з цим, визначення резистентності емалі зубів до карієсу, розповсюдженості та інтенсивності каріозного процесу та показників обміну кальцію у дитячого населення, яке зазнало дії негативних чинників аварії на ЧАЕС та має вади твердих тканин зубів, є актуальним. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб прогнозування розвитку карієсу зубів у дітей в залежності від наявності чинників ризику [8], що включає дослідження крові та ротової рідини. Недоліком даного способу є недостатня інформативність, попередня оцінка ризику не передбачає розрахунку показників, а також не враховує тяжкості наслідків дії навколишнього середовища. Задача корисної моделі дослідити стан твердих тканин зубів та вміст кальцію в сироватці крові і ротовій рідині у дітей з системною гіпоплазією емалі, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, як прогностичних факторів щодо профілактики та лікування. Технічний результат полягає у покращенні профілактики розвитку карієсу зубів у дітей раннього віку, що дозволить уникнути ускладнень та значно підвищити ефективність лікування. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у відомому способі, який включає дослідження крові та ротової рідини, згідно з корисною моделлю, додатково визначають наявність системної гіпоплазії емалі методом вітального забарвлення емалі та транслюмінації, оцінюють інтенсивність карієсу за індексом КПВ (карієс, пломба, видалений зуб), визначають показник тесту резистентності і при його значенні 7,1-7,4 роблять висновок про високий ризик виникнення карієсу. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є те, що він запобігає виникненню ускладнень, введення індексу КПВ дозволяє оцінити інтенсивність карієсу. Проведено обстеження 432 дітей. 402 особи перебувають на диспансерному обліку у відділенні радіаційної ендокринології дитячого віку ДУ "Науковий центр радіаційної медицини НАМН України". Обстеження дітей проводилось відповідно договору про науково-практичне співробітництво між кафедрою дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань НМУ і ДУ "Науковий центр радіаційної медицини НАМН України". 24,6 % (99 осіб) з числа обстежених стаціонару склали мешканці зони гарантованого добровільного відселення (III зона); 44,5 % (179 осіб) - мешканці зони посиленого радіоекологічного контролю (IY зона). Вищевказані зони проживання обстежених відповідають національній концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (Постанова ВРУ від 27.02.1991 р. № 791-XII), а саме зона гарантованого добровільного відселення - це територія з 2 щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км 2 2 або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км , або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км . Зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний 2 2 рівень ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км , або плутонію від 2 0,005 до 0,01 Кі/км . Інформацію щодо анамнезу життя, загального стану здоров'я дітей, які перебувають в стаціонарі, отримували з медичних карток. Тридцять дітей - мешканці м. Києва з системною гіпоплазією емалі, які знаходяться на диспансерному обліку на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань НМУ. Обстеження вищевказаного контингенту проводилось за наявності інформованої добровільної згоди батьків пацієнта. 1 UA 80894 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Оцінку характеру некаріозних уражень зубів здійснювали згідно із міжнародною класифікацією стоматологічних хвороб (МКХ-С), створеною на основі МКХ-10. Для диференціальної діагностики гіпоплазії та карієсу використовували метод вітального забарвлення емалі та метод трансілюмінації. Із рентгенологічних методів дослідження застосовували метод ортопантомографії. Для визначення резистентності емалі зубів до карієсу використовували тест емалевої резистентності (ТЕР-тест; В.Р.Окушко, Л.І.Косарєва, 1983). Для характеристики каріозного процесу застосовували показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу (ВООЗ, 1980). Інтенсивність карієсу оцінювали за індексом КПВ. Аналізували також структуру показників інтенсивності карієсу за їх складовими елементами. Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексів Green-Vermillion (1964), що оцінює площу коронки зуба, вкриту нальотом та Silness-Loe (1976), який оцінює товщину зубної бляшки в пришийковій ділянці. Субстратом для визначення вмісту кальцію була венозна кров та ротова рідина, що забирались вранці натщесерце. Рівень кальцію визначали по реакції з ортокрезолфталеїнкомплексоном [9]. Отримані дані аналізували з урахуванням радіаційного анамнезу. Статистичну обробку матеріалу проводили з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel. Вірогідність отриманих результатів оцінювали за критерієм Стьюдента (t). Гіпоплазія емалі (К00.40) констатована у 96 осіб, що становить 23,9 % від загальної кількості обстежених стаціонару, з них у 27 мешканців III зони (група №1) та у 43 жителів IV зони (група №2). Контрольну групу склали 30 киян з системною гіпоплазією емалі, які перебувають на диспансерному обліку на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань НМУ. Системна гіпоплазія у обстежених дітей характеризувалась ураженням груп зубів, внутрішньощелепна мінералізація яких відбувається одночасно. Найчастіше були уражені перші постійні моляри та різці верхньої і нижньої щелеп. Завдяки анамнезу була можливість виявити хронологічну залежність ураження твердих тканин від часу перенесення хвороб та їх тяжкості. Серед перенесених хвороб превалювали гострі респіраторні вірусні захворювання, бронхіти, пневмонії, дисбактеріози кишечника, які досить часто супроводжувались вживанням антибіотиків. Показник тесту емалевої резистентності у дітей групи № 1 дорівнював 7,4, групи №2 - 7,1, що свідчить про значне зниження структурно-функціональної резистентності емалі та високий ступінь ризику виникнення карієсу. В контрольній групі ТЕР-тест становив 5,3, що відповідає середньому ступеню карієсрезистентності емалі. Висока розповсюдженість карієсу у дітей з системною гіпоплазією емалі констатована в усіх групах. 100 % поширеність карієсу мала місце у дітей III зони. У мешканців IV зони розповсюдженість карієсу встановлена у 94,0±3,31 %. Достовірних змін поширеності карієсу у всіх групах дітей не виявлено (вищевказаний показник в групі № 3 дорівнював 89,7±3,01 %). Максимальне значення індексу КПВ (8,01±0,83) констатовано у дітей, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у жителів зони посиленого радіоекологічного контролю та в контрольній групі цей показник дорівнював 7,52±0,3 та 6,71±0,4, відповідно. Аналіз співвідношення складових частин індексу КПВ виявив, що у всіх дітей з системною гіпоплазією емалі превалювала кількість каріозних зубів. Складова частина індексу КПВ - (В) була найвищою у жителів III зони. У дітей групи № 1 констатований незадовільний стан гігієни порожнини рота, в групах № 2 та № 3 - задовільний. Показники індексу Green-Vermillion в групах № 1 і № 2 склали 2,1±0,23 та 1,4±0,2 (р0,05), відповідно. Середнє значення вмісту кальцію в сироватці крові обстежених дітей знаходилось в межах норми (2,20-2,39 ммоль/л). Рівень кальцію в ротовій рідині дітей груп № 1, 2, 3 дорівнював 1,07±0,07 ммоль/л, 1,24±0,06 ммоль/л, 1,39±0,05 ммоль/л, відповідно. Отримані дані щодо розповсюдженості вад твердих тканин зубів співпадають з даними вітчизняних та зарубіжних авторів. Частота системної гіпоплазії емалі в зоні підвищеного радіаційного навантаження становить 15,96 %, в ділянці з хімічним антропогенним забрудненням - 32,46 %. Поширеність системної гіпоплазії емалі складає від 5 % до 29 % серед обстежених дітей. 2 UA 80894 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Дещо нижчі показники тесту емалевої резистентності, по відношенню до обстежених нами дітей - мешканців екологічно несприятливих регіонів, встановлені у 48 дітей із системною гіпоплазією емалі: за наявності плямистої та деструктивної форм показник дорівнював 5,02±0,21 та 6,22±0,31, відповідно, хоча з даними нашої контрольної групи він співпадає. З метою характеристики мінерального обміну у 226 дітей з різними формами системної гіпоплазії емалі визначали вміст загального кальцію у ротовій рідині. Цей показник був дещо нижчим по відношенню до отриманих нами даних і дорівнював 0,850,05 ммоль/л (Р