Спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу iv-v стадії у дітей

Реферат: Спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу IV-V стадії у дітей шляхом проведення цистоскопії та виконання підслизової ін'єкції поліакриламідного гідрофільного гелю у ділянку вічка сечоводу. Ін'єкцію виконують у верхню губу вічка сечоводу на 12 ендоскопічних годин у об'ємі 0,5-1 мл до формування "горбика". UA 122474 U (12) UA 122474 U UA 122474 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме оперативної урології, і може бути використана у хірургічному лікуванні міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей. Міхурово-сечовідний рефлюкс (МСР) - стан, що відображає зворотній закид сечі із сечового міхура в сечовід. МСР діагностується приблизно у 1 % дітей та сприяє розвитку рефлюкс-нефропатії, пієлонефриту та інфекцій сечової системи. Відповідно класифікації P. Heikcl - К. Parkkulaincn (1966) МСР поділяють на V ступенів: І ступінь - рефлюкс тільки в сечовід; II ступінь - рефлюкс в сечовід і чашково-мискову систему; сечовід, миска, чашка не дилятовані; III ступінь - рефлюкс в сечовід і чашково-мискову систему; середня або значна дилятация сечоводу і ниркової миски, без або з легким ступенем згладженості форніксу; IV ступінь - рефлюкс в сечовід і чашково-мискову систему; значне розширення сечоводу, ниркової миски і чашок; повна облітерація гострого кута форніксу, але збережено папілярну будову більшості чашок; звивистість сечоводу; V ступінь - рефлюкс в сечовід і чашково-мискову систему; дуже великий і звивистий сечовід, різке розширення ниркової миски та чашок, папілярна будова в більшості чашок не визначається. Існує: багато способів лікування міхурові-сечовідного рефлюксу у дітей відкритим оперативним, лапароскопічним, ендоскопічним шляхом, що ставлять за мету подовження внутрішньоміхурового відділу сечоводу. Найбільш часто вживаними методами для усунення первинного рефлюксу є реімплантація сечоводу в сечовий міхур зі створенням довгого підслизового відділу сечоводу за методами Cohen або антирефлюксного механізму по Leadbetter-Politano. До альтернативних форм хірургічного лікування рефлюксу належить ендоскопічна його корекція шляхом введення моделюючих препаратів у підслизовий відділ сечоводу. Але існуючі методики мають певні недоліки у вигляді високої травматичності з боку оперативних, та відносно низький відсоток позитивних результатів лікування з боку ендоскопічних, що викликало необхідність у розробці нових способів. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей, який включає в себе підслизову ін'єкцію під вічко сечоводу віскозної рідини, поліакриламідного гідрофільного гелю "Інтерфал" під вічко сечоводу на 6 ендоскопічних годин, для утворення антирефлюксного механізму при виконанні цистоскопи (Патент на винахід 54058. Україна. МПК: А61В 17/00, А61К 9/00. Спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей. / Дмитряков В.О.; Барухович В.Я.; Спахі О.В.; Запорожченко А.Г. // Опубліковано: 17.02.2003, бюл. № 2, 2003). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: виконання маніпуляції шляхом проведення ендоскопічної маніпуляції цистоскопії; підслизова ін'єкція у ділянці вічка сечоводу поліакриламідного гідрофільного гелю. Цей спосіб є недостатньо ефективним при рефлюксі IV-V стадії, адже, не дивлячись на використання малоінвазивних технологій, він не включає в себе впливу на деякі патогенетичні основи міхурово-сечовідного рефлюксу, а саме підслизова ін'єкція під вічко сечоводу віскозної рідини при ектопії вічка сечоводу в зони В, С, І) по Lyon не забезпечує максимальної інтравезикалізації сечоводу і подовження його внутрішньоміхурової довжини. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей шляхом змінення оперативної методики, що забезпечить значне зниження травматичності оперативного втручання та значно знизить кількість післяопераційних ускладнень, що покращить результати лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, при якому під час проведення цистоскопії поліакриламідний гідрофільний гель вводять у ділянку вічка сечоводу, новим є те, що ін'єкцію виконують у верхню губу вічка сечоводу на 12 ендоскопічних годин у об'ємі 0,5-1 мл до формування "горбика". Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Ендоскопічне лікування міхурово-сечовідного рефлюксу дозволяє позбутися комплексу проблем: 1. Мінімізує шкоду від хірургічного втручання. 2. Відновлює фізіологічні параметри вічка сечоводу. 3. Підвищує ефективність лікування рефлексу IV-V стадії. 4. Створює альтернативу класичним ендоскопічним методикам лікування. 5. Знижує вірогідність повторного ендоскопічного лікування. 6. Використовується фактор часу з користю для пацієнта. При введенні гідрофільного поліакриламідного гелю у верхню губу вічка сечоводу на 12 ендоскопічних годин у об'ємі 0,5-1 мл до формування "горбика", не відбувається порушення анатомічних взаємовідносин тканин та використовується сила тяжіння, яка притискає верхню губу вічка сечоводу до нижньої, створюючи механізм "гідродинамічної пломби". Методика є 1 UA 122474 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ефективною при лікуванні рефлюксу IV-V стадій та у хворих після відкритих операцій. За наявності рубцово змінених тканин (відбувається заміщення сполучною тканиною), класичні ендоскопічні методики, які мають за мету подовження інтрамурального відділу сечоводу, не є ефективними, тому що сполучна тканина не має властивості до розтягнення. Тому спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу шляхом введення моделюючих речовин у верхню губу вічка сечоводу є найбільш патогенетично обґрунтованим. При цьому не порушуються анатомо-фізіологічні відносини, значно зменшується частота післяопераційних ускладнень, покращуються результати лікування та знижується вірогідність необхідності повторення ендоскопічного лікування з метою остаточної ліквідації міхурово-сечовідного рефлюксу. Ендоскопічне втручання обумовлене технічним спрощенням та максимальною фізіологічністю оперативного лікування, зниження травматичності для пацієнта. Досягається висока вірогідність вилікування вже після першої операції. Таким чином, у сукупності суттєві ознаки забезпечують: технічне спрощення та максимальну фізіологічність, ефективність оперативного втручання, прискорюється одужання хворих, значно зменшується частота післяопераційних ускладнень та рецидивів. Покращуються результати лікування. Спосіб здійснюється таким чином. Через міхуровий катетер наповнюють сечовий міхур фізіологічним розчином об'ємом відповідно віку дитини. За допомогою цистоскопа візуально оцінюється знаходження вічок сечоводів відносно трикутника Л'єто за схемою Lyon. При топічно правильному розміщенні вічка сечоводу (зона А з Lyon) створення антирефлюксного механізму виконується шляхом введення гідрофільного поліакриламідного гелю, наприклад "Nubiplant", у верхню губу вічка сечоводу на 12 ендоскопічних годин у об'ємі 0,5-1 мл до формування "горбика". При наповненому сечовому міхурі імплант під дією сили тяжіння притискає верхню губу вічка сечоводу до нижньої, створюючи механізм "гідродинамічної пломби". Здійснюють контрольний догляд місць введення гелю, виймають цистоскоп. З сечового міхура виводять сечу за допомогою катетера. У клініці дитячої хірургії запропоновані патогенетично обґрунтовані диференціальні методи діагностики та корекції МСР, де перевага віддається ендоскопічному методу лікування у дітей в залежності від гостроти процесу і особливостей його перебігу. Виходячи з теорії диспропорції росту та дозрівання, використання ендоскопічного методу дозволяє покращити результати лікування МСР за рахунок збереження цілісності уретровезикального сегменту (УВС) та подовження часу його репарації. З 2001 року в клініці дитячої хірургії з діагнозом міхурово-сечовідний рефлюкс за запропонованою методикою проліковано 24 дитини, з них: 15 дітей - з IV cт. рефлюксу і 9 - після відкритих операцій. Оцінка проводилася за чотирибальною системою через 1 рік після початку лікування: "відмінно" - 8 дітей, "добре" - 10, "задовільно" - 4, "незадовільно" - 2. Таким чином, ендоскопічна парауретеральна імплантація поліакриламідного гідрогелю дозволяє домогтися позитивного результату при лікуванні МСР в 96,7 % випадків. При цьому ефективність не залежить від супутніх нейрогенних дисфункцій сечового міхура, вроджених і набутих аналогічних змін МСР. Приклад. Хворий М., віком 2 роки, 03.10.12 р. н., надійшов 29.10.14 р. до урологічного відділення без скарг на момент огляду. З анамнезу: 3 місяці тому, під час лікування у відділенні нефрології з приводу гострого пієлонефриту, на підставі УЗД органів сечовидільної системи та мікційної цистографії був діагностований міхурово-сечовідний рефлюкс. На мікційній цистографії (15.07.14 р.): МСР IV cт. справа. Госпіталізований в урологічне відділення з метою вирішення питання про планове оперативне лікування. При об'єктивному огляді: пальпація області нирок і сечового міхура безболісна. Нирки не пальпуються, порушення сечовипускання немає. У загальному аналізі крові і сечі та біохімічному аналізі крові - без патологічних змін. УЗД органів сечовидільної системи (18.09.14 р.): має місце помірне потоншення паренхіми правої нирки (товщина шару паренхіми у середньому відділі лівої нирки - 13,3 мм, справа - 10,9 мм), справа миска 1 1,7 × 5,6 мм розширена до 6 мм. Зліва чашечки та миска не розширені. 2 UA 122474 U 5 10 15 20 Клінічний діагноз: аномалія МВС. МСР IV cт. справа. Хронічний пієлонефрит, стадія ремісії. Функція нирок збережена. 30.10.14 р. Операція: Ендоскопічна корекція гелем антирефлюксного механізму правого сечоводу. Хід операції: після наповнення сечового міхура фізіологічним розчином у об'ємі 80 мл, виконано цистоскопію за Фарером цистоскопом фірми Carl Storz. Уретра вільно прохідна. Вміст в сечовому міхурі прозорий, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, явищ простого циститу немає. Ліве вічко сечоводу розташоване топічне вірно, має щілиноподібну форму. Праве вічко латетеризовано, зіяє, овоїдної форми до 8 мм. В праве вічко у підслизовий шар на 12 умовних годин введено гель Nubiplant у об'ємі 1,0 мл до повного змикання вічка та формування "горбика". Геморагій з місць ін'єкцій немає. Встановлено уретральний катетер. Перебіг післяопераційного періоду без особливостей. Стан дитини швидко нормалізувався. Дитину виписано на 6 добу після операції у задовільному стані. Контроль через 3 місяці після проведення оперативного лікування. За даними мікційної цистографії та екскреторної урографії: деформації чашково-мискової системи обох нирок не визначається, евакуація контрастної речовини з обох боків задовільна; є наявність адекватних сечовідних викидів з обох боків; сечовідно-міхуровий рефлюкс не зареєстровано з жодного боку. УЗД органів сечовидільної системи (16.05.14 р.) товщина шару паренхіми: зліва 11мм, справа 11 мм. Миска зліва і справа не розширена. Сечоводи не розширені. У загальних аналізах крові і сечі та біохімічному аналізі крові - без патологічних змін. Фактичне одужання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб лікування міхурово-сечовідного рефлюксу IV-V стадії у дітей шляхом проведення цистоскопії та виконання підслизової ін'єкції поліакриламідного гідрофільного гелю у ділянку вічка сечоводу, який відрізняється тим, що ін'єкцію виконують у верхню губу вічка сечоводу на 12 ендоскопічних годин у об'ємі 0,5-1 мл до формування "горбика". 30 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3