Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації

Спосіб, що пропонується, відноситься до області медицини, а саме до акушерства та гінекології та може бути використаний для лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації. Відомо спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації [1. Василюк М.Д., Шевчук М.Г. Варикозная болезнь нижних конечностей у женщин. - К.: ”Здоровья”, - 1992. - С.152-158] шляхом проведення базової терапії. При цьому у доповнення до базової терапії використовують накладання на уражену кінцівку цинк-желатинових пов'язок Унна для вагітних жінок за О.М. Веденським за прописом: Rp: Zinci oxydati Gellatini aa 100,0 Glycerini 250,0 Aq. destillatae 400,0 Glicerini 150,0 Перед застосуванням зона аплікації пов'язки, яка включає трофічну виразку, санується: роблять ванночки з 1% розчином соди, аплікації з розчинами антисептиків. Розплавлену пасту наносять шкіру, чергуючи з марлевими пов'язками, що призводить до утворення плівки, яка охороняє зону трофічних розладів від зовнішніх впливів та прискорює процеси епітелізації. Крім того, пов'язки мають протинабряковий ефект, рівномірно здавлюють підшкірні вени та запобігають рефлюксу крові з глибоких вен. Пов'язки міняють кожні 3-4 тижні. Вагітні повинні носити їх до пологів та 1,5-2 місяці після пологів. Недоліком відомого способу є порівняльно часте виникнення рецидивів. Незручність способу для вагітни х часто призводить до неправильного накладання пов'язки та відсутності е фекту від лікування. Найбільш близьким за суттєвістю до способу, що заявляється, є спосіб лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації [2. Клименко В.Н., Гапоненко Г.Н. Опыт применения Лиотона при варикозной болезни и посттромбофлебитическом синдроме // Клінічна хірургія. - 1999. №11. - С.48-49], який включає базову терапію з додатковим одночасним місцевим нанесенням Ліотон-гелю на шкіру ураженої кінцівки 2 рази на день. Ліотон-гель має лімфо- та венотонічну, дезінфікуючу, спазмолітичну та знеболюючу дії. Недоліком відомого способу є те, що його фармакологічні властивості проявляються виключно місцеве при відсутності системного впливу на гемокоагуляційний потенціал та реологічні властивості крові. В основу винаходу поставлена задача створення способу лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації шляхом проведення базової терапії, яку доповнюють одночасним пероральним введенням а-адренергічного венотонічного засобу та венотонічного засобу з антикоагулянтною та антиагрегантною активністю, підшкірним введенням антикоагулянтного засобу з групи низькомолекулярних гепаринів, пероральним введенням ферментного засобу укупі з місцевим нанесенням ферментного та венотонічного засобів, що надає можливості максимально покращити кровообіг у фетоплацентарній системі завдяки стимуляції відтоку крові у венах малого тазу та нижніх кінцівок укупі з покращенням гемокоагуляційного потенціалу та реологічних власти востей крові. Сутність способу полягає в тому, що вагітним з фетоплацентарною недостатністю і варикозною хворобою у стадії декомпенсації проводять базову терапію з додатковим одночасним пероральним введенням препаратів ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 30-40 хвилин до їжі, запиваючи 200250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірно у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3 мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕ-МУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня, при цьому як базову терапію перорально вводять препарати ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне В6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенно крапельно ”Актовегін” 5 мл в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. Новим у способі, що заявляється, є те, що вагітним з фетоплацентарною недостатністю і варикозною хворобою у стадії декомпенсації поряд із базовою терапією водночас перорально вводять препарати ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 30-40 хвилин до їжі, запиваючи 200-250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірне у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3 мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕ-МУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня, при цьому як базову терапію перорально вводять препарати ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне В 6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенне крапельно ”Актовегін” 5 мл в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. Висока частота випадків фетоплацентарної недостатності (74% у проведених дослідженнях) у гр упах вагітних, що страждають варикозною хворобою свідчить про необхідність проведення корекції функції фетоплацентарної системи у даного контингенту пацієнток. Порушення кровотоку у венозних судинах нижніх кінцівок та басейну малого тазу та системні розлади при варикозній хворобі у вигляді гіперкоагуляції поряд із підвищенням гідростатичного тиску та уповільненням кровотоку є перешкодою щодо нормального кровообігу у фетоплацентарному комплексі. Тобто, порушення відтоку крові у венах матки призводить до уповільнення гемоциркуляції у міжворсинчатих просторах плаценти з наступним порушенням притоку крові до міжворсинчатого простору по спіральних артеріях матки (ішемія плаценти). Внаслідок цього виникає різке зниження гемоциркуляції у міжворсинчатому просторі, гіперкоагуляція у судинному руслі плаценти, порушення мікроциркуляції у ворсинах хоріону з наступними морфо-функціональними розладами у плаценті, порушенням газообміну та метаболізму у фетоплацентарній системі та розвитком гіпоксії плоду. Отже, включення до терапевтичного комплексу у вагітних з фетоплацентарною недостатністю і варикозною хворобою препаратів, здатних нормалізувати кровообіг у венозному руслі басейну малого тазу, гемокоагуляційний потенціал та реологічні властивості крові є обов'язковим компонентом терапії у даного контингенту вагі тних. Препарат ”Цикло 3 Форт” створений з 3-х активних інгредієнтів, що діють сінергічно: іглиці колючої, гесперидіну метіл халькону, аскорбінової кислоти. Іглиця являє собою a -адренергічний агоніст, який фіксується на рецепторах a - 1 та a - 2 клітин гладкого міоциту венозної судини, що викликає скорочення вени та підвищує її тонус (пряма дія). Іглиця також підсилює звільнення норадреналіну із адренергічних нервових скінчень, що нормалізує венолімфатичний тонус за рахунок відновлення дії норадреналіну (непряма дія). Гесперидін метіл халькон та аскорбінова кислота сприяє благодійному ефекту іглиці, підвищуючи резистентність капілярів та зменшуючи їх проникність. Цикло 3 Форт, який є a -адренергічним венотонізуючим засобом, діє як на причини, так и на слідства венозної та лімфатичної недостатності. Препарат ”Ескузан 20” - рослинний препарат венотонічної дії, містить екстракт каштану кінського. Тонізуюча дія есцину на венозні стінки обумовлена стимуляцією в них синтезу простагландину F2 a, який стимулює скорочення гладких міоцитів венозних судин. У проведених нами дослідженнях були виявлені наступні фармакологічні ефекти Ескузану: підвищення тонусу патологічне розширених вен, розширення звужених артерій, нормалізація мікроциркуляції, зниження крихкісті та проникності капілярів, антикоагулянтна та антиагрегантна дія, зниження в'язкості крови, що дуже важливо для нормального кровообігу в тканинах ураженої кінцівки та фетоплацентарного комплексу. Наявність протизапального, протинабрякового ефектів, здібності зменшувати проникність плазмолімфатичного бар'єру, дають можливість препарату значно покращувати метаболізм тканин відповідальних ділянок та швидко призводити до згасання клінічних симптомів. Характерна комплексна дія Ескузану (вазоактивна, протизапальна, антикоагулянтна та антиагрегантна) та відсутність ембріотоксичного та тератогенного ефектів дозволяє рекомендувати даний препарат для лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою. Застосування Ескузану призводить до покращання венозного відтоку та тонусу вен, нормалізації гемокоагуляції та реологічних властивостей крові. Антикоагулянт гр упи низькомолекулярних гепаринів являє собою суміш глікозаміногліканів з молекулярною масою від 2400 до 7200 Дальтон, має високу біодоступність (98%), негайну дію та тривалий антитромботичний ефект (12-18г). Фармакологічна дія: виражена інгібіція фактора Х-а й незначне пригнічення активності ІІ-а фактору. При цьому співвідношення анти Ха й анти ІІа активності складає 4:1, що дозволяє розділити антикоагуляційну й антитромботичну активність фраксипарину та досягти тривалого антитромботичного ефекту без значних змін крові. Препарати ”Вобензим” та ”ВОБЕ-МУГОС” належать до групи ензимів, до складу яких входять ферменти рослинного й тваринного походження, вітамін Р. Унікальною є здібність препаратів до системної дії. Так, стосовно системи гемостазу визначені наступні фармакологічні ефекти: активація фібринолізу, що контролює схоронність і прохідність судинної системи; безпосереднє розчинення відкладень фібрину в судинах, що приводить до відновлення периферичного кровотоку та полегшення руйнування тромбів; інгібіція гіперагрегації тромбоцитів завдяки зниженню вмісту в них тромбоксанів. Ензими також відновлюють еластичність еритроцитів, поліпшуючи їхню здатність у проходженні мікроциркуляторного русла, результатом чого є ліквідація мікрозгустків, нормалізація перфузії та оксигенації тканин. Крім того, вказані ензимні препарати виявляють значну місцеву дію: лізис білків у місці запалення (фібринових спайок), зміцнення судинної стінки (вітамін Р) поряд зі вказаним покращенням реологічних властивостей крові ведуть до поліпшення мікроциркуляції, що сприяє перешкоджанню затримки рідини в тканинах, руйнуванню медіаторів запалення: серотоніну, гістаміну, брадикініну. Цей механізм приводить до усунення болю та зменшення набряків у патологічне змінених зонах. Характерна комплексна дія препаратів (антикоагулянтна та антиагрегантна, вазопротективна, протизапальна) та відсутність ембріотоксичного та тератогенного ефектів дозволяє рекомендувати метод системної ензимотерапії для лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації. Застосування препаратів ензимів призводить до покращення функції фетоплацентарного комплексу завдяки нормалізації гемокоагуляції та реологічних властивостей крові, покращенню венозного відтоку. Саме комбінація перорального введення венотоників з різними механізмами дії (Цикло 3 Форт та Ескузан), ензимів (Вобензим) укупі з місцевим нанесенням ферментного засобу (ВОБЕ-МУГОС) та венотонічного засобу (Ліотон-гель), а також підшкірне введення антикоагулянту гр упи низькомолекулярних гепаринів (Фраксипарин) дозволяє максимально ефективно впливати на вено- і лімфовідтік у нижніх кінцівках та малому тазі, трофічні порушення, гемокоагуляційний потенціал та реологічні властивості крові, що призводить до нормалізації кровообігу, а потім і мікроциркуляції у фетоплацентарній системі з наступним покращенням функції фетоплацентарного комплексу у вагі тних з варикозною хворобою у стадії декомпенсації. Актовегін є невід'ємним компонентом базової терапії фетоплацентарної недостатності та складає виключно фізіологічні компоненти - органічні низькомолекулярні сполуки: амінокислоти, олігопептиди, нуклеозіди, олігосахариди, гліколіпіди, електроліти та мікроелементи та є засобом, який покращує матково-плацентарний кровообіг за рахунок стимуляції доставки кисню, збільшення перфузії глюкози і відновлення аеробного метаболізму у плаценті. Вітамінний комплекс ”Супрадін” складає 12 вітамінів і 8 мікроелементів, у тому числі необхідні для покращення функції фе топлацентарного комплексу вітамін Е (10 мг), пантотенову (11,6 мг) та фолієву кислоту (1 мг). Призначення гепатопотекторів є важливим компонентом корекції функції фетоплацентарного комплексу. Препарат ”Глутаргін” являє собою сіль двох амінокислот: аргініну і глутамінової кислоти, є саме гепатопротектором і антиоксидантом нового покоління та володіє широким спектром ефектів: стабілізує клітинні мембрани; пригнічує перекисне окислювання ліпідів; покращує енергозабезпечення; нормалізує білковий, вуглеводний, жировий метаболізм; нейтралізує та виводить із організму високотоксичний продукт обміну - аміак. Все це благодійно впливає на внутріклітинні та внутрітканинні процеси у фетоплацентарному комплексі. Препарат магнію ”Магне-В6” нормалізує стан гладких міоцитів рефлекторно спазмованих при варикозі артеріол у тканинах, а що особливо є важливим, у плаценті. Завдяки цієї дії покращується кровообіг у фетоплацентарному комплексі. Заспокійливі краплі ”Гербіон” складають збір екстрактів трав та являють собою седативний компонент терапевтичного комплексу ведення вагітних з варикозною хворобою у стадії компенсації. Так, у 96% вагітних з варикозним розширенням вен у стадії декомпенсації реєструється психоемоційне напруження, якездатне погіршувати стан фетоплацентарної системи. Включення у терапевтичний комплекс седативного компоненту є необхідною умовою щодо покращення стану фетоплацентарної системи. Отже, сумарна дія вказаних препаратів дозволяє максимально ефективно досягти позитивного впливу на стан фетоплацентарної системи у вагітни х з фетоплацентарної недостатністю і варикозною хворобою у стадії декомпенсації. Реалізують спосіб наступним чином. Пацієнтку, хвору на варикозне розширення вен, обстежують: з'ясовують скарги, анамнез, проводять огляд, пальпацію locus morbi, клінічні функціональні проби, ультразвукову доплерографію судин нижніх кінцівок, проводять дослідження функції системи гемостазу (визначення тривалості кровотечі, часу згортання, протромбінового індексу, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми, концентрації фібриногену, визначення растворимих фібрин-мономерних комплексів (РФМК), антитромбіну-ІІІ, фібринолітичної активності крові, проведення аутокоагуляційного тесту, агрескрин-тесту), дослідження функції фетоплацентарного комплексу (доплерометрія маточно-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу, сонографічне дослідження стану плода та плаценти, кардіотокографія). Обов'язковою є консультація судинного хірурга. У відповідності з результатами визначають діагноз, у якому важливо вказати стан фетоплацентарної системи та стадію варикозної хвороби. Вагітним призначається комплекс заходів, які включають диспансерне спостереження хірурга та акушерагінеколога; спеціальну дієту, що передбачає вживання повноцінної, різноманітної, легкозасвоюваної, багатої на вітаміни їжі, обмеження надмірного вживання солі й рідини; профілактику запору (збагачення раціону молочнокислими продуктами, клітковину); обмеження значних фізичних навантажень; нормалізацію умов праці та відпочинку; щоденне перебування в горизонтальному положенні з підняттям на 25-30° кінцівками 3 рази по 30 хвилин; спеціальний масаж; ЛФК; носіння еластичних панчох з підбором відповідного номера або щоденне еластичне бинтування; постійний динамічний контроль коагулограми та УЗДГ судин нижніх кінцівок. Далі вагітним з фетоплацентарною недостатністю і варикозною хворобою у стадії декомпенсації проводять базову терапію, яка передбачає пероральне введення препаратів ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне В6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенне крапельне введення препарату ”Актовегін” 5 мл в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. Водночас додатково перорально вводять препарати ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 3040 хвилин до їжі, запиваючи 200-250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірне у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3 мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕМУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня. Приклад 1. Вагітна О., 35 років, звернулася зі скаргами на надмірну активність плоду, що супроводжувалася бурхливими ворушіннями плоду, в особливості ввечері та уночі. Окрім того, страждає варикозною хворобою малої підшкірної вени протягом 12 років з наявністю зони трофічних порушень у ділянці нижньої треті внутрішньої поверхні правої гомілки у вигляді гіперпігментації та трофічної виразки. Пацієнтка була обстежена: огляд, пальпація locus morbi, проведені клінічні функціональні проби, ультразвукова доплерографія судин лівої сідниці, дослідження функції системи гемостазу (визначення тривалості кровотечі, часу згортання, протромбінового індексу, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми, концентрації фібриногену, визначення растворимих фібрин-мономерних комплексів (РФМК), антитромбіну-ІІІ, фібринолітичної активності крові, проведення аутокоагуляційного тесту, агрескрин-тесту), дослідження функції фетоплацентарного комплексу (доплерометрія маточно-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу, сонографічне дослідження стану плода та плаценти, кардіотокографія). Встановлено діагноз: Вагітність IX. 33 тижні. Фетоплацентарна недостатність, субкомпенсована форма. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Варикозне розширення правої малої підшкірної вени, стадія декомпенсації, виразкова форма, ХВН III. Був призначений терапевтичний комплекс, який складав базову терапію з додатковим одночасним пероральним введенням препаратів ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 30-40 хвилин до їжі, запиваючи 200-250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірне у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3 мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕМУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня, при цьому як базову терапію перорально вводили препарати ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне B6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенне крапельне ”Актовегін” 5 мл в 200мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. Лікування проводилося під постійним динамічним контролем стану фетоплацентарної системи, гемостазу, стану уражених судин. Лабораторні та інструментальні дослідження проводилися 1 раз у 7 днів. Через 7 днів від початку лікування клінічне та інструментальне встановлено покращення стану фетоплацентарної системи. Протягом 1 тижня від початку лікування спостерігалася вираження епітелізації трофічної виразки, а на 14 день відзначено загоєння її. Покращення кровотоку у судинах ураженої кінцівки констатовано при ультразвуковій доплерографії та проведенні клінічних функціональних проб. За період до пологів погіршення стану не спостерігалося. Пологи проведені в строк. Новонароджений мав оцінку за шкалою Апгар 7-8 балів. Приклад 2. Вагітна Т., 37 років направлена лікарем жіночої консультації з діагнозом: Фетоплацентарна недостатність, субкомпенсована форма, який було встановлено на кардіотокографії та ультрасонографії. Варикозним розширенням великих підшкірних вен страждає з 19 років, не лікувалася. На момент вступ у відзначалися трофічні розлади: дерматосклероз на правій гомілці, 2 трофічні виразки у ділянці нижньої треті лівої гомілки. Пацієнтку обстежено: проведено огляд, пальпацію locus morbi, клінічні функціональні проби, ультразвукову доплерографію уражених судин, дослідження функції системи гемостазу (визначення тривалості кровотечі, часу згортання, протромбінового індексу, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми, концентрації фібриногену, визначення растворимих фібрин-мономерних комплексів (РФМК), антитромбіну-ІІІ, фібринолітичної активності крові, проведення аутокоагуляційного тесту, агрескрин-тесту), дослідження функції фетоплацентарного комплексу (доплерометрія маточно-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу, сонографічне дослідження стану плода та плаценти, кардіотокографія). Встановлено діагноз: Вагітність IV. 31 тиждень. Фетоплацентарна недостатність, субкомпенсована форма. Варикозне розширення великих підшкірних вен, стадія декомпенсації, виразкова форма, ХВН III. Був призначений терапевтичний комплекс, який складав базову терапію з додатковим одночасним пероральним введенням препаратів ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 30-40 хвилин до їжі, запиваючи 200-250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірне у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕМУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня, при цьому як базову терапію перорально вводили препарати ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне В6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенне крапельне ”Актовегін” 5 мл в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. Інструментальні та лабораторні показники контролювались з інтервалом в 1 тиждень. Через 7 днів від початку лікування методом допплерометрії маточно-фето-плацентарного кровотоку встановлено значне покращення кровообігу у фетоплацентарній системі. На ультразвуковій допплерографії уражених судин та за допомогою клінічних функціональних проб на 14 день виявлено значне покращення відтоку крові, відзначалося значне покращення стану трофічних виразок. На 21 констатовано загоєння однієї виразки, на 25 день - другої трофічної виразки. Протягом останнього періоду до пологів погіршення стану не спостерігалося. Пологи пройшли в строк через природні пологові шляхи живим доношеним плодом з оцінкою за шкалою Апгар - 6-7 балів. Приклад 3. Вагітна Д., 29 рік, звернулася зі скаргами бурхливі, болісні і часті ворушіння плоду, наявність варикозного розширення правої великої підшкірної вени, вен правої сідниці. Варикозним розширенням вен страждає на протязі 7 років. При огляді візуалізувалися варикозні вузли у ділянці правої статевої губи та промежини. В області внутрішньої поверхні правої гомілки зона дерматосклерозу. Вагітну обстежено: детальний огляд, пальпація locus morbi, проведені клінічні функціональні проби, ультразвукова доплерографія судин лівої сідниці, дослідження функції системи гемостазу (визначення тривалості кровотечі, часу згортання, протромбінового індексу, толерантності плазми до гепарину, часу рекальцифікації плазми, концентрації фібриногену, визначення растворимих фібрин-мономерних комплексів (РФМК), антитромбіну-ІІІ, фібринолітичної активності крові, проведення аутокоагуляційного тесту, агрескрин-тесту), дослідження функції фетоплацентарного комплексу (доплерометрія маточно-плацентарного та фетоплацентарного кровообігу, сонографічне дослідження стану плода та плаценти, кардіотокографія). Крім того, при гінекологічному обстеженні виявлено варикозне розширення вен піхви. Встановлено діагноз: Вагітність V. 37 тижнів. Фетоплацентарна недостатність, субкомпенсована форма. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду. Варикозне розширення правої великої підшкірної вени, вен правої статевої губи та промежини, стадія декомпенсації, індуративна форма, ХВН III. Був призначений терапевтичний комплекс, який складав базову терапію з додатковим одночасним пероральним введенням препаратів ”Цикло 3 Форт” по 1 капс. 2 рази на день, ”Ескузан 20” по 1 т. 2 рази на добу протягом 14 днів з наступним переходом на дозу по 1 т. на добу, Вобензим по 5 драже 3 рази на добу за 30-40 хвилин до їжі, запиваючи 200-250 мл рідини, ”Фраксипарин” підшкірне у передньо-бокову стінку животу у дозі 0,3 мл 1 раз на добу за 3 дні до пологів укупі з місцевим нанесенням на шкіру ураженої кінцівки мазі ”ВОБЕМУГОС” 2 рази на день курсом 14 днів та місцевим нанесенням гелю ”Ліотон 1000” 2 рази на день з 15 дня, при цьому як базову терапію перорально вводили препарати ”Супрадін” по 1 драже на добу, ”Глутаргін” по 0,25 3 рази на добу, ”Магне В6” по 2 т. 3 рази на добу, ”Гербіон” по 25 к. 3 рази на день, внутрішньовенне крапельне ”Актовегін” 5 мл в 200 мл 0,9% розчину натрію хлориду 1 раз на добу 4 рази усього. 1 раз за 7 днів проводився динамічний контроль стану фетоплацентарної системи, гемостазу, стану уражених судин. Нормалізацію активності плода досягнуто на 6-му дні лікування. Вже на 7 день показники кардіотокографії та допплерометрії матково-плодово-плацентарного кровообігу ілюстрували позитивну динаміку. За період лікування досягнуто значне зменшення виразності варикозних вузлів, покращення кровотоку в уражених судинах, яке реєструвалося за допомогою клінічних функціональних проб та ультразвукової доплерометрія уражених судин. Крім того, у за 14 днів площа зони індурації зменшилася у 3 рази. Стабілізація стану фетоплацентарної та венозної систем та відсутність негативних змін констатувались при постійному спостереженні за станом пацієнтки акушером-гінекологом та судинним хірургом. Пологи пройшли у строк. Новонароджений мав оцінку за шкалою Апгар 7-8 балів. Таким чином, використання способу, що заявляється, надає можливості щодо підвищення ефективності лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних, які страждають варикозною хворобою у стадії декомпенсації завдяки покращенню функції фетоплацентарної системи, що досягається сумацією ефектів: стимуляцією венозного відтоку у басейні вен малого тазу та нижніх кінцівок, нормалізацією гемокоагуляційного потенціалу та реологічних властивостей крові, трофічних процесів. Вказані препарати не виявляють тератогенного та ембріотоксичного ефектів, не викликають ускладнень та добре переносяться при лікуванні вагітних, що страждають варикозною хворобою у стадії декомпенсації. Використана література. 1. Василюк М.Д., Шевчук М.Г. Варикозная болезнь нижних конечностей у женщин. - К.: ”Здоровья”, - 1992. С.152-158. 2. Клименко В.Н., Гапоненко Г.Н. Опыт применения Лиотона при варикозной болезни и посттромбофлебитическом синдроме // Клінічна хірургія. - 1999. - №11. - С.48-49.