Спосіб створення стабільної кормової бази для молочного скотарства в посушливому степу

1. Спосіб створення стабільної кормової бази для молочного скотарства в посушливому степу, що передбачає використання циклічного принципу - осінньо-весняного й весняно-літнього - вирощування і заготівлі корму, який відрізняється тим, що посіви силосних культур виконують з обов'язковим зрошенням, при цьому технологічна система включає наступні послідовні операції - посіви злаково-бобових і злаково-хрестоцвітих сумішок восени, посіви злаково-бобово-хрестоцвітих сумішок, люцерни і сорго-суданкових гібридів на сіно і силосних культур весною, заготівлю раннього си 3 заними з ростом температурного режиму всіх кліматичних зон на початок 21 сторіччя, використовувати систему зеленого конвеєру стало неможливо через суттєве погіршення умов для вегетації кормових рослин в липні і серпні. Через це порушується принцип безперебійного забезпечення тварин зеленою масою, що створює недопустимі проміжки часу, на протязі яких зелений корм відсутній і тварини іспитують суттєвий недокорм. Високопродуктивне молочне скотарство на фоні інтенсивного використання ораних земель передбачає організацію однотипової годівлі за рахунок включення до складу раціонів виключно консервованих і концентрованих кормів на протязі всього року при відповідної заготівлі необхідної кількості консервованих кормів [Гноєвий В. І., Головко В. О., Трихін O. K., Гноєвий І. В. Годівля високопродуктивних корів. - Харків: Прапор, 2009.-С 203-206]. Недоліками цього способу є використання того ж принципу зеленого конвеєру при заготівлі консервованих кормів в літній сезон, що перешкоджає стабільності заготівлі через суттєві коливання врожайності культур по роках використання на фоні частих і безсистемних посух. Недоліками цього способу є високі енерговитрати на доставку кормів до місць їх використання і підвищені витрати на заготівлю консервованих корів. Найбільш близьким по технічній сутності п технічному результату, який досягається, і обраним як прототип є спосіб заміни принципу зеленого конвеєру на принцип циклічності заготівлі кормів через створення трьох циклів заготівки: осиневовісновий, весінне-літній, та пожнивний [Подобед Л. И., Руденко В. И., Гиска В. В. Рациональная, достаточная и экологически сбалансированная система кормопроизводства.-Одесса: Печатный дом, 2008.-216с]. За рахунок такої циклічності встановлюється рівновага між потребою і можливістю заготівлі кормів в кожному циклі і передбачається страхова заготівлі кормів в кожному циклі на наступний. Недоліками способу-прототипу є необхідність заготівлі окремих видів кормів з відносно низькою поживністю в умовах посухи, т.к. якщо у літній період випадіння опадів суттєво обмежене спостерігається заготівля силосованих кормів в недостатньої кількості і з пониженою поживністю. Така система не може забезпечити надій корів вище за 6000кг молока за лактацію. Задачею дійсної корисної моделі є вдосконалення системи кормовиробництва з досягненням технічного результату - підвищення стабільності і якості заготівлі кормів. Новим у заявляемої корисній моделі у порівнянні із прототипом, є виключення пожнивного циклу й використання в складі циклічної системи елементів інтенсивного вирощування кормів на силос, що передбачає обмежене зрошення посівів кукурудзи й кукурузно-соргових сумішей при жорсткості умов вегетації рослин у південному степу. При цьому досягається висока поживність корму при стабільному обсязі заготівлі в умовах максимально жорсткого степу. Поставлена задача вірішується тім, що у 56141 4 «Способі створення стабільної кормової бази для молочного скотарства в посушливому степу», який передбачає використання циклічного принципу осінньо-весняного й весняно-літнього вирощування і заготівлі корму, посіви силосних культур виконують з обов'язковим зрошенням, при цьому технологична система включає наступні послідовні операції - посіви злаково-бобових і злаковохрестоцвітних сумішок в осені, посіви злаковобобово-хрестоцвітних сумішок, люцерни і соргосуданкових гібридів на сіно і силосних культур вісною, заготівлю раннього силосу і раннього сінажу в 3-й декаді квітня - 1-й декаді травня, заготівлю сіна в 3-й декаді травня, зрошення посівів силосних культур в липні, заготівлю повноцінного сінажу злаково-бобово-крістцвітних сумішок в липні, заготівлю силосних культур в серпні, крім того, у якості силосних культур використовують кукурудзу або суміш кукурудзи та сорго, у якості злаково-бобових культур використовують вику озиму та тритикале кормових сортів, у якості злаково-хрестоцвітних сумішок використовують суріпицю озиму та жито зеленоукосних сортів, а у якості злаковохрестоцвітних сумішок використовують тифон (гібрид китайської капусти й турнепсу) та жито зеленоукосних сортів. Суттєвими ознаками способу, який заявляється, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: - використання циклічного принципу вирощування і заготівлі корму; - циклічний принцип включає два циклу - осінньо-весняний й весняно-літній. Відмітними від прототипу суттєвими ознаками способу, який заявляється, є наступні ознаки: - посіви силосних культур виконують з обов'язковим зрошенням; - технологична система включає наступні послідовні операції - посіви злаково-бобових і злаково-хрестоцвітних сумішок в осені, посіви злаковобобово-хрестоцвітних сумішок, люцерни і соргосуданкових гібридів на сіно і силосних культур вісною, заготівлю раннього силосу і раннього сінажу в 3-й декаді квітня - 1-й декаді травня, заготівлю сіна в 3-й декаді травня, зрошення посівів силосних культур в липні, заготівлю повноцінного сінажу злаково-бобово-крістцвітних сумішок в липні, заготівлю силосних культур в серпні. Частними відмітними від прототипу суттєвими ознаками способу, який заявляється, є наступні ознаки: - у якості силосних культур використовують кукурудзу або суміш кукурудзи та сорго; - у якості злаково-бобових культур використовують вику озиму та тритикале кормових сортів; - у якості злаково-хрестоцвітних сумішок використовують суріпицю озиму та жито зеленоукосних сортів; - у якості злаково-хрестоцвітних сумішок використовують тифон (гібрид китайської капусти й турнепсу) та жито зеленоукосних сортів. Між суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, і технічним результатом, який досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. 5 Дійсно, досягнення вказаного технічного результату - підвищення стабільності і якості заготівлі кормів - можливо тільки при здійсненні всіх ознак, вказаних у формулі корисної моделі. Південний степ на тлі суттєвої динаміки кліматичних процесів характеризується максимальною жорсткістю умов для виростання рослин і кормових зокрема. У результаті період з 20 червня по 20 серпня повністю випадає із системи вирощування культур, тому що в більшості випадків усяка вегетація рослини припиняється через максимум температур (більше 40С) і мінімуму опадів (від 0 до 20мм). При цьому всі опади випадають у непродуктивній формі дискретно по 2-5мм. Рослини страждають не тільки від ґрунтової, але й повітряної посухи. У силу цього виконання пожнивного посіву кормових культур будь-якої групи забезпечує мінімальний урожай, а по двох роках з п'яти сходи не одержують і врожай дорівнює нулю. У таких умовах мінімізується врожай кукурудзи, а врожай сумішей «кукурудза та сорго» хоча й є більш суттєвим (30-50%), чим по чистій кукурудзі, але також стає нестабільним як по обсязі наростання вегетативної маси, так і по її якості з погляду накопичення живильних речовин в одиниці маси. У результаті спланувати обсяги посіву під необхідні обсяги заготівлі вегетативної маси не можна. Тим більше це неможливо зробити з урахуванням необхідної якості корму, навіть якщо фізична маса, необхідна для заготівлі, буде відповідати запланованим обсягам. Тому визначається конкретний обсяг посіву кукурудзи або суміші «кукурудза та сорго», установлений виходячи із планової врожайності не менш 400ц вегетативної маси, яка силосується, з гектара. У момент настання критичного періоду для росту (1-2 декада червня) приймається рішення про строки й обсяги поливу посівів, що забезпечують силосний сегмент кормопроизводства літнього циклу достатнім зволоженням. При цьому знімається повітряна посуха, температура ґрунту знижується на 5 - 14С и створюються умови для прийнятної вегетації рослин силосної групи в червні липні. Таке технічне рішення передбачає різний рівень поливу в різний термін залежно від температурного режиму й глибинної вологи в ґрунті. При цьому фаза молочно-воскової стиглості зерна наступає в 1-2 декаді серпня одночасно в усі масі рослин і розтягнута за часом на 7-10 доби. Урожайність силосних культур у результаті застосування стабілізуючого поливу встановлюється на рівні не нижче 400ц зеленої маси з гектара. Хімічний склад готової до силосування маси у фазі молочно-воскової спілості зерна кукурудзи характеризується стандартними параметрами: вологість 72-75%, рівень сирого протеїну 2, 2-2,6%, сира клітковина 4,9-5,5% , крохмаль 2,2-3,5%, цукор 44,5%. У способі-прототипі врожайність зеленої маси до моментузбирання нестабільна й коливається від 0 до 300ц/га. Фаза збирання наступає в невизначений термін: третя декада липня - друга декада серпня. До моменту збирання фіксується край 56141 6 ній розкид рослин по фазах вегетації, починаючи від молочної спілості й кінчаючи повної. Хімічний склад готової до силосування маси характеризується широкою амплітудою показників: вологість 60-75% , рівень сирого протеїну 1, 6-2,5%, сира клітковина 5, 2-7,7%, крохмаль 1,2-2,1%, цукор 0,73,3%. Таким чином, можна відзначити, що по способі-прототипу одержати силос із нормальними параметрами поживності при такому хімічному складі вихідної маси не можна. Крім того, гострозасушливі умови можуть знизити врожайність маси до мінімуму й навіть до нуля й створити тим самим розрив у системі заготівлі кормів, що в принципі руйнує стрункість і стабільність самої системи кормопроизводства. Проведений заявником аналіз рівня техніки, який включає пошук за патентними і науковотехнічними джерелами інформації, з виявленням джерел, що містять інформацію про аналоги технічного рішення, яке заявляється, дозволяє встановити, що заявником не виявлені аналоги, які характеризуються всією сукупністю ознак, ідентичною всім суттєвим ознакам способу, що заявляється, вказаних у формулі корисної моделі. Тому можна стверджувати, що корисна модель відповідає умові патентоспроможності по критерію «новизна». Крім того, корисна модель промислово застосовна, тому що технічне рішення, що заявляється, дозволяє використовувати його для створення стабільної кормової бази для молочного скотарства з метою безперебійного забезпечення тварин об'ємистими кормами при однотиповой безпасовищної годівлі. Можливість здійснення корисної моделі, що заявляється, підтверджується нижчеприведеним описом її практичної реалізації Заявляємий спосіб створення стабільної кормової бази для молочного скотарства в посушливому степу передбачає використання циклічного принципу - осинево-вісновий, весінне-літній - вирощування і заготівлі корму, при цьому посіви силосних культур виконують з обов'язковим зрошенням, при цьому технологічна система включає наступні послідовні операції - посіви злаковобобових і злаково-хрестоцвітних сумішок в осені, посіви злаково-бобово-хрестоцвітних сумішок, люцерни і сорго-суданкових гібридів на сіно і силосних культур вісною, заготівлю раннього силосу і раннього сінажу в 3-й декаді квітня - 1-й декаді травня, заготівлю сіна в 3-й декаді травня, зрошення посівів силосних культур в липні, заготівлю повноцінного сінажу злаково-бобово-крістцвітних сумішок в липні, заготівлю силосних культур в серпні, крім того, у якості силосних культур використовують кукурудзу або суміш кукурудзи та сорго, у якості злаково-бобових культур використовують вику озиму та тритикале кормових сортів, у якості злаково-хрестоцвітних сумішок використовують суріпицю озиму та жито зеленоукосних сортів, а у якості злаково-хрестоцвітних сумішок використовують тифон (гібрид китайської капусти й турнепсу) та жито зеленоукосних сортів. 7 Заявляємий спосіб кормовіробництва передбачає наявність двох циклів кормовиробництва «осіннє-весняного» і «весняне-літнього» з відповідними періодами збирання отриманої маси трав навесні й улітку. «Осіннє-весняний цикл» включає дві основні операції: 1. Посіви злаково-бобових і злаковохрестоцвітних сумішей восени. 2. Заготівлю раннього силосу й раннього сінажу в третій декаді квітня-першій декаді травня. Для виконання першої операції першого циклу пропонованої системи використовується наступний набір кормових сумішей: а) злаково-бобові: вика озима та тритикале кормових сортів; б) злаково-хрестоцвітні: суріпиця озима та жито зеленоукосних сортів; тифон (гібрид китайської капусти й турнепсу) та жито зеленоукосних сортів. Суміш викі та тритикале висівають в третій декаді вересня-першій декаді жовтня зерновими (зернотрав'яними сівалками) у підготовлений ґрунт із розрахунку 50кг вики й 150кг тритикале на 1га посіву й прикотують гладкими (водоналивними) ковзанками. Суміш вегетує до фази кущіння й входить у зимівлю. Суміш суріпиці озимої та жита висівають в третій декаді вересня-другій декаді жовтня кулисно. Суріпицю озиму висівають овочевою сівалкою або сівалкою точного висіву, а жито - зерновою сівалкою через один захід. Посіви обов'язково прикотують гладкими (водоналивними) ковзанками. Суріпицю висівають при нормі 8кг/га, а жито 80-100кг/га. Суміш тифон та жито висівають в першій декаді жовтня-третій декаді жовтня кулисно. Тифон висівають овочевою сівалкою або сівалкою точного висіву, а жито-зерновою сівалкою через один захід. Посіви обов'язково прикотують гладкими (водоналивними) ковзанками. Тифон висівають при нормі 8кг/га, а жито - 80-100кг/га. Навесні після поновлення вегетації застосовують підгодівлю азотом за типовою схемою підгодівлі озимих, прийнятої в конкретній ґрунтовокліматичній зоні. Друга операція осіннє-весняного циклу починається із заготівлі раннього сінажу, зі скошування 1/2 обсягу посіву суміші суріпиці та жита зеленоукосного в третій декаді квітня. Після підв'ялювання скошеної маси до вологості 60%, її підбирають й укладають в сенажні ями за технологією заготівлі сінажу з обов'язковим застосуванням консерванту. У третій декаді квітня-першій декаді травня скошують 1/2 обсягу маси суміші тифону та жита зеленоукосного. Після підв'ялювання скошеної маси до вологості 60%, її підбирають й укладають в сенажні ями за технологією заготівлі сінажу з обов'язковим застосуванням консерванту. 1/2 обсягу маси посівів суміші суріпиця та жита й суміші тифону та жита, що залишилися, скошують прямо в першій декаді травня й укладають в силосні ями при вологості 75% за технологією заготівлі силосу із застосуванням консерванту, трамбують і вкривають ізолюючою плівкою. Суміш вика та тритикале скошують в першої 56141 8 другій декаді травня, у фазі початку колосіння тритикале, пров'ялюють до вологості 60% і укладають в сенажні ями за технологією заготівлі сінажу. Строки дозрівання силосу й сінажу при таких технологіях заготівлі становлять 3-4 тижні. У результаті до 1 декади червня ранній силос і сінаж вже готові до практичного використання в годівлі тварин. Запас кормів, створений готуванням раннього сінажу й силосу, забезпечує повноцінну однотипну годівлю тварин протягом усього літнього періоду із червня по жовтень, з обов'язковим залишком частини заготовлених кормів на зимовий період. Цей цикл є мінімально витратний і максимально стабільний по обсязі заготівлі кормів, тому що при його здійсненні використовують культури максимально пристосовані до вегетації в позднеосенних і ранневесенних періодах, коли вологи в ґрунті посушливих степів досить, а температурний режим сприяє активному накопиченню вегетативної маси рослинами. Другий цикл пропонованої системи передбачає шість основних операцій. 1. Посів злаково-бобово-хрестоцвітних сумішей, люцерни, соргово - суданкових гібридів, кукурудзи (кукурудзи та сорго). Посіви люцерни, соргово-суданкових гібридів, кукурудзи й сумішей кукурудзи та сорго виконують відповідно до існуючих зональних технологій, які є типовими для посушливого степу. Злаково-бобово-хрестоцвітні суміші являють собою стандартну комбінацію горох та овес із обов'язковою надсівбою редьки олійної в дозі 6-8кг на гектар поперек посіву. 2. Заготівлю сіна першого укосу люцерни минулих років посіву. Це дозволяє скошувати й використовувати на сіно весь перший укіс люцерни, які в умовах посушливого степу може бути єдиним за рік. Технологія заготівлі стандартна. 3. Зрошення посівів кукурудзи й кукурудзи та сорго. Виконують типовими зрошувальними установками. Кратність зрошення залежить від температурних умов і запасів глибинної вологи. Звичайно достатній дворазовий полив наприкінці червня й середині липня. 4. 3аготівлю сінажу зі злаково-бобовохрестоцвітних сумішей наприкінці червня. Врожай злаково-бобово-хрестоцвітних сумішей гарантований присутністю швидко вегетуючої редьки олійної й є більшім врожаю типових злаково-бобвых сумішей на 20-40%. Крім того, така суміш дозволяє створити достатню соковитість маси перед збиранням і регулювати її величину за допомогою пров'ялювання. 5. Заготівлю сіна із сорго-суданковго гібрида в липні. Дозволяє одержати повноцінний укіс злакового сіна. Догляд за посівами та збирання є стандартними. 6. Заготівлю повноцінного силосу з кукурудзи й кукурудзи та сорго в 1 декаді серпня. 9 56141 Спочатку вбирають чисті посіви кукурудзи у фазі молочно-воскової стіглості зерна. По закінченні їхнього збирання фаза кукурудзи переходить у повну стіглість, а сорго служить фактором забезпечення ефективності силосування через збереження високої вологості (соковитості). Всі операції по збиранню силосної маси й укладанню її в сховища є типові для технології заготівлі силосу. Таким чином, пропонована система кормовиробництва дозволяє організувати гарантоване виробництво кормів на цілий рік використання при однотипній годівлі. При цьому послідовно заготовлюються: 1. Сінаж злаково-хрестоцвіний 2. Силос ранній злаково-хрестоцвітний. 3. Сінаж злаково-бобовий. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 10 4. Сіно люцернове. 5. Сіно злакове сорго-суданкового гібрида. 6. Сінаж злаково-бобово- хрестоцвітний 7. Силос кукурудзяний і кукурузно-сорговий. Такі асортименти дозволяють ідеально комбінувати годівлю тварин - дійних корів - і забезпечити генетично обумовлену продуктивність тварин, при цьому обсяги заготівлі встановлюються залежно від продуктивності тварин і кількості поголів'я. На підставі всього вищевикладеного можна зробити вивод, що задача, поставлена в даній корисній моделі - вдосконалення системи кормовиробництва - виконана з досягненням технічного результату - підвищення стабільності і якості заготівлі кормів. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601