Спосіб визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя людини
Номер патенту: 43024
Опубліковано: 15.11.2001
Автори: Плачинда Юрій Іванович, Чупровська Наталія Юр'ївна, Нягу Ангеліна Іванівна
Формула / Реферат
Спосіб визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя людини, який полягає в тому, що визначають календарний вік, який відрізняється тим, що проводять діагностику людини, додатково визначають коефіцієнти ризику летального кінця, відповідні кожному встановленому діагнозу, а його життєздатність (ЖЗ) визначають за формулою:
Ж3=400-(Кв-30)*3,6-(Kp1*Кв+Кр2*Кв+Крп*Кв),
де: 400 max ЖЗ в 30 років
Кв - календарний вік
30- вік, після якого людина втрачає ЖЗ ( в середньому) по 0,9% щорічно
Kp1, Кр2...коефіцієнти ризику для кожного встановленого діагнозу (% вмерлого на 100 осіб з даною хворобою).
3,6 - щорічна втрата ЖЗ (0,9% від 400),
причому при значенні ЖЗ 151-250 одиниць прогнозують середню імовірність тривалості життя, а при Ж3=0 прогнозують її скорочення.
Текст
Спосіб визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя людини, який полягає в тому, що визначають календарний вік, який відрізняється тим, що проводять діагностику людини, додатково визначають коефіцієнти ризику летального кінця, відповідні кожному встановле ному діагнозу, а його життєздатність (ЖЗ) визначають за формулою: Винахід відноситься до медицини, а саме: до способу визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя у пацієнтів, і розробці на цій основі системи скринінга і моніторинга за станом їхнього здоров'я та своєчасного проведення профілактичних заходів. У процесі життя на людину впливають безліч біологічних і небіологічних чинників, які викликають зниження життєздатності (В.П. Войтенко, А.В. Токарь. Биологический возраст и прогнозирование продолжительности жизни / Геронтология и гериатрия. - Киев, 1979. - С. 34-43). Це - спадкові хвороби, шкідливі звички, побутові стреси та інше. До цього часу методів прямої оцінки життєздатності (ЖЗ) немає. Непряму оцінку ЖЗ визначають за біологічним віком. Відомо спосіб прогнозування імовірної тривалості життя за функціональним резервом - життєздатності, що залишилася (І.І. Бєлая. Функциональный резерв организма и прогнозирование предстоящей продолжительности жизни. III национальный конгресс геронтологов и гериатров Украины. Киев, 2000. - С. 166-167), який полягає у непрямому визначенні ЖЗ за біологічним віком. Недоліком цього способу є його недостовірність, тому що хронологічний вік не входить до формули оцінки біологічного віку, отже, не враховуються механізми протидії і репарації, які з віком знижуються. У розрахункову формулу біологічного віку для різних вікових груп беруться тільки показники, що тісно корелюють з віком (ударний об'єм серця, систолічний та діастолічний артеріальний тиск та інше). Отже, людина, хвора, наприклад, на рак передміхурової залози, може мати хороші показники за біологічним віком, а фактично ЖЗ у нього буде різко знижена, термін імовірної тривалості життя у нього буде скорочений. Відомо спосіб вимірювання запасу здоров'я, який заснований на визначенні біологічного віку (Н. Шок. Показатели биологического возраста / Современные проблемы геронтологии. - Киев, 1978. С. 58-65). Спосіб полягає у визначенні впливу на організм зовнішніх умов і наявність змін в показниках, які тісно корелюють з календарним віком (м’язова сила кисті, життєва ємність легень та інше). Недоліком цього способу є те, що він не враховує зміни в органах і системах, що не корелюють з календарним віком, а також не враховує "зносу", викликаного старінням організму. Найбільш близьким до способу, що пропонується є спосіб прогнозування майбутньої тривалості життя (В.П. Войтенко. Смертність і тривалість життя. - Київ, 1990. - С. 158), який полягає в тому, що визначають календарний вік, а імовірну тривалість життя для людини (календарний вік якої, на Ж3=400-(Кв-30)×3,6-(Kp1×Кв+Кр2×Кв+Крn×Кв), де: (19) UA (11) 43024 (13) A 400 max ЖЗ в 30 років Кв - календарний вік 30 - вік, після якого людина втрачає ЖЗ (в середньому) по 0,9% щорічно Kp1, Кр2, ... коефіцієнти ризику для кожного встановленого діагнозу (% вмерлого на 100 осіб з даною хворобою), 3,6 - щорічна втрата ЖЗ (0,9% від 400), причому при значенні ЖЗ 151-250 одиниць прогнозують середню імовірність тривалості життя, а при Ж3=0 прогнозують її скорочення. 43024 приклад, 55 років (L55)), за середньостатистичним показником для даного регіону за формулою: стосування до умов зовнішнього середовища (Волкова П.С. Особенности экспертизы трудоспособности и трудовой реабилитации работников старшего возраста / Проблемы старения и долголетия. - Киев, 1992. - С. 331-339). У процесі існування людину супроводять стреси різного походження (хвороби, психічні потрясіння та інше), що прискорює втрату життєздатності (ЖЗ). З цього витікає, що імовірність смерті для індивіда залежить від суми стресів, які він зазнав після З0 років, віку пацієнта і негативних чинників зовнішнього середовища (Сельє Г. Очерки об адаптационном синдроме, 1960). Частина негативних чинників зовнішнього середовища постійні для осіб, які проживають в даному регіоні. Різними будуть індивідуальні стресові навантаження і можливості відновних реакцій, які пов'язані з віком пацієнтів. Основні стресові навантаження відбуваються від хвороб, причому втрата ЖЗ буде тим більша, чим старше хворий. Тому коефіцієнт ризику летального виходу від будь-якого захворювання множиться на календарний вік. Тоді виходить, що збиток, нанесений даним захворюванням, з віком збільшується. Скажімо, при коронарномуатеросклерозі (за МКЗ-9 414.0) коефіцієнт ризику 0,29 для З0-річного пацієнта становитиме 0,29×30=8,7, для 40-річного 0,29×40=11,6; для 50річного – 14,5 одиниць. Коефіцієнти ризику смерті від кожної хвороби в різних регіонах можуть дещо відрізнятися. Автори використали середньостатистичні дані за 19931999 pp. для опромінених осіб 1, 2, 3-ї груп обліку для всіх регіонів України (Показники здоров'я та надання медичної допомоги потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. – Київ: Міністерство охорони здоров'я України, Центр медичної статистики МОЗ України, 1995-1999). Коефіцієнти ризику враховувалися як імовірність смерті на 100 хворих. З кожною хворобою втрачається частина ЖЗ, і організм переходить на більш низький рівень регулювання або, як наведено в літературі (А.Л. Решетюк. Классификация трудоспособности // Вопросы геронтологии. - Киев. – 1987. - Вып. 9. - С. 5762), на нижчий клас працездатності, аж до повної її втрати. Якщо взяти середню щорічну втрату ЖЗ 0,9% (середня між 1,5% і 0,5%), а максимально можливу ЖЗ в 30 років за 400 одиниць, то легко визначити ЖЗ в 30, 40, 50 років і межу природного старіння. Для будь-якого віку ЖЗ легко можна визначити за запропонованою формулою. Величина ЖЗ тісно корелює з функціональним станом організму. Так, при її коливаннях від 281 до 387 чоловік в повному об'ємі виконує належне фізичне навантаження, рідко хворіє і веде активний образ життя. При ЖЗ=151-250 частина людей вже не виконує в повному об'ємі належне фізичне навантаження і потребує реабілітаційних заходів амбулаторно (профілакторій, будинок відпочинку, медикаментозна терапія). При зниженні рівня ЖЗ до 50-150 потрібне лікування в умовах стаціонару. Якщо ж ЖЗ повністю вичерпана і дорівнює 0, то з високою часткою достовірності можна прогнозувати скорочення терміну імовірної тривалості життя. L55=10,9+(0,14±0,01)×L55, де: L - імовірна тривалість життя після 55 років; 10,9 - емпіричний коефіцієнт; 0,14±0,01) - емпіричний коефіцієнт; L55 - середньостатистичний відсоток осіб, котрі доживають до цього віку в даному регіоні. Недоліком цього способу є недостатня достовірність у визначенні конкретної життєздатності як індивідуальної характеристики, яка приймається як абстрактне усереднене поняття для всіх осіб, що дожили до даного віку. Технічною задачею є розробка способу визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя, який мав би підвищену точність та достовірність для своєчасного проведення профілактичних та лікувальних заходів. Технічна задача досягається за рахунок того, що у людини визначають календарний вік, причому проводять діагностику людини, додатково визначають коефіцієнти ризику летального кінця, відповідні кожному встановленому діагнозу, а його життєздатність (ЖЗ) визначають за формулою: ЖЗ=400-(Кв-30)×3,6-(Kp1×Кв+Кр2×Кв+Крn×Кв), де: 400 max ЖЗ в 30 років; Кв - календарний вік; 30 - вік, після якого людина втрачає ЖЗ (в середньому) по 0,9 % щорічно; Кр1, Кр2, ... - коефіцієнти ризику для кожного встановленого діагнозу (% вмерлого на 100 осіб з даною хворобою); 3,6 - щорічна втрата ЖЗ (0,9% від 400); Крn - коефіцієнти ризику третього, четвертого та інших діагнозів, причому при значенні ЖЗ 151-250 одиниць прогнозують середню імовірність тривалості життя, а при Ж3=0 прогнозують її скорочення. Спосіб, який пропонується, враховує календарний вік пацієнта, втрату ЖЗ при фізіологічному старінні і достовірну втрату ЖЗ в зв'язку з різними захворюваннями, що дає можливість визначати ЖЗ і прогнозувати імовірність тривалості життя людини та своєчасно (при значенні ЖЗ 151250 одиниць) проводити амбулаторну реабілітацію, а при 50-150 одиниць - лікування в умовах лікарні. Можливість визначення життєздатності засновується на ряді фактів, відомих з літератури, і нових статистични х публікаціях. Відомо, що людина, як і будь-який біологічний об'єкт може прожити певну кількість років, за Стрелером - 133 роки (Стреллер Б. Время, клетки и старение. - М.: Медицина, 1964. – 101 с.), за загальноприйнятими даними - 90 років. Відомо також, що з деякого моменту пристосованість організму до умов зовнішнього середовища знижується з постійною швидкістю. Цей момент дорівнює З0 рокам. Після З0 років більшість фізіологічних функцій убуває, причому швидкість цього убування від 0,5 до 1,5% на рік. У нормальних умовах старіння організм щорічно втрачає якусь частку своїх можливостей при 2 43024 Простий розрахунок демонструє, якщо людина не буде хворіти протягом всього життя, то до 90 років у нього залишається ЖЗ=184 одиниці. Вони витрачаються на нейтралізацію ряду побутови х стресових чинників: розлучення, суд, шкідливі звички, спадкові чинники і інше. Поява хвороб з великим коефіцієнтом ризику летального виходу "з'їдає" ці 184 одиниці і скорочує термін життя, що залишилося. Приклад 1 Пацієнт Л., 48 років, ліквідатор 1986 р. Доза опромінення до 0,5 бер. Після обстеження в 1999 році у нього встановлені наступні діагнози: бурсіт колінного суглоба (728,8), жовчнокам'яна хвороба (574,0), пієлонефрит хронічний (590,0), гіпертонічна хвороба (405,0), холецистит (575,1), холангіт (576,1), хронічний панкреатит (577,1). Середні коефіцієнти ризику для кожного захворювання згідно із статистикою 1993-1999 pp. наступні: бурсіт колінного суглоба 728,8=0,02, жовчнокам'яна хвороба 574,0=0,25, пієлонефрит хронічний 590,0=0,25, гіпертонічна хвороба 405,0=1,2, холецистит 575,1=0,25, холангіт 576,1=0,25, хронічний панкреатит 577,1=0,25 (таблиці коефіці- єнтів ризику додаються). Підставляємо отримані дані в формулу для визначення ЖЗ: Ж3=400-(48-30)×3,6-(0,02×48+0,25×48+ +0,25×48+1,2×48+0,25×48+0,25×48+ +0,25×48+0,25×48)=335,2-118,56=217. ментозної реабілітації. Прогноз імовірної тривалості життя не обмежений. Приклад 2 Пацієнт П-кий Н.Р., 52 років. Обстежений в 1999 році, ліквідатор аварії на ЧАЕС 1986 p. Доза опромінення невідома. Виявлені наступні діагнози: простатит 601,1, гепатит 571,4, злоякісна пухлина сечостатевих шляхів 188,0. Коефіцієнти ризику для кожного діагнозу: Виявлені наступні діагнози: простатит 601,1=0,18, гепатит 571,4=2,1, злоякісна пухлина сечостатевих шляхів 188,0=13,2. Дані підставляємо в формулу: Ж3=400-(52-30)×3,6-(52×0,18+52×2,1+52×13,2)= =321-716=0. Життєздатність даного пацієнта дорівнює "0". У цьому випадку можна з високою часткою імовірності прогнозувати скорочення тривалості життя. Спосіб, що пропонується, дозволяє визначити життєздатність та прогнозувати імовірність тривалості життя на даний період. Він може бути використаний в усіх медичних закладах, що мають дані диспансерного нагляду за пацієнтами по роках спостереження. Величина ЖЗ є критерієм темпу старіння і може бути використана для прогнозування імовірної тривалості життя, в роботі стра хових компаній, для пенсійного прогнозу, для планування працевлаштування, для визначення групи ризику і початку реабілітаційних заходів і інших заходів, що пов'язані з втратою здоров’я. Життєздатність обстеженого хворого дорівнює Ж3=217. Пацієнт потребує амбулаторної медика Таблиця Адаптований варіант МКХ-9 (видання 1-е) МОЗ СРСР коефіцієнти ризику втратити працездатність від даного захворювання для опромінених осіб за усередненими даними 1993-1999 pp. 001-009 010-018 019-041 042-069 070-071 072-099 100-109 110-136 137-139 140-149 150-159 160-165 166-175 176-189 190-199 200-208 209-212 213-213 214-222 223-224 225-229 230-234 235-238 239-246 247-259 Кишкові інфекції Туберкульоз Бактерійні хвороби Вірусні хвороби ЦНС Вірусний гепатит Інфекційні і венеричні хвороби Хвороби, що викликаються спірохетами Мікози, гельмінтози Наслідки інфекційних хвороб Злоякісні рота і губи Злоякісні травного тракту Злоякісні дихання Злоякісні кісток Злоякісні сечо-статевих шля хів Злоякісні інших локаліз Лейкоз Доброякісні губи, рота, гр удної клітки Доброякісні кісток і суглобів Доброякісні м'яких тканин, ліпома Доброякісні нирок, сечового міхура Доброякісні головного мозку і НС Карцинома Пухлина невизначеного характеру Хвороби щитовидної залози Хвороби інших ендокринних залоз: діабет 3 0,43 1,2 0,43 0,2 0,1 0,43 0,43 0,23 0,43 7,3 22,8 32,1 8,1 13,2 4,9 8,1 0,3 0,6 0,2 0,6 2,9 30,0 8,1 0,21 0,28 43024 Продовження таблиці 260-269 270-279 280-289 290-299 З00-315 316-319 320-326 327-336 337-338 339-349 350-359 360-379 380-389 390-392 393-398 399-405 406-410 411-411 412-413 414-414 415-417 418-429 430-434 435-436 437-438 439-440 441-442 443-444 445-457 458-459 460-479 480-489 490-492 493-499 500-508 509-519 520-529 530-534 535-537 538-553 554-566 567-573 574-579 580-589 590-590 591-599 600-609 610-611 612-629 630-679 680-686 687-709 710-719 720-739 740-742 743-779 780-789 790-799 800-804 805-809 810-819 Розлад живлення: ожиріння 3 ст. Інші порушення обміну речовин Хвороби крові і кровотворних органів анемії, лімфаденіт Психічні розлади Психопатії Розумова відсталість Хвороби НС і органів чуття Спадкові хвороби ЦНС Вегето-судинна дистонія ВСД Інші хвороби ЦНС, епілепсія Хвороби периферічної НС Хвороби очей Хвороби вуха Ревматизм активний з залученням серця Хронічний перикардит стеноз митральний Гипертонічна хвороба Інфаркт міокарду Міокардіосклероз, коронарна недостатність Стенокардія, ІХС Коронаросклероз Порушення легеневого кровообігу легеневе серце Інші хвороби серця НЦЦ, кардіоміопатія Залишкові явища порушення мозкового кровообігу Транзиторна ішемія мозку, ХП МК Енцефалопатія будь-якого типу Артеріїт, церебральний атеросклероз Аневрізма Емболія тромбоз Хвороби посагів тромбоз, варікоз, геморой Гіпотонія і інш. Хвороби органів дихання, синусіт, фарингіт, тонзиліт Пневмонії, грип Емфізема, хронічний бронхіт Бронхіальна астма, бронхоект. хвороба Пневмоканіози Плеврит, абсцес Органи травлення, зуби Виразка шлунка і 12 палої кишки, езофагіт Гастрит, гастродуоденіт Апендицит, грижа Інші хвороби кишечника, коліт, ентерит Перитоніт, цироз, гепатит, хр. за хворювання печінки Жовчнокам'яна хвороба, панкреатит Нефріт Інфекція нирок, пієлонефрит Хвороби сечостатевих шля хів Хвороби чоловічих статеви х органів, простатит Хвороби молочної залози Хвороби жіночих статеви х органів Ускладнення вагітності і родів Хвороби шкіри, фур ункул, піодермія Хвороби шкіри еритема лишай Артропатії, артрит, сіновіїт, артроз Остеохондроз хребта, спонділіт, бурсит, міозит, сколіоз Аномалії НС: гідроцефалія Тетрада Фалло Інші аномалії: заяча губа, виви х стегна Неточно позначені стани: колапс, шок Асфіксія, кахексія Переломи своду черепа Переломи хребта Переломи кісток в/кінцівок 4 0,20 0,02 0,42 0,16 0,2 0,2 0,2 0,2 0,4 0,5 0,1 0,1 0,1 3,4 3,4 1,2 5,1 1,29 2,1 0,29 3,4 0,29 5,8 2,0 0,7 0,7 0,5 0,7 0,7 0,7 0,42 0,75 1,8 0,82 0,42 0,25 0,1 0,25 0,1 0,13 0,01 2,1 0,25 3,1 0,25 0,25 -0,18 0,18 0,18 0,015 0,01 0,01 0,02 0,02 3,8 0,72 2,7 2,7 2,7 1,75 0,3 43024 Продовження таблиці 820-829 830-905 906-939 940-941 942-946 947-949 950-952 953-959 960-989 990-990 991-999 Шийки стегна, множинні н/к Вивихи і рани Травми Опіки ³30% 20% 10 % Травми з ушкодженням спин.мозку Травми плечов. поясу Токсична дія речовин Променева хвороба Вплив високих або низьких температур 1,8 1,8 0,5 2,7 1,5 0,75 2,4 1,7 2,7 0,49 0,3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for determination of viability and prognostication of possible duration human life
Автори англійськоюPlachynda Yurii Ivanovych, Niagu Angelina Ivanivna, Chuprovska Nataliia Yurivna
Назва патенту російськоюСпособ определения жизнеспособности и прогнозирования возможной длительности жизни человека
Автори російськоюПлачинда Юрий Иванович, Нягу Ангелина Ивановна, Чупровская Наталия Юриевна
МПК / Мітки
МПК: A61B 5/00
Мітки: прогнозування, імовірної, визначення, життя, спосіб, тривалості, людини, життєздатності
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-43024-sposib-viznachennya-zhittehzdatnosti-i-prognozuvannya-imovirno-trivalosti-zhittya-lyudini.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення життєздатності і прогнозування імовірної тривалості життя людини</a>
Попередній патент: Спосіб психодіагностики
Наступний патент: Спосіб очистки промислових газів від оксидів сірки та азоту
Випадковий патент: Пристрій для вакуумного формування виробів з шаруватих пластиків