Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота
Номер патенту: 110601
Опубліковано: 10.10.2016
Формула / Реферат
Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота, що містить у своєму складі лідокаїн, гідрофільний полімер і воду, який відрізняється тим, що як гідрофільний полімер він містить натрію карбоксиметилцелюлозу, а також додатково містить декаметоксин, гліцерин, пропіленгліколь при такому співвідношенні компонентів, % мас.:
декаметоксин
0,01-0,1
лідокаїну гідрохлорид
0,02-0,06
натрію карбоксиметилцелюлоза
1,5-2,5
гліцерин
2,0-3,0,
пропіленгліколь
2,0-3,0
вода очищена
до 100,0.
Текст
Реферат: Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота містить у своєму складі лідокаїн, гідрофільний полімер і воду. Як гідрофільний полімер стоматологічний гель містить натрію карбоксиметилцелюлозу, а також додатково містить декаметоксин, гліцерин, пропіленгліколь. UA 110601 U (12) UA 110601 U UA 110601 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до препаратів для стоматологічних та гігієнічних цілей, і може бути використана для лікування запальних захворювань порожнини рота, при різних патологічних процесах, зокрема стоматит, пародонтит, хірургічні втручання, тощо. Відомий стоматологічний гель "Холісал", який використовується в стоматологічній практиці для аплікаційного застосування [Энциклопедия лекарств и товаров аптечного ассортимента http://www.rlsnet.ru/tn_index_id_15609.htm]. Стоматологічний гель "Холісал" містить: 87,1 мг/г безводного холіну саліцилату, 0,1 мг/г цеталконію хлориду, а також гліцерин, гідроксиетилцелюлозу, метилоксибензоат, масло ганусове, пропілоксибензоат, воду очищену, спирт етиловий. Спільними ознаками з корисною моделлю, що заявляється, є наявність діючого компонента, а також гліцеролу (стара назва - гліцерин). Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного результату, є наявність у складі гелю "Холісал" безводного холіну саліцилату, який може викликати алергічні реакції, а також дає побічні реакції. ® Відомий також гель для місцевого застосування під назвою Kamistad , що має регенеруючу, антисептичну, місцевоанестезуючу та протизапальну дію [Энциклопедия лекарств и товаров аптечного ассортимента http://www.rlsnet.ru/tn_index_id_7751.htm]. Гель для місцевого застосування містить такі компоненти, у розрахунку на 1 г гелю: лідокаїну гідрохлорид 20 мг моногідрат ромашки аптечної квіток 185 мг екстракт (1:4-5) (екстрагент - етанол 50 об. % з трометамолом 1,37 %) допоміжні речовини: бензалконію хлорид 50 % 2 мг розчин камфорна олія 1 мг натрію сахаринат 1 мг карбомер 15 мг трометамол 28,1 мг мурашина кислота 98 % 0,4 мг етанол 96 % 8,2 мг вода 739,3 мг. Спосіб застосування: смужку довжиною 0,5 см наносять на болісні або запалені ділянки слизової оболонки порожнини рота і втирають легкими рухами, 3 рази в день. На період звикання до зубних протезів у місця здавлювання втирають смужку гелю довжиною 0,5 см. Спільними ознаками з корисною моделлю, що заявляється, є наявність діючого компонента лідокаїну. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного результату, є незначний терапевтичний ефект аналога. Як найближчий аналог вибрано композицію для місцевого застосування у вигляді гелю, [ЕР1762226, МПК А61К31/167; А61К31/522; А61К9/06; дата публікації 14.03.2007, бюлетень 2007/11]. Вказана композиція у вигляді гелю містить ацикловір у вагових відсотках у діапазоні від 0,5 до 10 %, переважно від 2 до 7 %, та лідокаїн у вагових відсотках у діапазоні від 0,5 до 3 %, переважно від 1 до 2 %. До складу гелю також входять: полікарбонова кислота (лимонна кислота) у вагових відсотках у діапазоні від 0,5 до 5 %, переважно від 1 до 2 %, гідрофільний полімер у вагових відсотках від 1 до 5 %, гідрофобний полімер у вагових відсотках від 0,1 % до 3 % і суміш води й етанолу в пропорції, що становить від 1:1 і 3:1. Гідрофільний полімер вибирають з ряду: гідроксипропілметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза, гідроксіетилцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза. Як гідрофобний полімер вибирають поліметакрилати, алкілакрилати аміноалкілметакрилспівполімери, співполімери амонію метакрилату, полівінілпіролідон тощо. Спільними ознаками з корисною моделлю, що заявляється, є наявність у складі найближчого аналога таких речовин: лідокаїну, гідрофільного полімеру, а також води. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного результату, є надмірна складність найближчого аналога, що істотно підвищує собівартість лікарського засобу без істотного підвищення лікувального ефекту. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення стоматологічного гелю для лікування запальних захворювань порожнини рота, шляхом зміни якісного та кількісного складу 1 UA 110601 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 та поєднання в одній лікарській формі двох активних діючих речовин антисептика широкого спектра дії та анестетика, а також розчинних та деяких допоміжних речовин. Поставлена задача вирішується тим, що стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота, який містить у своєму складі лідокаїн, гідрофільний полімер і воду, згідно з корисною моделлю, як гідрофільний полімер містить натрій карбоксиметилцелюлозу, а також додатково містить декаметоксин, гліцерин, пропіленгліколь при такому співвідношенні компонентів, % мас.: декаметоксин 0,01-0,1 лідокаїну гідрохлорид 0,02-0,06 натрію 1,5-2,5 карбоксиметилцелюлоза гліцерин 2,0-3,0 пропіленгліколь 2,0-3,0 вода очищена до 100,0. Технічним результатом композиції, що заявляється, є: збільшення антимікробної активності стоматологічного гелю для лікування запальних захворювань порожнини рота. Кожний із інгредієнтів у стоматологічному гелі, що заявляється, сам по собі відомий, дозволений до клінічного застосування. У композиції, яка заявляється, інгредієнти використані в концентраціях, які істотно менше гранично допустимих, що означає можливість їх застосування без ризику для здоров'я в рецептах практикуючих лікарів. Для виготовлення стоматологічного гелю, що заявляється, застосовували доступні фармакопейні препарати або чисті субстанції для виготовлення таких препаратів та хімічні реактиви з якістю не нижче "хч" (хімічно чисті). Стоматологічний гель, що заявляється, виготовляють у такій послідовності. Спочатку розчиняють у воді розраховану кількість декаметоксину. Потім при перемішуванні розчиняють розраховану кількість натрію карбоксиметилцелюлози, продовжують перемішування до одержання однорідного гелю. В окремій порції води очищеної розчиняють наважку лідокаїну гідрохлориду. Одержаний розчин лідокаїну гідрохлориду додають до гелю, що містить декаметоксин і натрію карбоксиметилцелюлозу. Потім додають гліцерин і решту компонентів, перемішують до одержання однорідної маси. Одержаний гель фільтрують через капроновий фільтр і розфасовують у туби. Далі наведено приклади реалізації корисної моделі, що заявляється. Приклад 1. У 64 мл води очищеної розчиняють 0,01 г декаметоксину, 1,5 г натрію карбоксиметилцелюлози і перемішують до одержання однорідного маси. Окремо в 30 мл води очищеної розчиняють 0,06 г лідокаїну гідрохлориду. Отриманий розчин лідокаїну гідрохлориду додають до гелю, що містить декаметоксин і натрію карбоксиметилцелюлозу, перемішують до однорідної консистенції. Потім додають 2,0 г гліцерину, 2,0 г пропіленгліколю й перемішують до одержання однорідного гелю. Отриманий гель фільтрують через капроновий фільтр і розфасовують у туби. Приклад 2. У 61 мл води очищеної розчиняють 0,01 г декаметоксину, 2,5 г натрію карбоксиметилцелюлози і перемішують до одержання однорідного маси. Окремо в 30 мл води очищеної розчиняють 0,02 г лідокаїну гідрохлориду. Отриманий розчин лідокаїну гідрохлориду додають до гелю, що містить декаметоксин і натрій карбоксиметилцелюлозу, перемішують до однорідної консистенції. Потім додають 3,0 г гліцерину, 3,0 г пропіленгліколю й перемішують до одержання однорідного гелю. Отриманий гель фільтрують через капроновий фільтр і розфасовують у туби. У результаті наукового експерименту встановлено фізико-хімічні, фармако-технологічні властивості стоматологічного гелю для лікування запальних захворювань порожнини рота, а також мікробіологічна стабільність гелю. Встановлено такі параметри: мікробіологічна чистота 2 2 (не більш ніж 10 бактерій і 10 грибів у 1 г препарату; відсутність в 1 г препарату S. aureus, P. aeruginosa; не більш ніж 10 мікроорганізмів із родини Enterobacteriaceae і інших грамнегативних паличок у 1 г препарату), і відповідність нормі ДФУ: не більше 100 мікробів і грибів сумарно в 1 г гелю протягом 2-х років зберігання. Встановлені параметри дають змогу сертифікувати цю лікарську форму і організувати виробничий процес по її приготуванню. Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота може бути виготовлений з використанням стандартного обладнання, що не потребує додаткових капітальних затрат. 2 UA 110601 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота, що містить у своєму складі лідокаїн, гідрофільний полімер і воду, який відрізняється тим, що як гідрофільний полімер він містить натрію карбоксиметилцелюлозу, а також додатково містить декаметоксин, гліцерин, пропіленгліколь при такому співвідношенні компонентів, % мас.: декаметоксин 0,01-0,1 лідокаїну гідрохлорид 0,02-0,06 натрію карбоксиметилцелюлоза 1,5-2,5 гліцерин 2,0-3,0 пропіленгліколь 2,0-3,0 вода очищена до 100,0. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: A61K 6/00, A61K 9/10, A61K 31/167
Мітки: порожнини, захворювань, рота, лікування, стоматологічний, запальних, гель
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-110601-stomatologichnijj-gel-dlya-likuvannya-zapalnikh-zakhvoryuvan-porozhnini-rota.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Стоматологічний гель для лікування запальних захворювань порожнини рота</a>
Попередній патент: Гелева композиція для лікування запальних захворювань порожнини рота
Наступний патент: Прокладка між чашею та джерелом тепла у кальяні
Випадковий патент: Пристрій для очищення внутрішньої поверхні шлейфів свердловин підземних сховищ газу