Полімерний стрижневий ізолятор

Полімерний стрижневий ізолятор, що містить склопластиковий електроізоляційний стрижень і 3 воронкоподібними заглибленнями, заповненими зв'язувальною речовиною нанизують знизу на вертикально розташований стрижень. [Див. заявку ФРН №2618693 по М.кл. НО1В 17/32, 1976р.]. Перевагою даної технології є її гнучкість, тому що при порівняно невеликій номенклатурі спідничних елементів, що виготовляють на простому оснащенні і досить дешеві, можна збирати велику кількість різновидів ізоляторів практично будь-якої довжини. Недоліком даної конструкції є неможливість створення обтискуючи х зусиль, необхідних для витиснення повітря між стрижнем і спідничними елементами, створення рівномірного шару з'єднувальної речовини і, отже, високої якості з'єднання деталей і електричної міцності ізолятора. Прототипом є полімерний стрижневий ізолятор, що містить у собі електроізоляційний стрижень, спідничні елементи з осьовим отвором і металевий закінцьовувач. Спідничні елементи виконані у виді циліндричного корпуса і кільцевого ребра. Електроізоляційний стрижень і спідничні елементи з'єднані між собою зв'язувальною речовиною. Довжину осьового отвору спідничного елемента L і товщину його стінки вибирають зі співвідL ношення 8 [див. Патент України №7964 по М.кл. Н01В 17/24, 1995р.]. Недоліком даного ізолятора є нерівномірне обтиснення електроізоляційного стрижня спідничним елементом. Так, циліндричною частиною спідничного елемента електроізоляційний стрижень обтискується значно слабкіше, ніж частиною, у якій розташоване ребро. Через це не забезпечується рівномірна товщина шару зв'язувальної речовини і, відповідно може знизитися електрична міцність ізолятора. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення конструкції полімерного ізолятора, підвищення його електричної міцності й експлуатаційної надійності. Рішення зазначеної задачі забезпечується дійсною корисною моделлю і полягає в тому, що у відомому полімерному стрижневому ізоляторі, що містить склопластиковий електроізоляційний стрижень і еластичні спідничні елементи, з'єднані між собою і стрижнем зв'язувальною речовиною, при цьому спідничні елементи виконані з осьовим отвором у виді корпусу і кільцевого ребра, зовнішня поверхня корпусу спідничних елементів виконана конічною з максимальним діаметром у зоні кільцевого ребра, а кут нахилу утворюючої конічної поверхні корпусу спідничних елементів до осі не перевищує 12°. Виконання зовнішньої поверхні корпусу спідничних елементів конічною дозволить збільшити його твердість і, відповідно, збільшити зусилля 14722 4 обтиснення склопластикового стрижня зазначеним корпусом. У результаті буде досягнуте більш рівномірне обтиснення склопластикового стрижня по довжині спідничного елемента і, відповідно, більш рівномірна товщина зв'язувальної речовини. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, на яких: Фіг.1 - Загальний вид ізолятора Фіг.2 - Спідничний елемент Фіг.3 - Розподіл радіальних напруг в ізоляторі зі спідничним елементом, змонтованим на стеклопластиковий стрижень з натягом. Розрахунок виконаний методом кінцевих елементів. а) при циліндричному корпусі спідничного елемента; б) при корпусі спідничного елемента з конічною зовнішньою поверхнею. На вертикальній шкалі приведені значення радіальних напруг у МПа. Фіг.4 - Графік радіальних напруг на внутрішній поверхні спідничного елемента в зоні контакту зі стеклопластиковым стрижнем а) при циліндричному корпусі спідничного елемента; б) при корпусі спідничного елемента з конічною зовнішньою поверхнею. Полімерний стрижневий ізолятор містить електроізоляційний стрижень 1, на який змонтовані спідничні елементи 2 і кінцева втулка 3. На кінцях електроізоляційного стрижня 1 закріплені металеві закінцьовувачі 4. Спідничні елементи 2 і кінцева втулка 3 з'єднані між собою, зі стрижнем 1 і металевими закінцьовувачами 4 зв'язувальною речовиною 5. Спідничні елементи 2 виконані у виді кільцевого ребра 6 і корпусу 7, зовнішня поверхня 8 якого виконана конічною. Зборку полімерного стрижневого ізолятора здійснюють шляхом послідовного монтажу на електроізоляційний стрижень 1 з нанесеним на його поверхню зв'язувальною речовиною 5 спідничних елементів 2. При цьому на електроізоляційний стрижень 1 попередньо монтують один металевий закінцьовувач 4 і кінцеву втулку 3. Після закінчення монтажу спідничних елементів 2 монтують другий металевий закінцьовувач 4 і роблять отвердіння зв'язувальної речовини 5. Як видно з Фіг.3-4, виконання зовнішньої поверхні 8 корпусу 7 спідничних елементів 2 конічною дозволить одержати більш рівномірний розподіл радіальних напруг на місці з'єднання спідничного елементу 2 і склопластикового стрижня 1, відповідно, більш рівномірний розподіл зв'язувальної речовини 5 і, відповідно може бути досягнуте підвищення електричної міцності і експлуатаційної надійності ізолятора. 5 14722 6 7 14722 8 9 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 14722 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601