Затискач для накладання лігатур у глибоких порожнинах

Заявлене технічне рішення належить до медичної техніки, зокрема до хірургічного інструментарію і призначене, в основному, для проведення лігатури та перев'язування судин у глибоких порожнинах, наприклад під час виконання черевно-анальної резекції прямої кишки у хворих із злоякісними новоутвореннями прямої кишки. Технічно складно, а іноді неможливо виконати існуючим хірургічним інструментарієм маніпуляції з проведення та перев'язування судин у глибоких порожнинах у зв'язку з тим, що через дефіцит місця у глибині важко провести нитку навколо затискача. Відомий хірургічний затискач [1], “який складається з шарнірно з'єднаних перехрещених половин з кільцями під пальці та кремальєрою з одного боку і двох браншей: прямої укороченої та подовженої, округло вигнутої по ребру, з отвором на кінці - з другої. При перетиснені і одночасному літуванні пухирного протоку подовжену вигнуту браншу з проведеною в отвір ниткою підводять під пухирний протік і перетискують його. Перев'язують дистальну частину пухирного протоку, потім пересікають протік між ниткою і затискувачем. Затискач можна використати також у разі маніпуляцій у глибоких порожнинах і для літування кровоносних судин". Недоліки хірургічного затисісача полягають у тому, що під час його накладання потрібне додаткове місце у зв'язку з наявністю подовженої бранші. Використання даного затискача для лігування судин у глибоких порожнинах можливе, якщо відстань від місця перев'язування до стінки порожнини більша різниці довжин браншів. У противному разі, судина, яку необхідно перетиснути і лігувати, під час закриття затискача буде знаходитись нижче укороченої бранші. Для перев'язування судини з використанням даного хірургічного затискача необхідно вийняти нитку з отвору бранші, завести її під подовжену браншу і зав'язати нитку, тобто виконати ті ж дії, які необхідно виконувати під час перев'язування судини з використанням будь-якого затискувача, накладеного у глибокій порожнині. При цьому використання даного хірургічного затискувача не полегшує виконання найскладнішого етапу перев'язування судини у глибокій порожнині - заведення нитки під затискач. Крім того, використання данного хірургічного затискача передбачає використання додаткового інструменту, яким лігатура буде вийнята з отвору і заведена під затискач. Відомий пристрій [2], який являє собою дві шарнірно з'єднані перехрещені бранші з рукоятками і кремальерою на одних кінцях браншів і робочими губками на других. Кінці губок вигнуті по радіусу у площині, перпендикулярній браншам. Із зовнішнього боку згину губки виконані скошеними так, що під час змикання утворюється клиновидний паз. Кінцева частина однієї з браншів наділена напівкруглим виступомобмежувачем у вигляді півсфери, друга - заглибленням для з'єднання з ним. Нитка укладається у клиновидному пузу. Один кінець нитки виводиться спереду шарнірного з'єднання, другий - у кінцевій частині губок іззовні виступ у - обмежувача. Нитка фіксується змиканням кремальєри. Після підведення інструмента з ниткою під перев'язуючий судину центральний кінець нитки, яка розташована спереду шарнірного з'єднання, протягується у напрямку її периферичної частини, рух якої обмежується виступом-півсферою губки, і формується петля. Потім асистент розмикає кремальеру і петля, зісковзуючи з півсфери, лягає на судину. Недоліки відомого пристрою полягають у тому, що його не можна використовувати для перев'язки пересіченої судини, на яку накладений затискач, оскільки для скидування нитки з виступу - півсфери потрібне розмикання кремальєри, що у разі наявності пересіченої судини, неминучо призведе до висковзування судини з-під затискувача і розвитку кровотечі. Крім того, під час використання даного пристрою створюються умови для пошкодження нитки, яка фіксується змиканням кремальєри". Відомий пристрій для проведення лігатури у глибоких порожнинах [3], який містить робочу частину у вигляді виделки та рукоятку . Робоча частина виконана у вигляді виделки, яка має різні за довжиною плечі. На кінці плеч є лігатурні стопори у вигляді торцевих затискувачів під лігатуру. Рукоятка вигнута під тупим кутом і з'єднана з виделкою з можливістю повороту і фіксації шарніром. На рукоятці розташований лігатурний держак у вигляді пластини для лігатури. Лігатуру затискують на торцевих затискачах робочої частини. Диссектор підводять під судину, яку необхідно перев'язати. Шляхом повороту робочої частини на шарнірі пристрій відповідно до глибини рани та її форми моделюють таким чином, щоб забезпечити зручне підведення лігатури до диссектора. Відрізок лігатури, натягнений між плечами виделки на торцевих затискачах, захоплюють диссектором, вільно висмикують їх з торцевих затискувачів і підводять під судиною. Аналогічно підводять і другу ліга туру. їх зав'язують і судину пересікають між ними. Недоліком відомого пристрою для проведення лігатури у глибоких ранах є неможливість його використання для самостійного перев'язування судини. Використання даного пристрою передбачає обов'язкове використання додаткового інструменту, який висмикне нитку з торцевих затискувачів виделки і проведе її під судиною. У випадку коли на затискач, накладений на пересічену судин у і зняття його з судини можливе лише після перев'язування останньої, використання даного пристрою передбачає обов'язкову наявність у рані третього інструмента, який висмикне нитку з торцевих затискувачів виделки і проведе її під затискачем, який перетискує пересічену судин у. Відомий лігатурний судинний затискач [4], який складається з шарнірно з'єднаних браншів з кільцевидними ручками і відігнутими униз і вліво під кутом 110 градусів до його площини губками. Нижня губка довша за верхню і має у кінцевій частині отвір з наскрізним прорізом під лігатур у. На усій вн утрішній поверхні робочої частини верхньої губки зроблені поперечні насічки. Виступаюча частина нижньої губки гладка, без насічок, щоб не травмувати стінок судини під час її виділення. У отвір нижньої губки вводять лігатур у, бранші розкривають, нижню губку разом з кінцями лігатур підводять під судину. Після виділення її губки замикають і перетискують отвір судини. Через проріз верхньої частини отвору виймають лігатур у і перев'язують судин у". Недоліки відомого лігатурного судинного затискача, обраного як найближчий аналог, як співпадаючого за більшістю конструктивних ознак, полягають у тому, що для перев'язування судини з її використанням необхідно вийняти нитку з отвору губки, завести її під нижню губку і зав'язати нитку, тобто виконати ті ж дії, які необхідно виконувати під час перев'язування судини з використанням будь-якого затискувача, накладеного у глибокій порожнині. При цьому використання даного хірургічного затискача не полегшує виконання найскладнішого етапу перев'язування судини у глибокій порожнині - заведення нитки під затискач. Крім того, використання даного хірургічного затискувача передбачає використання додаткового інструменту, яким лігатура буде вийнята з отвору і заведена під затискач. До недоліків даного лігатурного судинного затискача належить і відсутність механізму надійної фіксації нитки у затискувачі. Винахід розв'язує задачу лігування судин у глибоких порожнинах, коли в умовах дефіциту місця і поганої видимості необхідно накласти затискач на судину, завести під цей затискач лігатур у і перев'язати судину. При цьому найскладнішим моментом є заведення нитки під затискач, який перетискує судину. Складність даного моменту перев'язування зумовлена необхідністю розташування нитки під затискачем у вузькому просторі між кінцем його браншів і перетисненою судиною. Суттєво ускладнює дану задачу і небажаність використання додаткового інструментарію для цієї цілі через дефіцит місця у глибоких порожнинах. Винахід розв'язує задачу лігування судин у глибоких порожнинах без використання додаткового інструментарію, забезпечує надійне розташування нитки під затискач і фіксацію нитки у процесі накладання затискача. Поставлена задача виконується тим, що затискач для накладання лігатур у глибоких порожнинах складається з браншів з кремальєрою із загнутими по радіусу робочими кінцями, причому на нижній бранші із зовнішньої поверхні міцно закріплена туга пластина для закріплення нитки і напрямний валик, а на протилежній бранші, вище суглоба бранші, вставлені дві пружисто-еластичні пластини для фіксації нитки, при цьому пружиста пластина розташована на кінці нижньої бранші і утворює з браншею паз по нижній та передній її поверхні, напрямний валик розташований на верхівці згину нижньої бранші, а дві пружисто-еластичні пластини для фіксації нитки, розташовані на передній та задній поверхні бранші і зміщені одна відносно другої. Ці суттєві характерні ознаки заявленого затискача дозволяють здійснити перетиснення та літування судин у глибоких порожнинах під час виконання оперативних втручань, у тому числі у порожнині малого таза під час виконання черевно-анальної резекції. Фіксація нитки на бранші затискувача із зовнішньої поверхні за допомогою пружистої пластини дозволяє провести петлю під затискач, не знімаючи його. Розташування нитки в пазу по нижній та передній поверхні пружистої пластини забезпечує безперешкоджене зісковзування нитки під затискуач, а наявність напрямного валика виключає перехрещення нитки. Наявність двох пружистоеластичних пластин для фіксації нитки забезпечує натяжіння нитки під час накладання затискувача і виключає, таким чином, несанкціоноване зісковзування нитки з пружистої пластини, розташованої на кінці бранші. Сутність винаходу пояснюється кресленнями, де на фіг.1 зображений вигляд затискувача збоку, на фіг.2 вигляд затискача спереду, на фіг.3, показано поперечне січення робочої частини затискувача в області пружистої пластини для закріплення нитки, на фіг.5 - зовнішній вигляд затискувача з лігатурою. Заявлений затискувач складається з двох браншів 1 і 2 з кремальерою 3 із загнутими по радіусу робочими кінцями 4, причому на нижній бранші 1 із зовнішньої поверхні міцно закріплена пружиста пластина 5 для закріплення нитки, яка утворює з браншею паз 6 по нижній та передній її поверхні і напрямний валик 7, розташований на верхівці згину робочої частини бранші, а на протилежній бранші 2, вище суглоба бранші 8, встановлені дві пружисто-еластичні пластини 9, розташовані на передній і задній поверхні цієї бранші, зміщені одна відносно другої. Заявлений затискач використовують таким чином. Проводять лігатур у 10 у затискачі, як показано на фіг.4. Накладують затискач на бокові зв'язки прямої кишки. Зв'язки пересікають. Хірург передає затискач асистенту, який його утримує у вертикальному положенні. Хірург виймає нитки з-під еластичних пластин 9 розташованих на його бранше 2, які фіксували нитку 10. Провівши нитку спереду затискувача, хірург накидує петлю і вказівним пальцем переміщує вузол за напрямком до напрямного валика 7, скидуючи нитку з валика. Після цього хірург продовжує затягува ти вузол, а асистент нахиляє затискач дозаду під кутом 30 градусів. При цьому нитка, під впливом дії хірурга, висковзує з-під пружистої пластини 5, яка фіксувала нитку, і затягується під затискувачем на судині. Заявлений затискач використаний у 58 хворих. Перехрещення нитки, зсковзування лігатури з затискача, неадекватного перев'язування судин відзначено не було. В усіх випадках інтра- і післяопераційних ускладнень не відзначено. Література: 1. Вильцанюк A.A., Химич С.Д., Фи щенко А.Я. Хир ургический зажим //Клиническая хирургия 1990.-№1.С.76. 2. Сергеев Г.И., Бадин A.M., Столяров СИ. Перевязка сосудов корня легкого //Хирургия.-1990.-№5.-С.137138. 3. Патент 2030901 Российской Федерации, МКИ А61В17/04. Устройство для проведения лигатуры в глубоких ранах /Абдуллаев А.Г., Мовчун A.A., Домрачев С.А. (Россия).- Заявлено 28.12.92; Опубл. 20.03.95, Бюл. №8. 4. Москаленко Ю.В. Лигатурный сосудистый зажим //Клиническая хирургия.-1984.-№9.-С.74-75.