Спосіб корекції регіонарної гемодинаміки

Винахід відноситься до медицини, може бути використаний в хірургії, реаніматології, трансфузіології. Відомий спосіб направленого впливу на стан органного кровообігу, наприклад, в сітківці ока, спинному 1 головному мозку, серці, легенях, нирках та Ін., шляхом вдихання газової суміші з різною концентрацією молекулярного кисню [1, 2, 3, 4]. Спосіб грунтується на властивості організму сповільнювати кровоток на рівні органів і тканин в умовах нормобаричної гіпероксії, тобто при вдиханні збагаченого киснем повітря при атмосферних умовах, і навпаки - пришвидшувати регіонарний кровообіг в умовах ди хання збідненим на кисень повітрям. Недоліком відомого способу слід визнати методичну складність, пов'язану з використанням способу у хворих з втраченою свідомістю, а також наявність протипоказань у хворих з патологією життєво важливих органів і систем, при якій, наприклад, гіпоксія, викликана вдиханням збідненого на кисень повітря з метою запобігання тромбозу судин шляхом пришвидшення кровотоку, створює передумови для погіршення кровозабезпечення організму аж до безпосередньої загрози життю. Відомий спосіб направленого сповільнення органного кровотоку з метою профілактики кровотеч з судин шлунка 1 дванадцятипалої кишки у хворих виразковою хворобою шляхом переливань свіжозаготовленої оксигенованої крові [5]. Недоліком способу є переважний вплив на кровообіг в напрямку його уповільнення, що в значній мірі обмежує методичні можливості корекції регіонарної гемодинаміки в цілому. Технічне завдання полягає у тому, щоб розширити методичні можливості способу корекції органного кровотоку як в напрямку його прискорення, так і сповільнення, не порушуючи функцій життєво важливих органів і систем всього організму. При розгляді технічного завдання була прийнята до уваги властивість регуляторних систем адекватно І швидко реагувати на коливання забезпечення органів І тканин киснем: чим більше кисню отримали тканини, тим в меншій степені вони Його потребують, і отже, тим в меншій мірі включаються адаптивні механізми, спрямовані на зниження Інтенсивності мікроциркуляціїв органах за рахунок зменшення притоку артеріальної крові [1,2, 3, 4]. З другої сторони, були вра ховані нові експериментальні І клінічні дані щодо впливу на органний кровоток квантів енергії оптичного випромінювання, зокрема, в ультрафіолетовій (УФ) області спектру, які свідчать про можливість під їх впливом прискорювати швидкість кровотоку в мікросудинах внутрішніх органів [б]. В значній мірі зазначений ефект пов'язаний з фундаментальною властивістю квантів УФ випромінювання утворювати активні ало-форми кисню [7], а саме: озон О3, синглетний збуджений кисень О2* і атомарний О: 2О2 + h v ® О2* + О2 ® О 3 + О. Крім того, під впливом УФ променів має місце активація макрофагальних і тучни х клітин з наступним вивільненням біологічно активних сполук, здатних посилювати реологічні властивості крові І тим сприяти прискоренню кровотоку в мікросудинах [6]. Перелік фігур креслень. Фіг. 1. Пристрій для оксигенації крові: A- в розібраному вигляді; В - в зібраному вигляді. 1 - крапельниця; 2 - вхідний штуцер; 3 - вихідний штуцер; 4 - барботюр; 5 - УФ опромінювач; 6 - генератор електричного поля надвисокої частоти (НВЧ). Фіг. 2. Схема роботи пристрою в режимі попередньої оксигенації крові молекулярним киснем ("з флакону у флакон"): 1 - крапельниця; 4 - барботюр; 7 - флакон з кров'ю донора; 8 - ємність з киснем; 9 - флакон з оксигенованою кров'ю. Фіг. 3. С хема роботи пристрою в режимі УФ опромінення попередньо оксигенованої крові: 1 - крапельниця; 4 - барботюр; 5 - УФ опромінювач; 6 - генератор поля НВЧ; 9 -флакон з оксигенованою кров'ю. Поставлена мета досягається тим, що попередньо оксигеновану молекулярним киснем кров донора використовують або безпосередньо для гемотрансфузії з метою сповільнення органного кровотоку, або вводять довенозно з попереднім її УФ опроміненням в крапельниці, добиваючись прискорення регіонарного кровообігу в результаті дії на компоненти Ізольованої крові активного кисню та квантів УФ променів. Конкретно оксигенацію крові молекулярним киснем або його активними формами здійснюють з використанням пристрою (фіг. 1 А, 1В), виконаного у вигляді крапельниці 1 із прозорого для УФ променів матеріалу, зокрема кварцевого шкла, яка має вхідний І ви хідний штуцери 2, 3 для під'єднання магістральних трубок трансфузійної системи, І вмонтований в порожнину крапельниці 1 барботюр 4 для пропускання через шар крові в крапельниці газоподібного кисню. Активні алоформи отримують в ході реакції фотополімеризації кисню в замкненій порожнині крапельниці під впливом УФ променів відУФ опромінювана 5, розряд в якому, збудж ують генератором [6] електричного поля НВЧ. Для проведення попередньої оксигенації донорської крові пристрій збирають у такій послідовності (фіг. 2). До магістральних тр убок трансфузійноТ системи під'єднують крапельницю 1 І флакон 7 з консервованою кров'ю донора, а до барботюра 4 під'єднують ємність 8 з молекулярним киснем, який у вигляді газових пухирців пропускають через шар крові у крапельниці на протязі 15-25 хвилин, збираючи оксигеновану кров у флакон 9. Після завершення оксигенації крові флакон 9 з кров'ю під'єднують до вхідного штуцера 2 крапельниці 1, яку вставляють в канал опромінювача 5, а до вихідного штуцера З під'єднують магістральну трубку стандартної системи для проведення гемотрансфузії (фіг. 3). Регіонарний кровообіг коригують у такий спосіб. При необхідності сповільнення органного кровотоку, наприклад, з метою запобігання кровотечі або її зменшення, здійснюють трансфузію крові, попередньо збагаченої молекулярним киснем шляхом пропускання газу через кров в крапельниці без впливу УФ променів на кров. Навпаки, для посилення органного кровотоку, наприклад, з метою запобігання розвитку тромбозу судин або посилення транскапілярного обміну проводять гемотрансфузію з одночасним УФ опроміненням оксигенова-ної крові в крапельниці. Отже, трансфузією попередньо оксигенованої крові досягають сповільнення кровотоку на рівні мікроциркуляторного ложа, а потенціюванням трансфузії оксигенованої крові одночасним її УФ опроміненням викликають пришвидшення регіонарного кровообігу, що й складає сутність те хнічного вирішення поставленої задачі. Приклад застосування способу. Приклад 1. Хворому Д., 52 років, Іст. хвор. № 02/04133, який перебував на стаціонррному лікуванні в хірургічному відділенні клінічної лікарні з метою зупинки гострої кровотечі з виразки шлунка, яка розвинулась на грунті безконтрольного вживання всередину з лікувальною метою ацетилсаліцилової кислоти, було перелито довенозно струйно-крапельним методом 400 мл цитратної (5-денного строку зберігання) консервованої крові. В зв'язку з тим, що кровотеча продовжувалась, хворому було перелито додатково ще 250 мл донорської крові, яка попередньо була оксигенована шляхом барботажа молекулярного кисню з балона в крапельниці запропонованого пристрою на протязі 20 хвилин. Фактично до завершення гемотрансфузії у хворого, наступила зупинка кровотечі. Спостерігали стабілізацію вмісту еритроцитів І тромбоцитів в периферичній крові, нормалізувались показники гемодинаміки - артеріальний тиск і частота серцевих скорочень, стабілізувався ритм і об'єм дихання. Рецидиву кровотечі за час подальшого перебування хворого в стаціонарі не спостерігали. Виписаний в задовільному стані. Приклад 2. Хворому Н., 71 рік, Іст. хвор. № 02/03812, який перебував на стац. лікуванні в хірургічному відділенні клінічної лікарні з приводу виразкової хвороби з локалізацією виразки в тілі шлунка, ускладненої кровотечею, з замісною І гемостатичною цілями було перелито внутрішньовенно струйно І крапельно 250 мл еритроцитарної маси. Із-за продовження кровотечі повторно перелито 250 мл оксигенованої молекулярним киснем донорської крові з 5-денним строком зберігання. Кровотеча була зупинена, що дало можливість провести ефективну коригуючу доопераційну підготовку. Післяопераційний період був ускладнений розладами функції мікроциркуляції в судинах слизової оболонки шлунка та вен м'язів гомілки обидвох ніг, про що свідчили болі в гомілковій області, сповільнення кровотоку в слизовій шлунка, збільшення різниці температури в прямій кишці 1 шкіри стопи. З метою покращення регіонарної мікрогемодинаміки шляхом пришвидшення кровотоку перелито 250 мл оксигенованої молекулярним киснем еритроцитарної маси з одночасним її УФ-опроміненням в крапельниці з використанням запропонованого пристрою. В результаті, швидкість кровотоку в слизовій шлунка методом визначення клірєнса водню за методикою Mataiabl в модифікації Ковальчука збільшилася на 17,5%. Це супроводжувалось покращенням показників мікроциркуляції в судинах гомілки, про що свідчило припинення больових відчуттів, потеплінням шкіри ніг та Ін. Хворого виписано із стаціонару в задовільному стані. З наведених прикладів видно, що використання запропонованого способу дає можливість змінювати регіонарний кровообіг як в напрямку прискорення, так І сповільнення, що вказує на можливість при допомозі зазначеного способу направлено коригувати функцію гемодинаміки на рівні мікроциркуляторного русла для вирішення практичних завдань в хір ургічній практиці, реаніматології, трансфузіології, то що.