Спосіб прогнозування функціональних порушень у стані здоров’я дітей із регіонів екологічного неблагополуччя

Спосіб прогнозування функціональних порушень в стані здоров'я дітей з регіонів екологічного неблагополучча, який відрізняється тим, що проводиться оцінка спектрального аналізу серцевого ритму визначенням коефіцієнту відношення низькочастотного спектру до високочастотного спектру і показника моди і в межах значень коефіцієнту 0,5-0,8, а моди 0,6-0,8 с, прогнозують функціональні порушення в стані активності симпатикоадреналової системи. (19) (21) 97094651 (22) 20.01.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Поберська Валентина Олександрівна, Бережной Віктор Яковлевич, Можухно Борис Аполоновіч (73) УКРАЇНСЬКИЙ HДІ ДИТЯЧОЇ КУРОРТОЛОГІЇ І ФІЗІОТЕРАПІЇ 29871 чення 0,6-0,8 с (на стадії порушень активності симпатико-андреналової системи характеризують функціональні порушення в стані здоров'я дітей. Використання запропонованих авторами показників коефіцієнта низькочастотного до високочастотного спектрів і значень моди (значення кардіоінтервалів, що найчастіше зустрічаються, характеризують стан активності гуморальної ланки регуляції) є функціонально обґрунтованим, бо відображає стан спільних захисних систем організму, а саме симпатико-адреналової системи [1, 3]. Показники вперше застосовані з метою прогнозування функціональних порушень в стані здоров'я дітей з регіонів екологічного неблагополуччя. Істотність способу пояснюється такими прикладами у дітей, які проживають на території радіаційного контролю. Приклад 1. Значення коефіцієнта низькочастотного спектру до високочастотного 0,59, показник моди – 0,6, тобто в діапазоні критичних значень. Прогнозували порушення в стані здоров'я дітей зі змінами симпатико-адреналової системи. Показники катехоламінів сечі знижені: адреналін 0,8 нг/хв, (норма 1,2-2,8), норадреналін - 0,5 нг/хв (норма 2,4-4,0). Прогноз підтвердився. Приклад 2. Значення коефіцієнта низькочастотного спектру до високочастотного 0,75, тобто в межах критичних значень. Прогнозували порушення в стані здоров'я дітей зі змінами симпатикоадреналової системи. Показники катехоламінів сечі знижені: адреналін - 0,1 нг/хв (норма 1,2-2,8), норадреналін - 0,2 нг/хв (норма 2,4-4,0). Прогноз підтвердився. Приклад 3. Коефіцієнт низькочастотного до високочастотного спектру 0,72, мода 0,6,тобто в діапазоні критичних значень. Прогнозували порушення в стані здоров'я дітей зі змінами функціональної активності симпатико-адреналової системи. Показники катехоламінів змінені: зменшення складу основного гормону наднирочників адреналіну до 0,9 нг/хв (норма 1,3-2,8) і норадреналіну 0,5 нг/хв (норма 2,4-4,0), при підвищенні ДОФА до 93,3 нг/хв (норма 14,3-26,3) і дофаміна до 175,5 нг/хв (норма 72-128). Прогноз підтвердився. Приклад 4. Коефіцієнт відношень низькочастотного спектру до високочастотного 0,59, мода 0,6, тобто показники відповідають діапазонам прогнозуючих критичних значень. Прогнозували порушення в стані здоров'я дітей зі змінами функціо нальної активності симпатико-адреналовоі системи. Основи і показники катехоламінів сечі знижені: гормон адреналін - до 0,5 нг/хв (норма 1,2-2,8, гормон норадреналін - до 0,4 нг/хв. (норма 2,4-4,0). Прогноз підтвердився. Всього обстежено 73 дитини старшого шкільного віку. Отримані результати показують, що запропонований спосіб дозволяє, прогнозувати порушення в стані здоров'я. Дітей з регіонів екологічного неблагополуччя з точністю 83,3% (див. таблицю). Використання запропонованого способу прогнозування функціональних порушень в стані здоров'я дітей з регіонів екологічного неблагополуччя має такі переваги: 1. Доступність і простота використання як скринінгового тесту при масовому обстеженні дітей з регіонів екологічного неблагополуччя. 2. Своєчасне виявлення дітей групи підвищеного ризику зі зниженням компенсаторноадаптивних реакцій для проведення профілактичних заходів. 3. Можливість проведення цілеспрямованої корекції порушень для формування здорового підростаючого покоління. 4.Висока точність способу - 83,3%. Джерела інформації: 1. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. – М.: Медицина, 1979. – 295 с. 2. Балева Л.С., Зосимова И.В., Яковлева И.Н. Педиатрия. – 1989. - № 1. – С 100-104. 3. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б., Болезни сердца и сосудов у детей. Т. 2. – М.: Медицина, 1987. – С. 421-440. 4. Дорофейчук В.Г., Салина Е.Б., Маянская И.В., Толкачева Н.И. и др. А. с. №1332229. 5. Лукьянова Е.М. Журнал Академии медицинских наук Украины. – Киев. – 1996. - № 2. – С. 334-343. 6. Информ. Письмо по диагностике, прогнозированию течения ряда патологических состояний у детей. Ч. II. / Под ред. Р.П. Нарциссова и М.Б. Колесникова. – Устинов, 1985. – 18 с. 7. Поберская В.А., Жданова Л.А. Способ прогнозирования острой заболеваемости носоглоточных путей у детей. Патент № 2038601 от 27.06.1995. Бюл. № 18. 8. Шадрин С.А., Харитонова Л.А. А. с. № 1482654. Таблиця Точність прогнозування функціональних порушень в стані здоров'я дітей за запропонованим способом Кількість дітей 73 Прогнозування (к. 0,5-0,8, Мо 0,6-0,8 с) 24 Точність прогнозу за запропонованим способом Підтвердження прогнозу (люд) 20 20 × 100 = 83 , 3 % 24 2 Точність способу, % 83,3 29871 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3