Амоній 2-(5-(феноксиметил)-1н-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетат, що виявляє гіпоглікемічну активність

Реферат: Суть даного винаходу - амонію 2-(5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетат, який має високі показники гіпоглікемічної активності, високу розчинність, стійкість при зберіганні. Наведений нескладний спосіб отримання з доступних реактивів для синтезу. UA 111920 C2 (12) UA 111920 C2 UA 111920 C2 5 10 15 Винахід стосується медицини та фармації і може бути використаний у створенні нових біологічно активних сполук, а також оригінальних лікарських засобів у ряді похідних 1,2,4триазолу, що використовуються для фармакокорекції патологічних станів, зумовлених абсолютною недостатністю інсуліну внаслідок поєднаного впливу різних ендогенних (генетичних) та екзогенних чинників, що призводять до порушення всіх видів обміну речовин, ураження судин, нервів, різних органів і тканин. Цукровий діабет - одне з найбільш поширених захворювань людини, що складає близько 45 % всієї популяції, а у осіб після 65 років - 10-15 %. Актуальність проблеми цукрового діабету зумовлена не тільки значною поширеністю захворювання, а й тим, що він є базою для розвитку складних супутніх захворювань та ускладнень, ранньої інвалідності та смертності. Найактивнішими цукрознижуючими засобами є похідні сульфонілсечовини, бігуаніди, інгібітори α-глюкозидази, глітазони. Але застосування вищевказаних засобів може призвести до небажаних побічних ефектів, таких як: нудота, блювота, слабкість, анорексія, жовтяниця, "металевий" присмак у роті, відсутність апетиту, потемніння сечі, метеоризм, шкірні висипи, тощо. Найбільш близьким, за хімічною структурою та активністю, аналогом речовини, що заявляється, є глімепірид (Glimepiridum), що виявляє гіпоглікемізуючу дію (Машковский М.Д. Лекарственные средства. - 15-е изд., перераб., испр. идоп. - М.: ООО "Издательство Новая Волна", 2005. Стр. 561-562) і має формулу: O H2 C O O N H2 C N H H3C N S H2 C C N C2 H5 . Суттєві ознаки прототипу і винаходу, що збігаються, є такі: • наявність ядра 1,2,4-триазолу; • наявність в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу феноксиметильного радикалу; • наявність в обох молекулах речовин двовалентного атому сульфуру; • молекули даних речовин містять атоми вуглецю, що мають ступінь окиснення -3,-2 і -1. Така структура сполуки забезпечує: доступність реактивів для синтезу, більш просту методику отримання, здатність до розчинності у воді і має більші показники гіпоглікемічної активності. В основу винаходу поставлено задачу створення нової біологічно активної сполуки, що може знайти своє застосування як оригінальний лікарський засіб в ряду 1,2,4-триазолу і яка проявляє високу гіпоглікемічну активність. Поставлена задача вирішується тим, що амонію 2-(5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетат містить в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу феноксиметильний радикал, а також має в своєму складі двовалентний атом сульфуру і має формулу: N NH O C H2 40 O N C6 H5 35 H N . Проте речовина проявляє недостатньо високу гіпоглікемічну дію. Прототипом для речовини, що заявляється, є 2-(4-етил-5-(феноксиметил)-4H-1,2,4-триазол3-ілтіо)ацетонітрил, що виявляє гіпоглікемічну активність (Пат. України № 97631; Заявл. 06.10.2014; Опубл. 25.03.2015, Бюл. № 6) і має формулу: O 30 H N CH3 N 25 O C H2 H3C 20 S N S H2 C O C + O NH4 . Сполуку, що заявляється, отримують взаємодією 2-((5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3іл)тіо)ацетатною кислотою з 25 % розчином аміаку в водному середовищі з подальшим випаровуванням розчинника. 1 UA 111920 C2 5 10 15 20 25 Приклад В круглодонну колбу на 100 мл, оснащену зворотним холодильником, завантажують 2,07 г (0,01 моль) 2-((5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетатної кислоти, 50 мл води очищеної та 0,02 моля 25 % розчину аміаку, нагрівають до розчинення. Після охолодження розчинник випаровують. Вихід складає 2,48 г (88 % в розрахунку на 2-((5-(феноксиметил)-1H1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетатну кислоту). Біла кристалічна речовина з Тпл. 161-163 °C розчинна у воді, помірно розчинна в органічних розчинниках. Для аналізу сполуку перекристалізовано з етанолу. Знайдено, %: С - 46,87, Η - 5,02, Ν - 19,83, S-11,37. C11H14N4O3S. Вирахувано, %: С - 46,80, Η - 5,00, Ν - 19,85, S-11,36. В ІЧ-спектрі сполуки, що заявляється, наявні смуги поглинання карбоксилат-аніону в межах -1 1 1595-1340 см . Дані H ЯМР-спектрометрії: 12,93(1 Н, с, Ν2); 7,13-7,29 (5Н, м, -С6Н5), 4,02-5,14 (2Н, м, -СН2-). Кількісне визначення сполуки, що заявляється, проводили спектрофотометричним методом. Методика проведення експерименту: 2,50 мл 1 % (або 1,00 мл 2,5 %) розчину амонію 2-(5(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетату вміщують в мірну колбу на 100,0 мл, доводять водою дистильованою до позначки, перемішують. 2,00 мл одержаного розчину вміщують в мірну колбу ємністю 25,00 мл, доводять водою дистильованою до позначки, перемішують. Вимірюють оптичну густину при 275 нм на фоні компенсаційного розчину (води дистильованої). Визначення проводять методом стандарту. Як розчин порівняння використовували 2,00 мл 0,025 % розчину морфолінію 2-(5-(4-піридил)-4-(2-метоксифеніл)-1,2,4-триазол-3-ілтіо)-ацетату. Розрахунок відсоткового вмісту проводять за формулою: A  C0  100  25 C%  A0  p  2  l , де A - оптична густина досліджуваного розчину, A 0 - оптична густина розчину порівняння, C0 - концентрація розчину порівняння (0,002 г/100 мл), p - наважка, мл, 30 35 40 45 50 l - товщина шару, см. Розчинність сполуки, що заявляється, проводили згідно з ДФУ п. 1.4. Згідно з даною класифікацією амонію 2-((5-(феноксиметил)-4-феніл-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)ацетат належить до легкорозчинних, а 2-(4-етил-5-(феноксиметил)-4H-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетонітрил - до дуже малорозчинних. Можливу гіпоглікемічну активність нової речовини оцінювали за змінами концентрації глюкози крові тварин після її одноразового введення. Як тест-система були використані щури-самці лінії Wistar, масою 180-200 г, які утримувались в стандартних умовах віварію. Тварини були розділені на групи по 6 піддослідних у кожній (n=6). Скринінг проводили на тваринах, які протягом тижня отримували стандартний корм з достатньою кількістю вуглеводів, так як виразність цукрознижуючого ефекту препаратів у інтактних тварин також залежить від характеру харчування. Для того, щоб виключити вплив їжі на всмоктування досліджуваної речовини їх залишали голодними протягом ночі. Речовину, що досліджується, вводили перорально за допомогою зонда у вигляді водного розчину або тонкодисперсної водної емульсії, стабілізованої твіном-80, у випадку нерозчинності сполуки в воді. Доза кожної сполуки складала 1/10 від її молекулярної маси. Визначення глюкози в крові проводилось з використанням експрес-аналізатора глюкометра "Gamma mini". Проби крові для аналізу брали із хвостової вени до та через 2, 4, 6, 8 годин після введення речовини. Для проведення експерименту також були сформовані контрольна група тварин, які отримували плацебо - воду дистильовану в еквівалентній кількості, та групу, якій вводили цукрознижуючий препарат, похідне сульфонілсечовини 3 покоління глімепірид (4 мг/кг), що максимально наближається до нових речовини за структурою. Результати випробувань наведені у таблиці. 2 UA 111920 C2 Таблиця через 2 год. через 4 год. після після введення введення сполуки сполуки 3,71±0,122 3,51±0,181 3,76±0,237 100 95,05 100,54 3,55±0,147 2,63±0,105 1,56±0,095 100 74,40 44,56 -20,56 -55,98 3,21±0,094 2,33±0,12 1,83±0,145 100 72,54 56,99 до Статистичні введення параметри сполуки № п/п Назва сполуки 1 Контроль (вода дистильована) 2 Глімепірид 2-(4-етил-5(феноксиметил)-4H3 1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетонітрил амонію 2-(5(феноксиметил)-1H4 1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетат X±Sx % X±Sx % Δ% X±Sx % Δ% X±Sx % -22,51 4,91±0,101 3,51±0,13 100 71,53 Δ% -43,55 через 6 год. через 8 год. після після введення введення сполуки сполуки 3,71±0,16 3,56±0,185 100,54 96,76 1,66±0,102 1,85±0,084 47,43 52,67 -53,11 -44,09 1,31±0,079 1,21±0,03 40,93 37,82 -59,61 -58,94 1,36±0,066 1,38±0,054 1,23±0,033 27,80 28,14 25,08 -23,52 -72,74 -72,40 -71,68 Примітки: X±Sx - середній рівень глюкози до та через 2, 4, 6, 8 годин після введення сполуки, ммлоль/л; % - середній рівень глюкози до та через 2, 4, 6, 8 годин після введення сполуки, %; Δ % - різниця в порівнянні з контролем. 5 З результатів дослідження видно, що амонію 2-(5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетат проявляє більші показники гіпоглікемічної активності. Крім того, сполука, що заявляється, підтримує рівень глюкози на одному рівні в період з 4 по 8 годину експерименту, в той час як 2-(4-етил-5-(феноксиметил)-4H-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетонітрил починає діяти лише з 6 години. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 Амонію 2-(5-(феноксиметил)-1H-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетат формули: N NH O C H2 15 N S H2 C O C O + NH4 , що виявляє гіпоглікемічну активність. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3