Стимулятор росту рослин

1. Стимулятор росту рослин, що містить неорганічні сполуки ванадію (III) і (IV), який відрізняється тим, що додатково містить буровугільну 3 26117 4 Сполуки ванадійвмістовних гумінових кислот отримують таким чином: тверді гумінові кислоти, які виділені з бурого вугілля, суспензуються з водним розчином неорганічних сполук ванадію(ІІІ) і (IV); при додаванні мінімальних кількостей аміаку суспензія переходить у справжній водний розчин темного кольору. Внаслідок реакції отримують концентрат ванадійвмістовної гумінової кислоти, яка є високоефективним стимулятором росту сільськогосподарських і промислових культур. Враховуючи, що буровугільна гумінова кислота - природна сполука з непостійною молекулярною масою і структурою - стабільні комплекси отримані в інтервалі співвідношень неорганічних сполук ванадію(ІІІ) і (IV) / гумінова кислота - 8¸11/89¸92мас.%. Застосування у складі меньше 8мас.% неорганічних сполук ванадію(ІІІ) і (IV) приводить до неповного зв'язування гумінової кислоти, що може привести до порушення стабільності одержаних водяних розчинів стимуляторів росту. Збільшення змісту у складі більше 11мас.% неорганічних сполук ванадію(ІІІ) і (IV) приводить до його надлишкової кількості (вище стехіометричної) і випаданню ії в осад (особливо у присутності невеликої кількості аміачної води). Приклад конкретного виконання: У круглодонну колбу об‘ємом 500мл, обладнану механічною мішалкою та водяною банею, нали ваємо 100мл демінералізованої води, нагріваємо її до 40°С та додаємо 0,1г порошку триокису ванадію. Після розчинення порошку, додаємо 0,9г порошку гумінової кислоти (фракція дрібніше 1мм). Після перемішування суміші протягом 10 хвилин додаємо по краплям розчин аміаку (концентрація 25%), доки отримаємо рН8. При цьому йде повна гомогенезація та розчинення твердих гумінових кислот. Розчин отримає темно-коричневий колір. Концентрація у розчині ванадійвмістовної гумінової кислоти складає 1%мас. Розчин ванадійвмісної кислоти на основі VOSO4 одержують аналогічно при тих же масових співвідношеннях. Приклад 1. Для встановлення ефективності ванадійвмістовної гумінової кислоти в якості ростстимулюючої речовини було вивчено вплив її (у вигляді водних розчинів з різною концентрацією: 10-3, 10-4, 10-5, 106 , 10-7%, застосованих для замочування насіння перед висівом) на накопичення маси проростків гороха сорту Адагумський, зрощенних у грунті з трьохкратним поливом розчинами з відповідними концентраціями (середні дані з 20-ти визначень у трьох повторюваннях через 20 днів) (таблиця 1). Контроль - замочування насіння та полив проростків в ґрунті водою. В якості прототипу стимулятору беруть водні розчини окису ванадію (V) з концентрацією: 10-3, 10-4%. Застосування обох ванадійвмісних гумінових кислот (ВГК) (V+3 або V+4) з концентрацією 10-3% перевищує санітарні норми ГДК ванадію у воді 5 26117 6 (10-4%), хоч і стимулює наростання сухої та сирої маси рослин. Використання концентрацій 10-7 % забезпечує приріст зеленої маси на рівні прототипу. При використанні ВГК (V+3) найкращі показники приросту маси дослідних рослин аналогічні контрольним (замочування та полив водою). Показники приросту при концентраціях 10-4-10-6%. встановлюють: сирої зеленої маси - 39,2 - 47,8%, коріння - 26,4-35,5%, сухої зеленої маси -21,734,1%, сухої маси коріння - 17,1-26,3%. Приклад 2. Ефективність кожного препарату ВГК в якості ростстимулюючої речовини встановлена при вирощуванні гороху Адагумський на їх водних розчинах у концентраціях 10-3-10-7% (таблиця 2). Контроль - замочування та зрощування проростків на воді. Данні таблиці 2 свідчать про ростстимулюючу активність обох стимуляторів. При вказаному засобі вирощування гороху оптимальними є концентрації у межах 10-4-10 -6%. Приклад 3. Вивчення впливу обробки (замочування насіння та 3-х кратний полив) препаратами ВГК райграсу при вирощуванні у ґрунті при концентраціях 10-3 – 10-7%. Контроль, прототип і аналог що і в прикладах 1 та 2 (таблиця 3). 7 На підставі експериментальних даних виявлено ростстимулюючу активність обох пропонуємих ВГК (таблиця 3). Приріст сирої зеленої маси при використанні ВГК (V+4) досягає 26,7-47,3%, а для ВГК (V+3) 20,7-61,1%. Для прототипу показники приросту зеленої маси - 9,4-13,2%. Взаємодія ванадію з гуміновими кислотами подібна реакції між ванадієм та полігидрофенолами (аналогічно іону молібдену) [6]: в наслідок утворюються водорозчинні комплекси. У водних розчинах з іонами ванадію (+3 або +4) встановлюється своя для кожного динамічна рівновага V+3«V+4, що впливає на показники окислювальновідновного потенціалу і поширює можливості використання їх рослинами в залежності від стану біохімічних процесів, фізіологічних потреб і стану 26117 8 навколишнього середовища. Більш виразні відновні властивості ванадію (V+3 або V+4) порівнянні з V+5 (який є тільки окислювачем) сприяють оптимізації окислювально-відновних процесів у рослинах та краще регулюють ферментативну діяльність, що виявляється у більших проростах вегетативної маси рослин. Таким чином, запропонований стимулятор росту рослин, одержаний з доступних хімічних речовин (буровугільних гумінових кислот і сполук ванадію V+3 або V+4) являється ефективним, економічним та екологічним і може бути застосован на сільськогосподарських і промислових культурах. Джерела інформації, прийняті до уваги при складанні заявки: 9 26117 1. Авторское свидетельство СССР №407551, кл. А01 N 5/00, 1972. 2. Авторское свидетельство СССР №497008, кл. А 01 N 5/00, 1974. 3. Гуминовые удобрения, теория и практика их применения / Под ред. Л.П. Христевой. - Днепропетровск: Днепропетр. с-х. ин-т, т. 7. - 1980. - 293с. 4. Авторское свидетельство СССР №474327, кл. А01 N 5/00, 1975. (прототип) Комп’ютерна верстка І.Скворцова 10 5. Власюк И.А. Значение микроэлементов для стартово-пусковых механизмов прорастания семян. - В кн. Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. - М: Наука. 1974. - С.41-47. 6. Бойченко Е.А. Соединения поливалентных металлов в эволюции метаболизма растений. - В кн. Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. - М: Наука. 1974. - С.48-60. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601