Спосіб оцінювання ефективності корекції порушень імуногенезу, пов’язаних з розвитком бактеріальної транслокації, у хворих з підвищеним ступенем операційного ризику

Реферат: Спосіб оцінювання ефективності корекції порушень імуногенезу, пов'язаних з розвитком бактеріальної транслокації, у хворих з підвищеним ступенем операційного ризику, включає проведення лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу по показниках наявності в крові його продуктів. Як маркери ентерогенного компонента токсемії визначають показники специфічного антиендотоксинового імунітету. UA 119039 U (12) UA 119039 U UA 119039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до інтенсивної терапії, та може бути використана для оцінки ефективності детоксикаційної терапії при бактеріально-індукованому ендотоксикозі в практичній діяльності лікаря-реаніматолога, хірурга та акушер-гінеколога. Як прототип вибраний спосіб діагностики транслокаційних бактеріальних ендотоксикозу і токсинемії [Патент 110389 Україна, МПК (2016.01) G01N 33/00, G01N 33/50 (2006.01). Спосіб діагностики транслокаційних бактеріальних ендотоксикозу і токсинемії / Козін Ю.І., Бойко В.В., Лелиця А.В., Кравцов О.В., Лебідь П.Б.; патентовласник ДУ "Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМИ України". - № u 2016 02966; заявл. 23.03.2016; опубл. 10.10.2016, Бюл. №19], який включає проведення лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріальноіндукованого токсикозу по показниках наявності в крові його продуктів. Ознаками, які співпадають з істотними ознаками моделі, що заявляється, є: лабораторна оцінка виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу по показниках наявності в крові його продуктів. Технічним результатом корисної моделі є: підвищення технологічності, ефективності та точності лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу по показниках наявності в крові його продуктів. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: недостатній рівень технологічності, пов'язаний з багатоетапністю лабораторної оцінки бактеріально-індукованого токсикозу з використанням декількох тест-систем (трифенілтетразолійхлоридний тест, гель-тромб LAL-тест та визначенням прокальцитоніну) у двох біологічних середовищах (абдомінальному ексудаті та сироватці і плазмі крові). В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технології лабораторної оцінки бактеріально-індукованого токсикозу досягають підвищення рівня технологічності, а отже, і діагностичної ефективності та точності. Поставлена задача розв'язується тим, що в способі оцінювання ефективності корекції порушень імуногенезу, пов'язаних з розвитком бактеріальної транслокації у хворих з підвищеним ступенем операційного ризику, який включає проведення лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу за показниками наявності в крові його продуктів, згідно з корисною моделлю, як маркери ентерогенного компонента токсемії визначають показники специфічного антиендотоксинового імунітету. Між сукупністю істотних ознак запропонованого способу і очікуваним технічним результатом простежується наступний причинно-наслідковий зв'язок: включення до лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу маркерів ентерогенного компонента токсемії шляхом визначення показників специфічного антиендотоксинового імунітету сприяє підвищенню технологічності, ефективності та точності лабораторної оцінки виразності та динаміки бактеріально-індукованого токсикозу. Адже зміни цих показників характеризують антиендотоксиновий імунітет і знаходяться в прямій залежності від інтенсивності антигенної стимуляції імунної системи ендотоксинами грамнегативної мікрофлори шлунково-кишкового тракту при їх попаданні в системний кровоток, що побічно характеризує виразність бактеріальної транслокації та ступінь ентерогенної токсемії. Спосіб оцінювання ефективності корекції порушень імуногенезу, пов'язаних з розвитком бактеріальної транслокації у хворих з підвищеним ступенем операційного ризику полягає у наступному. Ентерогенний компонент токсемії оцінюють за моніторингом показників напруженості специфічної імунної відповіді на підставі визначення методом непрямого твердофазного імуноферментного аналізу в сироватці обстежених хворих рівня природних антитіл класів А, М і G, специфічних до ліпополісахариду (ЛПС) Escherichia coli КЗО (відповідно анти-ЛПС-Ig А, антиЛПС-Ig М, анти-ЛПС-Ig G). Сироватку крові у хворих отримують загальновизнаним способом. Дослідження проводять до операції та в терміни 1-3-тя та 10-14-та доба в післяопераційному періоді. Відомості, що підтверджують застосування способу. Запропонований спосіб оцінювання ефективності корекції порушень імуногенезу, пов'язаних з розвитком бактеріальної транслокації застосували при лікуванні 83 пацієнтів (26 чоловіків та 57 жінок) віком від 24 до 76 років з різною патологією черевної стінки та черевної порожнини з III-IV ступенем операційного ризику за ASA. До III ступеня належали пацієнти, які мали системні захворювання з порушенням функцій, що обмежують активність пацієнтів (планова хірургічна патологія), а до IV - пацієнти з важкою патологією, яка загрожує життю (перитоніт). В контрольну групу увійшло 37 практично здорових людей у віці від 20 до 54 років. Матеріалом для досліджень показників антиендотоксинового імунітету служила сироватка крові, яку отримували загальновизнаним методом, де визначали ступінь виразності 1 UA 119039 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 бактеріальної транслокації за рівнем антиендотоксинових антитіл, специфічних до ЛПС Escherichia coli К 30. Ці антитіла класів А, М та G (відповідно, анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM, та анти-ЛПС-IgG) визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу, застосовуючи протоколи, розроблені в лабораторії клінічної імунології ЦНДЛ КДМУ ім. СІ. Георгієвського. Дослідження проводили до операції та в терміни 1-3-тя та 10-14-та доба в післяопераційному періоді. В зв'язку з різнорідністю клінічного матеріалу, вивчення показників імунітету проводилось залежно від ступеня ендогенної інтоксикації (ЕІ). Всі обстежені хворі були розподілені на дві групи. В 1-шу групу (хворі з ЕІ І ступеня) було включено 67 пацієнтів, у яких рівень молекул середньої маси (МСМ) не перевищував 0,500 умовних одиниць (ум.од.) оптичної щільності (середнє значення 0,389±0,043); в 2-гу (хворі з ЕІ II ступеня) -16 пацієнтів з вмістом МСМ в крові вище 0,500 ум.од. (середнє значення 0,610±0,024). В 1-й групі у 29 пацієнтів та в 2-й у 7 використовувалась загальноприйнята методика ведення хворих, а у 38 хворих 1-ї групи та 9 хворих 2-ї лікування доповнювалось інтестінальною терапією ентеросорбентом діосмектит. Рівень МСМ, як показник ступеня ЕІ в плазмі визначали за спектром поглинання в ультрафіолеті безбілкових фракцій плазми або сироватки крові. Порівняно з контрольною групою, у хворих 1-ї групи в передопераційному періоді середній рівень МСМ в крові був вищим в 1,5 разу (р