Спосіб підвищення урожайності та якості зерна озимої пшениці на чорноземах південних

Реферат: Спосіб підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці на чорноземах південних включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, удобрення, сівбу та збирання врожаю. Озиму пшеницю у сівозміні розміщують по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30Р60, а протягом весняно-літнього періоду вносять N100 кг д.р./га у вигляді трьох підживлень. UA 69418 U (12) UA 69418 U UA 69418 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технології вирощування озимих зернових культур. В умовах недостатнього фінансування АПК і катастрофічного зменшення внесення добрив найбільш доступним резервом збільшення врожайності й поліпшення якості зерна озимої пшениці є впровадження високопродуктивних районованих сортів та підбір кращих попередників. У областях Степу кращим попередником для озимої пшениці є чисті пари. Позитивна роль чистих парів на півдні особливо проявляється в посушливі роки, коли після зайнятих парів і після непарових попередників вміст вологи в орному шарі не забезпечує сходів і доброго розвитку рослин пшениці в осінній період. Необхідно зауважити, що вплив рівня мінерального живлення, головним чином, азотного, на продуктивність озимої пшениці є надзвичайно важливим фактором, навіть по такому попереднику, як пар. Найбільш близьким за сукупністю ознак до запропонованої корисної моделі є спосіб вирощування озимої пшениці по чорному пару на чорноземах звичайних важкосуглинкових південно-західного Степу України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, удобрення, сівбу та збирання врожаю, при цьому найвищий врожай зерна (41,6 ц/га) було отримано за внесення 40 т/га гною + N30P30K30 під основний обробіток ґрунту [Кірчук І.С. Ефективність дії попередників, добрив і способів основного обробітку ґрунту на урожайність озимої пшениці в сівозмінах південно-західного Степу: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.01 / Дніпропетр. держ. аграр. ун-т. - Д., 2003.-18 с]. Недоліком цього способу є те, що сьогодні, в умовах дефіциту гною, для удобрення полів господарства використовують в основному мінеральні добрива. Цей спосіб також не можна використати при вирощуванні озимої пшениці на чорноземах південних, тому що за даними Миколаївської обласної проектно-пошукової станції хімізації, чорноземи південні мають високий та дуже високий вміст калію, тому калійні добрива під зернові вносити недоречно [Рекомендации по рациональному применению удобрений и повышению плодородия почв Николаевской области/ Алексеенко Н.И., Ковальский В.Т., Сыч Л.М и др. - Николаев, 1988.-62 с]. До того ж, сортовий склад озимої пшениці наразі обновився, сорти мають інші агробіологічні особливості, що впливає на ефективність використання ними мінеральних добрив. Задачею корисної моделі є раціональне використання мінеральних добрив для підвищення врожаю та якості зерна сучасних сортів озимої пшениці при вирощуванні на чорноземах південних Степу України. Поставлена задача досягається тим, що озиму пшеницю у сівозміні розміщують по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30P60, а протягом весняно-літнього періоду вносять N100 кг д.р./га у вигляді трьох підживлень. Спосіб розроблений та експериментально випробуваний в польових дослідах Миколаївського Інституту агропромислового виробництва НААНУ у 2006-2010 pp. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний на карбонатному лесі. Повторність в дослідах 2 2 триразова, площа посівної ділянки 320 м , облікової - 200 м . Висівали 5 сортів озимої пшениці Альбатрос одеський (контроль), Куяльник, Вікторія одеська, Селянка, Єрмак, норма висіву - 5 млн. шт./га. Оригінатором сортів, які досліджувались, за винятком Єрмака, є Селекційногенетичний інститут НААН. Сорти належать до групи середньостиглих, мають достатньо високі хлібопекарські якості. Пшеницю розміщували по трьох традиційних попередниках: чорному пару, кукурудзі на силос та озимій пшениці (стерньовий). Агротехніка в дослідах загальноприйнята для Степу України. Основне добриво у кількості N30Р60 вносили восени під культивацію, яка передувала передпосівній. У період відновлення весняної вегетації проводили перше підживлення пшениці N40 прикореневим способом, друге - поверхневим способом у кількості N30 перед виходом рослин у трубку. На початку молочної стиглості зерна проводили третє підживлення (позакореневе) карбамідом N30. Хімічний захист посівів проводили з урахуванням порогів економічної шкодочинності шкідливих організмів. Збирання проводили прямим комбайнуванням поділянково самохідним комбайном "Сампо-130". При постановці досліджень керувались методикою, прийнятою в державному сортовипробуванні сільськогосподарських культур (В.В. Волкодав, 2000), дисперсійний аналіз дослідних даних здійснювався на ПЕОМ за Б.А. Доспєховим (1985). Врожайність зерна визначали після його очищення та перерахунку на стандартну 14 % вологість, визначену термостатно-ваговим методом. Загальний азот в зерні визначали за К'єльдалем із наступним розрахунком на сирий білок відповідно до існуючих ДСТУ. Протягом п'яти років досліджень агрометеорологічні умови для вирощування озимої пшениці були досить складні, особливо в осінній період. Внаслідок високого температурного фону, відсутності ефективних опадів, низької відносної вологості повітря впродовж серпня та 1 UA 69418 U 5 вересня складались вкрай несприятливі умови для накопичення вологи на полях, які планувались під посів озимої пшениці. Ґрунтова засуха спостерігалась в 2006, 2008, 2009 pp. Урожайність сортів озимої пшениці у середньому за 5 років показана в таблиці. Як бачимо, максимальна врожайність зерна формується при розміщенні озимої пшениці по чорному пару 4,31 т/га (у середньому по сортах), що на 32 % більше, ніж по кукурудзі на силос та на 34 % більше, ніж по стерні. У середньому по попередниках найвища зернова продуктивність спостерігалася по сорту Куяльник - 3,86 т/га, що вище за стандарт на 0,64 т/га або на 20 %. Досить високою врожайністю характеризувалися сорти Вікторія одеська та Єрмак - відповідно 3,73 та 3,62 т/га, що на 16 та 12 % більше у порівнянні із сортом-стандартом. 10 Таблиця Урожайність зерна озимої пшениці, вміст в ньому білка та умовний збір білка залежно від попередників та сортів (середнє за 2006-2010 pp.) Попередник (В) Сорт (А) Урожайність, т/га Альбатрос одеський 3,71 (стандарт) Куяльник 4,75 Чорний пар Вікторія одеська 4,35 Селянка 4,30 Єрмак 4,44 Альбатрос одеський 2,98 (стандарт) Кукурудза на Куяльник 3,46 силос Вікторія одеська 3,42 Селянка 3,23 Єрмак 3,20 Альбатрос одеський 2,98 (стандарт) Куяльник 3,35 Озима пшениця Вікторія одеська 3,40 Селянка 3,13 Єрмак 3,21 НІР05, т/га: А - 0,15-0,27; В - 0,70-1,20; АВ - 0,85-1,35 15 20 25 ± до стандарту Вміст білка, % Умовний збір білка, ц/га 14,7 5,45 1,04 0,64 0,59 0,73 13,5 13,9 11,9 14,9 6,41 6,05 5,12 6,62 14,2 4,23 0,48 0,44 0,25 0,22 14,3 14,0 13,2 14,9 4,95 4,79 4,26 4,77 14,3 4,26 0,37 0,42 0,15 0,23 13,6 14,4 14,3 15,2 4,56 4,90 4,48 4,88 Урожайність всіх сортів озимої пшениці розрізнялась і залежно від попередника. У середньому за п'ять років найвищий збір зерна з 1 га по чорному пару забезпечив сорт Куяльник - 4,75 т/га, на другому місці по продуктивності був сорт Єрмак - 4,44 т/га, сорт Вікторія одеська поступався Єрмаку лише на 0,09 т/га. При розміщенні сортів по кукурудзі на силос найбільш врожайними виявилися сорти Куяльник та Вікторія одеська, а при посіві озимини по стерні - сорт Вікторія одеська. Отже, сорт Куяльник формував високу врожайність зерна на більш високих агрофонах, а сорт Вікторія одеська виявився більш пластичним та здатним давати високі врожаї зерна і при розміщенні по стерні. Якість зерна озимої пшениці також залежала від попередника, сорту та погодних умов року вирощування. Вміст білка в зерні за роки досліджень по сортах складав від 11,9 до 15,2 %. Найбільш білкове зерно в середньому по всіх попередниках формував сорт Єрмак - 15,0 %, у сортів Альбатрос одеський та Вікторія одеська цей показник був відповідно 14,4 та 14,1 %, у сортів Куяльник та Селянка - 13,8 та 13,1 %. Збір білка з одиниці площі має пряму залежність від рівня врожайності і вмісту білка в зерні, а тому закономірності, виявлені в змінах урожаю та білковості зерна залежно від гідротермічних умов року зберігаються. Нами встановлено, що при вирощуванні сортів озимої пшениці в умовах південного Степу України можливо зібрати біля 5,05 ц/га білка (в середньому за роки досліджень). Максимальне значення цього показника відмічено при розміщенні культури по чорному пару - 5,93 ц/га у середньому по сортах, 2 UA 69418 U 5 попередники кукурудза на силос та озима пшениця забезпечили одержання відповідно по 4,60 та 4,62 ц/га білка. Таким чином, у богарних умовах Степу України найбільша зернова продуктивність сучасних сортів озимої пшениці забезпечується при розміщенні їх по чорному пару (у середньому на рівні 4,31 т/га), при цьому збільшується вміст білка в зерні та його збір з одиниці площі. Розміщення культури на гірших попередниках призводить до недобору врожаю зерна у межах 1,05-1,10 т/га. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці на чорноземах південних, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, удобрення, сівбу та збирання врожаю, який відрізняється тим, що озиму пшеницю у сівозміні розміщують по чорному пару, під осінню культивацію вносять N30Р60, а протягом весняно-літнього періоду вносять N100 кг д.р./га у вигляді трьох підживлень. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3