Спосіб нормалізації обміну речовин у корів за умов дисбалансу мікроелементів в раціонах при техногенному навантаженні довкілля

Спосіб нормалізації обміну речовин у корів за умов дисбалансу мікроелементів в раціонах при техногенному навантаженні довкілля, який включає введення в кормові раціони корів суміші мінеральних солей мікроелементів Со, Сu та Zn, який відрізняється тим, що до суміші мінеральних солей додатково вводять сульфат марганцю, йодид 3 Аналіз відомих технічних рішень свідчить про те, що усунення негативного впливу дисбалансу мікроелементів в раціонах корів на обмін речовин в їх організмі досягають використанням мінеральних солей мікроелементів, які вводять в кормові раціони, як окремо, так і в суміші з мінеральними кормовими добавками: - суміш броміду калію з карбамідом (АС СРСР№ 145775) - суміш мінеральних солей: хлористокислого амонію, карбонату кальціюта хлористого натрію (АС. СРСР № 1616 584), калійної магнезії K2SO4 MgSO4 6Н2О, що містить у своєму складі калій, магній та сірку (АС. СРСР №1819143) Зазначені способи сприяють підвищенню продуктивності молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі та покращують якість продукції. Недоліком цих способів є те, що вони не розраховані для використання лактуючим коровам в умовах техногенного навантаження довкілля. Відомий спосіб поповнення раціону корів мікроелементами (Патент RU №2250029). Спосіб включає введення в раціони корів мікроелементів Со та Мn у формі хлоридів в суміші з йодидом калія у вигляді водного розчину. Спосіб запобігає втраті з сечею біологічно необхідних організму корів речовин, забезпечує підвищення синтезу білків та засвоєння з кормів мікроелементів, нормалізує склад крові і функціонування серцевосудинної системи, підсилює відкладення кальцію і фосфору в кістковій тканині, підвищує тонус м'язів, покращує загальний стан і продуктивність. Недоліком способу є складність у його здійсненні та відсутність інформації про можливість його впровадження в умовах техногенного навантаження. Відомий також «Спосіб корекції обміну речовин в організмі лактуючих корів та нормалізації вмісту важких металів в молоці в умовах техногенного навантаження довкілля солями свинцю та цинку». (П.У. на корисну модель №31714). Спосіб включає додаткове введення в раціон корів цеолітового борошна дрібного помелу, протягом періоду лактації в умовах техногенного навантаження. Спосіб забезпечує корекцію обміну речовин в організмі лактуючих корів, сприяє зниженню рівня важких металів в молоці при високій молочній продуктивності. Недоліком способу є те, що він не може забезпечити компенсацію дефіциту мікроелементів в раціонах корів, незбалансованих за мікроелементами. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб корекції гемопоезу у корів в умовах техногенного забруднення /Грибан В.Г., Шкваря М.М., Єфімов В.Г., Неверковець Н.Ю. «Еритропоез у корів червоної степової породи за впливу солей міді, цинку, кобальту та їх поєднання в умовах техногенного забруднення»//. Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З.Гжицького / Т.9 №1 (32), 2007.- С.50-54/. Спосіб включає введення в раціони корів, що утримувалися в умовах техногенного забруднення, суміші неорганічних солей мікроелементів міді (CuSO4), цинку (ZnSO4), кобальту (СoСl2) у вигляді 48896 4 водного розчину, яким поливають концентровані корми щоденно. Спосіб забезпечує корекцію гемопоезу у корів в умовах техногенного забруднення, що проявляється зростанням кількості еритроцитів, рівня гемоглобіну та нормалізацією еритроцитарних індексів. Заявлений спосіб і прототип містять спільні суттєві ознаки; обидва способи включають введення в кормові раціони корів суміші мінеральних солей мікроелементів Сo, Сu та Zn. Недоліком відомого способу є недостатня його ефективність, що виникає в зв'язку з обмеженим набором мікроелементів у суміші мінеральних солей, яку вводять в раціони корів. Внаслідок цього кількість еритроцитів в крові корів, що одержували суміш солей цинку, кобальту і міді зросла лише на 28 %, а концентрація гемоглобіну - лише на 14,4 %. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує нормалізацію процесів гемопоезу та обміну речовин в організмі корів, що утримуються в умовах техногенного забруднення довкілля. В основу корисної моделі покладено завдання розробити новий ефективний, економічно вигідний, зручний у застосуванні спосіб нормалізації обміну речовин у корів за умов дисбалансу мікроелементів в кормових раціонах при техногенному навантаженні довкілля. Технічний результат досягають тим, що до суміші мінеральних солей додатково вводять сульфат марганцю, йодид калію, як наповнювач використовують трикальційфосфат, при такому співвідношенні компонентів суміші в мг/кг кобальту хлорид - 3,90-3,96 міді сульфат - 25,0-35,0 цинку сульфат - 23,0-24,2 марганцю сульфат - 58,5-58,7 йодид калію -1,0-1,4 трикальційфосфату до 1,0 кг. Солі мікроелементів ретельно перемішують з трикальційфосфатом і згодовують коровам в дозі 200 мг/гол. на добу, додаючи до ранішньої даванки концентратів 1 раз на добу впродовж стійлового періоду в умовах техногенного забруднення довкілля. Ефективність корекції метаболічних порушень, зокрема процесів гемопоезу та морфологічної картини крові, процесів обміну та синтезу білка імунного статусу тваринного організму, що виникають в результаті дисбалансу мікроелементів в раціонах за впливу техногенного навантаження довкілля, залежить від спектру мікроелементів та мінеральних речовин, що надходять в організм з кормовою добавкою та роллю кожного з компонентів, суміші, яку вони виконують в обміні речовин. Введені в раціон корів у складі суміші мінеральних солей мікроелементи необхідні для оптимального функціонування різних систем органів і тканин організму корів. Надходячи у шлунковокишковий тракт, мікроелементи активують секрецію травних залоз, що приводить до підвищення перетравності поживних речовин. Макро - і мікроелементи впливають на їх абсорбцію, процеси кровотворення, імунітет. При цьому поліпшується 5 перетравність і засвоєння поживних речовин корму, синтез вітамінів, білка, амінокислот, перетворення жиру І енергії в організмі. Зміни в обміні речовин супроводжуються збільшенням продуктивності, зниженням витрат кормів на одиницю продукції. Крім загальних властивостей, для кожного мікроелемента характерні свої особливості впливу на організм: Кобальт - відіграє важливу роль як складова вітаміну В12 ; бере участь в метаболізмі азоту і біосинтезі білків. Разом із залізом і міддю сприяє гемо - і еритропоезу. Він стимулює ріст і розвиток організму. Посилює засвоєння азоту та інших речовин. Залізо необхідне, як компонент для синтезу гемоглобіну, є складовою частиною ферментів антиоксидантного захисту, бере участь в тканинному окисленні, посилює обмін речовин. Бере участь в окисно-відновних процесах організму, імунологічних реакціях, регулює кровотворення, обмін речовин, ріст і розвиток тварин. Марганець є складовою частиною багатьох ферментів, активує діяльність гормонів і, в цілому, обмін вуглеводів. Крім цього, марганець, взаємодіючи з фолієвою кислотою та ціанокобаламіном, відіграє важливу роль у кровотворенні. Мідь, як і кобальт, є необхідним елементом для кровотворення. Посилює мобілізацію депонованого заліза в кістковий мозок, каталізує включення заліза в структуру гема і сприяє дозріванню еритроцитів на ранніх стадіях розвитку. Дефіцит міді в організмі супроводжується недостатньою мобілізацією заліза з депо і порушенням процесів кровотворення з виникненням гіпсохромної анемії. Цинк займає центральне положення серед мікроелементів, які приймають участь в регуляції біохімічних процесів в організмі тварин або, які впливають на обмін вуглеводів, білків, ліпідів, нуклеїнових кислот. Він позитивно впливає на продуктивність, імунну резистентність, активність антиоксидантних систем. Йодид калію забезпечує синтез гормонів щитовидної залози, які регулюють всі види обміну речовин в організмі, внаслідок впливу uа тканинні окисні ферменти та процеси ферментативного окисного фосфорилювання, стимулюють клітинне і тканинне дихання, активують фермент каротиназу, з утворенням вітаміну А. Трикальційфосфат відрізняється найбільш високою серед фосфатів ступінню засвоюваності кальцію і фосфору при мінімальній концентрації важких металів і шкідливих елементів. Трикальційфосфат забезпечує тваринництво від мінерального дисбалансу. Його застосування дозволяє без проблем збалансувати рівень фосфору в раціонах тварин і суттєво підняти їх продуктивність. Підгодівля тварин комплексними препаратами солей мікроелементів, які містяться в кормах в недостатній кількості, нормалізує обмін речовин і підвищує природну резистентність тварин до захворювань. Отже, наведені відомості пояснюють механізм дії заявленого способу на організм корів в умовах техногенного забруднення і обумовлює ефективність способу. 48896 6 При проведенні патентно-інформаційного пошуку, заявником і авторами знайдено технічне рішення, що містить найбільшу кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим способом: спосіб включає введення в кормові раціони корів суміші мінеральних солей мікроелементів Со, Си та Zn. Але наявність зазначених, спільних з прототипом ознак не забезпечує досягнення технічного результату, який здійснює заявлений спосіб. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали із заявленим, - не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу (корисної моделі) - «новизна». У патентній і науково-технічній інформації не знайдено технічних рішень, в яких були б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявний спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: нормалізації процесів обміну речовин у корів за умов дисбалансу мікроелементів в раціонах при техногенному навантаженні довкілля досягають тим, що до суміші мінеральних солей додатково вводять сульфат марганцю, йодид калію, а як наповнювач використовують трикальційфосфат, при такому співвідношенні компонентів суміші в мг/кг: кобальту хлорид - 3,90-3,96 міді сульфат - 25,0-35,0 цинку сульфат - 23,0-24,2 марганцю сульфат - 58,5-58,7 йодид калію -1,0-1,4 трикальційфосфату до 1,0 кг, Солі мікроелементів ретельно перемішують з трикальційфосфатом і згодовують коровам в дозі 200 мг/гол. на добу, додаючи до ранішньої даванки концентратів 1 раз на добу впродовж стійлового періоду в умовах техногенного забруднення довкілля. Отже, заявлене технічне рішення не впливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про його відповідність критерію винаходу (корисної моделі) - „винахідницький рівень". Заявлена корисна модель належить до галузі тваринництва, зокрема годівлі та гігієни сільськогосподарських тварин, а саме до способів корекції обміну речовин у корів за умов дисбалансу мікроелементів в їх раціонах при техногенному забрудненні довкілля. Спосіб може бути використаний в молочних господарствах з різною формою власності для усунення негативного впливу техногенного забруднення довкілля на обмін речовин та продуктивність корів, що утримуються на раціонах, незбалансованих за мікроелементами з метою підвищення продуктивності, профілактики захворювань тварин, нормалізації процесів обміну речовин та одержання екологічно чистої тваринницької продукції, а тому відповідає критерію винаходу (корисної моделі) -«промислова придатність». Таким чином, заявлене технічне рішення є новим промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентоспроможності винаходу (корисної моделі) відповідно до ст..7 розділу II Закону України «Про охоро 7 48896 ну прав на винаходи і корисні моделі» № 1771 III; 2000. Реалізацію заявленого способу здійснюють таким чином. У тваринницькому господарстві, що знаходиться в зоні техногенного навантаження, проводять визначення вмісту важких металів у воді, ґрунтах та пасовищній траві. Проводять клінічні, гематологічні та біохімічні дослідження крові тварин. Вивчають умови годівлі корів, якість кормів та їх відповідність фізіологічним потребам організму і роблять висновок про доцільність впровадження заявленого способу. Після цього, враховуючи аналіз раціону, кількість поголів'я молочних корів, розрахунковим методом визначають необхідну кількість компонентів суміші. Після придбання складових, готують суміш, при такому співвідношенні компонентів суміші в мг/кг: кобальту хлорид - 3,90-3,96 міді сульфат - 25,0-35,0 цинку сульфат 23,0-24,2 марганцю сульфат - 58,5-58,7 йодид калію - 1,0-1,4 трикальційфосфату до 1,0 кг. Солі мікроелементів ретельно перемішують з трикальційфосфатом І згодовують коровам в дозі 200 мг/гол. на добу, додаючи до ранішньої даванки концентратів 1 раз на добу впродовж стійлового періоду в умовах техногенного забруднення довкілля. Ефективність заявленого способу і його переваги перед відомим способом (прототипом), а також оптимальна концентрація компонентів суміші були перевірені у ТзОВ імені Данила Галицького Яворівського району Львівської області в зоні впливу Державного гірничо-хімічного підприємства „Сірка". 8 Дослідження проводились в ТзОВ імені Данила Галицького Яворівського району Львівської області, розташованому в зоні техногенного забруднення, у зимовий стійловий період на коровах української чорно-рябої породи. Утримання - прив'язне. Тварини були забезпечені основними компонентами раціону, але сам раціон не був збалансований згідно фізіологічної потреби, тварини недоотримували основних компонентів живлення. Так, забезпеченість кормовими одиницями була 80,7 %, перетравним протеїном - 65,2 %, цукром 61,2 %, фосфором - 55,8 %. Забезпеченість мікроелементами становила: кобальтом — 19,2 %, купрумом -51 %, цинком - 48,6 %, йодом - 33,3 %. Для досліду було підібрано 10 корів-аналогів за віком, живою масою і лактацією. Дослідних тварин було поділено на дві групи: контрольну — яка знаходилась на господарському раціоні - 5 тварин, і дослідну, якій на фоні основного раціону згодовували суміш мікроелементів з трикальційфосфатом - 5 тварин. Тривалість досліду становила 21 день. Проводили клінічні обстеження тварин та біохімічні дослідження крові тварин. У сироватці крові тварин визначали: кількість еритроцитів, кількість лейкоцитів та лейкоформулу , гематокритну величину, рівень гемоглобіну, загального білка та білкових фракцій, сорбційну здатність еритроцитів, та показники неспецифічної резистентності: бактерицидну активність сироватки крові (БАСК), лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК), фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН), фагоцитарний індекс (Ф1), та циркулюючі імунні комплекси. Отримані цифрові результати опрацьовували статистично. Результати морфологічних та біохімічних досліджень крові тварин одержані по завершенню досліду, наведені у таблиці. Таблиця Показники крові тварин Показники Еритроцити, 10 г/л Гемоглобін, г/л Гематокрит, % Сорбційна здатність еритроцитів, % Загальний білок, г/л альбуміни, % α - глобуліни, % β - глобуліни, %  - глобуліни, % Лейкоцити, Г/л Базофіли, % Еозинофіли, % Нейтрофіли, %: Ю П С Лімфоцити, % Моноцити, % БАСК, % ЛАСК, % ФА, % ФТ, % ЦІК, ум. Од. Контрольна група 4,6910,07 82,6210,98 28,411,21 34,96±0,26 71,6±0,46 42,88±0,53 12,12*0,74 6,90±1,15 38,09±0,32 Дослідна група 5,67Ю,10 92,2±1,08 36,410,87 26,85+0,89 74,96±0,70 41,94±0,40 14,99+0,81 14,4110,94 28,6610,89 8,0±0,32 1,2±0,20 2,8±0,37 5,6±0,81 25,4і1,69 65,4±2,77 1,8±0,37 26,02+2,59 31,58±1,70 16,2±1,73 8,4±0,60 111,4±12,48 6,810,37 1,210,20 3,6+0,40 3,8Ю,37 24,611,60 65,3410,75 3,210,37 35,5+1,35 21,8411,41 22,8211,54 8,9210,49 80,215,72 9 48896 Наведені в таблиці дані свідчать, що мінеральна добавка вплинула на зміни гематологічних показників, що відображають фізіологічний стан тварин та функціонування окремих органів і систем. У корів контрольної групи кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну та гематокрита величина були меншими за фізіологічну норму на 0,31*1012 г/л, 7,38 г/л та 1,6 % відповідно. Після згодовування тваринам дослідної групи суміші мікроелементів з трикальційфосфатом ці показники збільшилися. Так, кількість еритроцитів була вищою за нижню межу фізіологічної норми на 0,67» 1012 г/л, концентрація гемоглобіну - на 2,2 г/л, та показник гематокритної величини - на 6,4 %. Сорбційна здатність еритроцитів, яка характеризує рівень ендогенної інтоксикації організму у тварин контрольної групи становила 34,96 %, в той час, як у тварин дослідної групи після застосування мікроелементів вона зменшилась на 8,11 % і становила 26,85 %. Вміст загального білку сироватки крові на початку досліду був на нижній межі фізіологічної норми, проте після застосування мікроелементної суміші він зріс на 3,36 г/л. Аналіз протеїнограми засвідчив, що рівень альбумінової фракції був майже однаковим у тварин обох груп і після завершення досліду він знизився лише на 0,94 %. При дослідженні глобулінових фракцій, вста  новлено, що α- та - глобуліни у тварин контрольної групи знаходились в межах фізіологічної норми, проте після корекції раціону мікроелементами встановлено збільшення а-глобулінів на 2,87 % та зниження  10 10 %. Щодо β-глобулінів, то їх вміст був меншим за нижню межу фізіологічної норми на 3,1 %. А у тварин дослідної групи даний показник зріс на 7,51 %. Після згодовування мікроелементів у тварин дослідної групи відмічаємо зниження кількості лейкоцитів па 1,2 Г/л, паличко - і сегментоядерних нейтрофілів на 1,8 % та 0,8 % відповідно. Та зросла кількість еозинофілів на 0,8 % та моноцитів на 1,4 %. В дослідній групі підвищилась бактерицидна активність сироватки крові па 9,48 %, та фагоцитарна активність сироватки крові па 6,62 %. Тоді як у корів контрольної групи дані показники не досягали нижньої межі фізіологічної норми на 8,98 % та 5,8 %, Лізоцимна активність сироватки крові тварин дослідної групи зменшилась на 9,74 %, циркулюючі імунні комплекси на 31 ;2 ум, од, в порівнянні з контролем. Із вищенаведених даних видно, що корекція раціону корів комплексом мікроелементів з трикальційфосфатом в дозі 200 г на тварину впродовж 21 дня помірно вплинуло на перебіг біохімічних та імунологічних процесів в організмі тварин. У корів дослідної групи відмічена тенденція до нормалізації процесів, які відображають функціональний стан організму. Отже, згодовування коровам, які знаходяться в зоні техногенного забруднення довкілля суміші мікроелементів з трикальційфосфатом у стійловий період утримання є доцільним заходом, здатним понижувати негативний вплив техногенного забруднення довкілля на організм корів. -глобулінової фракції майже на Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601