Засіб для профілактики і лікування діабетичних мікроангіопатій

1. Засіб для профілактики і лікування діабетичних мікроангіопатій, що містить у собі активну сполуку b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової ки слоти, який відрізняється тим, що додатково має допоміжні речовини - маніт, крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, кальцій стеариновокислий і тальк у такому співвідношенні інгредієнтів, мас. %: Винахід належить до медицини, а саме, - до фармації, і стосується створення лікарської форми фенсукциналу - засобу для профілактики і лікування діабетичних мікроангіопатій. Відомо, що біологічно активна сполука b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової кислоти проявляє анаболічну, імуномодулюючу активність і інгібує клітинну ланку аутоімунітету до інсулінпродукуючого апарату [1]. Відома низькотоксична сполука b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової кислоти (фенсукцинал), яка виказує протективний ефект відносно розвитку діабетичної нефропатії [2] та ретинопатії [3]. Проте придатної для клінічного застосування лікарської форми фенсукциналу не існує, що унеможливлює його використання в клініці. Біологічна активність субстанції b-фенілетиламіду 2-оксисукцинанілової кислоти доведена у дослідах на тваринах [2, 3]. Однак використання сполуки у вигляді порошку завдає багато труднощів при дозуванні (порошок електризується, не змочується водою, не розчиняється у воді). Крім того, сьогодні застосування лікарських засобів у вигляді екстемпорально виготовлених в аптеках порошків нераціонально, негативно впливає на якість продукції (вимоги GMP) і культур у обслуговування населення, економічну і терапевтичну ефективність, а також призводить до зниження рівня забезпечення населення країни готовими лікарськими формами препаратів. Орієнтовна потреба фенсукциналу тільки в Україні для забезпечення 10% хворих на цукровий діабет складає 30 тон на рік, що спричиняє необхідність створення виробництва його придатної для застосування лікарської форми. В основу винаходу поставлено задачу шляхом створення найбільш прийнятної для використання лікарської форми фенсукциналу забезпечити розширення арсеналу пероральних засобів для запобігання та гальмування розвитку діабетичної мікросудинної патології. Ця задача вирішується тим, що пропонується засіб для профілактики і лікування діабетичних мікроангіопатій - фенсукцинал у формі таблеток, які містять у собі активну сполуку b-фенілетиламід 2оксисукцинанілової кислоти і допоміжні речовини маніт, крохмаль картопляний, полівінілпіролідон, тальк і кальцій стеариновокислий у такому співвідношенні інгредієнтів, мас. %: Інгредієнти b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової кислоти Маніт Крохмаль картопляний Полівінілпіролідон Кальцій стеариновокислий Тальк Мас.% 58,82-60,0 14,4-18,41 20,0-20,0 1,6-1,76 1,0-1,0 решта (19) UA (11) 37895 (13) A 2. Засіб за п. 1, який відрізняється тим, що має форму таблетки. 3. Засіб за п. 2, який відрізняється тим, що таблетка містить 0,1 або 0,3 г активної сполуки. 37895 Інгредієнти b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової кислоти Маніт Крохмаль картопляний Полівінілпіролідон Кальцій стеариновокислий Тальк помогою електронної мікроскопії. Шматочки тканини фіксували у 2% розчині чотириокису осмію, приготовленому на фосфатному буфері (рН=7,36). Матеріал зневоднювали у спиртах зростаючих концентрацій та абсолютному ацетоні і заливали в епон-ералдин. Блоки тканини різали на ультрамікротомі LKB "NOVA". Ультратонкі зрізи (300-400 А°) забарвлювали насиченим водним розчином уранілацетату та розчином цитрату свинцю. Дослідження ультраструктури та фотографування препаратів проводили на електронному мікроскопі УЕМБ-100К. Товщину гломерулярної базальної мембрани визначали за методом Hirose et al. [8]. Цифровий матеріал оброблений статистично з використанням параметричного критерію Стьюдента та непараметричного критерію Вілкоксона [9]. В результаті проведеного дослідження було встановлено, що вже через одну добу після введення дитизону у кролів, які отримували плацебо, спостерігається підвищення концентрації цукру в крові, яке зберігається протягом 4-місячного експерименту. Обробка фенсукциналом призводила до суттєвого зниження базальної гіперглікемії, яке через 2 місяці складало близько 38,6% відносно вихідного рівня (табл. 1). Підтвердженням ослаблення інсулінової недостатності у діабетичних тварин, які отримували фенсукцинал, було також зменшення гіперглікемічної реакції на навантаження глюкозою і достеменне підвищення базальної та інтегральної інсулінемії в порівнянні з діабетичним контролем (табл. 1). Лікування фенсукциналом призводило також до нормалізації ліпідного обміну за рахунок зниження підвищеного дитизоном рівня холестерину і b-ліпопротеїдів в сироватці крові кролів (табл. 2). Крім того, у діабетичних тварин, які отримували фенсукцинал, відмічали зниження первинних продуктів перекисного окислення ліпідів - дієнових кон'югатів, відносно діабетичного контролю (табл. 2). Через 4 місяці після ін'єкції дитизону у експериментальних тварин, які отримували плацебо, показники структурного та функціонального стану нирок (вага нирки, альбумінурія, товщина гломерулярної базальної мембрани) були характерними для початкової стадії діабетичної нефропатії (табл. 3). В той же час застосування фенсукциналу запобігало розвиткові мікросудинної патології в нирках, про що свідчила майже повна нормалізація вище зазначених показників (табл. 3). За ренопротекторним ефектом фенсукцинал перевершував препарат порівняння вітамін Е. Параметри гострої токсичності лікарської форми фенсукциналу визначали на щурах популяції Вістар вагою 170-220 г та кролях породи Шиншила вагою 2-2,5 кг за методом В.В.Прозоровського [10] з використанням класифікації К.К.Сидорова [11]. Фенсукцинал вводили тваринам обох статей в вигляді суспензії, стабілізованої твином-80, в дозах від 14 до 8000 мг на кг ваги тіла. Результати враховували протягом 2-х тижнів. Проведені дослідження виявили (табл. 4), що за умов перорального застосування фенсукциналу в різних дозах ознаки інтоксикації були відсутні і загибель тварин не спостерігалася. Не було відмічено різниці у видовій та статевій чутли вості до препарату. Згідно з класифікацією К.К.Сидорова, Мас.% 58,82-60,0 14,4-18,41 20,0-20,0 1,6-1,76 1,0-1,0 решта При одержанні лікарської форми у вигляді таблеток використано метод вологого гранулювання у зв'язку з тим, що порошок фенсукциналу не має сипкості. Як зволожувач найбільш перспективним виявився полівінілпіролідон. Встановлено також, що сила пресування не повинна перевищувати 2,5-3,0 кг/см 2, а міцність - 3-5 кг, що забезпечує розпад таблеток протягом 4-7 хв, при допущенні - 15 хв. Середня маса таблетки складає 0,17-0,5 г в залежності від дози діючої речовини. В 1 г таблетки допускається наявність не більше ніж 1000 бактерій і 100 грибів (пліснявих і дріжджових сумарно). Наявність бактерій сімейства кишкових, синегнійної палички та стафілокока золотистого не допускається. Таблетки фенсукциналу мають білий або білий з кремовим відтінком колір, плоскоциліндричної форми. Одна таблетка містить 0,1 або 0,3 г активної сполуки. За мікробіологічною чистотою таблетки фенсукциналу відповідають вимогам Державної Фармакопеї XI. Біологічна активність лікарської форми фенсукциналу. Гальмуючий ефект таблеток фенсукциналу щодо розвитку діабетичної мікроангіопатії досліджували на самцях кролів породи Шиншила вагою 2,5-3 кг. Абсолютну інсулінову недостатність відтворювали за допомогою внутрішньовенної ін'єкції дитизону (35 мг/кг ваги тіла) [4]. Фенсукцинал та препарат порівняння за фармакологічною дією (вітамін Е) починали вводити через 2 місяці після індукції діабету, тобто на стадії формування мікросудинної патології. Фенсукцинал застосовували в таблетках, а вітамін Е - в желатинових капсулах в однакових дозах (100 мг на добу). Оцінку глюкозного гомеостазу проводили щомісячно за рівнем базальної глікемії та інсулінемії, а також під час внутрішньовенного тесту толерантності до глюкози (2 г/кг). Вміст глюкози в крові визначали глюкозооксидазним методом за допомогою ферментативного аналізатора глюкози "ЕксанГ". Інсулінемію оцінювали радіоімунологічним методом "подвійних антитіл" з використанням наборів "Беларіс". Інтегральні глікемію та інсулінемію розраховували, складаючи показники в усіх інтервалах дослідження (0, 3, 5, 10, 30, 60 хвилин) при проведенні внутрішньочеревинного тесту толерантності до глюкози. Оксидативний статус експериментальних тварин характеризували за вмістом дієнових кон'югатів в сироватці крові [5]. Ліпідний обмін оцінювали за показниками концентрації холестерину та bліпопротеїдів в сироватці крові [6]. Концентрацію альбуміну в добовій сечі визначали за допомогою імуноферментного аналізу [7]. З метою верифікації мікросудинної патології в нирках проводили гістологічне дослідження за до 2 37895 лікарську форму фенсукциналу можна віднести до практично нетоксичних речовин (LD50 > 14 г/кг). Таким чином, пероральне застосування таблеток фенсукциналу поліпшує глюкозний гомеостаз, нормалізує ліпідний обмін і оксидативний статус та гальмує розвиток діабетичної мікроангіопатії у тварин з абсолютною інсуліновою недостатністю. За показниками LD50 фенсукцинал в таблетках належить до практично нетоксичних речовин. Винахід ілюстровано наступними прикладами. Приклад 1. Спосіб одержання таблеток фенсукциналу по 0,1 г активної сполуки. Склад однієї таблетки b-фенілетиламід 2оксисукцинанілової кислоти Маніт Крохмаль картопляний Полівінілпіролідон Кальцій стеариновокислий Тальк г Використана література: 1. Пат. 19059 Україна, МКВ 5 С07С 235/74, А61К 31/165. b-фенілетиламід 2-оксисукцинанілової кислоти, який проявляє анаболічну, імуномодулюючу активність та інгібує клітину ланку аутоімунітету до інсулінпродукуючого апарату / О.В.Чувурін, В.В.Натаров, С.І.Сальнікова та ін. (Україна). - № 4825617(SU), Заяв. 14.05.90; Опубл. 25.12.97, Бюл. № 6. – 5 с. 2. Полторак В.В., Горбенко H.I., Гладкіх O.I., Іванова О.В. Ренопротекторний ефект фенсукциналу у кролів з абсолютною інсуліновою недостатністю // Ендокринологія. - 1999. - т. 4, № 2. - С. 128-134. 3. Early treatment with phensuccinal attenuates diabetic retinopathy development in rats / Poltorack V., Gorbenko N., Dumbrova N. et al. // Diabetologia. 1997. - Vol. 40. - Suppl. 1. - A1934. - P. A492. 4. Okamoto K. Experimental studies on pathogenesis of diabetes mellitus // Folia Endocr. Jap. - 1949. – Vol. 25, № 1. - P. 32-61. 5. Плацер З., Видлакова M., Купила Л. Определение диеновых конъюгатов в сыворотке крови // Чехосл. мед. обзор.-1970.- Vol. 10, № 1.- P.30-41. 6. Кайдин Д.А. Модификация ускоренного метода определения общих липидов в сыворотке крови по Хуэрго // Лабораторное дело.-1973.- № 12.-P. 750752. 7. Пушкарев И.А. Лабораторная диагностика протеинурии.- Рига: Медицина, 1985.- 243 с. 8. Hirose К., Osterby R., Nosava M. et al. De velopment of glomerular lesions in experimental Iоng-term diabetes in the rats // Kidney Int.-1982.- Vol. 21.- P. 689-695. 9. Плохинский H.A. Математические методы в биологии.- M.: изд-во МГУ, 1978. - 285 с. 10. Прозоровский В.В., Прозоровская М.П., Демченко В.Н. Экспресс-метод определения средней эффективной дозы и ее ошибки. Фармакол. и токсикол. - 1978.- № 4.- С. 497-501. 11. Сидоров К.К. О классификации токсичности ядов при парентеральных способах введения. Токсикология новых промышленных химических веществ. / Под ред. А.А.Летавета и И.В.Саноцкого.- М.: Медицина, 1973.- Вып. 13.-158 с. % 0,1000 Таблетки фенсукциналу по 0,3 г мають такі геометричні параметри: діаметр - 12±0,2 мм, висота - 3,2±0,2 мм. Середня маса готової таблетки складає 0,5±0,025 г. Міцність - 5-6 кг, розпад - 5-7 хв. Тип та розміри відповідають ОСТ 64-072-89. Вміст активної речовини у таблетці - 0,3±0,015 г. При зберіганні таблеток протягом року їх властивості не змінювались і відповідали вимогам Державної Фармакопеї XI. 58,82 0,0313 18,41 0,0340 20,00 0,0030 1,76 0,0017 1,00 решта Просіяні та зважені порошки b-фенілетиламіду 2-оксисукцинанілової кислоти та маніту змішують, заливають 5% спиртовим розчином полівінілпіролідону і перемішують до рівномірного розподілу вологи. Одержану масу гранулюють і сушать при t° 40±2°C. Гранулят просіюють, опудрюють сумішшю крохмалю картопляного, кальцію стеариновокислого і тальку та пресують у таблетки. Таблетки фенсукциналу по 0,1 г мають такі геометричні параметри: діаметр - 8±0,2 мм, висота - 2,8±0,2 мм. Маса готової таблетки - 0,17±0,013 г. Міцність - 3-5 кг, розпад - 4-5 хв. Тип і розміри відповідають ОСТ 64-072-89. Вміст активної речовини в одній таблетці - 0,1000±0,0050 г. За мікробіологічною чистотою таблетка відповідає вимогам Державної Фармакопеї XI. Термін зберігання - 2 роки. Приклад 2. Спосіб одержання таблеток фенсукциналу по 0,3 г активної сполуки. Склад однієї таблетки b-фенілетиламід 2оксисукцинанілової кислоти Маніт Крохмаль картопляний Полівінілпіролідон Кальцій стеариновокислий Тальк г % 0,300 60,0 0,072 0,100 0,008 0,005 0,015 14,4 20,0 1,6 1,0 3,0 Технологія одержання таблеток по 0,3 г відповідає прикладу 1. Таблиця 1 3 37895 Показники глюкозного гомеостазу у кролів з дитизоновим діабетом, які отримували фенсукцинал, вітамін Е або плацебо Базальна глікемія, Інтегральна глікеммоль/л мія, ммоль/л Інтактний контроль 3,8±0,3в 35,3±0,6в а Дитизон+плацебо 14,9±2,4 119,4±12,2а а,в Дитизон+фенсукцинал 8,2±0,9 71,9±6,4а,в а,в Дитизон+вітамін Е 8,6±0,6 76,0±4,7а,в а – Р