Пупілопротектор

1. Пупілопротектор, що являє собою кільце, яке має зовнішню та внутрішню сторони, з зовніш 43147 вить 0,67-0,9, співвідношення незамкненої частини кільця (5) та внутрішнього діаметра кільця (Д внутр.) становить 0,35-0,76, а співвідношення товщини кільця (1) та глибини жолоба (Г) становить 1,2-3,0 (фіг. 1). Пупілопротектор використовується наступним чином. В ході операції екстракції катаракти через склеральний або рогівковий тунель шириною 3,2 мм у передню камеру ока за допомогою мікрохірургічного пінцета вводиться пупілопротектор так, щоб зіничний край райдужки опинився в жолобі пристрою, а центр розриву був розташований на 12 годинах для вільного маневрування в цій зоні факозонда. Клінічний досвід. 100 хворих на катаракту були прооперовані методом факоемульсифікації починаючим хірургом без використання в ході операції пупілопротектора. При цьому деформація зіничного краю райдужки, зниження зорових функцій та косметичний дефект спостерігався у 37 хворих (37%). При використанні ж пупілопротектора у 25 хворих райдужка не пошкоджувалась. Винахід ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Хвора С., 50 років (історія хвороби № 4902), була госпіталізована 02.06.2000. Діагноз: катаракта. 03.06.2000 хворій виконано операцію: факоемульсифікація катаракти з імплантацією штучного кришталика на правому оці. Ширина зіниці на етап факоемульсифікації становила 7 мм. Під час операції в око був введений пупілопротектор (фото 2), який на етапі емульсифікації катаракти захищав край райдужки від травмування факонаконечником. Післяопераційний стан райдужки був задовільний (фото 3). Для порівняння подається приклад, де пупілопротектор не використовувався. Приклад 2. Хвора С., 53 років (історія хвороби № 4928), була госпіталізована 01.06.2000. Діагноз: катаракта. 02.06.2000 хворій виконано операцію: факоемульсифікація катаракти з імплантацією штучного кришталика на лівому оці. Ширина зіниці на етапі факоемульсифікації становила 7 мм. Пупілопротектор не використовувався, внаслідок чого зіничний край райдужки був захоплений та пошкоджений факонаконечником (фото 4). В кінці операції та в післяопераційному періоді утримувався стійкий дефект райдужки (фото 5). Виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновок, що використання пупілопротектора в ході факоемульсифікації катаракти дає змогу зберегти райдужку від травмування та зменшити час операції, а в післяопераційному періоді – позбавити пацієнта від косметичного дефекту, запалення, а значить - зберегти його зорові функції. Таким чином, пупілопротектор, який використовують під час факоемульсифікації, не тільки покращує якість операції; але й якість реабілітації хворих на катаракту. Фіг. 1.1 Фіг. 1.2 Фіг. 1.3 Фіг. 1.4 2 43147 Пупілопротектор введений в око Фото 2 Зіничний край райдужки захищений пупілопротектором від захвату факонаконечником Фото 3 3 43147 Зіничний край райдужки захоплений і пошкоджений факонаконечником Фото 4 Око після етапу факоемульсифікації. Стрілкою вказана пошкоджена ділянка райдужки Фото 5 4 43147 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5