Спосіб корекції обміну речовин та вмісту мікроелементів у організмі молодняку великої рогатої худоби при відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами

Спосіб корекції обміну речовин та вмісту мікроелементів у організмі молодняку великої рогатої худоби при відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами, що включає введення в раціони суміші солей мікроелементів цинку, марганцю, міді, кобальту, який відрізняється тим, що 3 ня радіонуклідів в організм сільськогосподарських. - 2003. - С.198-201). Спосіб забезпечує захист тваринного організму від проникнення 90Sr тa 137Cs та з органів травлення в тваринницьку продукцію. Одночасно пропонується використовувати речовини, які знижують перехід радіонуклідів з кормів у тканини тварин. Це - альгінати натрію, калію, кальцію. Ці препарати знижують відкладання 90 Sr137Cs в тканинах у 1,5-2 рази. Відомі способи корекції обміну речовин у тварин, що утримуються на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання. Способи включають використання різних фармакологічних препаратів, здатних активувати процеси метаболізму, нормалізувати функції імунної, ендокринної та нервової систем. До таких препаратів відносяться біологічно-активні речовини: ферменти біостимулятори, тканинні препарати, вітаміни, макро- і мікроелементи. (М.В. Козак, В.В. Маліна, Т.П. Ткаченко, А.М. Нікитенко "Кафі як фактор нормалізації гомеостазу телят при їх вирощуванні в зоні радіоактивного забруднення"/. Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького, Том 2, №2, Ч.1, Львів - 2000 - ст.79-85). Спосіб включає дворазове використання імуномодуляторів "Гомотин" та "Кафі" з інтервалом в 14 днів в дозі Гомотин 0,03мг/кг маси тіла та Кафі 0,015мг/кг тіла. Спосіб сприяє підвищенню кількості еритроцитів на 19,0% на 34 добу. Збільшення насиченості гемоглобіном на 11,2%. Недоліком способів є недостатня їх ефективність висока вартість препаратів, складність їх виготовлення та придбання. Відомий спосіб корекції порушень обміну речовин, спричинених забрудненням зовнішнього середовища радіонуклідами та солями важких металів у корів та телят шляхом використання мінеральної добавки екос (А.А. Шапошиков, В.Д. Буханов, А.В. Посохов, О.Б. Лаврова, Белгородская государственная сельскохозяйственная академия, П.А. Науменко, Всероссийский государственный научно-исследовательский институт животноводства. Природный минеральный сорбент экое для коров и телят // Зоотехния. - 2003. №2. - С.15-17), що містить суміш природних сорбентів монтморилоніт, каолініт, клиноптилоліт, кальцит, опал, польові шпати, мусковіт та глауконіт у формі борошна розміром часток помелу 0,003-1000мкм. Добавка має іонообмінні, каталітичні і сорбційні властивості. Застосування екосу у складі комбікорму для тільних сухостійних корів в дозі 300млг/кг ж.м. за 40 діб до розтелу і через 7 діб після розтелу, телятам-молочникам - в суміші з молоком в дозі 150мг/кг ж.м. забезпечує суттєве зниження концентрації важких металів в плідних оболонках і молозиві корів, підвищує вітамінну цінність молозива, позитивно відбивається на фізіологічному стані тільних корів і телят-молочників, прискорює інтенсивність росту молодняку і профілактує розлади шлунково-кишкового тракту. Недоліком способу є висока ціна і складність придбання згаданої мінеральної добавки. Відомі способи аліментарної корекції антиоксидантної недостатності за впливу поєднаної дії 47266 4 іонізуючого випромінювання з хімічними забруднювачами довкілля (Коршун М.М., Аністратенко Т.І., Смагін Г.В. Антиоксидантна недостатність та її аліментарна корекція при поєднаній дії іонізуючого випромінювання з хімічними забруднювачами довкілля // Довкілля і здоров'я. - 1999. - №1. - С2932). Спосіб включає використання для тварин спеціального раціону радіозахисної та антиоксидантної спрямованості, створеного на основі функціональних продуктів, збагачених фітодомішками і комплексом вітамінів. Спосіб сприяє нормалізації процесів перекисного окиснення ліпідів і відновленню антиоксидантних систем в організмі лабораторних тварин. При цьому спосіб сприяє зменшенню активності лужної фосфатази та АсАТ у сироватці крові, збільшенню активності каталази в крові. Недоліком способу є невизначеність компонентів спеціального захисного раціону та відсутність інформації про можливість його застосування для сільськогосподарських тварин. Відомий спосіб підвищення продуктивності і якості продукції відгодівельної худоби в умовах радіоактивного забруднення (Ю.І. Савченко, І.М. Савчук, М.Г. Савченко, К.В. Гончарова, Л.І. Чорна "Продуктивність бугайців та якісь яловичини виробленої в зоні радіоактивного забруднення", // Вісник аграрної науки.-№2 - 2008. - С.46-50. Спосіб включає згодовування молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі в умовах забруднення довкілля радіонуклідами екструдованого люшка). Спосіб забезпечує підвищення середньодобових приростів, покращенню забійних якостей, сприяє зниженню вмісту 137Сs в м'ясі на 1,3-8,2%. Недоліком способу є недостатня його ефективність та економічна невигідність в зв'язку із витратами на екструдування зернових культур. Відомий також спосіб нормалізації обміну речовин у свиней та зниження вмісту Cs-137 в продукції свиней на відгодівлі (Ю.І. Савченко, М.Г. Савченко, І.М. Савчук "Оптимізація раціонів тварин по мікроелементах - засіб зниження вмісту Cs137 у свинині"// Збірник наук. пр. Вінницького державного аграрного університету. - 2005. - Вил. 22. С.4-9). Спосіб включає балансування раціонів годівлі відгодівельного молодняку свиней за дефіцитними мікроелементами: Mn, Zn, Co, J в умовах утримання в зоні забрудненій радіонуклідами. Спосіб забезпечує підвищення середньодобових приростів живої маси тварин, сприяє зменшенню витрат кормів на одиницю продукції та зниженню концентрації Cs-137 у свинині. Недоліком способу є відсутність інформації про вплив його на корекцію обміну речовин, а також призначення лише для свиней на відгодівлі. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб підвищення м'ясної продуктивності великої рогатої худоби при відгодівлі в зонах радіоактивного забруднення / Кебко В. Антирадіаційнин премікс для відгодівлі худоби на раціонах з зеленими корнами в забруднених радіонуклідами раціонах/ Украгропортал v3 ст.1-4. Спосіб включає використання для бугайців на відгодівлі в умовах 5 забруднення радіонуклідами антирадіаційного преміксу на фоні раціонів із зеленими кормами при такому співвідношенні компонентів: (маса/%): сіль кухонна 30,52; калійна магнезія 68,67; цинк сірчанокислий 0,50; марганець сірчанокислий 0,20; мідь сірчанокисла 0,10; кобальт сірчанокислий 0,01; добова доза преміксу - 35г на 100кг живої ваги тварини. Спосіб забезпечує підвищення середньодобових приростів живої ваги на 12,7%, додатковий приріст живої ваги на 1кг преміксу становив 0,7кг, а прибуток на 1грн. затрат на премікс 1,89грн. Заявлений спосіб і прототип мають наступні спільні суттєві ознаки: введення в раціони суміші солей мікроелементів цинку, марганцю, міді, кобальту. Недоліком відомого способу є недостатня його ефективність, а також те, що він призначений для використання лише на фоні зелених кормів. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпечує зростання вмісту мікроелементів в крові, корекцію обміну речовин, підвищення продуктивності та прискорення виведення радіонуклідів з організму. В основу корисної моделі покладено завдання створити ефективний і доступний у застосуванні спосіб корекції процесів обміну речовин та вмісту мікроелементів в організмі молодняку великої рогатої худоби в умовах техногенного навантаження радіонуклідами, економічно вигідний для господарств, в яких він застосовується. Технічний результат досягають тим, що до суміші солей мікроелементів додатково вводять солі заліза, міді, марганцю, цинку, кобальту використовуючи для суміші хелатні сполуки мікроелементів з метіоніном (метіонати) при такому співвідношенні компонентів суміші в мг/кг маси тіла: міді 0,45-0,055; марганцю 0,045-0,055; цинку 0,045-0,055; заліза 0,045-0,055; кобальту 0,025-0,035, змішують з комбікормом або концкормами раціону і згодовують відгодівельному молодняку протягом всього періоду відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами. Технічний результат заявленого способу обумовлений роллю сполук біогенних металів (Fe, Cu, Mn,Zn, Co) з амінокислотою метіоніном, яку вони відіграють у обміні речовин. Так, мідь каталізує включення заліза в структуру гему і сприяє дозріванню еритроцитів на ранніх стадіях розвитку, є каталізатором окисновідновних процесів, необхідна для здійснення процесів остеогенезу, захисних функцій організму, входить до складу ферментів, бере участь в обміні вітамінів А і С, підвищує засвоєння солей Са та Р. Залізо входить до складу гемоглобіну, трансферину, міоглобіну, а також багатьох окисновідновних та дихальних ферментів, що беруть участь в біологічному окисиенні. Кобальт бере безпосередню участь у процесах кровотворення, впливає на синтез білка і нуклеїнових кислот, фосфолшідів, глікогену, прискорює ріст мікроорганізмів у передшлунках жуйних тварин, входить в молекулу вітаміну В12. 47266 6 Марганець - його іони пов'язані з наступними ферментами: аргіназа, піруваткарбоксилаза та супероксиддисмугаза, кіназа, карбоксилаза і трансфераза. Аргіназа каталізує розщеплення аргініну з утворенням сечовини. Піруваткарбоксилаза необхідна для синтезу вуглеводів із піровиноградної кислоти. Мn-супероксиддисмугаза (МnСОД) каталізує дисмутацію супероксидного аніонрадикалу з утворенням пероксиду. Цинк - його іони шляхом створення ковалентного зв'язку утворюють сполуки з білками, амінокислотами, пуриновими основами, нуклеотидами. Вони входять до складу ферментів карбоангідрази, карбоксипептидази і дегідрогенази. Нестача цинку викликає затримку росту і порушення функцій статевих залоз, послаблення обміну вуглеводів і білків. Іони (Zn2+) відіграють важливу роль у створенні структурної стабільності, беруть участь в каталітичних реакціях, у підтримці активного центру РНК-полімерази, в біотрансформації, в метаболізмі вітаміну А і в захисній системі організму прати окиснення ліпідів в перекисну сполуку (ліпідної пероксидації) Метіонін є незамінною, так званою "критичною" амінокислотою, оскільки знаходиться переважно у кормах тваринного походження. Ефект зниження трансформації радіонуклідів в організмі відгодівельних бугайців з одночасним підвищенням м'ясної продуктивності у локальних умовах техногенного забруднення радіонуклідами кормів і води пояснюється тим, що в шлунковокишковому тракті тварин 90Sr Ta137Cs конкурують з антагоністами міддю, цинком, марганцем, залізом і кобальтом за зв'язки на епітеліоцитах, які забезпечують захоплення з подальшим засвоєнням радіонуклідів, що надходять з кормами. Інтенсивність асиміляції радіонуклідів у шлунково-кишковому тратті посилюється при наявності зв'язку їх з лігандами, особливо з амінокислотами. Отже, застосування суміші хелатних сполук міді, цинку, марганцю, кобальту і заліза з амінокислотою метіоніном для відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення радіонуклідами знижує всмоктування їх та запобігає негативному впливу токсикантів на обмів речовин, що сприяє підвищенню м'ясної продуктивності бугайців та дозволяє різко знизити рівень радіонуклідів у м'ясі і покращити його ветеринарно-санітарні показники. Корекція обміну речовин у відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення довкілля здійснюється завдяки високій конкурентоздатності суміші біогенних металів у формі хелатних сполук з метіоніном стосовно радіонуклідів. Отже, заявлений спосіб забезпечує зниження засвоєння радіонуклідів в організмі тварин з одночасним надходженням дефіцитних мікроелементів, що свідчить про корекцію обміну речовин в умовах локального техногенного забруднення довкілля. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником знайдено технічне рішення /Кебко В. Антирадіаційний премікс для відгодівлі худоби на раціонах з зеленими кормами в забруднених радіонуклідами раціонах із заявленим способом: включає введення в раціони суміші солей мікро 7 47266 елементів цинку, марганцю, міді кобальту. Однак, наявність зазначених, спільних із прототипом, ознак, недостатня для отримання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб. Технічних рішень, що за сукупністю ознак повністю б співпадали із заявленим, не виявлено. Це дозволяє зробите висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу (корисної моделі) "новизна". В патентній і науково-технічній літературі не знайдено технічних рішень, в яких буди б описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: здійснення корекції процесів обміну речовин та вмісту мікроелементів в організмі відгодівельних бугайців в умовах локального техногенного забруднення радіонуклідами, що проявляється у стимуляції синтезу білка, активізації росту тварин, підвищенні м'ясної продуктивності та покращенні мікроелементних властивостей якості продукції забезпечується тим, що до суміші солей мікроелементів додатково вводять солі заліза, використовуючи для суміші хелатні сполуки мікроелементів з амінокислотою метіоніном (метіонати) при такому співвідношенні компонентів в мг/кг маси тіла міді 0,045-0,055; марганцю 0,045-0,055; цинку 0,045-0,055; заліза 0,045-0,055; кобальту 0,025-0,035, суміш метіонатів змішують з комбікормом або концкормами раціону і згодовують відгодівельному молодняку протягом всього періоду відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідам и Заявлена корисна модель належить де галузі тваринництва , зокрема годівлі сільськогосподарських тварин в умовах локального техногенного навантаження, а саме до способів корекції процесів обміну речовин та вмісту мікроелементів в організмі молодняку велико! рогатої худоби за впливу забруднення довкілля радіонуклідами. Спосіб може бути застосований у тваринницьких господарствах з різною формою власності, розташованих в зоні техногенного забруднення радіонуклі 8 дами, а тому відповідає критерію винаходу (корисної моделі) - "промислова придатність". Таким чином, заявлене технічне рішення є новим, промислово придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає усім умовам патентоспроможності винаходу відповідно до статті 7 розділу II "Закону України про охорону прав на винаходи і корнет моделі" №1771 III, 2000р. Відомості, що підтверджують можливість здійснення способу. Порядок здійснення способу Реалізацію заявленого способу здійснюють наступним чином. У тваринницькому господарстві, що знаходиться в зоні локального техногенного забруднення радіонуклідами, проводять визначення вмісту радіонуклідів у ґрунтах, воді та кормах. Визначають концентрацію радіонуклідів у крові відгодівельної худоби і роблять висновок про доцільність впровадження заявленого способу. Після цього, враховуючи, кількість поголів'я відгодівельної худоби, розрахунковим методом визначають кількість компонентів суміші метіонатів при такому співвідношенні (в мг/кг маси тіла): міді 0,045-0,055; марганцю 3,045-0,055; цинку 0,045-0,055; заліза 0,045-0,055; кобальту 0,025-0,035, Одержану суміш розчиняють у воді. Перед згодовуванням розчин збовтують і додають у ємність, де запарюють комбікорм, перемішують і згодовують тваринам протягом періоду відгодівлі. Спосіб пропонується використовувати як в індивідуальних фермерських господарствах, так і в колективних з різною формою власності. Приклад конкретного виконання способу. Заявлений спосіб впроваджували в СП "Україна" Дубровицького району Рівненської області розташованому в третій зоні радіоактивного забруднення. В результаті проведення досліджень кормів встановлено, що на фоні забруднення зовнішнього середовища радіонуклідами в кормах господарства спостерігається дефіцит мікроелементів цинку, кобальту, міді, заліза та йоду (табл.1) Таблиця 1 Вміст мікроелементів в кормах СП "Україна" Назва корму 1 Сіно багаторічних трав Солома пшенична Солома житня Сінаж злакових трав Силос кукурудзяний Жито Ячмінь Овес Дерть пшенична Комбікорм Буряк кормовий Fe 2 170,78 119,81 346,19 179,53 47,55 57,53 47,82 3634 54,43 454,5 4,44 Zn 3 24,13 20,59 1632 10,84 5,17 17,81 19,65 18,83 23,16 43,77 2,87 Сu 4 4,51 2,12 3,66 4,73 0,92 6,04 4,11 3,16 5,74 7,07 0,893 Сo 5 0,587 0,474 0,107 0,203 0,043 0,078 0,172 0,115 0,089 0,064 0,047 Рb 6 0,994 0,517 0,318 0,834 0,512 0,406 0371 0,229 0,262 0,086 0,417 Cd 7 0,202 0,114 0,101 0,144 0,088 0,052 0,041 0,049 0,028 0,013 0,038 J 8 0,108 0,304 0,294 0,119 0,186 0,074 0,132 0,127 0,043 0,044 0,009 9 47266 10 Продовження таблиці 1 1 Буряк цукровий Морква Картопля Гичка кормового буряка Гичка цукрового буряка Зелена маса трав природних пасовищ Зелена маса викомішанки 2 24,18 933 19,41 15,07 47,46 3 5,16 4,15 1,395 2,08 5,17 4 1,918 0,919 0,784 1,77 1,83 5 0,022 0,043 0,023 0,453 0,163 6 0316 0,262 1,791 7 0,034 0,014 0,343 8 0,098 0,014 0,049 0,058 0,502 4835 6,43 1,93 0,059 1,693 0,306 0,207 36,12 8,74 1,69 0,705 1,692 0318 0,043 Дані таблиці свідчать про те, що поряд з дефіцитом мікроелементів в кормах господарства відзначається високий вміст важких металів, зокрема, кадмію та свинцю. Для досліду було підібрано 30 бугайців чорнорябої породи, які за принципом аналогів поділені на 3 групи по 10 голів в кожній. Схему досліду подано в таблиці 2. І група - "Контроль". Контрольні тварини отримували основний раціон (О.Р.) в кормах якого були присутні радіонукліди, рівень важких металів (Cd та Рb) перевищував ГДК в 2 рази, а дефіцит міді, кобальту, заліза і цинку складав відповідно 18-32,15; 21,01-26,7; 27,54-833 і 41,9667,31%. Тваринам ІІ-ої групи "Прототип" на фоні основного раціону згодовували антирадіаційний премікс, який містив в % за масою Солі кухонної 30,52 магнезії калійної 68,67 цинку сірчанокислого 0,50 марганцю сірчанокислого міді сірчанокислої кобальту хлористого при добовій даванці 0,20 0,10 0,01 35г на 100кг ж.м. тварин. Тваринам ІІІ-ої групи "Новий спосіб" згодовували суміш метіонатів мікроелементів при такому співвідношенні компонентів в мг/кг маси тіла: міді 0,045-0,055; марганцю 0,045-0,055; цинку 0,045-0,055; заліза 0,045-0,055; кобальту 0,025-0,035, Антирадіаційний премікс на суміш метіонатів змішували з комбікормом раціону і згодовували тваринам дослідних груп протягом всього періоду відгодівлі. Таблиця 2 Схема досліду Показники Кількість голів Тривалість досліду (місяці) Умови годівлі: Основний раціон Контроль І 10 9 ОР Підгодівля мікроелементами: мідь марганець кобальт цинк залізо Протягом всього періоду досліду у дослідних тварин вивчали стан обміну речовин (білкового, вуглеводного, мінерального) та вміст мікроелементів у крові. Для цього у тварин контрольної і дослідної груп відбирали проби крові з інтервалом 90 днів з яремної вени до ранкової годівлі тварин. В крові визначали: кількість еритроцитів та лейкоцитів, вміст гемоглобіну, концентрацію глю Групи тварин Прототип Новий спосіб ІІ ІІІ 10 10 9 9 ОР ОР Суміш метіонатів в мг на в % за масою кг маси тіла: CuSO4-0,10 міді-0,05 MaSO4-0,20 марганцю-0,05 CoSO4-0,01 кобальту-0,03 ZnSO4-0,50 цинку-0,05 заліза-0,05 кози, вміст загального білка та співвідношення окремих білкових фракцій, активність аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ) та вміст SH-груп. Результати досліджень наведеш в таблицях 3,4,5. 11 47266 12 Таблиця 3 Ефективність дії заявленого способу на окремі морфобіохімічні показники крові молодняку худоби в умовах низькодозового радіаційного навантаження Показники, од. виміру Контроль І 6,15 110,3 7,74 2,67 Еритроцита, Т/л Гемоглобін, г/л Лейкоцити, Г/л Глюкоза, ммоль/л Застосування запропонованої суміші (метіонат міді 0,045-0,055;марганцю 0,045-0,055; цинку 0,045-0,055; заліза 0,045-0,055 та кобальту 0,0250,035 в мг/кг маси тіла) сприяло зростанню кілько Групи тварин Прототип ІІ 6,88 118,5 6,84 2^0 Новий спосіб III 6,98 120,3 6,69 2,15 сті еритроцитів на 13,5%, вмісту гемоглобіну 9,06%, зниженню кількості лейкоцитів на 13,5% та концентрації глюкози на 19,4%. Таблиця 4 Показники білкового обміну бугайців під впливом радіаційного навантаження і за детоксикації організму сумішшю метіонатів мікроелементів Показники, од. виміру Загальний білок, г/л Альбуміни, % Глобуліни, % a b g Контроль І 60,62 37,15 15,74 153 31,53 Згодовування метіонатів сприяє зростанню загального білка на 5,3%, що пов'язано з підвищенням обманних процесів в організмі. З показників білкових фракцій сироватки крові суттєві зміни виявлені у вмісті альбумінів, кількість яких до кінця досліду зросла порівняно із тваринами контрольної групи на 4,9%. Групи тварин Протопиш ІІ 6335 38,08 15,09 15,88 30,95 Новий спосіб ІІІ 63,83 38,97 13,86 15,77 31,40 Вивчення концентрації окремих ферментів (таблиця 5) під впливом радіаційного навантаження свідчить про позитивну дію запропонованої хелатно-мікроелементної суміші на рівень ферментативної активності в крові молодняку худоби. Спостерігається активізація трансаміназ, що вказує на нормалізацію роботи печінки та збільшення вмісту SH-груп. Таблиця 5 Вплив заявленого способу на активність окремих ферментів та SH-груп в крові бугайців Показники, одиниці виміру Аспартатамінотрансфераза, МО/л Аланінаміно-трансфераза, МО/л SH-групи, кмоль/л Контроль І Групи тварин Прототип ІІ Новий спосіб ІІІ 54,45 54,94 55,43 28,92 1,07 32,64 1,58 34,89 і,92 Вплив заявленого способу на вміст мікроелементів в організмі молодняку великої рогатої худоби при відгодівлі в умовах забруднення радіонуклідами підтверджений результатами досліджень, наведеними в таблиці 6. Встановлено, що внесення до раціону дослідним групам молодняку худоби мікроелементів (міді, марганцю, заліза, цинку та кобальту) в оптима льних дозах сприяє зростанню їх щодо вмісту в крові, а також покращенню обміну речовин, підвищенню продуктивності та прискоренню виведення радіонуклідів з їх організму. Зокрема, у крові вміст міді збільшився на 13,3%» марганцю - на 16,6%, заліза - на 21,31%, цинку - на 5,82 та кобальту на 24,62%. 13 47266 14 Таблиця 6 Мікроелементний склад крові бугайців в умовах радіаційного навантаження при застосуванні метюнатів Назва мікроелементу, мкмоль/л: мідь марганець залізо цинк кобальт Отже, результати досліджень процесів обміну речовин в організмі молодняку та вмісту мікроелементів у крові в умовах низькодозового радіаційного навантаження вказують на позитивний вплив суміші метіонатів на організм відгодівельно Комп’ютерна верстка О. Рябко Групи тварин Прототип II 14,51 2,81 6,54 22,60 0,574 Контроль І 14,78 2,64 6,38 22,14 0,536 Новий спосіб ІІІ 16,75 3,08 7,74 23,43 0,668 го молодняку свідчить нормалізація показників крові, зростанням рівня загального білка, вмісту SH-груп, мінерального складу та активності трансаміназ. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601