Стимулятор росту рослин

Винахід відноситься до хімічних засобів стимулювання росту рослин і може бути застосованим для різних сільськогосподарських і промислових агрокультур. Існує стимулятор росту рослин, який є натрієвою сіллю штучних індивідуальних нафтенових кислот циклопентанового ряду [1]. Відомо також про стимулятор росту рослин, який являється b-оксіетіламідом циклогексанкарбонової кислоти [2]. Однак, відомі стимулятори малоефективні і мають складну технологію виготовлення. Відомий стимулятор росту рослин моноетаноламін, який використовують у вигляді водних розчинів [3]. Моноетаноламін (МЕА) має стр уктурн у формулу: HOCH2CH2NH2. Стимулятор ефективний на ряді сільськогосподарських культур, але в ряді випадків (особливо для промислових культур) в умовах підвищеного екологічного забруднення його ефективність знижується. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення стимулятору росту - моноетаноламіну, в якому за рахунок одержання його похідних (алканоламінових солей гумінової кислоти з бурого вугілля), забезпечується підвищення ростстимулюючої активності і за рахунок того підвищується чутливість різних видів і сортів рослин, а також поширюється асортимент чутливих до стимулятору рослинних культур, знижуються діючі концентрації стимулятору. Поставлена задача вирішується тим, що в якості стимулятору росту рослин використовують водні розчини моноетаноламінової (або триетаноламінової) солей гумінової кислоти бурого вугілля. Присутність у молекулі заявленого стимулятору гумінової кислоти у водорозчинному йонодисперсному стані, являється головним фактором підвищення ростстимулюючої активності. Відомо, що водорозчинні солі гумінових кислот є стимулятором росту [4]. Структурна формула моноетаноламінової солі гумінової кислоти (ОCH2CH2NH2)+×ГК-, де ГК - гумінова кислота бурого вугілля в аніонній формі. Структурна формула триетаноламінової солі гумінової кислоти (ОCH2CH2N)3+×ГК-, де ГК - гумінова кислота бурого вугілля в аніонній формі. Сполуки алканоламінових солей гумінових кислот отримують таким чином: тверді гумінові кислоти, отримані за традиційною технологією [5] взаємодіють або з моноетаноламіном, або з триетаноламіном [6]. Внаслідок реакції отримують моноетаноламінову (або триетаноламінову) сіль гумінової кислоти, яка є високоефективним стимулятором росту різних сільськогосподарських і промислових культур. Приклад конкретного виконання: у круглодонну колбу об'ємом 1л, обладнану механічною мішалкою, термометром і конічною лійкою, розміщують дрібнодисперсний порошок твердих гумінових кислот (середня молекулярна маса 30-100тис.в.о.) у кількості 1г. До вмісту колби при перемішуванні додається 1л демінералізованої води для приготування розведеної суспензії. До одержаної суспензії за допомогою краплинної лійки на протязі 10 хвилин при 20°С додають еквімолярну кількість (0,1г) моноетаноламіну. Перемішування реакційної маси ведуть до повного розчинення гумінової кислоти і одержання оптично-прозорого темно-бурого розчину з рН7-8. Отриманий розчин солі являється основним для одержання водних розчинів стимулятору. Аналогічним способом отримується і триетаноламінова сіль гумінової кислоти. Для встановлення ефективності моноетаноламінової (або триетаноламінової) солі гумінової кислоти в якості ростстимулюючої речовини було вивчено вплив її (у вигляді водних розчинів з різною концентрацією: 10-2, 10-3, 105 , 10-7 10-9%) на накопичення маси проростків пшениці Донецька 46, зрощених на розчинах стимуляторів (середні дані з 20-ти визначень у трьох повторюваннях через 14 днів) (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив алканоламінових солей гумінової кислоти на накопичення маси проростків пшениці Донецька 46 Стимулятор, концентрація, %мас Схожість, % до контролю Контроль(вода) Моноетаноламін (прототип) 10-3 10-2 Моноетаноламінова сіль гумінової кислоти 10-9 10-7 10-5 10-3 10-2 10-1 Триетаноламінова сіль гумінової кислоти 10-9 10-7 10-5 10-3 10-2 10-1 100,0 Приріст сирої маси, % до контролю Надземна частина Коріння 100,0 100,0 Приріст сухої маси, % до контрою Надземна частина Коріння 100,0 100,0 103,5 106,8 108,3 103,6 107,4 115,1 113,1 112,6 101,9 103,2 109,7 107,9 105,9 89,7 100,7 101,3 106,7 105,9 112,9 95,1 103,4 105,1 104,9 111,2 122,2 98,2 102,5 105,8 107,0 107,8 116,6 89,1 102,9 104,8 109,1 114,7 118,2 92,2 102,4 107,1 106,3 105,8 104,5 83,5 105,1 123,3 104,7 109,7 109,0 91,5 99,6 100,3 103,9 104,7 124,0 90,8 103,0 107,1 114,0 116,7 119,4 87,3 100,7 106,7 119,5 120,0 137,3 89,5 102,7 103,3 Контроль - замочування насіння та зрощення проростків на воді. В якості прототипу стимулятору бер уть водні розчини моноетаноламіну з концентраціями : 10-2, 10-3%. Оцінка показників схожості насіння пшениці Донецька 46 (таблиця 1) свідчить про підвищення проценту схожості при замочуванні насіння у розчинах моноетаноламінової солі гумінової кислоти з концентраціями 10-5-102 %, і триетаноламінової солі гумінової кислоти з концентраціями 10-7-10-2% порівняно з прототипом на 2,6-7,3%. Моноетаноламінові та триетаноламінові солі гумінової кислоти стимулюють накопичення сирої і сухої маси надземної частини і коріння проростків пшениці в умовах зрощення на розчинах (таблиця 1). При указаному засобі обробки стимулятором пшениці оптимальними є концентрації моноетаноламіду гумінової кислоти у межах 10-5-10-2%, триетаноламіду гумінової кислоти 10-7-10-2%. Показники приросту маси дослідних рослин порівняно з контрольними (замочування і зрощення на воді) становлять: сирої маси надземної частини 105,9-123,3%, коріння 104,7-124,0%; сухої маси надземної частини 107,8-119,4%, коріння 106,7-137,3%. Використання прототипу забезпечує показники приросту сирої маси надземної частини 103,5-106,8%, коріння 103,7-108,3%; сухої маси надземної частини 107,4-115,1%, коріння 112,6-113,1%. Застосування моноетаноламіду гумінової кислоти з концентрацією 10-1% викликало пригнічення росту рослин 89,1-98,2%,а концентрація 10-7% забезпечувала прирости маси проростків на рівні прототипу. Пшениця, оброблена розчином триетаноламіду гумінової кислоти з концентрацією 10-1% мала прирости маси проростків 87,3-91,5%, а з концентрацією 10-9% получені показники маси на рівні прототипу. Приклад 1. Вивчено вплив запропонованого стимулятору (у вигляді водних розчинів з концентрацією: 10-2, 103 , 10-5, 10-7%, застосованих для замочування насіння на 48 годин перед висівом) на накопичення маси проростків райграсу, зрощених у ґр унті (середні дані з 20-ти визначень у трьох повторюваннях через 17 днів) (таблиця 2). Контроль - замочування насіння на воді. В якості прототипу стимулятору беруть водні розчини моноетаноламіну з концентраціями 10-2-10-3%. На підставі експериментальних даних виявлено високу ростстимулюючу активність заявлених стимуляторів (таблиця 2). Найкращі результати приросту сирої і сухої маси проростків райграсу, одержані при використанні як моноетаноламінової так і триетаноламінової солей гумінової кислоти, відповідають концентраціям у межах 10-510-2%. На райграсі запропоновані стимулятори в значній мірі посилювали коріннятворення: сира маса коріння становила 164,9-237,9% до контролю; суха маса 127,9-165,2% (прототип: сира маса 110,1-122,6%, суха маса 108,6-114,3%). Прирости зеленої маси при концентраціях 10 -5-10-2% алканоламінових солей гумінової кислоти складають: сира 108,3-116,8%; суха 102,8-112,5%. Показники приросту маси проростків, оброблених розчинами стимуляторів з концентраціями 10-1% були нижчі за контрольні, а 10-7% - на рівні прототипу. Таблиця 2 Вплив алканоламінових солей гумінової кислоти на накопичення маси проростків райграсу Стимулятор, концентрація, %мас Контроль (вода) Моноетаноламін 10-3 10-2 Моноетаноламінова сіль гумінової кислоти 10-7 10-5 10-3 10-2 10-1 Триетаноламінова сіль гумінової кислоти 10-7 10-5 10-3 10-2 10-1 Приріст сирої маси, % до контролю Надземна Коріння частина 100,0 100,0 Приріст сухої маси, % до контрою Надземна частина Коріння 100,0 100,0 103,4 103,7 110,1 122,6 99,8 102,7 108,6 114,3 104,7 108,3 109,7 115,8 95,8 125,4 165,7 164,9 208,7 87,3 103,4 103,1 102,8 104,8 90,1 116,7 127,9 129,6 144,2 85,4 105,5 111,1 113,7 116,8 85,8 117,3 175,3 237,9 189,6 96,3 102,6 106,7 109,3 112,5 79,2 108,4 131,5 165,2 136,9 90,1 Таким чином, стимулятори росту рослин, одержані з доступних хімічних речовин (буровугільних гумінових кислот і алканоламінів) являються ефективними, економічними та екологічними і можуть бути запропоновані для застосування на сільськогосподарських і промислових культура х. Джерела інформації, прийняті до уваги при складанні заявки: 1. Авторское свидетельство СССР №407551, кл. А01N5/00, 1972. 2. Авторское свидетельство СССР №497008, кл. А01N5/00, 1974. 3. Авторское свидетельства СССР №704577, кл. А01N5/00. Стимулятор роста растений ЦИЗП-21 / Д.А. Алиев, Ф.Г. Исаева, Т.Н. Дмаликов и др. / Заявл. 27.07.78, опубл. 25.12.79. Бюл. №47. 4. Гуминовые удобрения, теория и практика их применения / Под ред. Л.П. Христевой. - Днепропетровск: Днепропетр. с.-х. ин-т, т.7. -1980. -293с. 5. Забрамный Т.Д., Победоносцева О.И., Победоносцева Н.И., Умаров Т.Ж. Углегуминовые кислоты и их использование. - Ташкент: ФАН, 1980. -156с. 6. Л. Физер, М. Физер. Органическая химия. - T.1. -Пер. с англ. -М.:Химия, 1966. -С.588.