Спосіб хірургічного усунення ороназального сполучення у пацієнтів, які були прооперовані з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи, за гулюком а.г.

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології, і може бути застосований для хірургічного усунення ороназального сполучення у пацієнтів, що були прооперовані з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи. Відповідно до способу у ділянці дефекту тканини формують дублікатуру слизово-окісних клаптів вестибулярної поверхні альвеолярного відростка розміром по ясенному краю в ділянці премолярів і першого моляра зі сторони присінку порожнини рота і верхньої губи шляхом використання двошарового клаптя, що відповідає сегменту верхньої щелепи, відшаровують від кісткової основи слизово-окісний клапоть, проводять розсічення окістя по лінії, паралельній перехідній складці, по всій ширині основи клаптя, слизово-окісний клапоть додатково мобілізують, застосовуючи распатор, після UA 111287 C2 (12) UA 111287 C2 мобілізації клапоть зміщують медіально і донизу в сторону дефекту, фіксують клапоть за допомогою вузлових швів. UA 111287 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології, і може бути застосований для хірургічного усунення ороназального сполучення у пацієнтів, що були прооперовані з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи. Найбільш близькою до заявленого технічного рішення є розробка, в якій для вирішення існуючої проблеми попередження рецидиву ороантральної нориці при недостатності тканин у дистальному відділі дефекту використовують спосіб хірургічного усунення антреорального сполучення, за яким слизово-м'якотканинний клапоть викроюють у вигляді трикутника з основою - до дефекту із подальшим його переміщенням у бік дефекту, фіксують швами до піднебінного краю дефекту (1). Однак при використанні цього способу-прототипу спостерігається досить велика частота рецидиву ороантральної нориці. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу хірургічного усунення ороназального (носової і ротової порожнин) сполучення у раніше прооперованих з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи шляхом формування в ділянці дефекту тканин дублікатури слизово-окісних клаптів зі сторони присінку порожнини рота і верхньої губи, що дозволяє виключити можливість рецидиву співустя навіть при частковому розходженні країв рани (удвічі збільшується об'єм тканини, що значно збільшує запас міцності), а також дозволяє відновити слизову оболонку дна носового ходу. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, у ділянці дефекту тканини формують дублікатуру слизово-окісних клаптів вестибулярної поверхні альвеолярного відростка розміром по ясенному краю в ділянці премолярів і першого моляра зі сторони присінку порожнини рота і верхньої губи шляхом використання двошарового клаптя відповідно сегмента верхньої щелепи, відшаровують від кісткової основи слизово-окісний клапоть, проводять розсічення окістя по лінії, паралельній перехідній складці, по всій ширині основи клаптя, слизово-окісний клапоть додатково мобілізують, застосовуючи распатор, після мобілізації клапоть зміщують медіально і донизу в сторону дефекту, фіксують клапоть за допомогою вузлових швів. Для пояснення способу надаються графічні зображення - 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, де: 1 - ороназальне сполучення (ділянка дефекту); 2 - лінія розрізу; 3 - клапоть слизово-окісний; 4 - фіксація слизово-окісного клаптя в ділянці дефекту; 5 - розріз уздовж молярів верхньої щелепи; 6 - мобілізація слизово-окісного клаптя; 7 - слизово-окісний клапоть, який зафіксовано в ділянці дефекту. Операція виконується під загальним ендотрахеальним знеболенням і додатковою місцевою анестезією. Після візуалізації ділянки дефекту 1 тканини (ороназальне сполучення) (фіг. 1) в ділянці присінку верхньої губи формують (лінія розрізу 2) трикутний клапоть 3 з основою в ділянці верхнього полюсу дефекту (фіг. 2). Далі розрізи продовжують по краям дефекту до альвеолярного гребеня. Сформований слизово-окісний клапоть мобілізують 6, відшаровуючи від кругового м'язу рота, і розвертають на 180° у сторону дефекту (фіг. 3). Таким чином формують епітеліальну вистілку назальної поверхні дефекту. Мобілізований клапоть фіксують до країв слизово-окісних клаптів, сформованих по краях дефекту 4 (фіг. 4). Оперативне втручання продовжують формуванням слизово-окісного клаптя 7 вестибулярної поверхні альвеолярного відростка розрізом 5 по ясеневому краю (внутрішньоборозенчастий розріз) в ділянці премолярів і першого моляра відповідного сегмента верхньої щелепи. Далі цей розріз продовжують від ясеневого краю до склепіння присінку під кутом 45° (фіг. 5). Слизово-окісний клапоть відшаровують від кісткової основи до рівня 7, який на 7-10 мм вище проекції пасивно-рухливої слизової оболонки присінку порожнини рота. Після цього проводять розсічення окістя по лінії, паралельній перехідній складці, по всій ширині основи клаптя (фіг. 6). Слизово-окісний клапоть додатково мобілізують за допомогою распатора. Після мобілізації клапоть зміщують медіально і донизу в сторону дефекту. Фіксацію клаптя здійснюють за допомогою вузлових швів (фіг. 7). Як приклад виконання заявленого способу надана виписка з історії хвороби №338 хворої Логодюк Ганни Миколаївни, 1994 р. народження, яка знаходилась у клініці щелепно-лицевої хірургії ДУ "1С НАМИ" з 27.08.12 р. по 11.09.12 р. з приводу післяопераційної рубцевої деформації верхньої губи і носа. Назооральний норицевий хід зліва і справа (фіг. 8) 30.08.12 р. під загальним ендотрахеальним наркозом було проведено усунення назооральної нориці зліва. Після формування трикутного клаптя в ділянці присінку верхньої губи в ділянці дефекту, 1 UA 111287 C2 5 10 15 20 останній був розвернутий на 180° і фіксований за допомогою швів (фіг. 9). У подальшому в ділянці вестибулярної поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи в другому сегменті був сформований слизово-окісний клапоть, який після мобілізації був переміщений в ділянку дефекту і фіксований швом. Після загоєння рани хвора цілком задоволена досягнутим результатом усунення назооральної нориці. За заявленим способом проліковано 12 пацієнтів, які раніше були прооперовані з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи. У всіх досягнуто бажаного результату, а саме: виключена можливість рецидиву співустя, відновлено слизову оболонку дня носового ходу, покращений косметичний ефект. Таким чином, у порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення, за рахунок оригінального виконання хірургічного усунення ороназального сполучення у раніше прооперованих пацієнтів з приводу вродженої наскрізної розщелини шляхом створення у ділянці дефекту дублікатури слизово-окісних клаптів, дозволяє виключити можливість рецидиву сполучення, значно підвищити запас міцності тканин завдяки збільшення її об'єму вдвічі, відновити слизову оболонку дна носового ходу, покращити функціональний і косметичний ефекти. Джерело інформації: 1. Пат. 17628А, Україна, МПК (2006.01): А61В 17/322. Спосіб хірургічного усунення антреорального сполучення/ Крикляс Г.Г., Гулюк А.Г., Ганіченко П.О.; заявник та патентовласник Одес. держ. мед. ун-т. З-ка № 96103841; заявл. 08.10.1996; опубл. 06.05.1997. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 25 30 Спосіб хірургічного усунення ороназального сполучення у пацієнтів, які були прооперовані з приводу вродженої наскрізної розщілини верхньої губи, що включає перекривання альвеолярного відростка клаптем, який відрізняється тим, що в ділянці дефекту тканин формують дублікатуру слизово-окісних клаптів вестибулярної поверхні альвеолярного відростка розміром по ясенному краю в ділянці премолярів і першого моляра зі сторони присінку порожнини рота і верхньої губи шляхом накладання двошарового клаптя, що відповідає сегменту верхньої щелепи, слизово-окісний клапоть відшаровують від кісткової основи, проводять розсічення окістя по лінії, паралельній перехідній складці, по всій ширині основи клаптя, слизово-окісний клапоть додатково мобілізують за допомогою распатора, після мобілізації клапоть зміщують медіально і донизу в сторону дефекту, фіксацію клаптя здійснюють за допомогою вузлових швів. 2 UA 111287 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3