Спосіб визначення тяжкості функціональних порушень у хворих на розсіяний склероз за даними вегетативної реактивності до гіпероксії

Спосіб визначення тяжкості функціональних порушень у хворих на розсіяний склероз за дани 35842 сеанс ГБО нами було розподілено на 14 етапів: до сеансу, по два п'ятихвилинних відрізки компресії та декомпресії, 8 п'ятихвилинних відрізків ізопресії та після сеансу [З]. Застосований спосіб заснований на результатах клінічних спостережень за 52 хворими на розсіяний склероз у віці від 18 до 51 року на 14 етапах сеансів ГБО. Всього на протязі 283 сеансів проведено 3962 дослідження. Результати цього дослідження вегетативної реактивності під час баросеансу і обробка даних з використанням кластерного аналізу дозволили виявити різні групи реактивності до гіпероксії у хворих на розсіяний склероз, які достовірно відрізняються між собою, що є вперше встановленим науковим фактом. Ці групи співпадають із групами, отриманими на підставі відмінностей показників шкали пошкодження функціональних систем J.F.Kurtzke [9], і відбивають якісно та кількісно різні типи реагування на лікувальну гіпероксію хворих на розсіяний склероз. Зміни показників МАРС на етапах баросеансів в узагальненій групі хворих на розсіяний склероз представлені на фіг. 1. На етапах ізопресії спостерігалося зменшення частоти серцевих скорочень (збільшення середньої величини кардіоінтервалу MedRR), впливу центральних механізмів регуляції серцевого ритму (AKF1 - коефіцієнт кореляції при першому зрушенні динамічного ряду кардіоінтервалів; AKF0 - номер зміщення, при якому коефіцієнт кореляції досягає значення менш нуля), індексу напруги регуляторних систем (IndBc) і ступеня симпатикотонії (АМо - амплітуда моди); підвищення активності надсегментарних (Мах2 - потужність хвиль низькочастотного діапазону з періодом коливань 31 - 70 сек) і сегментарних симпатичного (Мах1 - потужність хвиль середньочастотного діапазону з періодом коливань 11 - 30 сек) та парасимпатичного (MaxD - потужність хвиль високочастотного діапазону з періодом коливань 310 сек; dRR - варіаційний розмах; SrQdr - середньоквадратичне відхилення) рівнів регуляції серцевої діяльності. При розподілі хворих на дві групи з достовірно різним ступенем неврологічного дефіциту (р< 0,001) за даними кластерного аналізу показників шкали пошкодження функціональних систем J.F.Kurtzke, виявлено достовірні розбіжності у змінах похідних серцевого ритму під час сеансу ГБО (фіг. 2). Найбільшу різницю встановлено у змінах показників частоти пульсу, впливу центральних механізмів регуляції серцевого ритму, напруженості регуляторних систем і ступеня симпатикотонії; підвищення активності сегментарних симпатичного та парасимпатичного рівнів регуляції серцевої діяльності. Показники впливу центральних і активності сегментарних парасимпатичних механізмів регуляції серцевого ритму найбільш різними виявилися у хворих із різним ступенем ефективності проведеної терапії і, таким чином, більш ніж інші характеризують стан адаптивно-компенсаційних процесів організму, які забезпечують ефект лікування. Регрес неврологічного дефіциту супроводжувався максимальним зниженням активності центральних регуляторних систем та підвищенням впливу сегментарної парасимпатичної ланки регуляції сер цевим ритмом (фіг. 3). Хворі з відсутністю клінічного поліпшення характеризувалися незначним зниженням впливу центральних і підвищенням активності парасимпатичних механізмів регуляції, що свідчить про пригнічення процесів адаптації в даній групі. Отримані результати показують, що дослідження вегетативної реактивності на основі передової наукової технології в реальному масштабі часу безпосередньо під час ГБО дозволяє оцінювати стан вегета тивних регуляторних механізмів у хворих на розсіяний склероз. Дані такої оцінки співпадають з тяжкістю функціональних порушень при PC. Така кореляція дозволила нам запропонувати визначати тяжкість функціональних порушень за даними вегетативної реактивності до гіпероксії. Даний спосіб має прикладне фізіологічне значення і може бути використаний при визначенні клінічних та прогностичних характеристик хвороби шляхом застосування високотехнологічної нової наукової діагностичної методики за класичними принципами функціональної діагностики. Нова технологія дослідження динамічних рядів похідних серцевого ритму є нашим науковим і практичним пріоритетом [3, 10]. Література: 1. Баевский P.M., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. - М.: Наука, 1984. - 222 с. 2. Волянский В.Е. Нейро-вегетативные аспекты адаптации человека к условиям мирового океана: Дис. … д-ра мед. наук. - Одесса, 1995. - 368 с. З. Воробьев К.П. Изменение производных сердечного ритма на этапах сеанса ГБО при экстремальных состояниях // Гипербарическая физиология и медицина. - 1997. - № 4. - С. 19 - 24. 4. Автоматизированная оценка адаптивных возможностей организма у лиц с различным морфотипом / Казин Э.М., Шорин Ю.П., Лурье С.Б. и др. // Физиология человека. - 1992 - Т.18, № 1. - С. 97 103. 5. Саногенетические аспекты баротерапии при неврологической патологии / Лобов М.А., Киселев С.О., Старосельская И.А., Исакова Е.В. // Гипербарическая физиология и медицина. - 1996. № 4. - С. 7. 6. Миртовская В.Н., Ло шкарева Н.Н. Вегетативные нарушения у больных с начальными признаками недостаточности кровоснабжения мозга при гипертонической болезни, атеросклерозе и их немедикаментозная коррекция // Невропатол. и психиатр. - 1991. - Т. 91, № 5. - С. 16 - 19. 7. Руководство по гипербарической оксигенации (теория и практика клинического применения) / Аксельрод А.Ю., Ашурова Л.Д., Бажанов Н.Н. и др. / Под ред. С.Н. Ефуни. - М.: Медицина, 1986. 416 с. 8. Соловьева А.Д., Данилов А.Б., Хаспекова Н.Б. Ме тоды исследования вегетативной нервной системы // Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение / Под ред. Вейна А. М. - Москва: МИ А, - 1998. - С. 44 - 102. 9. Kurtzke J.F. On the evaluation of disability in multiple sclerosis // Neurology. - 1961. - V. 11, № 7. Р. 686 - 694. 10. Vorobyo v К.Р. The comporative Characteristics of heart rate derivatives at stages of an HBO ses 2 35842 sions // High pressure biology and medicine. - University of rochester press. New York. - 1997. - Р. 369 375. Фіг.1 3 35842 Фіг.2 4 35842 Фіг.3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5