Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит колінних і гомілковостопних суглобів

Винахід належить до медицини, зокрема ревматології, і може бути використаний для оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит колінних і гомілковоступневих суглобів, який включає проведення і аналіз клініко-лабораторних досліджень, зокрема, визначення тривалості ранкової скутості, показників швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), сироваткового вмісту аг-глобулінів, Среактивного протеїну [1]. Недоліками відомого способу є недостатня точність та інформативність, що випливає внаслідок суб'єктивного характеру оцінки пацієнтом тривалості ранкової скутості, значної варіабельності індивідуальних показників вмісту в крові а; -глобуліну, ШОЕ, сіалових кислот, а отже утруднює об'єктивний аналіз ефективності проведеного лікування. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити відомий спосіб, у якому шляхом виконання додаткової діагностичної проби на основі принципу кількісного визначення параметрів стану окисно-відновних процесів у тканинах організму безпосередньо в ділянці вогнища патологічного ураження досягають підвищення точності та інформативності. При розгляді технічного завдання було взято до уваги те, що за умови формування в організмі автоімунного процесу, який складає сутність ревматоїдного артриту, мають місце метаболічні порушення, які супроводжуються змінами рівня споживання кисню тканинами. При всій важливості вказаних розладів, інформація про динаміку їх змін у процесі лікування, а отже - ефективність проведених лікувальних заходів, недостатньо відображена через показники традиційно застосованих методик, які складають сутність відомого способу. Саме тому дані щодо вмісту кисню в тканинах в ділянці патологічного процесу значно підвищили б об'єктивізацію діагностичного дослідження, а отже інформативність оцінки ефективності проведеного лікування [2]. Виходячи з наведеного, перспективним методом оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит може бути визначення характеру окисно-відновних процесів в уражених тканинах. Поставлене завдання вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит колінних і гомілковоступневих суглобів, який включає проведення і аналіз клініколабораторних досліджень, зокрема, визначення тривалості ранкової скутості, показників ШОЕ, сироваткового вмісту a 2 - глобулінів і С- реактивного протеїну, відповідно до винаходу додатково визначають парціальну напругу кисню в ділянці підшкірно-жирової клітковини ураженого суглоба полярографічним методом, а оцінку ефективності лікування здійснюють за рівнем відхилення показника напруги кисню від аналогічного в інтактній ділянці. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. Для оцінки стану окисно-відновних процесів у тканинах організму визначають рівень напруги кисню в підшкірно-жировій клітковині [3]. Як робочий електрод використовують відкритий платиновий електрод голкового типу. Калібровку чутливості робочого електрода до та після дослідження проводять у двох розчинах (1-й - еквівалентний за вмістом кисню з повітрям, 2-й - безкисневий розчин). За робочу точк у даного електрода приймають середину "плато" при записуванні полярограми по кисню (розчин № 1). Розрахунок напруги кисню в тканині (Ро2) проводять за формулою: I Po 2 = d мм рт. ст ., C де Id - середня величина дифузного струм у в ділянці, що досліджується, мкА; С - коефіцієнт чутливості електроду до кисню, що визначають з формули: Ieq - Ing С= Po2 (пов) Іeq - величина струму в ізотонічному розчині натрію хлориду (1-й розчин), мкА; Ing - величина струм у в безкисневому розчині (2-й розчин), мкА; Ро2 (пов) - парціальна напруга кисню у повітрі, яку визначають як різницю показників атмосферного тиску (D) і тиску водяної пари (Р) за певної на момент визначення температури повітря за формулою: Ро2 (пов.)=0,21 (D-P) Парціальну напругу кисню визначають у положенні пацієнта лежачи в ділянці внутрішньої поверхні передпліччя на середині відстані між променевозап'ястковим і ліктьовим суглобами та в ділянці колінного або гомілковоступневого суглобів на рівні внутрішніх поверхонь виростків стегнової та великогомілкової кісток. Оцінку ефективності проведеного лікування здійснюють за критерієм різниці показників напруги кисню в підшкірній клітковині здорової та ураженої патологічним процесом ділянках: зменшення різниці вказаних показників вказує на позитивний результат лікування. Приклад 1. Пацієнтка М., 36 років. Клінічний діагноз: ревматоїдний артрит, поліартрит, з переважним ураженням колінних та гомілковоступневих суглобів, активність II ступеню, II стадія, прогресуючий перебіг, функціональна недостатність суглобів І ступеню. Об'єктивно в стаціонарі: ранкова скутість -90 хвилин, візуально визначається припухлість колінних суглобів. Температура тіла - 37,2°С. При лабораторному дослідженні: ШОЕ 35мм/год, a 2 - глобулін - 13,4%, С-реактивний білок: ++. За допомогою полярографа LP-7E у положенні пацієнтки лежачи після 30-хвилинного відпочинку і обробки шкіри спиртом ввели робочий електрод у підшкірножирову клітковину передпліччя (середня третина) на глибину 3-4мм. Для стабілізації процесів дифузії кисню визначення його напруги почали через 10 хвилин від находження голки в підшкірно-жировій клітковині. Після розрахунку за вищенаведеними формулами визначено Ро 2 - 25,68мм рт.ст. Аналогічним чином визначено Ро 2 в ділянці колінного суглоба - 55,35мм рт.ст. Проведено стаціонарне лікування. При виписці пацієнтки: скарг немає, ранкова скутість не визначалася, суглоби візуально не змінені, рухи не болючі, в повному об'ємі. Температура тіла 36,4°С, ШОЕ - 15мм/год, a 2 - глобулін - 6,6%, С-реактивний білок не виявлений. Повторно провели полярографічне визначення Ро 2 в підшкірно-жировій тканині в ділянці колінного суглоба (27,31мм рт.ст) та в інтактній зоні - передпліччя (29,88мм рт.ст). Результати проведеного дослідження наведені у таблиці. Таблиця Показники Температура тіла, °С ШОЕ, мм/год a 2 - глобулін, % С-реактивний білок ЛР02(між хворою і здоровою ділянками) До лікування Після лікування А% 37,2 36,4 -2,2 35 13,4 ++ 15 6,6 -57,1 -50,7 29,67 2,57 -91,3 З наведених у таблиці даних видно, що найбільша динаміка серед застосованих діагностичних тестів притаманна полярографічним показникам напруги кисню в зазначених ділянках підшкірножирової клітковини, тобто різниця між хворою і здоровою ділянками зменшилася за час лікування на 91,3%, що й вказує на нормалізацію метаболічного потенціалу тканин в зоні патологічного процесу в результаті проведеного лікування. Приклад 2. Пацієнтка С., 44 років. Клінічний діагноз: ревматоїдний артрит, поліартрит з переважним ураженням колінних та гомілковоступневих суглобів, активність І ступеню, І стадія, прогресуючий перебіг, функціональна недостатність суглобів І ступеню. Об'єктивно при поступленні в стаціонар: ранкова скутість - 30 хвилин, температура тіла - 37,2°С. Візуально визначалася припухлість колінних суглобів. Лабораторне: ШОЕ - 25мм/год, a 2 - глобулін - 11,4%, С- реактивний білок: ++. За допомогою наведеного вище методичного прийому полярографічним методом визначено Роз в ділянці передпліччя і колінного суглоба - 33,13 і 39,33мм рт. ст. відповідно. В результаті проведеного комплексного стаціонарного лікування впродовж 3-х тижнів відмічено суттєве покращання здоров'я. Так, при виписці із стаціонару скарг не було, ранкова скутість практично не визначалася, суглоби візуально не змінені, рухи не болючі, в повному об'ємі. Лабораторне: ШОЕ -12мм/год, a 2 - глобулін 9,6%, С-реактивний білок не виявлено. Полярографічним методом визначили Ро 2 в підшкірній клітковині в ділянці колінного суглоба (37,33мм рт.ст), а також - для порівняння - в інтактній ділянці передпліччя (29,88мм рт.ст). Різниця показників склала 24,9%, що слід розглядати як результат неповного видужання, незважаючи на те, що інші, традиційні клініко-лабораторні показники свідчили про стихання загостреного патологічного процесу. Невипадково, через 2 тижні після виписки із стаціонару без видимих причин у пацієнтки наступило загострення, що потребувало повторного стаціонарного лікування. Отже, при повній нормалізації ряду клініко-лабораторних критеріїв активності процесу (ранкова скутість, температура тіла, величини ШОЕ, вмісту у крові a 2 - глобуліну, С-реактивного протеїну) у пацієнтки реєструвалася підвищена, порівняно з інтактною зоною, величина Ро2. Наведений приклад вказує на вищу, ніж у способі-прототипі, інформативну цінність наведеного способу. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує ви щий, ніж за способом-прототипом, рівень точності та інформативності оцінки ефективності лікування хворих на ревматоїдний артрит з ураженням колінних і гомілковоступневих суглобів і може бути впроваджений в широку медичну практику. Література: 1. Насонова В.А., Астапенко М.Г. Клиническая ревматология.- М.: Медицина, 1989.- С. 253-318. 2. Бакалюк О.Й. Клініко - патогенетичне обгрунтування розвантажувально-дієтичної терапії в комплексному лікуванні ревматоїдного артриту та деформуючого остеоартрозу. Автореферат дис. ...д.м.н.- К., 1995.- 46 с. 3. Березовский В.А. Напряжение кислорода в тканях животных и человека. К.: Наукова думка, 2975.- 168 с.