Спосіб переводу популяцій пильщиків (tenthredinidae: diprionini) у депресивний стан

Реферат: Спосіб переводу популяції пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) у депресивний стан, що включає обприскування дерев біологічними препаратами, причому на початку масової яйцекладки самиць пильщиків кожного покоління проводять два прийоми сумісного розселення на дерева паразитів яєць пильщиків ахризохарелли (Achrysocharella ruforum К.) та трихограми, виду Trichogramma dendrolimi Mats, у співвідношенні 1:10, з розрахунку по 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної, при цьому інтервал між розселеннями становить 8-10 днів, крім того, в період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування проводять один прийом обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,0-2,5м 4,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Метаризин (сухий порошок). UA 107414 U (12) UA 107414 U UA 107414 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до лісового господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих членистоногих, і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту багаторічних насаджень від шкідливих видів комах. Відомо, що частка соснових насаджень в Україні із загального фонду лісів Полісся становить не менше 2 млн. га. Підтримання належного їх фітосанітарного стану, а зрештою і продуктивності, потребує значних зусиль. Особливо значної шкоди сосновим насадженням завдають численні види фітофагів, серед яких особливо небезпечними є пильщики. Дефоліація хвої личинками пильщиків стає результатом втрати приросту деревини, ослаблення дерев, що стає причиною заселення їх стовбуровими фітофагами, а також хворобами (Мешкова В. А. Сезонное развитие хвоелистогрызущих вредителей леса. - Харьков: Планета, 2009 - 396 с.). Відомо, що захист насаджень сосни від пошкоджень пильщиками здійснюється переважно шляхом використання хімічних інсектицидів (Скорикова О. А. Пилильщики, вредящие плодовоягодным культурам. - Μ., 1960. - 73 с.). В агроценозах садових та ягідних насаджень використання інсектицидів дозволяє отримувати необхідний рівень ефективності. Проте, такі елементи технологій не виключають ризик виникнення і негативних явищ. Спостерігається масова загибель природних популяцій ентомофагів, не виключається також і забруднення метаболітами урожаю. Відомий також спосіб захисту плодових насаджень від шкідливих членистоногих, у тому числі і від пильщиків, який є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний як найближчий аналог (Авторское свидетельство СССР, № 1745166. МПК А01K 67/00. Опубл. 07.07.1999. Бюл. № 25, Смольякова В. М., Сторчевая Е. М.). Спосіб, викладений у найближчому аналогу полягає у тому, що у насадженнях яблуні, в центрі кварталу виділяють ділянку, площею не менше 1 % від загальної площі кварталу, де не використовують хімічні препарати. На цих своєрідних буферних зонах розвиваються, накопичуються та розселяються природні популяції ентомофагів. Впродовж границі масиву саду, згідно з способом, виділяється зона біологічного захисту саду, площею 2 %, де використовують тільки біологічні препарати. За зоною біологічного захисту, виділяється масив саду, де проводять захист саду тільки хімічними інсектицидами. Реалізація цього способу забезпечує сприйнятливі умови для розвитку ентомофагів, котрі контролюються чисельністю фітофагів. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: технологічна і господарська складність реалізації способу, що пов'язано із виділенням ділянок саду та їх обприскуванням препаратами; значна частина саду захищається від фітофагів шляхом використання хімічних препаратів, що не виключає їх негативну дію на різні компоненти агроценозів та урожай. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб переводу популяцій пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) у депресивний стан. Ставилось завдання розширити арсенал прийомів біологічного захисту лісостанів від групи домінуючих фітофагів - соснових пильщиків. Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів у складі запропонованого способу. Перший з них передбачає на початку масової яйцекладки самиць пильщиків кожного покоління, проведення двох сумісних розселень на дерева паразитів яєць пильщиків - ахризохарелли (Achrysocharella ruforum К.) та трихограми виду Trichogramma dendrolimi Mats. у співвідношенні 1:10. Норми розселення ентомофагів становлять 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної. Суттєвим є і те, що інтервал між розселеннями становить 8-10 днів. Наступна суттєва відміна у складі способу, прийом, який проводять в період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування. У цей період проводять один прийом обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,0-2,5 м, 4,0 % водним розчином біологічного препарату Метаризин (сухий порошок). Суть запропонованого способу полягає у тому, що у весь період масової яйцекладки самиць пильщиків, який триває 10-15 днів, забезпечується присутність, екологічний та трофічний контакт з самицями двох ентомофагів - ахризохареллою та трихограмою. Сумісне їх розселення передбачає виражену конкуренцію паразитів за комах-господарів, у даному випадку яйцями пильщиків. Загострена конкуренція призводить до підвищення рівня зараження яєць пильщиків ентомофагами. Крім того, наступні дочірні покоління ентомофагів, є складовою частиною ентомокомплексу лісостанів, вони закріплюються на біоценотичному рівні і виконують тривалу регулюючу роль фітофагів, у тому числі і пильщиків. Спостерігається також складний процес взаємодії лабораторних культур ентомофагів та природних видів. Певна їх частина схрещується, що призводить до спонтанного процесу гетерозису, обміну пулу генів, загостреної екологічної та трофічної конкуренції. Біоценотична взаємодія усього ентомокомплексу виключає 1 UA 107414 U 5 10 15 20 25 30 35 40 виникнення осередкових спалахів фітофагів, зокрема пильщиків. Певна частина лабораторних культур ентомофагів елімінує. Відбір проходять тільки високожиттєздатні популяції ентомофагів, з вираженою руховою активністю та пошуковою здатністю. Це теж є важливий практичний результат реалізації способу. Насичення специфічних екологічних ніш - місць локалізації та діапаузування личинок пильщиків діючою речовиною ентомопатогенного препарату Метаризину, у складі способу, є своєрідним пусковим механізмом ураження грибом Metarhisium anisoplia діапаузуючих личинок пильщиків. Комплексна дія двох суттєвих елементів у складі запропонованого способу визначальний фактор переводу популяцій пильщиків у депресивний стан. ПРИКЛАД ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ Типові лісові та лісопаркові насадження, де переважають насадження сосни звичайної, сосни Банкса та інших видів. Експериментально обґрунтовували запропонований спосіб на фоні високого рівня чисельності пильщиків. Серед них були поширені 3 види пильщиків, проте домінував звичайний сосновий (Diprion ріnі). За вегетаційний період розвивається дві генерації фітофага. Для обґрунтування дієвості та визначення величини можливого позитивного результату, формували дослідні варіанти, яких було два, та контроль. У першому варіанті захист насаджень сосни приводили з використанням суттєвих елементів запропонованого способу. У другому аналогічне завдання вирішували шляхом використання суттєвих елементів способунайближчого аналога. Насадження сосни у контрольному варіанті росли та розвивались без використання будь-яких прийомів. В лісостанах формували постійні облікові майданчики розміром 50×50 м, з яких відбирали природні популяції діапаузуючих личинок пильщиків. У лабораторних умовах визначали їх чисельність, ідентифікували видовий склад, інші кількісні характеристики. У насадженнях сосни були поширені такі види пильщиків, як чорно-жовтий, блідоногий, жовтуватий, звичайний, а також рудий сосновий. Усі види пильщиків, за винятком рудого соснового, зимують у стадії еонімфи у коконі у лісовій підстилці та на поверхні ґрунту. На відміну від них, рудий сосновий пильщик зимує у стадії яйця, які самиці відкладають на хвою сосни. Для оцінки ефективності способів та визначення величини можливого позитивного результату використовували найбільш інформативні та об'єктивні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що завдання, поставлене корисною моделлю, виконано. Реалізація запропонованого способу дозволила дестабілізувати екологічну та фізіологічну структуру популяції пильщиків і таким чином перевести їх у депресивний стан. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 81,7 %, проти 59,3 % у найближчому аналогу. За високого 2 рівня початкової чисельності пильщиків - 53,8 коконів у розрахунку на 1 м , їх чисельність в кінці вегетаційного періоду, в середньому за чотири роки досліджень становила 9,2 екз./м. Такий результат досягнуто внаслідок реалізації суттєвих елементів у запропонованому способі. Сумісна дія двох паразитів яєць пильщиків, підсилювала міжвидову конкуренцію і як наслідок зростав рівень зараження яєць пильщиків. Тривала ентомоцидна дія біологічного препарату Метаризину у складі способу, згубно діяла на діапаузуючі стадії пильщиків. 2 UA 107414 U Таблиця Результати реалізації способу переводу пильщиків у депресивний стан Способи, що порівнюються Чисельність пильщиків до початку досліджень, 2 коконів/м Чисельність пильщиків в Ефективність кінці вегетації, способів, % 2 коконів/м Пошкоджено рослин, % Суттєві елементи запропонованого способу 53,8 2,8 9,2 81,7 Суттєві елементи способунайближчого аналога 56,3 13,6 33,4 59,3 Контроль 60,2 38,1 88,4 2,2 3,1 Позитивний результат Спосіб забезпечує процес фізіологічного ослаблення популяцій пильщиків. Чисельність їх утримується на допороговому рівні. Виключається негативна дія на довкілля. Спосіб лише частково дестабілізує структуру популяції пильщиків. Не виключаються осередкові спалахи чисельності фітофагів. Спостерігається наростання чисельності пильщиків і супутніх фітофагів. Значний рівень шкідливості 4,6 НІР05 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб переводу популяції пильщиків (Tenthredinidae: Diprionini) у депресивний стан, що включає обприскування дерев біологічними препаратами, який відрізняється тим, що на початку масової яйцекладки самиць пильщиків кожного покоління проводять два прийоми сумісного розселення на дерева паразитів яєць пильщиків ахризохарелли (Achrysocharella ruforum K.) та трихограми, виду Trichogramma dendrolimi Mats, у співвідношенні 1:10, з розрахунку по 15 тис. особин на одне дерево сосни звичайної, при цьому інтервал між розселеннями становить 8-10 днів, крім того, в період початку міграції личинок пильщиків з крон дерев на поверхню ґрунту для заляльковування проводять один прийом обробки рослинного опаду та поверхні ґрунту приштамбових кіл дерев діаметром 2,0-2,5м 4,0 %-ним водним розчином біологічного препарату Метаризин (сухий порошок). 15 3 UA 107414 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4