Спосіб переводу всерединостеблових фітофагів ягідників у тривалий депресивний стан

Реферат: Спосіб переводу всерединостеблових фітофагів ягідників у тривалий депресивний стан, при якому виконують розселення в агроценози ягідників паразитичних комах. Весною, за 2-3 дні до початку цвітіння ягідників та зразу після цвітіння, проводять два прийоми обприскування кущів водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltinae, з розрахунку 1,0-1,2 л робочої рідини на один кущ. UA 118911 U (12) UA 118911 U UA 118911 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від комах-фітофагів, і може бути використана в інтегрованих програмах захисту ягідників. Відомо, що серед комплексу фітофагів ягідників, видовий склад яких нараховує понад 100 видів, особливо небезпечними є група всерединостеблових: смородинова склівка (Synanthedon tipuliformis Cl.), смородинова (Agrilus viridis var. fagi Ratz.) та малинова вузькотілка (Agrilus aurichalelus Rat.) златки. Прихований спосіб життя їх гусениць та личинок характеризує їх як типових K-стратегів. Відсутність спеціалізованих видів ентомофагів, по суті, досить ускладнює і, нерідко, унеможливлює контроль їх чисельності на ягідниках. Відомо, що для їх часткового знешкоджування та переводу у депресивний стан використовують прийоми та способи профілактичного характеру - вирізання та спалювання заселених фітофагами гілок та пагонів. Використовують також способи винищувального характеру, шляхом використання робочих розчинів хімічних інсектицидів [Дрозда В.Ф., Кочерга М.О., Захист ягідників від шкідників і хвороб на агроландшафтній основі. Рекомендації. - Київ, 2011. - 41 с.]. Відомий спосіб захисту насаджень та посадкового матеріалу смородини чорної від чотириногих кліщів [Способ обеззараживания посадочного материала черной смородины от четыреногих клещей. Патент Российской Федерации, № 1793874 МПК А01 М 1/00. Опубл. 07.02.1991; Бюл. № 5; Шаманская Л.Д., Свириденко Э.И., Лудцева Н.В.]. Знезараження посадкового матеріалу смородини чорної від чотириногих кліщів згідно з цим способом, проводять шляхом обробки посадкового матеріалу дисперсною системою, що містить рослинні ліпіди, а також колоїдний розчин соєвих фосфатидів. Знезараження проводять шляхом замочування зелених живців у колоїдному розчині соєвих фосфатидів з концентрацією 0,5-1 % впродовж 30-60 хв., а відводків та саджанців у 2 %-ному розчині з експозицією 24 години. Використання цього способу спричиняє майже повну загибель рослиноживильних кліщів і забезпечує приживання саджанців відводків на рівні 79,1-86,5 %. Проте, невстановлена можливість використання цього способу для переводу всерединостеблових фітофагів ягідників у депресивний стан. Відомий також спосіб біологічного захисту рослин, який є найбільш близьким технічним рішенням до запропонованого способу і який вибраний як найближчий аналог [Способ биологической борьбы с вредителями; Авторское свидетельство СССР, № 1708218, МПК А01 К 67/00, Опубл. 30.01.1992, Бюл. № 4, Дергачев Д.В.]. Спосіб, викладений у найближчому аналогу, полягає у тому, що як біологічний засіб захисту рослин використовують лабораторну культуру хижої мухи-дзюрчалки Xanthantrus comptus Marris. Позитивний результат реалізації цього способу полягає у тому, що личинки мухидзюрчалки ефективно живляться гусеницями та яйцями комах-фітофагів. За умов невеликої початкової чисельності комах-фітофагів, реалізація способу забезпечує тривалий процес регуляції шкідників на допороговому рівні. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: не встановлена можливість дестабілізувати структуру популяцій всерединостеблових фітофагів з тривалим депресивним функціонуванням; не встановлена ефективність використання мухи-дзюрчалки для зниження чисельності та шкідливості смородинової склівки та златок. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб переводу всерединостеблових фітофагів ягідників у тривалий депресивний стан. Ставилось завдання дестабілізувати видову структуру цих фітофагів з використанням, у складі способу, прийомів біологічного походження. Поставлена задача вирішувалось шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі способу. Зокрема, весною, за 2-3 дні до початку цвітіння ягідників та зразу після цвітіння, проводять два прийоми обприскування кущів водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltinae. Норми витрати робочої рідини становить 1,0-1,2 л на один кущ. Суттєвим є і те, що титр живих культур нематоди становить 1,0-1,2 млн. інвазійних личинок. Через 5-6 днів після першого прийому обприскування кущів ягідників ентомопатогенною нематодою та через 7-8 днів проводимо два прийоми розселення на кущі лабораторної культури ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.). Суттєвим є і те, що за 2-3 дні до початку розселення габробракона імаго згодовують композицію у вигляді водного розчину 15 %-ного меду, сумісно з водним розчином спор та вегетативних клітин ентомопатогенного 6 гриба Beauveria bassiana Bals. Vuill. Суттєвим є і те, що титр гриба становить 10 спор у 1 мл водного розчину. Норма розселення габробракона на ягідники становить 7-10 самиць на один кущ. 1 UA 118911 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Суть запропонованого способу полягає у тому, що реалізується принцип сумісної, стримуючої дії по відношенню до всерединостеблових фітофагів ягідників, таких складових частин способу як ентомопатогенна нематода та ектопаразит гусениць фітофагів - габробракон. Життєздатні личинки нематоди проникають у різноманітні механічні пошкодження на гілках, природні отвори і проникають всередину стебел, де у серцевині пагонів знаходяться гусениці смородинової склівки (Synanthedon tipuliformis СІ.) та личинки смородинової (Agrilus viridis var. fagi Ratz.) та малинової вузькотілої (Agrilus aurichalelus Rat.) златок. У подальшому, контактуючи з ними, личинки нематоди через кутикулярні покриви та разом з їжею потрапляють в організм фітофагів, де розвиваються, внаслідок чого гусениці та личинки фітофагів гинуть. Поступово, впродовж одного-двох вегетаційних періодів всерединостеблові фітофаги переходять у тривалий депресивний стан. Вираженою є роль ектопаразита габробракона. Імаго є носієм спор та вегетативних клітин ентомопатогенного гриба Beauveria bassiana Bals. Vuill. Імаго паразита у процесі зараження гусениць фітофагів інфікує їх грибним ентомопатогеном, що стає причиною загибелі частини фітофагів. Інша частина, внаслідок розвитку хвороби, перебуває у депресивному стані. Приклад здійснення способу Типове фермерське господарство, де вирощують ягідні культури - різновидності смородини, аґрусу та малини. Понад 60 % площ ягідників займала смородина чорна, сорт Дочка Ворскли. На основі візуального та інструментального (феромонні пастки) моніторингу, було встановлено, що серед фітофагів домінують всерединостеблові види: смородинова склівка (Synanthedon tipuliformis Сl.), смородинова (Agrilus viridis var. fagi Ratz.) та малинова вузькотіла (Agrilus aurichalelus Rat.) златки. Їх чисельність, до початку досліджень, становила від 30,9 до 40,5 особин на 5 кущів. Для обґрунтування дієвості та оцінки можливого позитивного результату формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - елементи найближчого аналога. У третьому використовували хімічні інсектициди, що увійшли у Державний реєстр України. Для оцінки підсумкового результату та встановлення рівня ефективності способів, використовували найбільш об'єктивні та інформативні тестові показники. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що задача, поставлена корисною моделлю, вирішена. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 87,8 %, проти 65,7 % у найближчому аналогу. Суттєвим при цьому є і те, що показники ефективності не тільки перевищували результати найближчого аналога, але і не поступалися хімічному еталону. Необхідно відмітити і те, що тривалий депресивний стан всерединостеблових фітофагів супроводжувався і відповідною величиною збереженого урожаю ягід смородини чорної. Урожай ягід з одного куща, де реалізовували запропонований спосіб становила 4,8 кг. У найближчому аналогу цей показник становив 3,7 кг/кущ. Матеріали таблиці ілюструють також і причини смертності фітофагів. Від сумісної дії хвороб та ентомофагів гинуло 88,9 % всерединостеблових фітофагів. У підсумку, якщо початкова чисельність цих фітофагів, у запропонованому способі становила 34,8 екз./5 кущів то у кінці вегетації діапаузувало тільки 4,3 екз./5 кущів. Порівняльна ефективність способу переводу всерединостеблових фітофагів у депресивний стан (Київська обл., с. Петрушки, 2014-2016 pp.) Способи, що порівнюються Спосіб, що пропонується Спосібнайближчий аналог Початкова чисельність фітофагів, екз./5 кущів Рівень Причини смертності домінування Ефекти фітофагів, % фітофагів, % вність смороди смород способі ентомо сумісна в, % хвороби нова инова фаги дія склівка златка Урожай, кг/кущ Діапаузувало фітофагів, екз./5 кущів 34,8 61,3 38,7 87,8 26,5 19,4 88,9 4,8 4,3 40,5 57,1 42,9 65,7 7,4 3,7 18,4 3,7 14,2 2 UA 118911 U Порівняльна ефективність способу переводу всерединостеблових фітофагів у депресивний стан (Київська обл., с. Петрушки,2014-2016 pp.) Способи, що порівнюються Хімічний еталон. Базовий варіант Контроль HCP05 5 10 Початкова чисельність фітофагів, екз./5 кущів Рівень Причини смертності домінування Ефекти фітофагів, % фітофагів, % вність смороди смород способі ентомо сумісна в, % хвороби нова инова фаги дія склівка златка Урожай, кг/кущ Діапаузувало фітофагів, екз./5 кущів 38,2 64,7 35,3 84,5 3,6 2,1 9,3 4,5 8,2 30,9 55,9 44,1 6,4 6,8 0,9 7,5 1,1 17,3 3,1 2,6 0,8 48,5 2,4 Результати представлених в експериментів свідчать про сумісну синергетичну дію ентомопатогенної нематоди та гриба білої мускардини. Важливим при цьому є те, що вектором розповсюдження збудника хвороби є ектопаразит габробракон. Така досить складна сумісна дія різноманітних біологічних засобів у складі запропонованого способу дозволяє отримати виражений позитивний результат. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє досить ефективно стримувати чисельність та шкідливість всерединостеблових фітофагів і переводити їх у тривалий депресивний стан. Запропонований спосіб може розглядатись як складова частина технологій органічного ягідництва. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб переводу всерединостеблових фітофагів ягідників у тривалий депресивний стан, при якому виконують розселення в агроценози ягідників паразитичних комах, який відрізняється тим, що весною, за 2-3 дні до початку цвітіння ягідників та зразу після цвітіння, проводять два прийоми обприскування кущів водним розчином ентомопатогенної нематоди Steinernema feltinae, з розрахунку 1,0-1,2 л робочої рідини на один кущ, при цьому титр живих культур нематоди становить 1,0-1,2 млн. інвазійних личинок, крім того, через 5-6 днів після першого прийому обприскування кущів ягідників ентомопатогенною нематодою та через 7-8 днів проводимо два прийоми розселення на кущі лабораторної культури ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.), при цьому за 2-3 дні до початку розселення габробракона імаго згодовують композицію у вигляді водного розчину 15 %-ного меду, сумісно з водним розчином спор та вегетативних клітин ентомопатогенного гриба Beauveria bassiana Bals. Vuill., при цьому 6 титр гриба становить 10 спор у 1 мл водного розчину, крім того норма розселення габробракона на ягідники становить 7-10 самиць на один кущ. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3