Спосіб моделювання дегенеративно-дистрофічного ураження сухожилка

Спосіб моделювання дегенеративнодистрофічного ураження сухожилка, який передбачає введення фармакологічного препарату у товщу ахіллового сухожилка щура, який відрізняється тим, що фармакологічний препарат групи глюкокортикостероїдів п'ятиразово вводять по 0,025-0,03 мл препарату з інтервалом у 7 діб. (19) (21) u201011289 (22) 22.09.2010 (24) 11.04.2011 (46) 11.04.2011, Бюл.№ 7, 2011 р. (72) КОСТРУБ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ, БЛОНСЬКИЙ РОМАН ІВАНОВИЧ, ЗАЄЦЬ ВОЛОДИМИР БОРИСОВИЧ, МАНЖАЛІЙ ВАДИМ ВЛАДИСЛАВОВИЧ, ЗАСАДНЮК ІВАН АНДРІЙОВИЧ (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 58360 експериментального дослідження і отримати дегенеративні зміни тканин сухожилля ідентичні тим, які виникають у людей. Введення глюкокортикостероїдів у товщу сухожилка щура впливає на метаболізм тканин сухожилку і викликає в останньому розвиток дегенеративно-дистрофічного процесу. Чіткі дегенеративно-дистрофічні зміни в сухожилку виникають вже на 7 добу після триразового введення з інтервалом у 7 діб (21 доба спостереження). Доза введення 0,025-0,03 мл визначається з урахуванням ваги піддослідної тварини. Спосіб здійснюють наступним чином. У товщу ахіллового сухожилка щура за допомогою інсулінової голки вводять 0,025-0,03 мл дипроспану. Ін'єкції повторюють п'ять разів з проміжком у 7 діб. Наводимо приклад практичного використання способу. Дослідження виконано на 60 щурахсамцях (5 дослідних груп - по 6 тварин і контрольна група - 30 тварин), масою 300±10 г, яким у товщу ахіллового сухожилка на 0,5 см від місця кріплення до п'яткової кістки вводили за допомогою інсулінової голки 0,025 мл дипроспану з інтервалом 7 діб між введеннями. У - І групі -одноразово; II групі - дворазово; - III групі - триразово; - IV групі -чотириразово; V групі - п'ятиразово. У VI групі (контроль) - в товщу ахіллового сухожилка статевозрілих щурів за схемою введення дипроспану вводили 0,1 мл фізіологічного розчину з Інтервалом 7 діб, залежно від строку спостереження. Із досліду тварин виводили через 7 діб після останнього введення препарату. Щурів утримували в умовах клініки для експериментальних тварин на стандартному харчовому раціоні з вільним доступом до їжі і води. Строки спостереження за оперованими тваринами становили від 7 до 35 діб. Із досліду тварин виводили шляхом декапітації, при якій забирали кров для біохімічного дослідження. Після цього проводили гістоморфологічні дослідження. За 7 діб після першого введення дипроспану в сухожилку в зоні введення відмічали ділянки послаблення забарвлення клітинних елементів і сухожильних волокон та повної відсутності клітинних елементів. У подальших спостереженнях та зі збільшенням кратності введення дипроспану в товщу ахіл Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 4 лового сухожилка дегенеративно-дистрофічні зміни наростали. Вже на 7 добу після дворазового введення дипроспану (14 доба експерименту) в сухожилку виникали хвилястість та ознаки дезорганізації сухожильних фібрил. За 7 діб після триразового введення дипроспану (21 доба експерименту) хвилястість та дезорганізація сухожильних волокон зростали і поширювались. Після чотириразового введення препарату (28 доба експерименту) спостерігали посилення хвилястості та дезорганізації сухожильних волокон, а після п'ятиразового введення (35 діб) з'являлись виразні ознаки руйнування сухожильних волокон. У той же час у контрольних тварин навіть після п'ятиразового введення фізіологічного розчину не відмічали порушення структурно-функціональної організації ахіллового сухожилка. Наведені результати гістологічного дослідження свідчать про те, що введення дипроспану в товщу ахіллового сухожилка викликає розвиток дегенеративно-дистрофічних змін сухожильних волокон та призводить до порушення їх структурно-функціональної організації, які характеризуються прогресуючим перебігом як за часом, так й за кратністю введення препарату. Ці патологічні процеси супроводжуються появою ділянок з меншим числом клітинних елементів, виразною локальною хвилястістю та дезорганізацією сухожильних волокон, аж до їх руйнування. Перераховані чіткі гІстоморфологічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін та дезорганізації сухожильних волокон спостерігалися вже на 21 добу дослідження. Ці зміни можуть слугувати критеріями оцінки дегенеративно-дистрофічного ураження сухожилка. Запропонований спосіб моделювання дегенеративно-дистрофічного ураження сухожилка може бути використаний у наукових дослідженнях науково-дослідних інститутів для одержання патологічного процесу, який характеризується дегенеративно-дистрофічними змінами сухожилка. Література. 1. Maffulli N. Tendon injuries. Basic science and clinical medicine / N. Maffulli, P. Renström, W. B. Leadbetter - London Limited: Springer Verlag, 2005. P. 279-285. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601