Спосіб лікування післяоваріоектомічного синдрому

Спосіб лікування післяоваріоектомічного синдрому, що включає терапію, направлену на корек 3 льної ЗГТ, піхвових свіч і кремів, підшкірних імплантатів. Найбільш розповсюджений прийом гормонів усередину у виді таблеток, що ефективні як для лікування, так і для профілактики ранніх і пізніх проявів післяоваріоектомічногоо синдрому. Після перорального чи ентерального прийому гормони надходять у портальний кровотік і після проходження через печінку - у систему загального кровообігу. При парентеральному же шляху введення розподіл препарату в загальному кровотоці передує метаболічним його перетворенням у печінці. Відповідно особливостям обмінних перетворень при різних способах уведення гормональних препаратів розрізняється і біодоступність останніх, котра висока при парентеральному шляху введення і відносна низька при пероральному і ентеральному прийомі. Разом з тим, незважаючи на значний арсенал сучасних засобів (від фітопрепаратів до засобів ЗГТ), проблема далека від свого вирішення і вимагає подальшого наукового пошуку по оптимізації тактико-терапевтичного алгоритму. Спосіб лікування ПС, який включає терапію, направлену на корекцію порушень в основних системах організму жінки (фітотерапія чи замісна гормонотерапія) є найбільш близьким до того, що заявляється, по технічній сутності та результату, який може бути досягнутим, тому він обраний в якості прототипу. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу способів та лікарських засобів для лікування ПС. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі вирішують тим, що у відомому способі лікування післяоваріоектомічного синдрому, який включає терапію, направлену на корекцію порушень основних систем організму жінки, згідно корисної моделі, в термін до року після хірургічної менопаузи призначають монотерапію Лівіалом, а після року додатково призначають Вазиліп, Кальцій-D3-Нікомед та Алендрос під контролем показників мінеральної щільності кісткової тканини, вмісту загального холестерину та фракції холестерину в ліпопротеїдах низької щільності. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що монотерапія Лівіалом має переважно лікувально-профілактичну дію, ефективно відновлює гормональний баланс, коригуючи естрогенний дефіцит і зв'язані з ним клінічні і гомеостатичні прояви післяоваріоектомічного стану і найбільш раціональна для пацієнток із тривалістю процесу менш року. Терапевтична комбінація, що включає Лівіал, Вазиліп (Симвастатин), Кальцій-В3-Нікомед і Алендрос-70, є високоефективним (регресія клінічних проявів; нівелювання дисліпідемії; поліпшення імунологічної реактивності і вагінальної мікроекології; регресія імперативної інконтиненції; відновлення мінеральної щільності кісткової тканини), безпечним, патогенетичне виправданим способом лікування пацієнток с післяоваріоектомічним синдромом, якому більше року. Спосіб виконують наступним чином: 42800 4 В перший рік після оваріоектомії жінці призначають монотерапію Лівіалом. Пацієнткам з давниною ХМ рік та більше в терапевтичний комплекс додатково включають інгібітор ендогенного синтезу холестерину - препарат Вазиліп (Симвастатин), препарат Кальцій-D3-Нікомед та ремодулятор кісткової тканини - препарат Алендрос-70. Терапію здійснюють під контролем денситометрії та біохімічних досліджень (мінеральна щільність кісткової тканини, загальний холестерин, фракція холестерину в ліпопротеїдах низької щільності. Ефективність терапії, яка заявляється, встановлена експериментальне. Відповідно до протоколу клінічних іспитів комплексному обстеженню піддані 125 жінок переважно у віці 35-45 років, яким по тим чи іншим причинам (у переважній більшості в зв'язку з різними формами фіброміоми матки - 88,1%) у доменопаузальному періоді були виконані радикальні хірургічні втручання (пангістеректомія - 42,6%; надпіхвова ампутація матки - 57,4%) з видаленням обох яєчників. У контексті контролю паралельно обстежені 30 практично здорових жінок. Усі пацієнтки дали інформовану згоду на проведення клінічних іспитів і знаходилися під спостереженням консультативної поліклініки. Протоколом досліджень передбачалося плацебо-контролюємий клінічний іспит, де, у залежності від ведучого лікувального компонента, усі пацієнтки були розподілені на чотири порівняльні групи спостереження: - першу (контрольну) групу (І) склали 30 здорових жінок у віці 35-45 років, що не мали значимої соматичної патології і хронічних захворювань репродуктивної сфери. - в другу групу (II) були включені 43 жінки, яким як ведучий компонент ЗГТ застосований фармакологічний препарат Лівіал (TIBOLONUM) у дозі 2,5мг (одна таблетка) щодня відповідно до прикладеної інструкції. - третю групу (III) визначили 50 пацієнток, яким патогенетичну терапію Лівіалом сполучили з прийомом інгібітору ендогенного синтезу холестерину -препаратом Вазиліп (Симвастатин) фірми KRKA (Словенія) у дозі 10мг у добу (1 таблетка) протягом 12 тижнів, а так само з препаратом КальційО3-Нікомед, що містить карбонат кальцію і вітамін В3 (одна таблетка в добу) і ремодулятором кісткової тканини препаратом Алендрос - 70 (алендронат натрію - біфосфонат) фірми ZENTIVA (Чехія) у дозі - 35мг (1/2 таблетки) у два тижні. - четверту порівняльну групу (IV) сформували 32 пацієнтки, що одержували плацебо (таблетки, утримуючі глюкозу - 500мг), обстежені відповідно до загального протоколу. Лівіал стабілізує гіпоталамо-гіпофізарну систему в клімактеричний період, коли припиняється функціонування яєчників. Цей центральний ефект виявляється завдяки сполученню гормональних (естрогених, прогестагених і слабких андрогених) властивостей препарату. У добовій дозі 2,5мг гнітить секрецію гонадотропінів у жінок у післяменопаузальний період і інгібує овуляцію у фертильних жінок. Знижує виразність клімактеричної вегетати 5 вної дисфункції (припливи, підвищене потовідділення, головні болі), поліпшує лібідо і психоемоційний стан (підвищує рівень центральних і периферичних опіоїдів) [Rymer J. М. The effects oftibolone // Gynecol. Endocrinol. - 1998. - 12 (3). - P. 213-220]. Лівіал не діє на тканини молочної залози і ендометрій. Вазиліп (Симвастатин) - засіб, що знижує вміст холестерину. Він є інгібітором ферменту, що бере участь в утворенні холестерину в печінці. Симвастатин знижує концентрацію загального холестерину (ЗХ), холестерину, ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і триглицеридів. Вміст холестерину в ЛПНЩ також знижується, у той час як вміст холестерину в ліпопротеїдах високої щільності (ЛПВЩ) помірковано підвищується. Крім цього симвастин поліпшує функції ендотелія (внутрішній шар кровоносних судин); препарат також володіє антиоксидантним ефектом і гальмує розростання і міграцію клітин при атеросклеротичному процесі й ін.. Симвастатин представлений у неактивній лактонній формі, що відносно добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і перетворюється в активну терапевтичну форму. При першому проходженні через печінку затримується і метаболізується більш 79% абсорбованого препарату. Терапевтичний ефект настає через 2 тижні, максимальний ефект спостерігається через 4-6 тижнів лікування. Кальцій-D3-Нікомед - комбінований препарат, що регулює обмін кальцію і фосфору. Знижує резорбцію і збільшує щільність кісткової тканини, заповнює дефіцит кальцію і вітаміну D3 в організмі. Кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, мінералізації зубів, процесах згортання крові, нервової провідності і м'язових скорочень, необхідний для підтримки стабільної діяльності нервової системи. Холекальційферол (вітамін D3) регулює обмін кальцію і фосфору в організмі, підсилює усмоктування кальцію в кишечнику. Вітамін D3 всмоктується в тонкому кишечнику. Кальцій всмоктується в іонізованій формі в проксимальному відділі тонкого кишечнику за допомогою активного Dвітамінзалежного транспортного механізму. Застосовується як лікувально-профілактичний засіб при дефіциті кальцію і вітаміну D3 в організмі. [Рожинская Л.Я., Дзеранова Л.К., Марова Е.И. и др. Применение кальция и витамина D для профилактики остеопороза у женщин в постменопаузе // Остеопороз и остеопатии. - 2001. - №1. - С.29-33]. Алендрос-70 (алендронат натрію - біфосфонат) призначений для лікування постменопаузального остеопорозу. Препарат інгібує резорбцію кісток шляхом гноблення активності остеокластів, не впливаючи на акумуляцію і зв'язок між остеокластами. У доклінічних дослідженнях була показана тропність препарату до зон активної резорбції кістки. Кісткова тканина, що формується під час лікування алендронатом, має нормальну структуру і якість. Зв'язування з білками плазми крові складає приблизно 78%. Тимчасово розподіляється в м'яких тканинах, потім швидко перерозподіляється в кістці (30-40% прийнятої дози). В організмі людини не метаболізується, виводиться в основному нирками. Період напіввиведення складає 72г. Кінце 42800 6 вий період напіввиведення в людини перевищує 10 років, що відповідає часу виведення алендроната з кісток кістяка. Реалізація порівняльних видів лікування викликала позитивні, але різночасні і різної ступені виразності, зміни в ліпідограммах у пацієнток зII і III клінічних груп, у порівнянні з жінками IV групи. Як і очікували, найбільш значимі дисоціативні метаморфози в ліпідограмах зафіксовані в групі пацієнток, що приймали плацебо. Так, якщо після трьох місяців від моменту призначення терапевтичних заходів, показники ліпідограм практично не розрізнялися в порівнянні із середніми показниками в жінок напередодні лікування, то після 6-ти місяців, а особливо після 12-ти місяців, спостерігалося істотне збільшення дисліпідемії. Звертало увагу, що середні показники ліпідограм у пацієнток, що приймали плацебо, в основному відповідали таким у жінок напередодні лікування з тривалістю післяоваріоектомічного синдрому 12-24 місяців і характеризувалися максимальною дисліпопротеінемією з високим рівнем атерогенного потенціалу крові. Через рік від моменту прийому плацебо констатована достовірна триацілгліцеринемія 1,52±0,12ммоль/л проти 1,15±0,11ммоль/л у контролі (р0,05). Так само мали місце максимально високі рівні ВХ і його ефірів 2,41±0,24ммоль/л проти 1,68±0,17ммоль/л у контролі (р