Спосіб лікування хворих на реактивний хламідієасоційований артрит

Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема ревматології, застосування нового антибактерійного засобу флуренізиду в комплексному лікуванні хворих на реактивні хламідіє-асоційовані артрити. Інфекційні артропатії сьогодні розглядають як одну з найважливіших проблем серед усіх ревматичних захворювань. Збудник, який найчастіше призводить до розвитку реактивних артритів, є хламідійна інфекція, зокрема, Chlamydia trachomatis. Зростання захворюваності на реактивні артрити є наслідком поширеності хламідійної інфекції. За останні роки хламідійні ураження серед чоловіків збільшилися на 56%, а серед жінок - на 77%. Захворюваність на хламідіоз непропорційно висока серед людей у віці 15-19 років, особливо серед жінок (1, 2, 7). Роль Chlamydia trachomatis, як етіологічного фактора розвитку хвороби Райтера, не викликає сумнівів, більше того, це захворювання сьогодні розглядається як найважче ускладнення урогенітального хламідіозу (1). Вивчення етіологічних та клінічних особливостей реактивних артритів, перш за все урогенітальної форми, є актуальним завданням для ранньої діагностики, що повинно сприяти профілактиці рецидивів і хронізації перебігу захворювання. Використання раціональної антибактерійної терапії є невід'ємним етапом комплексного лікування хворих на реактивні хламідіє-асоційовані артрити. Проблема лікування реактивних артритів хламідійної етіології залишається актуальною, що зумовлено: особливостями збудника (складний цикл розвитку, існування L-форм, внутрішньоклітинне паразитування); зміною клітинного й гуморального імунітету (пригнічення Т-клітинної ланки, за рахунок Т-хелперів, незавершеність фагоцитозу і зниження активності фагоцитів, підвищення циркулюючих імунних комплексів, зниження В-лімфоцитів та імунорегуляторного індексу); не до кінця вивченими механізмами розвитку хронічних (персистуючи х) форм захворювання; високою частотою мікстінфекції, коли першочерговим є лікування супутньої патології і/або розширення антибактерійної терапії до поліетіотропної; дисбіотичними порушеннями мікробіоценозу слизових, які виникають на фоні довготривалої антибактерійної терапії; частою локалізацією патологічного процесу в органах і тканинах, де не створюється необхідна концентрація антибіотика (суглоби, простата, маткові труби то що); нераціональним призначенням різноманітних, часто не сумісних, не випробуваних схем терапії, нерідко - самолікуванням хворого; відсутністю чітких критеріїв ерадикації хламідійної інфекції; вартістю лікування, яке не завжди доступне для хворого (3,4). Відомі сучасні антибактерійні препарати, які широко використовуються для лікування хламідіозів, а саме: макроліди, тетрацикліни, фтор хінолони, сульфаніламіди. Однак вони мають побічні ефекти, призводять у травному каналі до кишкового дисбіозу з наступним зниженням імунологічної реактивності та наростанням інтоксикації організму і є дорогими, що необхідно враховувати, особливо в умовах соціальної-економічної кризи. Актуальним є пошук нових препаратів антихламідійної дії для лікування реактивних хламідій-асоційованих артритів, які б забезпечували клінічний ефект, були безпечними та доступними для пацієнтів (2, 7). Препаратом, що поєднує перераховані вище властивості, є новий український, оригінальний протимікробний засіб флуренізид N-(9-флуореніліден)-N'-ізонікотино-гідразид) (5, 6, 8). Препарат належить до малотоксичних сполук, не має побічних реакцій на організм, легко проникає в тканини та рідини організму. Задачею цього винаходу є спосіб лікування хворих на реактивні хламідіє-асоційовані артрити який полягає у використанні нового антибактерійного засобу флуренізиду, в результаті чого досягається високий терапевтичний ефект, зниження до мінімуму можливих рецидивів і частоти побічних реакцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих на реактивні хламідіє-асоційовані артрити, який включає використання в комплексному лікуванні антибактерійних препаратів, згідно з винаходом як антибактерійний засіб використовують флуренізид по 2 таблетки (0,3г) двічі на добу протягом 20 днів. Приклад 1. Хвора Ф.І.В., 27 років звернулася на кафедру шпитальної терапії Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького зі скаргами на постійний, тупий, ниючий біль у гомілково-стопних суглобах, дрібних суглобах стопи більше зліва; припухлість суглобів; відчуття ранкової скутості до 20хв; часте болюче сечовипускання, відчуття піску в очах, загальну слабість, підвищення температури тіла до 37,2°С. Протягом п'яти років обстежувалася і лікувалася у ревматолога з приводу хвороби Райтера, неодноразово проводили внутрішньосуглобове введення кеналогу. При обстеженні: загальний аналіз крові - анемія, прискорення ШОЕ; загальний аналіз сечі - протеїнурія, лейкоцитурія, гіпостенурія; біохімічний аналіз крові - гіпоальбумінемія, гіпер- b -глобулінемія, гinep- g -глобулінемія, поява С-реактивного білка, підвищення АСЛ "О"; коагулограма - гіперфібриногенемія, поява фібриногену "В", позитивний етаноловий тест; позитивний антиген HLA В27 (ди в. табл.1). Таблиця 1 Основні параметри аналізів крові та сечі у хв. Ф. І. В до і після лікування Показники Загальний аналіз крові: - еритроцити - гемоглобін - ШОЕ Загальний аналіз сечі: - питома вага - білок До лікування Після лікування 3,1´1012/л 97г/л 36мм/год 3,8´1012/л 120г/л 5мм/год 1008 1022 не виявлено сліди - епітелій - лейкоцити - еритроцити - слиз Біохімічний аналіз крові: - загальний білок - альбуміни - a 1 -глобуліни 4-6 1-2 в полі зору в полі зору 5-7 0-2 в полі зору в полі зору 0-2 0-2 в полі зору в полі зору (++) (-); 84,7г/л 37,4% 71,4г/л 54,0% 4,2% 2,8% a 2 -глобуліни 12,6% 8,4% 17,7% 12,0% - b -глобуліни g -глобуліни 28,1% 22,8% - глюкоза 3,1г/л 4,7г/л - сечова кислота 0,216ммоль/л - С-реактивний білок (++++) 0 - АСЛ"О" 313од 165од - ревматоїдний фактор від'ємний від'ємний - серомукоїди 0,165 0,135 Коагулограма: - протромбіновий час 22" 18" - протромбіновий індекс 78% 100% - загальний фібриноген 4,6 г/л 3,1 г/л - фібриноген "В" (++++) (-) етаноловий тест (+) (-) Аналіз крові на HLA В27 позитивний У мазках із цервікального каналу методом ДНК полімеразної реакції виявлено ДНК Chlamydia trachomatis (+); в крові виявлено імуноферментним аналізом реактивами "Savyon" (Ізраїль) високі титри антитіл IgG до Chlamydia trachomatis - 1:256 (при діагностичному титрі 1:64) та антитіл Ig A до Chlamydia trachomatis 1:64 (при діагностичному титрі 1:16). Виставлено клінічний діагноз: реактивний артрит хламідійної етіології (хвороба Райтера) з ураженням гомілково-стопних суглобів та суглобів стопи; хронічний перебіг, II ст. акт.; ФНС І-ІІ; двобічний сухий кератокон'юнктивіт; ерозія шийки матки d 3,5см. Призначено комплексне лікування з використанням флуренізиду 0,3г двічі на добу протягом 20 днів. Через десять днів після закінчення лікування при контрольному аналізі в мазках із каналу шийки матки не виявлено антигенів Chlamydia trachomatis, в крові титри антитіл IgA зникли, IgG знизилися до діагностичних - 1:64, які через наступні два місяці зникли. Клінічне і лабораторне стан хворої нормалізувався (див. табл.1). Приклад 2. Хворий П. М. В., 36 років звернувся на кафедру шпитальної терапії Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького зі скаргами на постійний, підгострий, ниючий біль у двох гомілково-стопних суглоба х, більше справа, який посилюється при фізичному навантаженні; біль у правій п'ятці; біль за ходом ахілового сухожилка; відчуття ранкової скутості до 30хв.; обмеження рухів у суглобах; затерпання пальців ніг; набряк суглобів; біль в поперековому відділі хребта; загальну слабість; серцебиття; задишку при фізичному навантаженні; відчуття піску в оча х; почастішання сечовипускання до 10р/добу. Вважає себе хворим протягом шести років, коли вперше був госпіталізований в Львівську обласну клінічну лікарню з приводу хвороби Райтера, отримав курс антибіотикотерапії, неодноразово проводили внутрішньо-суглобове введення глюкокортикостероїдів. Стан незначно покращився, але знову продовжував турбувати біль у суглобах. При обстеженні: загальний аналіз крові - прискорення ШОЕ; біохімічний аналіз крові - гіпер- g -глобулінемія, поява Среактивного білка; коагулограма - гіперфібриногенемія, поява фібриногену "В", позитивний етаноловий тест (див. табл.2). Таблиця 2 Основні параметри аналізів крові у хв. П.М.В до і після лікування Показники Загальний аналіз крові: - еритроцити - гемоглобін - ШОЕ Біохімічний аналіз крові: - загальний білок До Після лікування лікування 4,6´1012/л 4,4´1012/л 144г/л 143г/л 30мм/год 6мм/год 75,6г/л 80,8г/л - альбуміни - a 1 -глобуліни 54,0% 2,9% 54,5% 3,0% - a 2 -глобуліни - b -глобуліни 6,8% 7,4% 10,3% 9,7% - g -глобуліни - глюкоза - С-реактивний білок - АСЛ"О" - ревматоїдний фактор - серомукоїди Коагулограма: - протромбіновий час - протромбіновий індекс - загальний фібриноген - фібриноген "В" - етаноловий тест 26,0% 19,4% 3,8 г/л 3,4г/л (++) 0 165од 165од від'ємний від'ємний 0,125 0,125 22" 69% 4,2г/л (+) (+) 21" 82% 2,2г/л (-) (-) У мазках із уретри методом ДНК полімеразної реакції виявлено ДНК Chlamydia trachomatis (+); в крові виявлено імуноферментним аналізом реактивами "Savyon" (Ізраїль) високі титри антитіл IgG до Chlamydia trachomatis - 1:128 (при діагностичному - 1:64) та антитіл IgA до Chlamydia trachomatis 1:32 (при діагностичному 1:16). Виставлено клінічний діагноз: реактивний артрит хламідійної етіології (хвороба Райтера): хронічний перебіг; поволі прогресуючий поліартрит з переважним ураженням гомілково-стопних суглобів і кистей рук, І ст. акт., І Rtgстадія; ФНС І-П; двобічний сухий кератокон'юнктивіт; хронічний уретрит і простатит, латентна фаза, доброякісна гіперплазія передміхурової залози І ступеня. Призначено комплексне лікування з використанням флуренізиду 0,3г двічі на добу протягом 20 днів. Через десять днів після закінчення лікування при контрольному аналізі в мазках із уретри не виявлено антигенів Chlamydia trachomatis, в крові титри антитіл IgA та IgG зникли. Клінічно і лабораторне стан хворого нормалізувався (див. табл.2). Для флуренізиду побічних реакцій не виявлено (9-11). Як препарат-аналог за фармакологічною дією для порівняння вибрано антибіотик ромавацин. Ромавіцин виявляє антихламіійну дію. Його часто призначають у схемах лікування реактивних хламідієасоційованих атртритів (11). Були проведені спостереження за 30 хворими на реактивні хламідіє-асоційовані артрити, яких лікували роваміцином і флуренізидом. Для порівняння взято дві групи: 1 група - 10 хворих, які в комплексному лікуванні, окрім базових препаратів (нестероїдні протизапальні препарати, препарати кальцію, десенсибілізуючі, пробіотики, гепатопротектори, імуномодулятори), отримували флуренізид (протягом 20±2 дні перорально 0,3г 2 рази на добу через 1год після їди о 800 і 2200); 2 група - 10 хворих, які в комплексному лікуванні окрім базових препаратів, отримували роваміцин (протягом 12±2 дні перорально 3млн. МО за 30хв. до їди 2 рази на добу, кожних 12 годин). Ефективність всього курсу проведеного лікування визначено шляхом обчислення комплексного показника. Для кожного хворого цей показник вираховувався як сума балів на основі клінічних проявів і результатів лабораторних досліджень на початку та в кінці лікування. Пізніше для кожної групи вираховувався середній комплексний показник на початку та в кінці лікування. Динаміку оцінено відповідно до бальної шкали: 4 бали висока ефективність, 3 - помірна, 2 - низька, 1 - відсутність ефекту, яка була розроблена для кожного показника зокрема. Статистичну обробку отриманих даних проведено на ПК Pentium-ІІІ за програмою Microsoft Excel 2000, використовуючи загальноприйняті методи варіаційної статистики. Вірогідність різниці між середніми величинами визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. У хворих 1 гр упи, спостерігалася позитивна статистично достовірна (р0,05) динаміка таких показників: зниження С-реактивного білка, g -глобулінів, загального фібриногену, фібриногену "В" та негативна статистично недостовірна динаміка (р>0,05) - підвищення ШОЕ, аз-глобулінів і зниження альбумінів (див. табл.3). Таблиця 3 Динаміка основних параметрів аналізу крові у хворих на реактивний артрит хламідійної етіології Показник ШОЕ, мм/год С-реактивний Група 1 (n=10) Після До лікування t лікування 36,86±2,12 24,57±4,47 2,48 3,43±0,30 0,86±0,34 5,668 Група 2 (n-10) Після P До лікування t P лікування 0,029 22,7±3,52 25,9±4,84 0,535 0,599 0,0001 2,3±0,56 1,7±0,52 0,785 0,443 білок (+) Альбуміни,% a 2 -глобуліни, % 43,56±1,29 49,6±1,41 3,218 0,007 49,33±1,41 48,3±1,38 0,522 0,608 12,56±0,51 10,23±0,57 3,046 0,01 11,33±0,88 11,57±0,55 0,231 0,82 25,9±1,08 21,91±0,73 3,061 0,009 22,07±1,22 21,6±0,82 0,32 0,753 3,76±0,38 2,0±0,49 2,71±0,18 0,57±0,3 2,497 2,489 0,028 0,029 4,40±0,39 1,9±0,31 3,57±0,3 1,7±0,42 1,687 0,108 0,383 0,706 g - глобул і ни, % Загальний фібриноген, г/л Фібриноген "В" У хворих 1-ї гр упи різниця між комплексними показниками в балах до (2,14±0,17) та після (3,19±0,10) лікування склала +1,05 і була статистично достовірною (р0,05) див. табл.4. Загальна сума балів хворих 2-ї гр упи після лікування в порівнянні з хворими 1-ї групи була статистично достовірно вищою (р