Застосування способу моделювання реканалізації сім’явиносних проток

Реферат: Застосування методу бужування як способу реканалізації сім'явиносних проток. UA 116742 U (12) UA 116742 U UA 116742 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до експериментальної медицини, зокрема до урології та стосується способу відновлення прохідності сім'явиносних проток яєчок. Відомим способом (аналогом) відновлення прохідності сім'явиносних проток після вазектомії є виконання хірургічної операції накладання анастомозу "кінець в кінець" [М.А. Barone, H. Nazerali, M. Cortes, M. Chen-Mok, A. Pollack, D. Sokal. A Prospective Study of Time and Number of Ejaculations to Azoospermia After Vasectomy by Ligation and Excision, J. Urology, 2003, 170, 892896]. Основним недоліком аналога є те, що операція часто є неуспішною в плані відновлення прохідності сім'явиносних проток для сперми. Інший відомий спосіб (найближчий аналог) - це бужування, який успішно використовується для лікування хворих зі стриктурами стравоходу, який включає проведення струни за стриктуру стравоходу, по якій проводять буж [Исаков Ю.Ф. Хирургические болезни детей. - М.: Медицина. 5-1998. - С. 137-147]. Однак, спосіб бужування досі не використовувався для сім'явиносних проток. Задача корисної моделі передбачає відмову від резекції сім'явиносних проток (вазектомії) для контрацепції. Для вирішення задачі, у корисній моделі пропонується оперативне втручання через малоінвазивний метод, зокрема, накладанням лігатур в яєчковому відділі з наступним зняттям лігатур та бужуванням сім'явиносних проток. Пропонований спосіб моделювання блокади сім'явиносних проток забезпечує суттєві переваги над відомим, адже дозволяє отримати значно меншу хірургічну травму в процесі блокування сім'явиносних проток, а їх бужування є значно простішим у порівнянні з накладанням анастомозу "кінець в кінець" Спосіб конкретного виконання. Експериментальну тварину, наприклад лабораторного щура-самця, наркотизують, після чого через серединний розріз калитки виводять в рану сім'явиносні протоки, накладають на них лігатури, рану пошарово зашивають. Через 30 діб після цього лігатури знімають, проколють стінку сім'явиносних проток за допомогою мандрена діаметром 0,5 мм та здійснюють бужування. Приклад 1. У 20 статевозрілих лабораторних щурів-самців масою 200 г в положенні на спині розрізали тканини калитки по її середній лінії почергово виводили в рану сім'явиносні протоки і в яєчковому відділі накладали на них лігатури та повертали їх назад в калитку. На рану накладали шви. Через 30 діб після початку досліду здійснювали евтаназію частини тварин (9 щурів) шляхом передозування наркозу для дослідження блокади сім'явиносних проток на сперматогенез забирали шматочки тканин яєчка з метою цитогістологічного дослідження, їх фіксували в розчині Буена, поміщали в парафінові блоки, зрізи з яких фарбували гематоксиліном і еозином та реактивом Шиф-йодна кислота з дофарбовуванням гематоксиліном Ерліха та визначали діаметр звивистих сім'яних трубочок, ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію, які трапляються на VII стадії циклу, об'єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів з наступним статистичним аналізом отриманих морфометричних показників з використаним критерієм Манна-Уітні. Різницю між показниками вважали вірогідною при р≤0,05. Виявлено, що на 30 добу блокади сім'явиносних проток звивистих сім'яних трубочок наявні атрофічні зміни із зменшенням діаметра звивистих сім'яних трубочок до (109,57±3,62) мкм. Власна оболонка трубочок потовщена, ядра інтерстиційних ендокриноцитів пікнотичні, їх об'єм 3 зменшений до (76,34±2,41) мкм . Звичайну будову зберігають тільки 40,8 % звивистих сім'яних трубочок, у 27,5 % трубочок виявляються легкі розлади сперматогенезу, у 18,4 % - важкі, у 13,3 % сім'яних трубочок - спустошені. Відповідно зменшується до 150,37±8,56 кількість сперматоцитів на стадії прелептотени до 122,34±11,60 - сперматоцитів на стадії пахітени і до 308,71±19,42 - сперматиди 7-го етапу розвитку [табл. 1]. Отримані результати дослідження свідчать про те, що блокада сім'явиносних проток призводить до значних структурних змін в яєчку, але отримані дані є обнадійливими при необхідності проведення реканалізації сім'явиносних проток та можливого відновлення сперматогенної та ендокринної функції яєчок. Приклад 2. У решти тварин (9 щурів) через 30 діб від початку досліду під загальним ефірним наркозом по середній лінії калитки розрізали тканини, в рану виводили сім'явиносні протоки, знімали лігатури, шляхом проколу проксимально від знятих лігатур вводили почергово в них мандрен діаметром 0,5 мм і здійснювали бужування. Протоки повертали в калитку, на рану накладали шви. Через 30 діб після повторної операції здійснювали евтаназію тварин передозуванням наркозу і на гістологічних препаратах яєчка встановили, що діаметр звивистих сім'яних трубочок становить (150,56±4,30) мкм у середньому, 45 % звивистих сім'яних трубочок зберігають 1 UA 116742 U 5 10 звичайну будову, легкий ступінь порушення сперматогенезу виявляється у 23 % сім'яних трубочок, важкі розлади сперматогенезу наявні у 2 % трубочок, а у 7 % трубочок клітини сперматогенного епітелію відсутні. Кількість клітин сперматогенного епітелію у звивистих трубочках, що знаходяться на VII стадії циклу сперматогенного епітелію, становить: сперматоцитів на стадії прелептотени 180,15±3,20, сперматоцитів на стадії пахітени - 145,80±6,30 і сперматиди 7-го етапу розвитку 374,90±5,60 (табл. 1). 3 Об'єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів дорівнює (79,20±3,50) мкм , їх цитоплазма неоднорідна. Отже, запропонований спосіб реканалізації сім'явиносних проток, порівняно з їх блокадою, забезпечує відтворення клітин сперматогенного епітелію і може бути застосованим у наукових дослідженнях. При цьому у звивистих сім'яних трубочках вірогідно зростає кількість клітин сперматогенного епітелію, що свідчить про позитивний вплив реканалізації сім'явиносних проток на відновні процеси в яєчках і підтверджується отриманими нами даними спермограм. 15 Таблиця 1 Кількість клітин сперматогенного епітелію у звивистих сім'яних трубочках яєчок щурів (М±m) при блокаді сім'явиносних Група спостережень Вид клітин Сперматоцити на Сперматоцити на стадії Сперматиди 7-го етапу стадії прелептотени пахітени розвитку Блокада сім'явиноснх проток Реканалізація сім'явиносних проток 150,37±8,56 122,34±11,60 308,71±10,42 180,15±3,20 145,80±6,30 374,90±5,60 *р≤0,05 Сперматозоїди забирали із хвостової частини над'яєчка тварин шляхом вимивання теплим фізіологічним розчином і згідно з даними ВООЗ (2010) в камері Горяєва досліджували морфологічні і функціональні особливості сперматозоїдів (табл. 2). 20 Таблиця 2 Морфологічні та функціональні показники сперматозоїдів (%) в умовах блокади сім'явиносних проток та після ре каналізації Досліджувані показники Досліджувані показники 1 Морфологічно нормальні сперматозоїди Патологічні форми сперматозоїдів 1 Сперматозоїди з патологією головки Патологія проміжної частини джгутика Патологія основної частини джгутика Живі сперматозоїди Групи спостережень Блокада сім'явиносних проток Реканалізація сім'яних проток 2 3 (62,05±6,30) % (72,00±5,46) % (38,05±2,60)% (28,26±2,85) 2 3 (16,46±1,50)% (11,63±1,40)% (9,12±1,43)% (7,23±1,38)% (12,53±2,61)% (9,34±1,20)% (60,86±3,50) % (69,60±3,90) % 2 UA 116742 U Продовження таблиці 2 Морфологічні та функціональні показники сперматозоїдів (%) в умовах блокади сім'явиносних проток та після ре каналізації Досліджувані показники 1 Кількість нерухомих сперматозоїдів Кількість сперматозоїдів з прогресивним рухом Кількість сперматозоїдів з непрогресивним рухом Групи спостережень 2 3 (33,28±1,30)% (28,32±2,45) % (41,52±2,36)% (46,78±2,80) % (19,34±1,60)% (23,43±1,90)% *р≤0,05 5 Перелік фігур Фіг. 1. Схема накладання лігатур на сім'явиносну протоку. Фіг. 2. Введення у сім'явиносну протоку, після з зняття лігатур, мандрена діаметром 0,5 мм і бужування сім'явиносної протоки в місці накладання лігатур. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Застосування методу бужування як способу реканалізації сім'явиносних проток. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3