Спосіб моделювання дегенеративно-дистрофічного ураження хвостового відділу хребта у щурів

Реферат: Винахід стосується способу моделювання дегенеративно-дистрофічного ураження хвостового відділу хребта у щурів шляхом виконання відсічення дистальної частини хвоста і підшивання культі до зв'язок та м'язів попереково-крижового відділу хребта під загальним знеболюванням, UA 112399 C2 (12) UA 112399 C2 причому культю до зв'язок і м'язів підшивають чотирма-п'ятьма перервними П-подібними швами нерозсмоктувальною ниткою Поліамід 3/0 для надійної фіксації культі під час загоєння рани. UA 112399 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до області експериментальної медицини і може бути використаний для дослідження дегенеративно-дистрофічних змін в вертебрології. Комплекс захворювань, пов'язаних з дегенеративно-дистрофічними змінами в міжхребцевих дисках, є однією з невирішених проблем сучасної медицини. Для розробки більш ефективних методів лікування, потрібна адекватна модель дегенеративних змін хребта на тваринах. Найбільш близькою до заявленої моделі є модель на щурах з асиметричною статичною компресією хвостового відділу хребта. В основі вказаної моделі є формування вигину хвостового відділу хребта. Після загального знеболювання тварин, виконували циркулярний розріз шкіри хвоста на рівні Ccxiv-Ccxv хребців хвостового відділу хребта, та ще один - на 1 см краніальніше. Ділянку шкіри між двома розрізами висікали до сухожилля. Резекцію 2/5 дистальної частини хвостового відділу хребта здійснювали по міжхребцевому диску, на кінцевий хвостовий хребець накладали циркулярний шов та підшивали П-подібним швом до зв'язок і м'язів попереково-крижового відділу хребта на рівні Liv-Si ниткою Vicril 3 (Jonson&Jonson, USA) [1]. Однак вказаний метод має ряд недоліків: накладання циркулярного шва на кінцевий хвостовий хребець ускладнює процес приживлення культі до попереково-крижової області через неможливість ревоскуляризації. При застосуванні розсмоктувального матеріалу відбувається поступове зниження міцності шовного матеріалу, що можливо буде причиною розривів нитки через 1-2 неділі після моделювання патології. В свою чергу, при накладенні безперервного шва, розрив нитки у будь-якому місці (наприклад, перегризання твариною) призводить до повного відриву культі. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу моделювання дегенеративнодистрофічного ураження хвостового відділу хребта у щурів шляхом формування культі з дистальної частини хвоста, підшивання її до зв'язок та м'язів попереково-крижового відділу хребта чотирма-п'ятьма перервними П-подібними швами, що забезпечить надійну фіксацію культі на весь термін експерименту. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, при моделюванні дегенеративно-дистрофічного ураження хвостового відділу хребта у щурів підшивають культю до зв'язок і м'язів чотирма-п'ятьма перервними П-подібними швами нерозсмоктувальною ниткою Поліамід 3/0 ("ОЛІМП", Україна) для надійної фіксації на весь термін загоєння рани. Спосіб виконується наступним чином. В експерименті було задіяно 36 статевозрілих самців щурів лінії Вістар. Дослідження з лабораторними тваринами, що проведені за протоколом експериментів, відповідають сучасним вимогам біоетики, затвердженим Комітетом з біоетики Одеського національного медичного університету та закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Евтаназію тварин здійснювали шляхом передозування (інгаляційно) ефіру. Тварин уводили в наркоз шляхом інгаляції ефіру. Для місцевої анестезії тваринам в основу хвоста вводили розчин лідокаїну концентрацією 2 % у дозі 0,4 мл. Шерсть у ділянці операційного поля видаляли, шкіру обробляли тричі розчином етанолу концентрацією 70 % та розчином йоду 1 %. Резекція хвоста була проведена на рівні Ccxiv-Ccxv. Культю 4-5 Пподібними швами підшивали до зв'язок і м'язів попереково-крижового відділу хребта на рівні LivSi ниткою Поліамід 3/0 ("ОЛІМП", Україна). Операційну рану обробляли 1 % розчином йоду. Тварин вміщували в теплий контейнер до пробудження, потім переносили в клітки. Після операції тварини перебували під постійним наглядом. Патологічні зміни структури міжхребцевих дисків хвостового відділу хребта в умовах статичної компресії вивчали через 90 днів. Зрізи забарвлювали гематоксилін-еозином і за ВанГізон. На Фіг. 1 зображена асиметрія структур міжхребцевого диска, а саме: зміщення драглистого ядра в бік дистензії, виражені патологічні зміни фіброзного кільця на боці компресії. На Фіг. 2 показано вогнища фібронекрозу, розшарування та розрив пластин фіброзного кільця на боці компресії. Отримана гістологічна картина, характерна для дегенеративно-дистрофічного ураження міжхребцевих дисків у щурів. Таким чином, у порівнянні з прототипом заявлене технічне рішення за рахунок накладання 4-5 перервних швів та застосування нерозсмоктувальної нитки Поліамід 3/0 дозволяє досягти більш надійної фіксації культі до зв'язок та м'язів попереково-крижового відділу хребта на весь термін експерименту. Джерела інформації: 1 UA 112399 C2 1. Хижняк М.В. Експериментальна модель дегенерації міжхребцевих дисків хвостового відділу у щурів / М.В. Хижняк, В.В. Григоровський, Ю.Г. Гафійчук // Український нейрохірургічний журнал. - 2012. - № 2. - С. 58-60. 5 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб моделювання дегенеративно-дистрофічного ураження хвостового відділу хребта у щурів шляхом виконання відсічення дистальної частини хвоста і підшивання культі до зв'язок та м'язів попереково-крижового відділу хребта під загальним знеболюванням, який відрізняється тим, що культю до зв'язок і м'язів підшивають чотирма-п'ятьма перервними П-подібними швами нерозсмоктувальною ниткою Поліамід 3/0 для надійної фіксації культі під час загоєння рани. 2 UA 112399 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3