Спосіб зберігання анатомічних препаратів тварин

Спосіб зберігання анатомічних препаратів тварин, який включає попереднє консервування препарату шляхом вимивання залишків крові ін'єктуванням в кровоносне русло розчину, що містить хлорид натрію та гліцерин, з наступним зберіганням законсервованого препарату зануреним у ємність, наповнену розчином, що також містить гліцерин і хлорид натрію, який відрізняється тим, що в розчин для попереднього консервування додатково вводять 37% розчин формаліну при такому співвідношенні компонентів (мл): U 1 3 Буковий креозот 2.0мл Селітра калійна 10.0гр Гліцерин 200.0мл Вода річкова 800.0мл такого складу (за Лясковським): Гліцерин 1000.0мл Вода дистильована 200.0мл Борна кислота 50.0гр Фенол 50.0гр Відомі також способи консервування трупів їх частин чи органів, які включають попереднє ін'єкування їх консервуючими розчинами. Так відомий спосіб Казанцева A.I. який полягає у виконанні ін'єкції трупа 20% гарячим розчином кухонної солі з додаванням 3% фенолу, після чого зберігають у насиченому розчині кухонної солі. (Казанцева А.И. К вопросу о бальзамировании и консервировании трупов с помощью поваренной соли - Иркутский мед. журнал, 1926г.) Недоліком способу є те що консервуючий розчин потрібно вводити гарячим, фенол при цьому буде значно випаровуватись, і негативно впливати на оточуючих. Відомий також спосіб консервування трупів який передбачає одночасне ін'єкування розчином такого складу: Галун алюмокалієвий 1,5кг Сіль кухонна 2.0кг Вода водопровідна 6-8л та наступне занурення у ванну з консервуючим розчином Галун алюмокалієвий 20.0гр Сіль кухонна 1000.0гр Вода водопровідна 10.0л Калій оцтовокислий 10.0гр (Богданова Т.И. Фиксация трупного материала без применения формалина. Теория и практика стоматологии 1963г., №6). Крім того відомий також спосіб консервування внутрішніх органів з використанням у складі консервуючої суміші 45% гліцерину. Суть способу зводиться до наступного: в якості консервуючої суміші використовують 45% гліцерину, 10% ацетату калію, 45% води з подальшим введенням у кровоносне русло, і зануренням у цей розчин на 3-4 місяці. Після чого артеріальну систему органу заповнюють латексом і занурюють у вищеописаний розчин на 2 тижні. (Войнер Р.А., Крилова В.М. Безформалиновый метод консервирования желез внутренней секреции бранхиогенной группы. Арх.анат., 1975, 10, 111-113.). Недоліками вищеописаних методів є використання вогненебезпечних речовин таких як гас креозот спирт, також їдких речовин таких як хлоралгідрат які до того ж є прикусором, фенол канцерогенні властивості якого відомі, оцтовокислий калій і алюмінієво калієвий галун володіють слабкими консервуючими властивостями, латекс значно здорожчує методику консервації. Отже проведений порівняльний аналіз зазначених методів свідчить, що найбільш близьким, за технологічною суттю до способу що заявляється, є спосіб збереження трупів і анатомічних препаратів з використанням кухонної солі. (Ярославцев Б.М. Анатомическая техника. Фрунзе, 1961. 444с.) 41085 4 полягає у зберіганні препаратів у 10% розчині кухонної солі, з попередньою ін'єкцією насиченого розчину кухонної солі з додаванням гліцерину і спирту. Спосіб полягає у тому, що виконують ін'єкцію судин трупа насиченим розчином кухонної солі у воді з додаванням гліцерину і спирту денатурату. У подальшому труп зберігають в 10% розчині хлориду натрію. Заявлений спосіб і прототип мають наступні спільні ознаки: спосіб, включає попереднє консервування препарату шляхом вимивання залишків крові ін'єкуванням в кровоносне русло розчину, що вміщує хлорид натрію та гліцерин з наступним зберіганням законсервованого препарату зануреним у ємність, наповнену розчином, що також вміщує гліцерин і хлорид натрію. Основними недоліками відомого способу є такі: 1. Використання спирту денатурату який має значну ціну. 2. 10% розчин хлориду натрію володіє слабкими консервуючими властивостями порівняно з насиченим 25-30% розчином, тому препарати, що зберігаються за відомим способом швидко втрачають якість. Запропонований нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує більш якісне консервування та тривале зберігання виготовлених препаратів. Спосіб виключає замерзання консервуючих розчинів, запобігає необхідності постійної щорічної заміни консервуючої рідини, при цьому повністю виключаться можливість пліснявіння препаратів та самих консервуючих розчинів. Не містить формаліну у кількостях токсичних для оточуючого персоналу, студентів співробітників. В основу корисної моделі покладено завдання розробити зручний, економічно вигідний, нетоксичний і ефективний у практичному використанні спосіб консервування і подальшого зберігання анатомічних препаратів тварин. Технічний результат досягається тим, що в розчин для попереднього консервування додатково вводять 37% розчин формаліну при такому співвідношенні компонентів (мл.) Формалін 37% 135-145 Гліцерин ч.д.а. 90-110 10% розчин натрію хлориду 890-910 одержану суміш ретельно змішують, фільтрують, заливають в ємність з відводом і за допомогою шлангу та канюлі, вставленої у сонну, стегнову артерію або аорту чи лівій шлуночок серця у трупів дрібних тварин вимивають залишки крові, змінюючи тиск надходження розчину підняттям на висоту 1,5 метра та опусканням ємності з консервуючим розчином, або пере тисканням шлангу затискачем Гофмана, а після завершення вимивання крові периферичну розрізану судину затискають і витримують препарат 24 години, після чого шланг від'єднують, знімають шкіру з трупа, роблять грудний та черевний розрізи і занурюють препарат у ємність, наповнену розчином такого складу: (мл.) гліцерин 90-110 30% розчин натрію хлориду 790-810 5 І зберігають в ньому препарат, слідкуючи за повним його зануренням. Технічний результат заявленого способу обумовлений консервуючими властивостями інгредієнтів, що входять до складу суміші, яку ін’єкують у кровоносне русло трупа або частини його, з якої виготовляють препарат: формалін 37% забезпечує асептизацію трупа, фіксацію тканин, натрій хлорид у формі 10% розчину сприяє кращому послідуючому просяканню концентрованого розчину солі введення гліцерину сприяє пом'якшенню препарату а також частковому збереженню природного забарвлення. Розчин готується методом розведення основного 30% розчину хлориду натрію холодною водопровідною водою до отримання 10% розчину (333мл 30% + 1000мл водопровідної води) з подальшим додаванням до 900 мілілітрів 10% розчину, 140 мілілітрів 37% формаліну, і 100 мілілітрів гліцерину. Усе перемішують при потребі фільтрують, заливають у ємність з відводом, яку піднімають на висоту 1.5м. За допомогою шлангу і канюлі вставленої в сонну, стегнову артерії чи аорту, а у дрібних тварин в серце, зокрема у лівий шлуночок. Проводять ін'єкцію фіксуючого розчину і по наповненню судин й витіканню крові з перерізаного кінця судини регулюється тиск надходження фіксатора методом підіймання, або опускання ємності, а при неможливості цього на шланг накладають зажим Гофмана і регулюють тиск перетискаючи просвіт шлангу. Про надходження розчину судять по інтенсивності його витікання з периферичної перерізаної судини. Після того як уся кров вимиється (про що свідчить колір розчину) периферичну розрізану судину затискають зажимом і труп залишають на 24 години. Через 24 години гумову трубку від'єднують, з трупа знімають шкіру, роблять черевний і грудний розрізи і занурюють у розчин наступного складу: гліцерин 100мл 30% розчин натрію хлориду 800мл Даний розчин готують методом додавання у киплячу воду в кількості 1020мл, 300 грамів харчової солі, після повного її розчинення і незначного залишку на дні солі воду охолоджують і залишають для відстоювання на 24год. Після відстоювання сифоном (трубку сифона до дна не доводять, щоб пісок і можливий бруд не попали в трубку), або фільтруванням через декілька шарів вати і марлі розчин зливають і перевіряють густину ареометром яка повинна становити 1,1751,800кг/м. куб, при 15 градусах Цельсія. Потім 800мл основного розчину змішують з 100мл. гліцерину. У даному розчині препарати і зберігають, слідкуючи щоб препарат був повністю занурений у розчин. Суміш розчину натрію хлориду з гліцерином надає можливість тривалого зберігання анатомічних препаратів запобігає пліснявінню, замерзанню. Таким чином наведені дані розкривають суть заявленого способу і обумовлюють можливість одержання якісних анатомічних препаратів при тривалому їх зберіганні. При проведенні патентного пошуку заявником виявлено технічне рішення (Ярославцев Б.М. Анатомическая техника. Фрунзе, 1961. 444с.), яке 41085 6 містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим рішенням: спосіб включає ін'єкцію судин насиченим розчином натрію хлориду, попереднє консервування препарату шляхом вимивання залишків крові ін'єкуванням в кровоносне русло розчину, що вміщує хлорид натрію та гліцерин з наступним зберіганням законсервованого препарату зануреним у ємність, наповнену розчином, що також вміщує гліцерин і хлорид натрію. Однак наявність зазначених, спільних з прототипом ознак, є недостатня для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, які за сукупністю ознак повністю співпадають із заявленим - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу (корисної моделі) «новизна». У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, у яких були б описані відомості про ознаки що, відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: в розчин для попереднього консервування додатково вводять 37% розчин формаліну при такому співвідношенні компонентів (мл.) Формалін 37% 135-145 Гліцерин ч.д.а. 90-110 10% розчин натрію хлориду 890-910 Одержану суміш ретельно змішують, фільтрують, заливають в ємність з відводом і за допомогою шлангу та канюлі, вставленої у сонну, стегнову артерію або аорту чи лівій шлуночок серця у трупів дрібних тварин вимивають залишки крові, змінюючи тиск надходження розчину підняттям на висоту 1,5 метра та опусканням ємності з консервуючим розчином, або пере тисканням шлангу затискачем Гофмана і після завершення вимивання крові периферичну розрізану судину затискають і витримують препарат 24 години, після чого шланг від'єднують, знімають шкіру з трупа, роблять грудний та черевний розрізи і занурюють препарат у ємність, наповнену розчином такого складу (мл): гліцерин 90-110 30% розчин натрію хлориду 790-810 Отже заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію винаходу( корисної моделі) «винахідницький рівень». Корисна модель належить до лабораторної техніки, зокрема технології виготовлення і зберігання анатомічних препаратів, а саме до консервування препаратів з наступним зберіганням їх у рідині без формаліну, корисна модель може бути використана: для виготовлення наочних приладь для навчального процесу у ветеринарних та медичних навчальних закладах - при вивченні нормальної і патологічної анатомії тварин та людини, у біології при виготовленні і зберіганні цілих морфологічних об'єктів, а також у музейній справі та у науково дослідній роботі для тривалого дослідження і препарування консервованих трупів тварин та людини, при виготовленні анатомічних препаратів, а тому відповідає критерію винаходу (корисної моделі) «промислова придатність». 7 41085 Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає усім умовам патентоспроможності винаходу (корисної моделі), відповідно до статті 7 розділу II Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі №1771-III. 2000р. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином: після еутаназії тварини чи птиці, проводиться відпрепарування сонної артерії і вени (а у дрібних тварин розрізом лівого шлуночка) в артерію після її перерізання і перев'язування периферичного кінця в напрямку до серця вставляють канюлю, підєднують до неї шланг з'єднаний з ємністю з відводом яка розміщена на 1.5м вище трупа і проводять ін'єкцію розчину слідуючого складу: 900 мілілітрів 10% розчину натрію хлориду, 140 мілілітрів 37% формаліну, і 100 мілілітрів гліцерину, постійно слідкуючи за тиском. Перерізавши яремну вену і підключивши систему спостерігають за витіканням крові, як тільки розчин знебарвлюється вену притискають з обох боків і регулюють тиск методом підняття ємності, або опускання, чи за допомогою зажиму Гофмана який перетискає шланг, труп залишають на 24 години. Через 24 години гумову трубку від'єднують, з трупа знімають шкіру, роблять черевний і грудний розрізи і занурюють у розчин наступного складу: Гліцерин 100.0мл 30% розчин натрію хлориду 800.0мл Даний розчин готують методом додавання у киплячу воду в кількості 1020мл., 300 грамів харчової солі, після повного розчинення і незначного залишку на дні солі воду охолоджують і залишають для відстоювання на 24год., після відстоювання сифоном (трубку сифона до дна не доводять, щоб пісок і бруд не попали в трубку), або фільтруванням через декілька шарів вати і марлі розчин зливають і перевіряють густину ареометром яка повинна становити 1,1751,800кг/м. куб., при 15 градусах Цельсія, потім 800мл основного розчину змішують з 100мл, 8 гліцерину, у даному розчині труп і зберігають, слідкуючи щоб він був повністю занурений у розчин. В умовах секційного залу кафедри анатомії сільськогосподарських тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького було проведено консервацію і знезараження трупів двох собак отриманих після еутоназії з кафедри хірургії. З метою досягнення цілі один труп консервували за відомим способом прототип, а другий за заявленим способом. На обох трупах були відпрепаровані сонна артерія і яремна вена. Після перерізки сонної артерії в напрямку до серця була вв'язана скляна канюля, інший кінець був перев'язаний. До скляної канюлі підєднали шланг, з'єднаний з ємністю яка знаходилась на висоті 1.5м, і переконавшись в тому що, у системі немає повітря проводили ін'єкцію розчину за відомим способом /прототип/ і розчину, який пропонується у новому способі наступного складу: 37% формалін у 135-145мл ,гліцерин ч.д.а до - 100мл, натрій хлорид 10% харч 890-910мл. Слідкуючи за тиском розчину перерізали яремні вени з яких почала виділятись кров. Після того як кров із консервуючим розчином припиняла виділятись, а витікаючий розчин став прозорим вени перев'язували з обох боків, і, слідкуючи по напруженню тканин регулювали тиск методом підняття ємності з розчином. Труп залишали на 24 години. Потім від'єднували шланг і знімали шкіру з трупів. Розрізавши черевну і грудну порожнини трупи занурювали у розчин прототипу і розчин для зберігання який пропонується слідкуючого складу: гліцерин-ч.д.а. 90-110мл., натрій хлорид 30% 790810мл. Слідкуючи, щоб препарати були повністю занурені у розчини консервуючи їх зберігають протягом тривалого часу. Після трьох тижневого перебування у зберігаючих розчинах препарати були піддані аналізу і були виявлені слідуючі особливості які наведені у Таблицi 1. Таблиця 1 Порівняльна якість анатомічних препаратів, законсервованих різними способами Ознаки органів Колір м'язів Консистенція м'язів Гнучкість суглобів кишечник Легені Печінка запах Прототип Від коричневого до брудно червоного Щільні Утруднена, з ознаками аутолізу темно-коричневі у глибоких шарах з ознаками аутолізу, брудно коричнева Відчувається гнильний запах Результати порівняльного аналізу свідчать про те що препарат, законсервований заявленим способом, значно краще зберігся, ніж препарат, законсервований за відомим способом /прототип/ препарат частково зберіг природне забарвлення, від нього не відчувається запах формаліну, препа Новий спосіб Від рожевого до темно червоного Еластичні природна без видимих змін світло-рожеві без видимих змін червонокоричнева Ледь помітний специфічний запах рат легко препарується, м'язи еластичні, суглоби гнучкі зберігають пружність. Консервуючий розчин не пліснявіє і не замерзає. Отже заявлений спосіб виявився зручним, економічно вигідним і ефективним, оскільки забезпечує високу якість анатомічних препаратів при тривалому зберіганні. 9 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 41085 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601