Спосіб ендоскопічної реканалізації просвіту прямої кишки при гострій та частковій кишковій непрохідності

Реферат: Спосіб ендоскопічної реканалізаціі просвіту кишки при гострій та частковій кишковій непрохідності включає контрастування стінок нижньої межі, просвіту стенозованної ділянки прямої кишки. Під рентгеноскопічним контролем в пряму кишку по ангіографічному катетеру вводять невелику кількість контрастного препарату. Потім через катетер вводять J-подібний провідник з м'яким кінчиком (7-9 Fr), який проводять через стенозовану ділянку прямої кишки, одночасно проводять бужування. Після установки провідника вище пухлини виконують реканалізацію просвіту прямої кишки за допомогою діатермокоагуляції, під контролем встановленого провідника. Таким чином створюють "тунель" діаметром не менше 1,5 см. UA 84627 U (54) СПОСІБ ЕНДОСКОПІЧНОЇ РЕКАНАЛІЗАЦІЇ ПРОСВІТУ ПРЯМОЇ КИШКИ ПРИ ГОСТРІЙ ТА ЧАСТКОВІЙ КИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ UA 84627 U UA 84627 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії. Відомі способи реканалізаціі просвіту прямої кишки, при обтураційній товстокишковій непрохідності, дозволяють проводити цю процедуру тільки за умови чіткого візуального контролю за межами просвіту. Недоліком відомого способу є те, що, при проведенні реканалізаціі та відсутності візуалізації границь стенозу, ця процедура є вкрай ризикованою, у зв'язку з небезпекою перфорації стінки [1, 2, 3]. Задачею корисної моделі є розширення показань для реканалізаціі просвіту прямої кишки при товстокишковій непрохідності пухлинного генезу. Поставлена задача вирішується тим, що у способі ендоскопічної реканалізаціі просвіту кишки при гострій та частковій кишковій непрохідності, згідно з корисною моделлю, для візуалізації просвіту проводять контрастування стінок нижньої межі, по можливості, просвіту стенозованної ділянки прямої кишки, під рентгеноскопічним контролем в пряму кишку по ангіографічному катетеру (пристрій доставки провідника), встановленому на початку передбачуваного стенозу, вводять невелику кількість контрастного препарату, для того, щоб визначити напрямок просвіту, потім через катетер вводять J-подібний провідник з м'яким кінчиком (7-9 Fr), який проводять через стенозовану ділянку прямої кишки, одночасно проводять бужування, після установки провідника вище пухлини виконують реканалізацію просвіту прямої кишки за допомогою діатермокоагуляції, під контролем встановленого провідника - таким чином створюють "тунель" діаметром не менше 1,5 см. Спосіб здійснюють наступним чином. Втручання проводять без анестезії. Проводять контрастування стінок, нижньої межі, по можливості, просвіту стенозованої ділянки прямої кишки. Під рентгеноскопічним контролем в пряму кишку по ангіографічному катетеру (пристрій доставки провідника), встановленому на початку передбачуваного стенозу, вводять невелику кількість контрастного препарату, для того, щоб визначити напрямок просвіту. Потім через катетер вводять J-подібний провідник з м'яким кінчиком (7-9 Fr), який проводять через стенозовану ділянку прямої кишки, та одночасно проводять бужування. Після установки провідника вище пухлини виконують реканалізацію просвіту прямої кишки. Ендоскопічну реканалізацію проводять за допомогою діатермокоагуляції, під контролем встановленого провідника. Таким чином створюють "тунель" діаметром не менше 1,5 см. Розроблений спосіб дозволяє проводити реканалізацію просвіту прямої кишки, при повному стенозі та гострій чи частковій товстокишкової непрохідності пухлинного генезу. Приклад Хвора С., 53 роки, № історії хвороби 3205. Звернулась до стаціонару зі скаргами на слабкість, втрату ваги, закрепи до 7 діб, утруднення при відході газів. При обстеженні виявлено рак прямої кишки, часткова обтураційна товстокишкова непрохідність. При ректоскопічному дослідженні просвіт не визначається. Було виконано: контрастування прямої кишки, введення агіографічного провідника вище рівня пухлинного стенозу, реканалізація просвіту під контролем ректоскопа і провідника. Через 4 доби стан хворої покращився. Джерела інформації:. 1. Шелехов А.В. Алгоритм лечения осложненных форм рака толстой кишки / А.В. Шелехов, В.В. Дворниченко, Р.И. Расулов, Н.И. Минакин // Бюллетень Восточно - Сибирского отделения Российской академии медицинских наук - 2005. - № 1. - С. 110-116. 2. Алиев С.А. Альтернативные подходы к хирургическому лечению осложненных форм рака ободочной кишки //Хирургия.-1998. - № 8. - С. 58-67. 3. Алекперов С.Ф., Пугаев А.В., Ачкасов Е.Е. с соавт. Современные тенденции в хирургическом лечении обтурационной толстокишечной непроходимости опухолевого генеза /С.Ф. Алекперов, А.В Пугаев, Е.Е. Ачкасов с соавт. //Российский онкологический журнал.-2010. № 1. - С. 54-57. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб ендоскопічної реканалізаціі просвіту кишки при гострій та частковій кишковій непрохідності, який відрізняється тим, що для візуалізації просвіту проводиться контрастування стінок нижньої межі, по можливості, просвіту стенозованної ділянки прямої кишки, під рентгеноскопічним контролем в пряму кишку по ангіографічному катетеру (пристрій доставки провідника), встановленому на початку передбачуваного стенозу, вводять невелику кількість контрастного препарату, для того, щоб визначити напрямок просвіту, потім через катетер вводять J-подібний провідник з м'яким кінчиком (7-9 Fr), який проводять через стенозовану ділянку прямої кишки, одночасно проводять бужування, після установки провідника 1 UA 84627 U вище пухлини виконують реканалізацію просвіту прямої кишки за допомогою діатермокоагуляції, під контролем встановленого провідника, таким чином створюють "тунель" діаметром не менше 1,5 см. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2