Спосіб облітерації великої підшкірної вени

Реферат: Винахід стосується медицини, зокрема хірургії, та може бути використаний для хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок, причому виконують перев'язку сафенофеморального співвустя та витоків великої підшкірної вени, проведення зонда в просвіт великої підшкірної вени на всьому протязі, згідно з винаходом, облітерацію великої підшкірної вени UA 113093 C2 (12) UA 113093 C2 виконують високочастотним електричним зварюванням за допомогою зонда, що містить в собі електродний пристрій біполярної конфігурації для подачі високочастотного струму на електроди, що розташовані на його кінці. UA 113093 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, зокрема до хірургії, та може бути використаний для хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок. Варикозна хвороба характеризується специфічною трансформацією підшкірних вен, що приводить до розладу та порушенню венозного кровообігу нижніх кінцівок. Варикозна хвороба є одним із найпоширеніших захворювань судин. Основними клінічними проявами захворювання є розширення підшкірних вен, набряк та порушення трофіки тканин нижніх кінцівок. Основною метою хірургічного лікування варикозної хвороби є усунення рефлюксу крові у підшкірних венах та венозної гіпертензії шляхом видалення або облітерації уражених підшкірних вен з неспроможним клапанним апаратом. В цьому сенсі ліквідація патологічного кровотоку по стовбуру великої підшкірної вени є обов'язковим етапом оперативного втручання. Для цього було запропоновано декілька методів. В 1908 році Babcock запропонував видаляти вену за допомогою зонда з ріжучою оливою на кінці. Завдяки простоті виконання, метод у різних модифікаціях зберіг свою актуальність до теперішнього часу. Однак, видалення великої підшкірної вени за Babcock має ряд значних недоліків: травматичність, утворення гематом, пошкодження підшкірних нервів та лімфатичних судин, велика кількість рецидивів захворювання та незадовільний косметичний ефект. З метою зменшення травматичності були запропоновані та впроваджені в практику ендовенозні методи облітерації великої підшкірної вени: ендовенозна лазерна коагуляція, радіочастотна абляція та ендовенозна електрокоагуляція. Суть методу ендовенозної лазерної коагуляції полягає в облітерації вени під впливом тепла, що утворюється всередині судини при поглинанні лазерної енергії. Нагрів від лазерного випромінювання з кінця світловода приводить до внутрішньо судинної деструкції або фототермолізу, завдяки чому відбувається коагуляція та вапоризація крові з ушкодженням стінки судини [7; 10-12]. Радіочастотна абляція, відома як процедура VNUS Closure Vein Treatment System, полягає в термічному ушкодженні стінки вени під впливом енергії електромагнітного коливання певної частоти, що передається спеціальним зондом, який розташовується у просвіті вени [8; 13; 15]. Результатом чого є тромботична оклюзія вени, стінка якої піддається фібролізу, а її діаметр різко звужується. Ендовенозна лазерна коагуляція та радіочастотна абляція зарекомендували себе відсутністю значного больового післяопераційного синдрому, можуть виконуватись в амбулаторних умовах та не потребують тривалого періоду реабілітації [16; 17]. Однак, вивчення безпосередніх та віддалених результатів лікування показали, що ці методи теж не позбавлені певних недоліків. Технологія застосування зазначених методів облітерацій передбачає нагрів тканин в діапазоні від 90 до 120 градусів по Цельсію. Тому, після проведення ендовенозної лазерної коагуляції та радіочастотної абляції були відмічені такі ускладнення як екхімози, пігментація та опіки шкіри, тривале існування щільного тяжу по ходу вени, тромбофлебіт поверхневих, рідше - тромбози глибоких вен [2; 14]. Крім того, висока собівартість лікування значно обмежує можливість їх широкого використання. Найбільш наближеним до запропонованого нами методу є ендовенозна електрокоагуляція, яку вперше запропонували K.Firt, L.Heigal, DJrivora в 1959 році [6]. Метод полягає у тому, що після перев'язки сафено-феморального співвустя у велику підшкірну вену від витоків в антеградному напрямку вводять зонд, що містить в собі монополярний електрод. Під час екстракції зонда здійснюють електрокоагуляцію вени на всьому протязі. Однак, метод ендовенозної електрокоагуляції має суттєві недоліки, які часто обумовлюють рецидиви захворювання та незадовільний косметичний ефект. Електрокоагуляція викликає некроз венозної стінки, термічне ураження оточуючих тканин з утворенням коагуляційного струпу, що може призвести до нагноєння, розвитку деформацій та грубого фіброзу шкіри. [1; 8; 9]. Задачею корисної моделі є усунення вищезазначених недоліків шляхом оптимізації виконання ендовенозної облітерації великої підшкірної вени. Поставлена задача вирішується тим, що згідно з пропонованим рішенням, ендовенозну облітерацію великої підшкірної вени виконують високочастотним електричним зварюванням великої підшкірної вени за допомогою зонда оригінальної конструкції, що містить в собі електродний пристрій біполярної конфігурації. Запропонований спосіб відрізняється тим, що облітерація вен відбувається не за рахунок коагуляції, а внаслідок принципово нового процесу - зварювання венозної стінки. Процес зварювання на окремому сегменті вени проходить при температурі від 55 до 65 градусів за Цельсієм протягом 1-2 секунд, глибина поширення теплового впливу не перевищує 1 мм [5]. Дані параметри дозволяють убезпечити оточуючі тканини від термічних уражень [3; 4]. Як джерело високочастотного струму нами був використаний багатофункціональний апарат для високочастотного електричного зварювання живих м'яких тканин ЕКВЗ-300, розроблений в 1 UA 113093 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інституті електрозварювання ім. акад. Є.О. Патона НАН України та зонд оригінальної конструкції, що містить в собі електродний пристрій біполярної конфігурації для подачі високочастотного струму на електроди, що розташовані на його кінці. Спосіб був розроблений в експерименті на видалених за Babcock великих підшкірних венах. Були вивчені характер та оптимальні параметри впливу високочастотного струму на венозну стінку. Клінічна апробація методу виконана на базі кафедри хірургії та судинної хірургії Національної академії післядипломного навчання імені П.Л. Шупика та відділення флебології міської клінічної лікарні № 8. Технічним результатом, що досягається при застосуванні даного способу, є надійна облітерація великої підшкірної вени, зниження травматичності хірургічного втручання, кількості інтра- та післяопераційних ускладнень і поліпшення косметичного ефекту лікування. Спосіб виконують наступним чином. Із типових доступів виконується перев'язка сафенофеморального співвустя та витоків великої підшкірної вени. В просвіт вени в антеградному напрямку до сафено-феморального співвустя вводять зонд. Після контролю розташування кінцевої частин зонда, виконують зашивання операційної рани в проекції сафено-феморального співвустя. Проводять поступову екстракцію зонда з поетапним зварюванням вени на всьому протязі з одночасною зовнішньою компресією вени. Після зашивання операційної рани в проекції витоків вени виконують еластичну компресію стопи, гомілки та стегна. Приклад клінічного використання. Пацієнт Т., 59 років, страждає на варикозну хворобу нижніх кінцівок протягом 20-ти років. При огляді виявлено варикозне розширення стовбура та припливів великої підшкірної вени на правому стегні та гомілці а також помірний набряк правої стопи та нижньої третини гомілки змішаного характеру. За даними ультразвукового дуплексного сканування діагностовано неспроможність клапанів стовбура великої підшкірної вени справа з наявністю виразного рефлюксу. Встановлено діагноз: Варикозна хвороба правої нижньої кінцівки. Неспроможність клапанів великої підшкірної вени. Хронічна венозна недостатність II ступеню. Була виконана операція - кросектомія, облітерація великої підшкірної вени методом ендовенозного високочастотного електричного зварювання. Під спінальною анестезією із пахового доступу виконана кросектомія. З типового доступу у нижній третині гомілки виділені та перев'язані витоки великої підшкірної вени. В вену, в антеградному напрямку до рівня сафенофеморального співвустя введений зонд з біполярною конфігурацією електродів. Виконано зашивання операційної рани пахового доступу. Виконана поступова екстракція зонда в ретроградному напрямку з проведенням високочастотного електричного зварювання великої підшкірної вени. Виконано зашивання операційної рани у нижній третині гомілки. Виконана еластична компресія стопи, гомілки та стегна за допомогою еластичного бинта. Тривалість втручання 35 хвилин. Післяопераційний період без ускладнень. Виписаний із стаціонару через 1 добу. Зняті шви через 6 діб. До трудової діяльності приступив через 7 діб. При контрольному огляді на 2 та 3 добу візуалізація вени відсутня, виявлена помірна інфільтрація та ущільнення тканин у проекції вени без зміни кольору шкіри та ознак запалення. На 7 добу ознаки інфільтрації відсутні. За даними ультразвукового дуплексного сканування на 2 та 3 добу по ходу великої підшкірної вени виявлений гомогенний тяж гіперехогенної структури, без ознак кровотоку. Через 14 діб виявлена повна облітерація стовбуру великої підшкірної вени у вигляді тонкої гомогенної структури на всьому протязі. Даний метод облітерації при лікуванні варикозної хвороби був успішно використаний у 15 пацієнтів і може бути рекомендований для хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок Джерела інформації: 1. Гавриленко А.В., Мусаев М.М., Вахратьян П.Е. Эндовазальная коагуляция подкожных вен // Лазерная медицина. - 2011. - Т. 15, вып. 4. - С. 50-55. 2. Ларин С.И. Случай эмболии легких инородным телом после выполнения эндовазальной лазерной облитерации по поводу варикозной болезни // Флебология. - 2008. - №2. - С. 64-65. 3. Патон Б.Є. та ін. Спосіб з'єднання м'яких біологічних тканин і пристрій на його здійснення / Патент 44805 С2 Україна, МКІ 7 А61В 17/00. Опубл. 16.09.02, Бюл. № 9. 4. Патон Б.Е. Электрическая сварка мягких тканей в хирургии // Автоматическая сварка. - № 9. - 2004. - С. 7-11. 5. Подпрятов С.С., Подпрятов С.Е., Вазина А.А., Гичка С.Г., Маринский Г.С., Чернец А.В., Ткаченко В.А., Ланина Н.Ф., Васильєва А.А., Забелин А.В., Корнеев В.Н., Грузинов А.Ю. Биофизические эффекты применения высокочастотной электросварки мягких тканей и перспективы их использования в хирургической практике // Материалы IV семинара с международным участием "Новые направления исследований в области сварки живых мягких тканей". - Киев, 2009. - С. 5-9. 2 UA 113093 C2 5 10 15 20 25 6. Савельев В.С, Думпе Э.П., Яблоков Е.Г. Болезни магистральных вен. Москва, 1972. 325 с. 7. Соколов А.Л., Лядов К.В., Стойко Ю.М. Эндовазальная лазерная коагуляция в лечении варикозной болезни // М.: Медпрактика - М. 2007. - 220с. 8. Шайдаков Е.В. и соавт. Радиочастотная облитерация и стриппинг: сравнительное многоцентровое проспективное нерандомизированное исследование // Флебология. - 2013. - № 1. - С. 47-54. 9. Шевченко Ю.Л., Стойко Ю.М., Лыткин М.И. Основы клинической флебологии. М.: Медицина, 2005. - 312 с. 10. Bergan J.J., Bunke N. Endovenous Surgery. Springer Science+Business Media, 2010, 416423. 11. Darwood R.J., Gough M.J. Endovenous laser treatment for uncomplicated varicose veins // Phlebology, 2009; 24 Suppl 1: 50-61. 12. Flessenkamper I., Stenger D., Hartmann M., Roll S. Endovenous laser therapy vs. high ligation/stripping for varicosity of the great saphenous vein Clinical and sonographic findings // Phlebologie, 2013; 42: 7-11. 13. Goode S.D. Laser and Radiofrequency Ablation Study (LARA study): A Randomised Study Comparing Radiofrequency Ablation and Endovenous Laser Ablation (810 nm) // Eur J Vase Endovasc Surg, 2010; 40: 246-253. 14. Hingorani A., Ascher E., Markevich N. et al. Deep venous thrombosis following radiofrequency ablation of greater saphenous vein: a word of caution // J. Vase. Surg. - 2004. - Vol.40. - P. 500-504. 15. Kelleher D., Lane T. R. A., Franklin I. J., Davies A. H. Socio-economic impact of endovenous thermal ablation techniques // Lasers Med Sci, 2014; 29(2): 493-499. 16. Salles-Cunha S.X., Comerota A.J., Tzilinis A. et al. Ultrasound findings after radiofrequency ablation of the great saphenous vein: descriptive analysis // J. Vase. Surg. - 2004. - Vol.40. - P. 11661173. 17. Vuylsteke M., Van den Bussche D, Audenaert E.A., Lissens P. Endovenous laser obliteration for the treatment of primary varicose veins // Phlebology. - 2006. - Vol. 21, № 2. - P. 80-87. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 35 Спосіб облітерації великої підшкірної вени, який включає перев'язку сафено-феморального співвустя та витоків великої підшкірної вени, проведення зонда в просвіт великої підшкірної вени на всьому протязі, який відрізняється тим, що облітерацію великої підшкірної вени виконують високочастотним електричним зварюванням за допомогою зонда, що містить в собі електродний пристрій біполярної конфігурації для подачі високочастотного струму на електроди, що розташовані на його кінці. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3