Спосіб визначення фізичного розвитку та функціонального стану серцево-судинної системи у дітей 6-7 років

Спосіб визначення фізичного розвитку та функціонального стану серцево-судинної системи у дітей 6-7 років, що включає проведення антропо 3 54596 тково визначають індекс Руф'є, внутрішньосистолічний показник, індекс напруги міокарду, механічний коефіцієнт, або коефіцієнт Блюмбергера та адаптаційний потенціал, отримані дані порівнюють з середніми значеннями і при зміні показників оцінюють фізичний розвиток та функціональний стан серцево-судинної системи дитини. Спосіб здійснюється наступним чином: Для характеристики фізичного розвитку дитини використовували антропометричні вимірювання - довжина (L, см) та маса (М, кг) тіла, поруч з тим обчислення величини ряду розрахункових показників таких як індекс Руф'є (IP, y.o), внутрішньосистолічний показник (ВСП, %), індекс напруги міокарду (IHМ, %), механічний коефіцієнт, або коефіцієнт Блюмбергера (КБ, у.о) та адаптаційний потенціал (АП, бали). Для характеристики функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою методу тетраполярної імпедансної реоплетизмографії (реоаналізатор Reo Com, XAI) вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд·хв-1) та ударний об'єм крові (УОК, мл); рівень артеріального тиску (систолічний АТс, діастолічний АТд, мм рт. ст) вимірювали за методом Короткова; ряд показників розраховували: ударний індекс (УІ, мл·м-2), хвилинний об'єм кровообігу, (ХОК, л·хв-1), серцевий індекс (СІ, л·xв-1·м-2), загальний периферичний опір судин току крові (ЗПО, 4 дін·с·см-5), роботу та потужність лівого шлуночка серця (А, кгм та N, ват), рівень пульсового артеріального тиску (АТп, мм рт. ст), а також фази серцевого циклу (ПН, ПВ, ТЗС). Отримані кількісні величини обробляли методом варіаційної статистики за допомогою комп'ютерної програми "Statistica for Windows". Для вирішення поставлених завдань провадили обстеження 30 школярів віком 6 і 7 років на базі загальноосвітніх шкіл м. Києва. Дослідження провадили в ранковий час (9.00-12.00), n=30. Результати дослідження Довжина тіла у обстеженої групи дітей 6 років (n=10) знаходилась в межах 110-128см, середня величина - 119,10 1,657см, =5,238. У 40% дітей довжина тіла суттєво перевищувала середню величину: 121-128см, у 40% - була меншою - 110117см. Середня величина маси тіла дитини 6 років становила 22,50 1,158кг, =3,659, у 4х дітей вона була меншою за середню на 2,5-3,0кг, у 4х - перевищувала на 2,5-7,5кг. Для з'ясування резерву адаптаційних можливостей організму шестирічної дитини проведено аналіз величин ряду емпіричних розрахункових показників (табл. 1). Таблиця 1 Середні величини розрахункових емпіричних показників, які характеризують функціональний резерв серцево-судинної системи та адаптаційні можливості дітей 6 (n=10) та 7 (n=20) років X1 m X2 m M/L 0,187 0,009 0,028 0,227 0,012 0,31 інд. Руф, у.о 94,47 4,225 13,350 89,269 3,641 16,276 ВСП, % 87,510 1,328 4,196 88,380 0,964 4,309 ІНМ, % 30,360 1,798 5,681 29,470 0,697 3,114 КБ, у.о 2,377 0,159 0,502 2,419 0,083 0,372 АП, бали 1,855 0,069 0,256 1,645 0,075 0,386 Х1 - середні величини для дітей 6років; Х2 - середні величини для дітей 7років. Як видно з даних, наведених у таблиці 1, резерви функціональних механізмів серця у дітей 6 років обстеженої нами групи, слід оцінити як низькі, про це свідчать середні величини індексу Руф'є, В СП, ІНМ та КБ; в той же час адаптаційні можливості дитячого організму шестирічної дитини, судячи з середньої величини АП, слід вважати задовільними. Зазначимо, що величини АП, які відповідають задовільному адаптаційному потенціалу серцево-судинної системи були виявлені у дітей з дефіцитом маси та довжини тіла, у дітей у яких інші показники свідчили про низький рівень функціональних резервів даної системи. Враховуючи з думку Антропової М.В. та спів. [13] про те, що даний показник - АП - не проявляє себе як високоінформативний, можна припускати, що адаптивні резерви цілого дитячого організму та серцево-судинної системи можуть забезпечувати життєдіяльність дитини також за умов відхилень від нормального фізичного розвитку, тоді постає питання про високу ціну такої адаптації. Детальний аналіз величини індексу Руф'є у обстеженої групи дітей показав, що лише у 2х дітей функціональний резерв серця можна оцінити як високий, у 3х дітей - як середній, отже 50% обстежених нами дітей 6 років мають низький функціональний резерв серцево-судинної системи. Відповідно до середньої величини іншого розрахункового показника, так званого внутрішньосистолічного показника (ВСП, %), який показує відсоток продуктивної роботи м'язу лівого шлуночка серця під час його скорочення, слід оцінити ефективну роботу серця як меншу за нормативну. Зазначимо, що у 3х дітей даної групи величина ВСП була навіть більшою за нормативну, а у її дитини ВСП був виражено знижений - 78,7% при належній величині 89,9%. 5 54596 Середня величина ІНМ становила 30,360% що перевищує нормативну величину (25,3 0,24%) тобто в даному випадку під час скорочення непродуктивна фаза була довшою на 5%. Вважається, що функціональний стан серцевого м'язу можна оцінити як задовільний якщо величина механічного коефіцієнту (КБ, у.о) знаходиться в межах 2,5-3,5у.о.; середня нормативна величина КБ=3,0у.о., отже якщо величина КБ менша за 2,5-3,5у.о., то це може свідчити про незадовільний стан серцевого м'язу; в нашому випадку середня величина КБ була меншою за нормативну (х=2,377 0,159у.о.) при цьому лише у однієї дитини величина КБ наближалась до нормативної, у 4х дітей величина КБ була меншою за середню, а значить, і за нормативну. 6 Таким чином, судячи з аналізу отриманих даних функціональні резерви серцево-судинної системи шестирічних школярів були досить низькими, оскільки лише у окремих дітей величини емпіричних показників співпадали з нормативними, з іншого боку, нормативні величини емпіричних показників були розроблені з урахуванням функціональних можливостей серця дорослої людини, можливо при використанні цих показників для дітей необхідно вживати поправочні коефіцієнти, які би враховували вікові особливості серця дитини. Нами проведено вивчення абсолютних величин основних гемодинамічних показників, виявилось, що вони більшою мірою відповідають віковим вимогам (табл. 2). Таблиця 2 Середні величини основних гемодинамічних параметрів у дітей 6 (n=10) та 7 (n=20) років ЧСС, -1 уд·хв Х1 95,00 m 2,157 6,815 X2 91,35 m 2,631 11,762 АТс 99,30 3,172 10,023 97,90 3,090 13,810 АТд мм рт. ст 62,80 4,292 13,563 53,85 1,408 6,293 АТп 36,50 4,416 13,954 44,05 2,255 10,081 УОК, мл 43,15 1,934 6,110 46,95 2,105 9,411 УІ, мл·м-2 55,03 4,362 13,784 54,67 2,921 13,056 ХОК, -1 л·хв 4,054 0,183 0,577 4,190 0,238 1,062 СІ, -1 2 л·хв ·м 5,178 0,392 1,239 5,118 0,362 1,617 ЗПО, -5 дін·с·см 1218,30 82,075 259,356 1067,6 118,55 529,905 А, кгм N, ват 3,234 0,193 0,611 3,619 0,224 1,002 1,643 0,080 0,253 2,029 0,189 0,845 X1 - середні величини для дітей 6років; Х2 - середні величини для дітей 7 років. Як видно з даних, наведених у таблиці 2, середня ЧСС у дітей обстеженої групи співпадає з літературними даними, коливання величини ЧСС були в межах: 84-103уд хв-1; середня величина УОК від 31,1 до 52,9 мл була близькою до даних Кожарської Л.Г. та Д.Ш. Гондівської (1973), а саме становила 43,15 1,934мл проти 38,30 8,54мл, відповідно середні величини ХОК та СІ дещо перевищували дані цих авторів. Рівень артеріального тиску становив в середньому для АТс - 99,30 3,172мм рт. ст, для АТд 62,80 4,292мм рт. ст та для АТп - 35,50 4,416мм рт. ст. Як видно з даних, наведених у таблиці 2, середня величина ЗПО та А знаходились в межах нормативних величин для дорослих, а потужність скорочень серцевого м'язу була значно меншою. Нами було проведене зіставлення величин основних параметрів, які характеризують фізичний розвиток та функціональний стан серцевосудинної системи шести та семирічних дітей. Виявилось, що довжина тіла дитини 7 років в середньому на 10,65см переважала довжину тіла 6 річної дитини, а середня величина маси переважає величину маси шестирічної дитини на 6,950кг (табл. 1, Х2). Слід зазначити, що серед дітей обстеженої групи 45% мали зріст, який був більшим за середню величину, а 50% - меншим. Серед обстеженої групи школярів 7 років довжина тіла у 2х дітей становила 141 та 149см, у 2х 113 та 114см, слід зазначити, що серед 6 річних дітей відмінності від середньої величини були менш вираженими. Подібним чином серед семирічних дітей виявлені діти, маса тіла яких значно перевищувала середню величину (від 34, 37 до 40 та 50кг). Якщо середня величина M/L у 6 річних становила 0,187 0,009, -0,28, то у семирічних вона зросла до 0,227 0,012, -0,31. Величини емпіричних індексів також змінились в напрямку покращання механізмів функціональних резервів та функціонального стану серця. Тим не менш у 35% обстежених дітей у відповідності до величин індексу Руф'є механізми функціональних резервів серцево-судинної системи були низькими, також у 35% дітей величина ВСП була нижчою за нормативну, ще більший відсоток дітей (50 %) мав меншу за нормативну величину коефіцієнту Блюмбергера. Абсолютні величини основних гемодинамічних параметрів у дітей 7 років різною мірою відрізнялись від середніх величин аналогічних параметрів у дітей 6 років (табл. 2, Х2). Як видно з даних, наведених у таблиці 2, найменш відрізняються між собою рівень АТс, величина ХОК, СІ, ЗПО (відносне зменшення величин ХОК, СІ та А обумовлене певним зменшенням ЧСС в середньому на 4уд хв-1 та збільшенням поверхні тіла обстежуваних); помітно зросла потужність роботи серця, майже на 4мл збільшилась середня величина УОК. 7 Детальний аналіз функціонального стану серцево-судинної системи дітей 7 років свідчить про те, що у окремих обстежуваних рівень АТс був значно підвищеним - 120-125-130мм рт. ст, в той же час у 40% рівень АТс був помітно зниженим: від 80 до 93мм рт. ст. Середній рівень АТд у дітей 7 років в наших дослідженнях був нижчим від середнього рівню АТд у шестирічних дітей, до того ж у окремих дітей він міг становити всього 42-44-48мм рт. ст; в той же час як найвищий рівень АТд в обстежуваній групі дітей міг сягати 60-65мм рт. ст. Нами підтверджені дані М.В. Антропової із співавторами [13] про те, що зв'язок між рівнями АТс та АТд з віком проявляється несуттєво. На думку ряду авторів існує взаємозв'язок між рівнем АТс та соматометричними параметрами, а саме, у дітей з більшими величинами довжини та маси тіла рівень АТс також вищий. Нами проведено зіставлення величини основних гемодинамічних параметрів у дітей 7 років, у яких маса та довжина тіла були меншими, або більшими за середню величину. Показано, що у дітей із більшою довжиною і масою тіла рівень АТс та АТп є суттєво вищим, виявилось меншою мірою рівень АТд та ЗПО; такої залежності для ЧСС та УОК нами не було встановлено; у дітей зріст яких становив 132149см, а маса 31-50кг рівень АТс знаходився в межах 96-130мм рт. ст., рівень АТп - в межах 3670мм рт. ст., тоді як у дітей, зріст яких не перевищував 120см, а маса 24кг, рівень АТс знаходився в межах 84-90мм рт. ст., а АТп відповідно, в межах 32-40мм рт. ст.; такої залежності величин інших параметрів (ЧСС, УОК, ЗПО, А) не було виявлено. Значення оптимального розвитку дитини оцінюється як важлива запорука збереження здоров'я впродовж всього періоду життя людини. Розвиток дитини та формування здоров'я реалізується в процесі активної взаємодії її організму та умов довкілля. Для дітей молодшого шкільного віку основним фактором довкілля, який впливає на фізичний і психічний розвиток, є школа. Ряд дослідників вказує на негативний вплив сучасних загальноосвітніх закладів на здоров'я дітей шкільного віку. Встановлено, що у дітей 6 років функціональний резерв серцево-судинної системи є низьким. Можливо слід перед вступом до школи перевіряти фізичний розвиток дитини, функціональні резерви та адаптаційні можливості з тим, щоб у разі недостатнього фізичного розвитку, низьких функціональних резервів серцево-судинної системи шестирічної дитини не рекомендувати її вступ до школи. З іншого боку, враховуючи виявлені факти, які свідчать про менші адаптаційні можливості шестирічної дитини в порівнянні із семирічною, слід планувати шкільні навантаження меншого об'єму та інтенсивності для шестирічних школярів, ніж для семирічних. Таким чином, для оцінки фізичного розвитку та функціонального стану серцево-судинної системи у дітей 6-7 років необхідно крім значень антропометричних вимірів, частоти серцевих скорочень визначати індекс Руф'є, внутрішньосистолічний показник, індекс напруги міокарду, механічний ко 54596 8 ефіцієнт та адаптоційний потенціал, що значно підвищить інформативність та об'єктивність такої оцінки. Отримані результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється , для широкого впровадження в практичну медицину. Список літератури: 1. С.С. Козак, Віленський А.А. Кардіологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання). - Донецьк. - 2004. - 223 с. 2. Е.Н. Котишева, Дзюндзя Н.А., Болотская М.Ю. Анализ антропометрических показателей физического развития детей 5-7 лет в условиях промышленного города. - // Педиатрия им. Г.Н. Сперанского. - 2008. -Т. 87. - № 2. - С. 140-143. 3. Ю.А. Маковкина Оцінка стану здоров’я та адаптаційних можливостей у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуальнотипологічних характеристик організму. Автореф. дис... канд.. мед. наук. -Київ, 2006. - 19 с. 4. В.Р. Кучма, Л.М. Сухарев Состояние и прогноз здоровья школьников (итоги 40-летнего наблюдения). - // Росс, педиатр, журнал. - 2007. - № 1. - С. 53-57. 5. Н.В. Маликов Особенности функционального состояния и адаптивных возможностей системы кровообращения организма детей младшего школьного возраста // Гигиена и санитария. - 2001. №1. - С. 23-28. 6. Н.Б. Панова, Н.Н. Хлебникова и др. Реакция сердечно-сосудистой у первоклассников в начале школьного обучения. // Росс, педиатр, журнал. 2006. - № 6 - С. 33-37. 7. В.К Козакевич Стан соматичного здоров'я та фактори ризику щодо його порушень у дітей шкільного віку. Автореф. дис... канд.. мед. наук. -Х.: 2001.-18 с. 8. А.Г. Сетко, П.Н. Сетко и др. Особенности адаптированности детей к факторам обитания // Гигиена и санитария. - 2005. - № 6. - С. 57-58. 9. В.М. Ченегин, Е.Д. Докучаев Возрастная динамика регуляции частоты cокращений сердца у школьников при различной физической активности // Физиология человека. - 1989. - Т. 15. - № 6. - С. 105-113. 10. Л.В. Квашнина Здоровье детей младшего школьного возраста и их готовность к обучению // Doctor. - 2002. - №5. - С. 88-91. 11. С.В. Витріщак Показники фізичного розвитку дітей та підлітків з соціально-незахищених сімей // Укр. мед. альманах. - 2007. – Т.10. - № 4. - С. 3032. 12. И.О. Тупицын Возрастная гемодинамика и адаптационные изменения сердечно-сосудистой системы школьников. Автореф. дис... докт. мед. наук. -М., НИИ ФДП: 1986. – 43 с. 13. М.В. Антропова, Т.В. Бородкин Прогностическое значение адаптационного потенциала сердечно-сосудистой системы у детей 10-11 лет // Физиология человека. - 2000. - Т. 26. - № 1. - С. 5661. 14. Нечитайло Ю.М. Антропометрія та антропометричні стандарти у дітей. Чернівці, вид. БДМА.- 1999.- 144 с. 9 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 54596 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601