Спосіб заготівлі високоякісного сіна

Спосіб заготівлі сіна, що включає скошування трави, сушіння, збирання і складування сіна у сіносховищах, який відрізняється тим, що скошування трави проводиться у найбільш оптимальні за поживністю фази вегетації рослин за найвищого вмісту у них найцінніших поживних речовин (перетравного протеїну, жиру, легкоперетравних вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів) та за оптимального рівня сухої речовини, обмінної енергії і клітковини, зокрема: люцерни - у фазі бутонізації і початку цвітіння, конюшини - у фазі початку і до середини цвітіння, злакових трав - у фазі виходу у трубку і колосіння. (19) (21) u201009097 (22) 20.07.2010 (24) 25.02.2011 (46) 25.02.2011, Бюл.№ 4, 2011 р. (72) КЕБКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ, ШАРАПА ГРИГОРІЙ СЕМЕНОВИЧ, ВАКУЛЮК ОЛЕГ ВАСИЛЬОВИЧ, КОРХ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ, МОНАСТИРСЬКА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА, СТЕПАНЧУК ІВАН ГРИГОРОВИЧ, МАЛООКОВА ОКСАНА ВСЕВОЛОДІВНА (73) ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН НААНУ 3 Тому збирання кормових культур в оптимальні фази розвитку рослин є одним з найважливіших факторів виробництва високоякісного сіна. При визначенні оптимальних термінів збирання кормових культур при заготівлі сіна необхідно враховувати такі фактори: - конкретний вид кормових культур; - максимальне накопичення в кормах поживних речовин і їх біологічна повноцінність; - хороші кормові якості і максимальне поїдання корму тваринами; - високу перетравність корму і його продуктивну дію; - низьку собівартість корму; - мінімальну естрогенну активність корму, що позитивно впливає на відтворну здатність тварин. В останні роки в зв'язку з істотним подорожчанням енергоносіїв виробництво сіна шляхом штучного сушіння та вентилювання, а також виробництво сінної різки і сінного борошна, як високоякісних кормів, шляхом високотемпературної сушки, різко знизилось, а в багатьох господарствах повністю призупинилось. Тому виробництво високоякісного сіна необхідно проводити перш за все шляхом удосконалення існуючих традиційних низькоенергоресурсозатратних технологій. Найбільш поширеним в даний час є традиційний спосіб заготівлі сіна, що включає скошування трави, її природне сушіння та збирання і складування сіна у сіносховищах у розсипному вигляді або в тюках чи рулонах. За цим способом за сушіння на сонці знижується естрогенна активність трав та збільшується у сіні вміст вітаміну Д. Задача корисної моделі - розробити ефективний екологічний та енергоресурсозберігаючий спосіб заготівлі високоякісного сіна за традиційної технології, суть якого полягає в тому, що скошування трави проводиться у найбільш оптимальні фази вегетації конкретних кормових культур за найвищого вмісту в них найцінніших поживних речовин і їх найкращої перетравності (перетравного протеїну, легко перетравних вуглеводів, жиру, мінеральних речовин і вітамінів) та за оптимального рівня сухої речовини, обмінної енергії та клітковини. В результаті патентного пошуку і огляду літератури нами вивчено і проаналізовано ряд існуючих способів заготівлі сіна з метою підвищення його поживних якостей. Згідно відомого способу переробки зеленого корму на трав'яне борошно у відповідності з ГОСТ 18691-73 бобові трави скошують до настання повної бутонізації рослин, а злакові - на початку фази колосіння [3]. Оскільки згідно чисельних досліджень оптимальний вміст сухої речовини, обмінної енергії та найцінніших поживних речовин у бобових трав встановлено у фазі бутонізації, а у злакових - у фазі колосіння, збирати на сіно бобові трави до настання повної бутонізації, а злаків - на початку колосіння, очевидно, не зовсім доцільно, так як це може призвести до недобору сухої речовини і обмінної енергії в кормі [2]. Н.В. Коротченко та інші автори для виробництва сіна високої якості рекомендують бобові трави 57355 4 скошувати не пізніше масового цвітіння, а злакові до початку цвітіння [4]. Проте ці автори не конкретизують вид бобових кормових культур, зокрема, люцерни, конюшини червоної чи інших бобових трав, а також не вказується конкретна фаза їх вегетації (стадія відростання, стеблування, бутонізація, початок чи середина цвітіння, а приводиться лише термін "не пізніше масового цвітіння"), що, зокрема, для люцерни є запізнілим строком. Також не конкретизується фаза вегетації злакових трав при скошуванні на сіно (кущіння, вихід у трубку чи колосіння), а приводиться лише термін "до початку цвітіння". Богданов Г.А. та інші вказують, що в процесі вегетації рослин їх поживність значно змінюється: знижується вміст протеїну і каротину та збільшується кількість клітковини, внаслідок чого знижується поїдання корму і перетравність. Тому скошувати траву необхідно в ранні фази вегетації рослин, але авторами не приводяться конкретні терміни. Авторами приводяться нормативні вимоги щодо якості сіна згідно ГОСТ - 4808-75 для сіна першого класу з бобових культур, в %: вологи - не більше 17, протеїну - не менше 14, клітковини - не більше 27, каротину - не менше 20 мг; для злакового сіна, в %: вологи - не більше 17, протеїну - не менше 10, клітковини - не більше 28, каротину - не менше 20 мг [5]. Цим критеріям відповідають такі найбільш оптимальні фази розвитку рослин: для бобових - бутонізація і початок цвітіння, для злакових трав - вихід у трубку і колосіння. Згідно рекомендацій А.А. Омельяненко, оптимальним терміном першого укосу вважається для багаторічних бобових трав початок бутонізації і бутонізація, а для злакових трав - початок колосіння, оскільки в цей період трава має найбільшу поживну цінність. За цим же способом вказується, що максимальна кількість протеїну одержується у фазі бутонізації і початку цвітіння бобових та у фазі повного колосіння злаків, що не узгоджується з першим твердженням автора. За цим же автором приводиться, що урожай сухої маси люцерни першого укосу і сумарний урожай, а також вихід перетравного протеїну найвищий при збиранні першого укосу на початку бутонізації і початку цвітіння, ніж у більш ранні фази. Максимальний вміст більшості амінокислот відмічено у фазі бутонізації і початку цвітіння. Приводиться також, що люцерна має підвищену естрогенну активність, особливо під час цвітіння, що негативно впливає на функції розмноження тварин [6]. Ці способи приймаються як аналоги корисної моделі. Недоліком аналогів є те, що за наведених способів існують суттєві розбіжності щодо конкретних термінів скошування трави для заготівлі високоякісного сіна, не враховується конкретний вид кормових культур для його заготівлі, часто не узгоджується найбільш оптимальне співвідношення між рівнем обмінної енергії та сухої речовини в заготовленому сіні і вмістом в сухій речовині найцінніших поживних і біологічно активних речовин за збирання трави в різні фази вегетації рослин. За рекомендаціями П.З. Столярчука і Л.Г. Боярського для збирання сіна високої якості косіння 5 57355 трав необхідно розпочинати не пізніше, ніж у фазі бутонізації для бобових рослин і у фазі колосіння для злаків та закінчувати їх збирання на початку цвітіння [7]. Проте авторами не розшифровуються терміни збирання бобових трав для конкретних кормових культур, зокрема, для люцерни синьої та конюшини червоної, як найбільш цінних, поширених і урожайних бобових кормових культур, ступінь лігніфікації клітковини у яких з віком рослин відбувається з різною інтенсивністю, а тому скошування їх на сіно необхідно проводити в різні фази вегетації. Крім цього, за цими авторами термін збирання трав на сіно розтягується аж до фази цвітіння у злакових трав, що погіршує його поживні якості. Цей спосіб приймається за прототип корисної моделі. Недоліком прототипу є те, що за цим способом авторами не приводяться терміни збирання трав на сіно конкретних бобових кормових культур, зокрема, найбільш цінних і найбільш поширених в Україні таких кормових бобових культур, як люцерна синя і конюшина червона, у яких рівень лігніфікації клітковини в одні і ті ж фази вегетації рослин, а отже, і їх старіння і перетравність істотно відрізняються, тому оптимальні терміни їх скошування для заготівлі високоякісного сіна не можуть співпадати. Очевидно також, що твердження авторів відносно одночасного закінчення косіння бобових і злакових трав на початку їх цвітіння не може бути однозначним для різних видів кормових культур. У зв'язку з цим задача нашого корисної моделі - розробити екологічний енергоресурсозберігаючий спосіб заготівлі високоякісного сіна, який відрізняється від традиційної технології тим, що скошу 6 вання трави проводиться у найбільш оптимальні фази вегетації конкретних кормових рослин за найвищого вмісту у них найцінніших поживних речовин (перетравного протеїну, жиру, легкоперетравних вуглеводів, мінеральних речовин та вітамінів) та за оптимального вмісту сухої речовини, обмінної енергії і клітковини. З цією метою нами вивчено повний зоохімічний склад і поживність сіна, зібраного у різні фази вегетації найпоширеніших кормових культур та розроблено, як корисна модель, спосіб заготівлі високоякісного сіна. Дослідження провели в НВП "Шупики" (с. Шупики ) і в НВП "Олімпік-Агро" (с. Івки) Богуславського району Київської області, що знаходяться в зоні Лісостепу. Відбір сіна для аналізу проводили у різні фази вегетації рослин згідно існуючих методик. Лабораторні дослідження по визначенню зоохімічного складу і поживності кормів провели у Лабораторії оцінки якості кормів і продукції тваринного походження Інституту тваринництва УААН за стандартизованими лабораторними методиками [8]. Для лабораторних аналізів були відібрані зразки сіна, зібраного у такі фази вегетації рослин: 1 .Сіно люцерни - у фазі бутонізації і початку цвітіння. 2.Сіно люцерни - у фазі середини цвітіння. 3. Сіно конюшини - у фазі початку цвітіння. 4. Сіно конюшини - у фазі середини цвітіння. 5. Сіно злакове окультурених сінокосів - у фазі середини цвітіння. Результати зоохімічного складу і поживності сіна, зібраного у різні фази вегетації рослин, наведені у таблиці. Таблиця Результати досліджень сіна, зібраного у різні фази вегетації рослин № Показник 1 2 3 4 5 6 Суха речовина, % Вологість, % Протеїн сирий, % Протеїн перетравний, % Клітковина сира, % Жир сирий, % Безазотисті екстрактивні речовини, % Сира зола, % Вміст в 1 кг сіна поживних речовин: кормових одиниць обмінної енергії, МДж перетравного протеїну, г кальцію, г фосфору, г калію, г натрію, г 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Види сіна і фази вегетації рослин люцерна конюшина бутонізація і цвітіння поч. цвітіння цвітіння поч. цвітіння 88,65 89,02 88,28 88,04 11,35 10,98 11,72 11,96 22,00 15,48 13,19 11,54 16,72 11,76 8,31 7,04 21,27 31,57 23,13 22,84 2,06 1,01 2,55 1,95 злакові в фазі цвітіння 89,55 10,45 9,98 4,79 30,82 1,47 33,48 34,27 42,26 44,68 41,16 9,84 6,69 7,15 7,03 6,12 0,62 9,97 167,20 17,58 2,96 9,8 2,41 0,50 7,71 117,6 13,03 2,51 5,2 1,88 0,63 9,67 83,1 15,9 2,26 6,5 2,60 0,60 9,62 70,4 13,13 2,22 7,0 2,77 0,47 10,41 47,9 6,68 2,36 9,8 1,80 7 57355 8 Продовження таблиці Результати досліджень сіна, зібраного у різні фази вегетації рослин № 16 17 18 19 20 Показник заліза, мг цинку, мг марганцю, мг міді, мг каротиноїдів, мг Види сіна і фази вегетації рослин люцерна конюшина бутонізація і цвітіння поч. цвітіння цвітіння поч. цвітіння 59,86 105,45 90,30 110,45 31,04 16,32 14,35 13,47 23,15 16,99 29,17 25,49 6,77 6,10 6,58 5,28 48,67 6,72 42,48 16,96 У результаті проведених лабораторних досліджень встановлено, що сіно люцерни, зібраної у фазі бутонізації і початку цвітіння рослин, у порівнянні з сіном люцерни, зібраної у фазі середини цвітіння, при фактично одному рівні вологи і сухої речовини містить більше сирого протеїну (+42,1), сирого жиру (у 2 рази), сирої золи - мінеральних елементів (+47,1%), кальцію (+34,9%), фосфору (+17,9%), калію (1,9 рази), натрію (+28,2%), цинку (+90,2%), марганцю (+36,3%), міді (+11,0%), каротиноїдів (у 7,2 рази) при зниженні вмісту сирої клітковини в 1,5 рази, внаслідок чого загальна поживність сіна, зібраного у ранній фазі вегетації рослин (фаза бутонізації і початку цвітіння), була суттєво вищою: кормових одиниць - на 24%, обмінної енергії - на 29,3%, перетравного протеїну - на 42,2%. Різниця між зоохімічними показниками і поживністю сіна конюшини, зібраної у різні фази розвитку рослин, менш суттєва, ніж у сіні люцерни, але у сіні конюшини, зібраної в ранній фазі розвитку рослин (початок цвітіння) у порівнянні з сіном конюшини, зібраної у фазі середини цвітіння, більше сирого протеїну (+14,3%), перетравного протеїну (+18,0%), сирого жиру (+30,8%), кальцію (+14,9%), марганцю (+14,4%), міді (+24,6%), каротиноїдів (у 2,5 рази). Злакове сіно, зібране у фазі середини цвітіння рослин, має високий вміст клітковини (30,8%), що практично рівняється вмісту клітковини у соломі, і свідчить, що злакові трави необхідно збирати на сіно у більш ранні фази вегетації рослин, зокрема у фазі виходу рослин у трубку і колосіння, оскільки в цей період злакові трави за поживністю характеризуються найбільш оптимальним вмістом і співвідношенням сухої речовини, обмінної енергії клітковини та найцінніших поживних і біологічно активних речовин, а також їх максимальною перетравністю в організмі тварин та їх продуктивною дією. У всіх зразках сіна міститься надлишок заліза, що характерно для всієї лісостепової зони України, але у ранні фази розвитку рослин його вміст значно нижчий, ніж у пізні, що також свідчить про необхідність збирання сіна в ранні фази вегетації рослин. Погіршення зоохімічного складу і зниження поживності сіна, зібраного у пізні фази вегетації рослин, пов'язане з погіршенням зоохімічного складу і поживністю зеленої трави в ці фази вегетації. Зниження поживності зеленого корму з розвитком рослин зумовлене збільшенням перш за злакові в фазі цвітіння 66,53 12,88 31,33 4,38 4,99 все вмісту клітковини в сухій речовині, яка не тільки сама погано перетравлюється, а й знижує перетравність інших поживних речовин. Отже, в результаті проведених досліджень і аналізу літератури встановлено, що для заготівлі високоякісного сіна скошування трави необхідно проводити в наступні фази вегетації рослин: люцерни - у фазі бутонізації і початку цвітіння, конюшини - у фазі початку і до середини цвітіння, злакових -у фазі виходу у трубку і початку колосіння. Збирання на сіно в ці фази вегетації приведених кормових культур відповідає найбільш оптимальному вмісту і співвідношенню в сухій речовині обмінної енергії і найбільш цінних поживних речовин, їх максимальній перетравності в організмі тварин та продуктивній дії. Збирання сіна у пізніші фази вегетації рослин призводить до суттєвого погіршення його якості внаслідок зниження вмісту в сухій речовині кормових одиниць, обмінної енергії, перетравного протеїну, жиру, більшості життєво необхідних мінеральних елементів і, особливо, каротину при значному збільшенні вмісту сирої клітковини, яка не тільки сама погано перетравлюється, а й знижує перетравність інших поживних речовин. На основі проведених досліджень нами розроблено спосіб заготівлі високоякісного сіна, що включає скошування трави, її сушіння та збирання і складування сіна у сіносховищах, який відрізняється тим, що скошування трави проводиться у найбільш оптимальні за поживністю фази вегетації рослин за найвищого вмісту у них найцінніших поживних речовин (перетравного протеїну, жиру, легкоперетравних вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів) та за оптимального рівня сухої речовини, обмінної енергії і клітковини, зокрема: люцерни - у фазі бутонізації і початку цвітіння, конюшини - у фазі початку і до середини цвітіння, злакових трав - у фазі виходу у трубку і колосіння. Бібліографічний список 1. Карпусь М.М. Деталізована поживність кормів та раціони годівлі корів у зоні радіоактивного забруднення Полісся України / М.М. Карпусь, В.П. Славов, Б.С. Прістер, М.А. Лапа, Г.М. Мартинюк Житомир: Тетерів, 1994. - 283с. 2. Карпусь М.М. Деталізована поживність кормів зони Лісостепу України / М.М. Карпусь, В.П. Славов, М.А. Лапа, Г.М. Мартинюк - К.: Аграрна наука, 1995. - 346с. 9 57355 3. Толоконников Ю.А. Кормление сельскохозяйственных животных у промышленном животноводстве / Ю.А.Толоконников, А.В.Тищенко. - Л.: Колос, 1978. - 231с. 4. Коротченко Н.В. Краткий справочник по нормативным требованиям к качеству кормов / Н.В. Коротченко [и др.]. - К.: Урожай, 1983. - 63с. 5. Богданов Г.А. Справочник по кормам и кормовым добавкам / Г.А. Богданов А.И. Зверев, Л.С. Прокопенко, О.Э. Привало. - К.: Урожай, 1984. 248 с. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 10 6. Омельяненко А.А. Справочник по качеству кормов / А.А. Омельяненко -К.:Урожай, 1985.-191с. 7. Столярчук П.З. Заготівля кормів і нормована годівля сільськогосподарських тварин. Довідник / П.З. Столярчук, Л.Г. Боярський. - Львів : Каменяр, 1989. - 173с. 8. Лебедев П.Т. Методы исследований кормов, органов и тканей животных / П.Т. Лебедев, А.Т Усович-М.: Россельхозиздат, 1976. - 389с. 9. Бондарев В.А. Корма. Справочная книга / В.А.Бондарев [и др.]. - М.: Колос, 1977. - 367с. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601