Спосіб оцінки якості медичної допомоги хворим з хронічним холецистом на етапі діагностики

Реферат: Спосіб оцінки якості медичної допомоги на етапі діагностики пацієнтів на хронічний безкам'яний холецистит включає оцінку повноти виконання діагностичних процедур. Спочатку за допомогою математичного аналізу визначено коефіцієнти інформативності окремих діагностичних процедур та розраховано діагностичні коефіцієнти. Підсумовуються діагностичні коефіцієнти в порядку зменшення коефіцієнтів інформативності, що надає підставу для оцінки якості медичної допомоги на етапі діагностики як належну або неналежну. UA 69355 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ХРОНІЧНИМ ХОЛЕЦИСТОМ НА ЕТАПІ ДІАГНОСТИКИ UA 69355 U UA 69355 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме гастроентерології, й може бути використана з метою оцінки якості медичної допомоги (ЯМД) хворим з хронічним безкам'яним холециститом (ХБХ) на етапі діагностики. У теперішній час ХБХ (К81.1 за МКХ-10) є найпоширенішим захворюванням серед патологічних процесів гепатобіліарної зони у людей молодого працездатного віку. ХБХ схильний до хронічного перебігу з частими рецидивами, що призводить до тривалої втрати працездатності та збільшення витрат на охорону здоров'я. Дані статистики свідчать, що серед населення України за останні 10 років темп приросту поширеності ХБХ складає 56,1 % [1]. Якісно проведений діагностичний процес є запорукою вдалого лікування та модифікації перебігу ХБХ. Способи оцінки якості діагностики як складової ЯМД не відпрацьовані. Визнаним методом оцінки є експертний аналіз [2]. За відсутності технології дослідження і відомих критеріїв оцінки, обґрунтованість експертних висновків забезпечується виключно професійним рівнем експерта. У зв'язку з труднощами узагальнення цих неформалізованих висновків, експертний аналіз, як правило, застосовується для дослідження окремих випадків надання допомоги. Найважливішою умовою проведення оцінки якості діагностики є відповідність стандартам. Сьогодні чинним є наказ МОЗ України №271 від 13.06.05 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за фахом "Гастроентерологія". При формальному підході високій ЯМД відповідає повне виконання всіх діагностичних заходів, вказаних в національному стандарті. Проте на практиці за різними причинами всі зазначені рекомендації не виконуються. Відсоток здійснених заходів не може вважатись критерієм оцінки ЯМД, оскільки згадані заходи є нерівнозначними за своєю діагностичною цінністю. Внаслідок цього окремі грубі порушення нівелюються, а кількісні показники ЯМД не мають кореляції з ефективністю медичної допомоги [2]. Визначення інформативності окремих діагностичних процедур, вказаних у стандартах, дозволить оцінити ЯМД на етапі діагностики ХБХ. Найближчим за технічною суттю до способу, що пропонується, є спосіб оцінки рівня якості надання лікарем медичної допомоги [3]. Цей спосіб прийнято за прототип. Суттєвим недоліком прототипу є, перш за все те, що якість діагностики оцінюється приблизно, з градацією у частках одиниці без урахування інформативності ознак. Нерівнозначність показників, перевага суб'єктивної оцінки зменшує точність методу, що робить його маловідтворним та обмежує практичне використання зазначеного способу. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб оцінки ЯМД хворим з ХБХ на етапі діагностики. Поставлена задача, згідно з корисною моделлю, вирішується тим, що у відомому способі який включає проведення лабораторних тестів (клінічний аналіз крові; біохімічний печінковий комплекс; глюкоза крові; загальний аналіз сечі; кал на яйця глистів; мікроскопічне та бактеріологічне дослідження жовчі) та інструментальні (ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини; УЗД з жовчогінним сніданком; дуоденальне зондування з мікроскопією та посівом жовчі; гастродуоденоскопія (ГДС); електрокардіограма (ЕКГ)) на підставі ретроспективного аналізу амбулаторних карт за допомогою математичного аналізу визначено коефіцієнти інформативності (КІ) окремих діагностичних процедур для діагнозу ХБХ та розраховано діагностичні коефіцієнти (ДК). Підсумовування ДК в порядку зменшення КІ надає підставу для кількісної оцінки ЯМД хворим з ХБХ на етапі діагностики, що робить можливим узагальнення експертних висновків. Запропонований аналіз не потребує залучення експертів, у змозі проводитись співробітниками організаційно-методичних відділів лікувальнопрофілактичних закладів, що є економічно доцільним та обґрунтованою підставою для прийняття управлінських рішень. Спосіб, що заявляється, та найближчий аналог мають спільну ознаку: оцінка ЯМД на підставі повноти виконання рекомендованих діагностичних процедур. Відмітною ознакою способу, що заявляється, є те, що визначають ДК та КІ окремих діагностичних процедур та на підставі підсумовування ДК у порядку зменшення КІ оцінюють ЯМД хворим з ХБХ на етапі діагностики. Обрахування ДК та КІ дозволяє мінімізувати суб'єктивний фактор, робить метод добре відтворюваним та надає можливості практичного використання. У розробці способу оцінки якості діагностики, що пропонується, був використаний алгоритм обчислення величини ДК та КІ, який базується на методі послідовного аналізу розробленого А. Вальдом [4] та формулі Кульбака [5]. Виконання способу, що пропонується, проводилося таким чином. Ретроспективно групою експертів оцінено якість діагностики, яку було надано пацієнтам з неускладненим перебігом ХБХ відповідно до наказу МОЗ України №271 від 13.06.05 р. "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за фахом "Гастроентерологія" в умовах міських поліклінік на 1 UA 69355 U 5 10 підставі аналізу 95 амбулаторних карт (форма 025/о). Дані амбулаторних карт було викопійовано та внесено до таблиць, формування яких виконано за допомогою пакета Microsoft Excel, таким чином створено комп'ютерну базу даних (БД). БД містила таку інформацію: номер протоколу, прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, перелік діагностичних процедур та оцінка експертами якості діагностики: належна (0), або не належна (1). Математична обробка даних за методом А. Вальда дозволила визначити КІ, який обчислюється на основі діагностичних коефіцієнтів (ДК). Спочатку обчислювали ДК градації i ознаки j за формулою:      P x ij / H  , ДК ( x ij )  10 lg  P xi / Я  j   i P xj /H де - відношення імовірності P , що спостерігається у хворих i градації j ознаки x ij P x ij / Я при неякісній діагностиці H до імовірності цієї ж градації цієї ознаки при якісній діагностиці Я . Градаціями кожної з ознак якості проведення діагностики виступають значення 1 та 0: не проведена або проведена діагностична процедура. Величину КІ i градації ознаки у j(I x ij ) обчислюють за формулою Кульбака, де I x ij         15 символьне позначення КІ i градації ознаки j :   1   2 Px H  Px Я. I x ij  ДК x ij i j i j Інформативність всієї ознаки x j дорівнює сумі інформативності її діапазонів   I xj  20 25 iIx ij  . Авторами розраховані ДК та КІ для пацієнтів з ХБХ. Значення ДК та КІ діагностичних процедур наведено у таблиці. Визначення якості діагностики за процедурою відбувається таким чином: ознаки ранжуються у порядку зменшення КІ згідно з таблицею (це забезпечує мінімізацію кількості похибок та середньої кількості кроків послідовної процедури), підсумовуються значення ДК до досягнення одного з порогів відсікання (для значень похибок першого та другого роду, що дорівнюють 0.05, ці значення становлять (-13) та 13 - відповідно належна або неналежна якість діагностики). Якщо жоден з порогів не досягнуто, то результат оцінки діагностики вважається невизначеним. Таблиця Діагностичні коефіцієнти та коефіцієнти інформативності діагностичних процедур ДК при непроведеній процедурі 43.43 -0.40 39.04 -1.66 -1.66 -1.28 3.81 0.67 0.35 0.00 -2.30 Діагностична процедура УЗД черевної порожнини УЗД з жовчогінним сніданком Клінічний аналіз крові Дослідження жовчі Дуоденальне зондування ЕКГ Біохімічний печінковий комплекс Глюкоза крові Дослідження на глистові інвазії та простіші Загальний аналіз сечі ГДС 30 ДК при проведеній процедурі -8.51 -44.77 -4.44 -13.01 -13.01 -10.96 -4.92 -4.85 -4.60 -4.68 -3.49 КІ 7.50 7.08 2.61 1.43 1.43 1.40 1.18 0.91 0.83 0.82 0.57 Інтерпретація результатів: якщо сума ДІ>13 - оцінюють ЯМД хворим з ХБХ на етапі діагностики як неналежну, від (-13) до (13) - результат невизначений. При сумі балів (-13) та нижче як належну. Ефективність застосування запропонованого способу ілюструється наступним чином. Приклад 2 UA 69355 U 5 10 15 20 25 30 35 У хворої Б. виконані діагностичні процедури "клінічний аналіз крові", "аналіз крові на глюкозу", "біохімічний печінковий комплекс", "дослідження на глистові інвазії та простіші", "УЗД черевної порожнини", "ГДС", та невиконані процедури "загальний аналіз сечі", "ЕКГ", "дослідження жовчі", "дуоденальне зондування", "УЗД з жовчогінним сніданком". Визначимо якість діагностики згідно з запропонованою процедурою. За табл.1 найбільший КІ належить методу "УЗД черевної порожнини", ДК (-8.51). У хворої виконано цю діагностичну процедуру, проте ми не досягли жодного з порогів (-13 та 13). Візьмемо наступну за інформативністю ознаку "УЗД з жовчогінним сніданком". Ця процедура не виконана, тому додамо до суми значення -0.40, отримали значення -8.91. Оскільки ми знову не досягли жодного з порогів (-13 та 13), то візьмемо наступну за інформативністю ознаку "клінічний аналіз крові". Ця процедура виконана, тому додамо до суми значення -4.44, отримали значення -13.35. Ми досягли значення порогу (-13), таким чином ЯМД хворій з ХБХ на етапі діагностики можна оцінити як належну. Спосіб був застосований для аналізу якості діагностики 149 пацієнтів з ХБХ, що знаходились на диспансерному обліку з приводу ХБХ в міських поліклініках. Інформаційний матеріал був отриманий в міських поліклініках мм. Вінниці, Дніпропетровська, Житомира, Запоріжжя, Луганська, Львова, Одеси, Тернополя, Ужгорода, Харкова, Херсона, Чернівців. За допомогою діагностичних коефіцієнтів була виконана оцінка якості діагностики пацієнтів з ХБХ тестової вибірки. За результатами проведеного аналізу у 84 (56,4 %) пацієнтів якість діагностики оцінена як належна. Чутливість методу дорівнює 90 %, а специфічність - 64 %. Таким чином, результати аналізу, проведеного за допомогою запропонованих діагностичних коефіцієнтів можна оцінити як прийнятні. Запропонована діагностична модель за усіма належними їй ознаками відповідає умові "промислова придатність", може бути використана у гастроентерології та рекомендована для клінічного застосування. Джерела інформації: 1. Щербиніна М.Б., Бабець М.І. Особливості поширеності та захворюваності населення України на холецистит і холангіт // Сімейна медицина. - 2008. - №1. - С. 126-129. 2. Карачевцева М.А., Чавпецов В.Ф., Михайлов С.М. и др. Методы оценки качества процесса медицинской помощи и их информационные возможности: аналитический обзор. - СанктПетербург: Территориальный фонд ОМС, 2003. - 33 с. 3. Лелюх Н.М., Богомаз В.М., Бекетова Г.В. Спосіб оцінки рівня якості надання лікарем медичної допомоги, 31481, А61В 10/00, u200713796 заявл. 10.12.2007, опубл. 10.04.2008, бюл. №7, 2008 р. 4. Вальд А. Последовательный анализ / А. Вальд. - М.: Физматлит, 1960. - 328 с. 5. Кульбак С. Теория информации и статистика / С. Кульбак. - М.: Наука, 1967 - 408 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб оцінки якості медичної допомоги на етапі діагностики пацієнтів на хронічний безкам'яний холецистит, що включає оцінку повноти виконання діагностичних процедур який відрізняється тим, що спочатку за допомогою математичного аналізу визначено коефіцієнти інформативності окремих діагностичних процедур та розраховано діагностичні коефіцієнти, потім підсумовуються діагностичні коефіцієнти в порядку зменшення коефіцієнтів інформативності, що надає підставу для оцінки якості медичної допомоги на етапі діагностики як належну або неналежну. Комп’ютерна верстка А. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3