Спосіб розкислення сталі

Спосіб розкислення сталі, який містить присадження у ківш феросплавів, що містять кремній, десульфуючі реагенти і алюміній, 20...50% якого присаджують у вигляді чунів сумісно з десульфуючим реагентом, а 50...60% присаджують у вигляді чунів або злитків після введення десульфуючого реагенту та легувальних, який відрізняється тим, що замість чунів з первинного або вторинного алюмінію у ківш присаджують сплав алюмінію з залізом (фероалюміній) у кількості 0,1...8,3 кг/т сталі з урахуванням масових часток вуглецю в металі і алюмінію в фероалюмінії. (19) (21) 98031120 (22) 04.03.1998 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Курдюков Анатолій Андрійович, Ярославцев Юрій Григорович, Сочнєв Олександр Єгорович, Гриневич Ігор Петрович, Буга Ілля Дмитрович, Ковура Олександр Борисович (73) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "HАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФЕРРО-СТАЛЬ"", UA 42906 чунів, що є наслідком великої різниці питомої ваги сталі (7,8 г/см 3) і чистого алюмінію (2,7 г/см 3). У цьому випадку алюміній вспливає на поверхню металу, де відбувається його інтенсивна взаємодія з окислювальним шлаком і атмосферою. До основи винаходу поставлене завдання удосконалювати засіб розкислення сталі алюмінієм шляхом його введення в метал у вигляді сплаву із залізом, що призводить до одночасного збільшення ступені десульфурації та засвоєння алюмінію. Поставлене завдання досягається за рахунок того, що в засобі розкислення сталі, який містить присадження у ківш феросплавів, що містять кремній, десульфуючи х реагентів і алюмінію, (20...50) % якого присаджують у вигляді чунів сумісно з десульфуючим реагентом, а (50...60) % присаджують у вигляді чунів або злитків після введення десульфуючого реагенту та легувальних, замість чунів з первинного або вторинного алюмінію у ківш присаджують сплав алюмінію з залізом (фероалюміній) у кількості (0,1...8,3 кг/т) сталі з урахуванням масових часток вуглецю в металі і алюмінію в фероалюмінії. Суть запропонованого засобу в тому, що присадження у ківш алюмінію і сплаву з залізом дозволять збільшити ступінь його засвоєння до (50...60) %. Це відбувається завдяки тому, що внаслідок меншої різниці питомої ваги між фероалюмінієм (питома вага 5...7 г/см 3 при масовій частці алюмінію 10...50%) і сталлю (7,8 г/см 3) під час випуску плавки у ківш суттєво зменшується час взаємодії алюмінію з окисленим шлаком і атмосферою. Збільшення ступеню засвоєння алюмінію суттєво знижує окисленість металу і таким чином поліпшує умови десульфурації сталі десульфуючими реагентами. Питомий масовий видаток алюмінію, необхідний для зв'язування розчиненого в металі кисню, визначають з рівняння Вачера-Гамільтона [С] [О]=0,0025 і реакції розкислення сталі алюмінієм 2[АІ]+3[O]=(АІ2 О3). Результати розрахунків питомого масового видатку алюмінію та його сплавів в залежності від масової частки вуглецю (кисню) в металі наведені в табл. 1. Існуюча можливість визначити масову частку вуглецю під час плавки експрес-методом дозволяє за даними табл. 1 знаходити питомий масовий видаток алюмінію та його сплавів для кожного конкретного випадку. Технічний результат, досягнений в запропонованому засобі при використанні 30% фероалюмінію, наведені в табл. 2. З табл. 2 бачимо, що запропонований варіант 4 і 5 має переваги перед варіантами 1-3, вибраними в якості аналогів і прототипу, оскільки він сполучає в собі кращі показники, як за ступенем засвоєння алюмінію, так і за ступенем десульфурації. Приклад Виплавку низьковуглецевої якісної сталі виробляють в конвертері садженням 330 т. При масовій частці вуглецю на повалці 0,05% загальний видаток, наприклад, 30% алюмінію, повинен скласти 330´1,7=561 кг. Випуск металу у ківш роблять з мінімальним попаданням конвертерного шлаку. Конвертерний шлак відсікають на початку випуску металу конусом, а при закінченні випуску плавки - швидким підйомом конвертера На початку випуску плавки у ківш присаджують феросиліцій і (20...50) % від загального видатку фероалюмінію сумісно з десульфуючим реагентом. Потім присаджують легувальні феросплави в шматках розміром до 50 мм і залишені (50...80) % фероалюмінію. Усі присадження закінчують вводити до наповнення ковша на 2/3 його висоти. У випадку використання для розкислення сталі алюмінієвих злитків залишені (50...80) % фероалюмінію під час випуску плавки у ківш не вводяться. Після зливання плавки ківш подають на установу, де алюміній вводять у вигляді злитків за допомогою штанги на глибину (2,0...2,5) м і витримують (3...5) хвилин. 2 Таблиця 1 42906 3 Таблиця 2 42906 4 42906 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 5