Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність

Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність шляхом комбінованого лікування препаратом сенсибілізуючої терапії у комплексі з біологіч 3 39736 тованій психологічній основі пацієнта. Таким чином, дісульфірам впливає на метаболізм етанолу й сприяє накопиченню в організмі ацетальдегіду, внаслідок чого й виникають негативні прояви превентивно сформованої терапевтичної сенсибілізації на алкоголь. Процедуру обов'язково супроводжують психотерапевтичним опосередкуванням й потенціюванням та періодичними алкогольними провокаціями під наглядом лікаря-нарколога. При добровільному перебуванні хворих у таких терапевтичних програмах та наявності у пацієнтів психологічних мотивацій тверезості, цей метод може бути достатньо результативним [Стрельчук И.В. О некоторих современных методах лечения хронического алкоголизма. В кн.: Вопросы профилактики и лечения алкоголизма и неалкогольних наркоманий. М.: 1975. - С.151-163]. Однак зазначений спосіб має істотні недоліки. Оскільки кінцева результативність лікування залежить не тільки від сенсибілізуючого потенціалу препарату, але й таких психологічних факторів як сугестивність, стійкість умовно-рефлекторної реакції відрази до алкоголю, особистісної та ситуативної тривожності, коливання, нестабільність та нестійкість мотивацій самозбереження, первинна ефективність дісульфіраму, яку спостерігали в минулі роки (як феномен новизни методу та панацейні надії), суттєво знизилася. Окрім того, світовий наркологічний досвід показав, що препарат сам по собі токсичний, в процесі лікування виникають ускладнення, особливо на максимальних дозах і довготривалому лікуванні; інформованість пацієнтів щодо цього призводить до самовільного прихованого припинення прийому препарату. До певних недоліків відноситься також здібність дісульфіраму до кумуляції в організмі на терапевтичних дозах перорального його застосування і можливістю небезпечної його взаємодії в організмі з екзогенним етанолом: дихальна недостатність, колапс, аритмія, приступи стенокардії. При вживанні алкоголю в кількості, що перевищує 50-80мл 40% етанолу, можливий розвиток важких порушень функцій серцево-судинної й дихальної систем, рідко - інфаркт міокарда, набряк мозку, судоми. Тривалий прийом препарату пов'язаний з такими ускладненнями як гепатит, гастрит; в окремих випадках - тетурамові психози, загострення поліневриту. В наркології також відомий другий напрямок наукових та емпіричних пошуків сенсибілізуючої терапії алкогольної залежності. Так, відомий спосіб лікування алкогольної залежності нікотиновою кислотою, якій теж притаманні властивості сенсибілізації до алкоголю. Вважається, що сенсибілізуючі ефекти нікотинової кислоти дорівнюють дісульфіраму, але, на відміну від останнього, нікотинова кислота в терапевтичних дозах позбавлена токсичності. Перевага нікотинової кислоти у тому, що вона має подвійний ефект: з однієї сторони це вітамін, необхідний для організму (особливо в умовах постінтоксикаційного нутріційного вітамінодефіциту), з др угої - це препарат, що викликає розширення периферичних і мозкових судин й поліпшує окислювально-відновні процеси. Методика лікування нікотиновою кислотою. 4 Протягом тижня хворі приймають усередину три рази на день по 0,1г нікотинової кислоти. На 8-й день після прийому препарату здійснюється тест: пацієнту дають нюхати та вдиха ти пари алкоголю, або зрошують спиртом порожнину рота, в результаті чого, крім вазомоторної реакції, виникає нудота й блювота. Вегета тивно-судинна реакція при алкогольній пробі характеризується швидко виникаючою гіперемією шкірних покровів, прискоренням пульсу до 100-120 ударів на 1 хвилину; швидко виникаючим головним болем, підвищенням AT до 150/100 - 170/120мм.рт.ст. на короткий проміжок часу. Сеанси проводяться щодня в загальній кількості 20-30. Вони повинні поєднуватися з раціональною й сугестивною психотерапією. Сенсибілізуючий ефект нікотинової кислоти прямо пропорційний виразності вазомоторної реакції. Якщо пероральний прийом препарату не супроводжується вираженою реакцією, то рекомендується підшкірне введення 1,0мл 1% розчину нікотинової кислоти. Цей вид лікування можна починати досить рано, не очікуючи повної ліквідації абстинентного синдрому [Энтин Г.М. Лечение алкоголизма. М: Медицина, 1990. - 416 с]. Недоліки методу: можливі індивідуальні побічні ефекти, ускладнення (запаморочення, тривале почуття припливу крові до голови, кропивниця, парестезії, падіння артеріального тиску). У таких випадках препарат відміняється й призначається для подальшої сенсибілізуючої терапії алкогольної залежності нікотинамід (амід нікотинової кислоти), який не має судинорозширювального ефекту. Він призначається в таблетках (доза 0,05г 3 рази на день). Але й нікотинамід може спровокувати побічні ефекти. Відомий також спосіб сенсибілізуючої терапії з застосуванням препарату «Фурадонін», перевага якого в тому, що він, у порівнянні з дісульфірамом, менш токсичний, не має вираженої кумулятивної дії, може застосовуватися більш тривалий термін 20 і більше днів підряд. При цьому препарат не викликає виражених і стійких алергічних реакцій. Дози становлять - 0,15-0,3г 2 рази на день; добова доза 0,3-0,6г. Лікування можна проводити як з алкогольними пробами, так і без них [Энтин Г.М., Гофман А.Г., Музыченко А.П., Крилов Е.Н. Алкогольная и наркотическая зависимость (Практичекое руководство для врачей). - М: Медпрактика - М. 2002. - С. 198-200]. Недоліки способу: наявність протипоказань (декомпенсовані захворювання серцево-судинної системи, печінки, нирок зі значними порушеннями функцій), індивідуальна непереносимість, побічні ефекти (виснажливе сечовипускання, можливі загальноалергічні реакції). За останні роки в наркології наукові та емпіричні дослідження були спрямовані на пошук модифікацій сенсибілізуючої терапії шляхом розробки комбінацій дісульфіраму з іншими препаратами та речовинами, а також пошук сенсибілізуючих до алкоголю властивостей серед відомих поза межами наркології (в загально медичній практиці) фармакологічних препаратів, фітопрепаратів, біологічно активних речовин тощо. 5 39736 Відомим є спосіб лікування алкогольної залежності з застосуванням нового комбінованого таблетованого препарату «Лідевін» (Франція), до складу якого входять дісульфірам - 500мг; нікотинамід (вітамін В3) - 300мкг; аденін (вітамін В4) 500мкг. Лідевін призначається для перорального прийому по одній таблетці три рази на день. Термін лікування від одного до трьох місяців. Таким чином, одним з корисних факторів Лідевіна є синергетичне поєднання сенсибілізуючих до алкоголю ефектів двох його складових - дісульфіраму та нікотинаміду [Иванец Н.Н., Кинкулькина М.А. Новые данные о сенсибилизирующей терапии алкогольной зависимости // Ж. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2004.- №104: 7. - С. 43-49]. Комбінований та оригінальний склад Лідевіну дозволив підвищити ефективність лікування та позбавитися багатьох притаманних дісульфіраму небажаних побічних ефектів та ускладнень. Але все ж те дозування і необхідний тривалий прийомом Лідевіну, які передбачає інструкція, не позбавляє препарат від звісних недоліків, перш за все, за рахунок дісульфірамової його складової. Сфера застосування Лідевіну може бути обмеженою за рахунок розповсюдженої серед контингенту алкогользалежних хворих коморбідної патології печінки, що потребує додаткової превентивної та супутньої терапевтичної корекції. Найбільш близьким та обраним за найближчий аналог є спосіб лікування хворих на алкогольну залежність шляхом фармакологічної сенсибілізації препаратом Лідевін, який застосовують впродовж 2-3 тижнів у мінімальній дозі (щоденно по 125 - 12 таблетки усередину) у комплексі з біологічно активною добавкою Гепаклінз (по 2 капсули усередину 3 рази на день) на фоні психотерапевтичного потенціювання, опосередкування і сугестії, а надалі, на протязі від 1 до 1,5 років, у разі потреби стабілізації ремісійних станів, комбіновану терапію здійснюють тандемним засобом періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів «Гепаклінз» (без Лідевіну) і «Гепаклінз+Лідевін», у тому ж дозуванні, тієї ж тривалості курсів та з 2-3-х-тижневими міжкурсовими інтервалами [Спосіб лікування хворих на алкогольну залежність. Патент України на корисну модель №21915]. Недоліком цього способу є наявність дісульфіраму у складі Лідевіну та можливі ускладнення. Таким чином, усі з відомих способів, в яких застосовуються антиалкогольні сенсибілізуючі ефекти різних фармакологічних препаратів, мають недоліки, що перешкоджає їх широкому застосуванню в наркологічній практиці. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу сенсибілізуючої терапії в наркології, у якому за рахунок заміни препаратів, досягається можливість позбавити пацієнта багатьох побічних ефектів та ускладнень. Поставлена задача вирішується в способі лікування хворих на алкогольну залежність шляхом комбінованого лікування препаратом сенсибілізуючої терапії у комплексі з біологічно активною до 6 бавкою на фоні психотерапевтичного потенціювання, опосередкування і сугестії, надалі, на протязі від 1 до 1,5 років, у разі потреби стабілізації ремісійних станів, комбіновану терапію здійснюють тандемним способом періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів у тому ж дозуванні, тієї ж тривалості курсів та з 2-3-хтижневими інтервалами між курсами, згідно з корисною моделлю, застосовують препарат Колме впродовж 2-3 тижнів у мінімальній дозі (щоденно 36-75мг, тобто 12-25 крапель стандартного розчину) та водночас призначають біологічно активну добавку Гепаклінз (по 2 капсули усередину 3 рази на день), під час стабілізації ремісійних станів, використовують «Гепаклінз» (без Колме) і «Гепаклінз+Колме». Гепаклінз (Hepacleanse) корпорації «Витамакс - XXI век» завдяки оригінальному фітоскладу та багатокомпонентному нутріційному джерелу біофлавоноїдів, вітамінів, каротиноїдів, амінокислот, забезпечує гепатопротекторну дію, нормалізує порушену антитоксичну функцію печінки, підвищує синтез білка й регенерації паренхіми печінки, позбавляє пацієнта багатьох побічних ефектів та ускладнень гепатотоксичних фармакологічних препаратів. Крім того, при цілеспрямованих клінічних випробуваннях у 30 хворих на алкогольну залежність, здійснених на кафедрі наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти, встановлено, що Гепаклінз, при достатньо тривалому (впродовж двох - трьох тижнів) пероральному вживанні, може сам по собі формувати помірну антиалкогольну сенсібілізацію організму алкогользалежного пацієнта. Це дає підставу рекомендувати Гепаклінз для застосування в наркології за його новим призначенням, а саме - у комплексній антиалкогольній сенсибілізуючій терапії. Препарат «Колме» (міжнародна назва - Ціанамід) відрізняється швидко наступаючим сенсибілізуючим ефектом до алкоголю, а також вираженими, стійкими та терапевтично керованими ефектами алкоголь-асоційованих реакцій, відсутністю порушень (ускладнень) з боку життєво важливих органів, безпечністю при тривалому лікуванні, адекватністю лікарської форми (краплі для перорального прийому) і можливість контрольованої терапії. Метою застосування Колме є сенсібілизуюча терапія та підтримка стабільних ремісій у пацієнтів з алкогольною залежністю. Середня рекомендована інструкцією добова доза - 36-75мг, що міститься в 12-25 краплях розчину, які приймаються в 2 прийоми в продовж дня. Термін вживання препарату індивідуалізується та визначається лікарем для кожного пацієнта, з урахуванням особливостей анамнезу хвороби, злоякісності перебігу, наявності спонтанних ремісій, наявності запійних варіантів алкоголізації та їх циклічності. Згідно рекомендаціям розробників препарату тривалість прийому Колме може бути розрахована на 60-90 днів, з перервою у 10-15 днів та наступним прийомом (30-60 днів и більше), під наглядом лікаря. В межах комбінованої терапії Гепаклінз і Колме сінергетично взаємно потенціюють антиалкогольну сенсибілізацію. При такій технології лікування 7 39736 досягаються більш виражені, стійкі й тривалі сенсибілізуючі до алкоголю ефекти. У подальшому, в разі потреби проведення підкріплюючої протирецидивної терапії в період ремісії, застосовується курсове лікування тільки Гепаклінзом. Дозу Колме при цьому зменшують до мінімальних, а саме на 25-50%, а термін лікування скорочують за рахунок міжкурсових інтервалів - на 15%. Психотерапевтичне потенціювання та сугестивний вплив на пацієнта здійснюють одним з загальновідомих засобів імперативного роз'яснювання новизни, антиалкогольної ефективності, та переорієнтації мотивацій на позбавлення від алкогольної залежності. Таким чином, підвищення ефективності лікування застосування запропонованого способу, досягається наступним: а) сумарним взаємнопотенціюючим сенсибілізуючим антиалкогольним ефектом (сенсибілізуюча дія фармакологічного препарату Колме плюс сенсибілізуючі властивості Гепаклінзу); б) гепатопротекторна, детоксикаційна та інші позитивні дії Гепаклінзу; в) стабілізація ремісії періодичними короткотерміновими терапевтичними курсами послідовного чергування «Гепаклінз» (без Колме) - «Гепаклінз+Колме» г) мінімізація доз Колме на протязі стартового та періодичних підкріплюючих (протирецидивних) курсів лікування, що практично виключає ускладнення; д) психотерапевтичного, сугестивного опосередкування новизни, ефективності, корисності та безпеки методу. Високу ефективність запропонованого способу показує наступна клінічна ілюстрація. Хворий P., 43 років, який багато років зловживає алкогольними напоями, був госпіталізований в наркологічний стаціонар у стані синдрому відміни з скаргами на загальну слабкість, знедужання, гіпергідроз, тремтіння у всьому тілі, відсутність апетиту, безсоння, неможливість стримати себе від прийому алкоголю, біль в правому підребер’ї. Останні три неділі хворий перебував у стані запою. Соматичний статус: середнього зросту, маса тіла знижена. Кожа обличчя гіперемована, ін'єкція судин склер та слизових. Різкий запах «перегару з роту. Тони серця приглушені, та хікардія 120 уд. у хвилину. AT 180/120 мм.рт.ст. Живіт вздутий, біль при пальпації в правому підребер’ї та епігастрії. Край печінки - на 2см нижче краю реберної дуги. Неврологічний статус: тремор усього тіла, атаксія, хитання в позі Ромберга, пальце-носова проба з промахуваннями зліва та справа. Фотореакції в'ялі, S=D. Сухожильні рефлекси з верхніх та нижніх кінцівок підвищені, S=D, з розширенням зон ініціації. Загальний гіпергідроз. Анамнез життя: з родини службовців, перша дитина з двух дітей. Батько зловживав алкоголем, декілька разів лікувався від алкогольної залежності, вмер у віці 42 років від захворювання печінки. Наш пацієнт у школі навчався добре, мав схильність до гуманітарних наук. Закінчив технікум. Служив в армії, потім працював, техніком на заводі. Жонатий, має дорослу доньку, живе з жінкою. В анамнезі - простудні захворювання, операція з приводу прободної виразки шлунка. Анамнез захворювання: до служби в армії ал 8 коголь вживав епізодично. Початок зловживання в армії. Пиячив 2-3 рази на тиждень, пив винятково горілку (0,3-0,5л за вечір). Синдром похмілля - з 25 років, запої заявилися з 35 років. Біля 10 разів лікувався в наркологічних клініках, перші ремісії до 2-3 років, потім якість ремісій значно погіршилася (3-6 місяців), втратив «віру» в ефективність протиалкогольного лікування. З'явилися суттєві проблеми на роботі, звільнявся за пияцтво, почав звертатися до народних цілителів, які йому не змогли допомогти. Останні 4 роки від медичної допомоги відмовився, тяжкість та тривалість запоїв зростала, розпочалися проблеми з фізичним здоров’ям (виразкова хвороба шлунку, резекція), що не привело до формування стійких мотивацій тверезості. Дана госпіталізація пов'язана з черговим тяжким запоєм, з яким впоратися самостійно не зміг. В наркологічному стаціонарі пацієнту був проведений курс масивної детоксикаційної, симптоматичної й загальнопідкріплюючої терапії (сорбілакт 200,0 в/в крапельно, №3, розчин тіосульфату натрию 30% - 5,0 в/в №10, розчин магнію сульфату 25% - 10,0 в/м через день, №8, сібазон 0,5% 2,0мл в/м, №3, феназепам 0,001г - 2 таблетки на ніч, №4, спазмалітики, гіпотензивні і, вітамінні препарати тощо. Медикаментозна терапія комбінувалася з немедикаментозними методами - внутрішньосудинна лазерна гемотерапія, курс лікування 6 сеансів, щоденні сеанси раціональної психотерапії. По мірі купірування стану тяжкого абстинентного синдрому, через 3 дні після надходження, пацієнт від подальшого лікування відмовлявся, вважаючи це необов'язковим та безрезультатним («я все це проходив», «тяга до алкоголю як була так і залишається». Однак у процесі послідовного психотерапевтичного впливу, на другому тижні перебування в наркологічному стаціонарі пацієнт дав згоду на повний курс терапії, з застосуванням запропонованого нового підходу. На 10 день був призначений курс (21 день) сенсибілізуючої терапії з використанням препаратів Колме (щоденно 36-75мг, тобто 12-25 крапель стандартного розчину) у комплексі з біологічно активною добавкою Гепаклінз (по 2 капсули усередину 3 рази на день) та на фоні психотерапевтичного потенціювання, опосередкування і сугестії. Пацієнт був проінформований, що при спробі вживати алкоголь у нього будуть виникати негативні сомато-вегетативні реакції у формі нудоти, блювання, тахікардії, ознобу, гіперемії, почуття недостачі повітря, болі в області серця, липкого профузного поту, слабкість, головокружіння, важкості у кінцівках і тілі, хиткості при ходьби, порушення координації рухі в то що). Через місяць стаціонарного лікування пацієнт був виписаний зі стабільною мотивацією на тверезий спосіб життя. Надалі, на протязі 1,5 років, у разі потреби стабілізації ремісійних станів, комбінована терапія здійснювалася амбулаторно тандемним засобом періодичного і послідовного чергування терапевтичних курсів «Гепаклінз» (без Колме) і «Гепаклінз+Колме», у тому ж дозуванні, тієї ж тривалості курсів та з 2-3-х-тижневими між 9 39736 курсовими інтервалами. Пацієнт регулярно з'являвся на сеанси підтримуючої терапії 1 раз в місяць. Влаштувався на іншу роботу. Налагодив стосунки у сім'ї. Ка тамнез 1,5 роки: алкоголь не вживає. Таким чином, наведена клінічна ілюстрація стосується хворого, у якого довготривала патологічна залежність від алкоголю супроводжувалася важкими запоями, постінтоксикаційною печінковою та іншою патологією, що у повсякденній наркологічній практиці обмежує або унеможливлює засто Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 10 сування дісульфірамової сенсибілізуючої терапії (у тому числі й Лідевіном). Комбінована психотерапевтично опосередкована курсова терапія Колме+Гепаклінз за заявленим способом дала можливість проведення швидкої сенсибілізації пацієнта до алкоголю, уникнути ускладнень та побічних ефектів, нормалізувати та поліпшити функції печінки, електрофізіологічні та інші параметри, досягти ремісії та стійких антиалкогольних мотивацій. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601