Спосіб прогнозування якості зерна при хімічному захисті озимої пшениці від клопа шкідлива черепашка

Винахід стосується галузі сільського господарства, зокрема захисту озимої пшениці від клопа-черепашки, який згубно впливає на якість клейковини і є головним ворогом якості продовольчого зерна. Ферменти, які шкідник вводить до зерна розчиняють білок клейковини. Ці ферменти залишаються в зерні і довгий час зберігають свою активність. При розмолі борошно із уражених зерен змішується із борошном здорових. Доки воно зберігається у сухому вигляді, ферменти не діють, але достатньо додати до борошна води дня замісу тіста, як починається енергійний процес розщеплення білкових молекул (клейковини). У результаті клейковина втрачає свої властивості, стає липкою, тягучою, отримує сірий або темно-сірий колір. Тісто із такого борошна має низьку пружність, розпливається, не зберігає надану йому форму. Наведене свідчить про важливість ліквідації загрози пошкодження пшеничного зерна цим шкідником. Враховуючи це харчова промисловість та світовий хлібний ринок ставлять зараз підвищенні вимоги до якості зерна пшениці. Наукою та практикою визначені основні показники якості зерна та розроблені методи оцінки їх. Головні з них такі: форма, крупність та вирівнянність, натура зерна, скловидність, колір, вміст білку та якість клейковини. Вміст білку та якість клейковини - найбільш важливі показники якості пшеничного зерна. Від кількості білку залежить кількість клейковини яка і представляє собою насичені водою білкові речовини пшениці. В зерні, що заготовляється визначають не вміст білку (для цього необхідне складне обладнання), а вміст сирої клейковини, якість якої визначають приладом ВДК. У введеному з 1998р. ДСТУ- 3768 - 98 „Пшениця". Технічні умови" (1), викладені вимоги до якості зерна озимої м'якої пшениці. Залежно від показників якості м'яку озиму пшеницю поділяють на 6 класів: 1-й (якість клейковини зерна І групи), 2-й ( І-ІІгр.), 3-й (І-ІІгр.), 4-й (І-ІІ), 5-й (І-ІІІ), 6-й (якість клейковини не обмежується). Згідно з вимогами ДСТУ3768-98 зерно 1-5-го класів є продовольчим, а зерно 6-го класу використовується для технічних та кормових цілей. Для вирощування високоякісного зерна пшениці важливе значення має своєчасний прогноз якості зерна очікуваного врожаю. Такий прогноз якості врожаю потрібний не тільки виробничникам, але й заготівельним та плануючим організаціям для проведення заходів захисту посівів від шкідників та заготівлі якісного продовольчого зерна. Так, шкодочинність клопа-черепашки при масовому пошкодженні настільки велика, що весь комплекс агротехнічних заходів направлений на одержання врожаю якісного продовольчого зерна може не досягти мети. Відомий спосіб прогнозування якості пшениці у період вегетації (2). Це так званий метод листової діагностики. З використанням попереднього встановленого закономірного зв'язку між вмістом азоту у вегетативній масі рослин в період повного колосіння та білку у зерні при збиранні врожаю цей метод успішно застосовується для прогнозу якості зерна за місяць до збирання. Недолік відомого способу - він не враховує шкодочинність клопа шкідливої черепашки і тому не може бути використаним для прогнозу якості зібраного зерна при хімічному захисті озимої пшениці. У числі заходів, що знижують згубну дію шкідливої черепашки на якість зерна важливе місце належить агротехніці та хімічному методу захисту. При цьому на фоні високої агротехніки провідним заходом у боротьбі із шкідливою черепашкою є хімічний захист хлібів на полях. Відомій спосіб захисту озимих колосових культур від клопа-черепашки, який включає: агротехнічні методи боротьби (землевпорядкування, освоєння сівозмін з правильним чергуванням культур, добір сортів з урахуванням їх стійкості проти шкідника, оптимізація системи обробітку грунту та удобрення, регулювання водного режиму, підготовка високоякісного насіння, добір строків і способів сівби, збирання врожаю); хімічний метод - застосування пестицидів з урахуванням економічних порогів чисельності у фазі молочної - початок воскової стиглості зерна (3). Відомий спосіб не передбачає визначення якості зерна і тому не може бути використаним для прогнозування якості зерна перед збиранням при захисті озимої пшениці від шкідливої черепашки. Деяке попереднє уявлення про якість врожаю можливе на підставі відомостей про гідротермічні умови період вегетації пшениці. Так, відомий спосіб прогнозування якості зерна пшениці вибраний нами як прототип (4). Відомий спосіб включає використання температурного режиму росту та розвитку рослин періоду початку весни до колосіння, який обумовлює вміст азоту в листях перед цвітінням показник якого є прогностичним показником і величина якого прямо пропорційна вмісту білку у зрілому зерні. Відомий спосіб передбачає, що з урахуванням показників температурного режиму вказаного періоду та суми опадів від посіву озимих до початку весни вегетаційні роки є вологими або сухими що дає можливість складати задовільний прогноз очікуваної якості зерна пшениці у поточному році. Однак використання вказаного способу для прогнозу якості зерна при захисті озимої пшениці від клопа - черепашка неможливе тому, що спосіб не враховує шкодочинності клопа-черепашки. В основу винаходу на відміну від прототипу поставлена задача: розробити прогноз якості зерна очікуваного у поточному році врожаю в зоні Степу України при захисті його від шкідливої дії клопа-черепашки з використанням гідротермічних показників (середньобагаторічних статистични х та прогнозних поточного року) періоду молочновоскової стиглості зерна; середньо-багаторічних статистичних показників пошкодженності зерна, кількості та якості клейковини, питомої ваги: зерна 3-го класу, продовольчого зерна, а також площ оброблених інсектицидами (з урахуванням економічних порогів шкодочинності), як прогностичного показника якості зібраного зерна в залежності від гідротермічних умов періоду молочно-воскової стиглості зерна поточного року. Використання винаходу дозволяє: своєчасно (до збирання) одержати прогноз очікуваного обсягу продовольчого зерна (у т.ч. зерна 3-го класу), на підставі якого - розробити та здійснити в оптимальні строки заходи захисту посівів, заготівлі якісного продовольчого зерна та отримати додаткові надходження коштів за реалізацію продовольчого зерна. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування якості зерна пшениці, що включає використання до збирання прогностичного показника (вміст азоту в листях пшениці перед цвітінням величина якого прямо пропорційна вмісту білку у зрілому зерні), показників температурного режиму росту та розвитку рослин періоду початку весни до колосіння та суми опадів від посіву озимих до початку весни згідно з винаходом вперше використовують попередньо вставлені показники: 1. Кількості опадів періоду молочно-воскової стиглості зерна: - середньобагаторічні статистичні (за 1997-2002pp.); - прогнозні поточного року. 2. Температури періоду молочно-воскової стиглості зерна: - середньобагаторічні (за 1997-2002pp.); - прогнозні поточного року. 3. Середньобагаторічні статистичні (за 1997-2002pp.): - пошкодженності зерна клопом - черепашкою; - кількості клейковини; - якості клейковини. 4. Середньобагаторічні статистичні (за 1997-2002pp.) питомої ваги: - зерна 3-го класу; - продовольчого зерна, а як прогностичний показник, використовують у винаході рівень питомої ваги площ оброблених (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника) інсектицидами при зростанні якого в залежності від рівня показників кількості опадів та температури періоду молочно-воскової стиглості зерна прогнозують зростання питомої ваги продовольчого зерна при збиранні врожаю поточного року. Саме внаслідок використання у винаході сукупності запропонованих ознак (показників) дає змогу вирішити поставлену задачу: розробити прогноз якості зерна очікуваного у поточному році врожаю в зоні Степу України при захисті його від шкідливої дії клопа-черепашки. Пропонуючи використовувати у винаході названі ознаки (показники) ми спиралися на раніше встановлені факти, щодо формування якості зерна в залежності від метеорологічних факторів року. Так, відомо, що із метеорологічних факторів найбільше впливають на вміст у зерні пшениці білка та клейковини опади, а також температура повітря та грунту в період від повного колосіння рослин до воскової стиглості зерна і найбільший вміст білка буває у фазі молочної або початок воскової стиглості його (5,6). Метеорологічні умови складаються не у всі роки однакові, тому використовували середньобагаторічні статистичні показники опадів та температури періоду молочно-воскової стиглості зерна. Крім того, вказаний період є. найбільш сприятливим строком застосування інсектицидів для вирішення завдання збереження якості врожаю. Використання прогнозних показників поточного року кількості та опадів періоду молочно-воскової стиглості зерна дає змогу оцінити рік як сухий (сприятливий) або вологий (несприятливий) за метеорологічними факторами. Використання середньобагаторічних статистичних показників пошкодженності зерна клопом-черепашкою, кількості та якості клейковини, зерна 3-го класу та продовольчого зерна дає змогу виявити шкодочинність клопачерепашки на якість зібраного врожаю. Використання рівня питомої ваги площ оброблених (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника) інсектицидами як прогностичного показника дає змогу (в залежності від рівня показників кількості опадів та температури періоду молочно-воскової стиглості зерна) прогнозувати зростання питомої ваги продовольчого зерна при збиранні врожаю поточного року. Використання сукупності запропонованих ознак у винаході дозволяє: попередньо (до збирання) одержати прогноз обсягу продовольчого зерна (у т.ч. зерна 3-го класу) і на його підставі розробити та здійснити в оптимальні строки заходи захисту посівів, заготівлі продовольчого зерна та отримати додаткові надходження за реалізацію продовольчого зерна 3-го класу. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Для розробки прогнозу для зони Степу України використовувались бази даних: ЦСУ України, Гідрометцентру України, Міністерства аграрної політики України, Головної державної інспекції захисту рослин України. На основі вказаних баз даних по зоні Степу України (АР Крим, області: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська) за період 1997-2002pp. побудовано таблицю 1 із слідуючими показниками: - площі збирання; - питома вага площ, оброблених хімічними засобами захисту рослин від клопа-черепашки; - урожайність зерна озимої пшениці; - пошкодженість зерна клопом-черепашкою; - вміст клейковини; - якість клейковини; - кількість зерна 3-го класу; - кількість продовольчого зерна; - кількість опадів період червень-липень; - кількість опадів (багаторічний стандарт цього період); - температури періоду червень-липень; - температури періоду червень-липень (багаторічний стандарт цього року). Наведеними даними в табл.1 без попереднього корегування користуватися недоцільно тому, що на якість зерна пшениці значний вплив мають температура, та умови зволоження у період його формування і наливу. Так, відомо, що в роки з сухим та жарким літом якість зерна пшениці значно вища ніж у роки з підвищеними опадами та пониженою температурою (2,7). У зв'язку з чим у періоді, що аналізується (1997-2002pp.) за показниками температури та опадів фази молочновоскової стиглості зерна (червень-липень) були відокремлені сприятливі (сухі) роки для одержання високоякісного зерна (1998, 1999, 2002pp.) та несприятливі (вологі роки: 1997, 2000, 2001pp.). Таблиця 1 Середньобагаторічні показники якості зерна озимої пшениці, отримані після захисту посівів від клопа-черепашки у зоні Степу України (1997-2002pp.) Nп/п Показники Роки Середнє 1997 Площі збирання, тис.г 1 3 Питома вага площ, оброблених хімічними засобами захисту рослин, Урожайність зерна, ц/га 4 Пошкодженість зерна, % 5 Вміст клейковини, % 2 Якість клейковини (І-ІІ групи), % Кількість зерна 3-го класу, % 6 7 1998 1999 2000 2001 2002 1997-2002рр. 351 288 300 236 373 378 323 68,2 39,9 15,6 32,0 47,8 46,6 41,7 28,1 24,5 22,6 16,8 34,1 28,9 25,8 7,9 2,5 4,0 10,0 4,6 3,9 5,5 19,9 23,5 20,1 16,5 16,6 17,2 19,0 36,1 84,9 45,2 34,3 49,8 44,0 49,0 19,5 63,5 26,7 17,2 15,7 18,0 26,8 80,1 51,4 40,7 48,6 41,6 48,8 51,9 42,3 55,0 58,9 52,9 59,6 56,2 56,2 56,2 56,2 56,2 56,2 10 Кількість продовольчого зерна, 30,4 % Кількість опадів періоду 96,6 червень-липень, мм Кількість опадів (багаторічний 56,2 стандарт цього періоду), мм 11 Температури періоду червеньлипень, °С 20,5 22,9 23,7 20,6 21,8 28,8 23,0 12 Температура періоду червеньлипень (багаторічний стандарт цього періоду), °С 20,5 20,5 20,5 20,5 20,5 20,5 20,5 8 9 Приклади для здійснення способу: Приклад 1. В таблиці 2 наведені Середньобагаторічні статистичні показники 1998, 1999, 2002 років: - кількість опадів та температури періоду молочно-воскової стиглості зерна; - врожайності; - пошкодженості зерна клопом-черепашкою; - кількості клейковини; - якості клейковини; - питомої ваги зерна 3-го класу; - питомої ваги продовольчого зерна; - питомої ваги площ, оброблених (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника) інсектицидами. Таблиця 2 Середньобагаторічні показники якості зерна озимої пшениці, отримані після захисту посівів від клопа-черепашки у зоні Степу України у сприятливі роки. Nп/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Показники Площі збирання, тис.га Питома вага площ, оброблених хімічними засобами захисту рослин, % Врожайність зерна, ц/га Пошкодженість зерна клопом-черепашкою, % Кількість клейковини, % Якість клейковини (І-ІІ груші), % Кількість зерна 3-го класу, % Кількість продовольчого зерна, % Кількість опадів періоду червень-липень, мм Кількість опадів (багаторічний стандарт цього періоду), мм Температури періоду червень-липень, С Температура періоду червень-липень (багаторічний стандарт цього періоду), °С 1998 288,0 Роки 1999 301,0 2002 348,0 Середнє 1998,1999, 2002рр. 312,3 39,9 15,6 46,6 34,0 24,5 2,5 23,5 84,9 63,5 80,1 51,9 22,6 4,0 20,1 45,2 26,7 51,4 42,3 28,9 3,9 17,2 44,0 18,0 41,6 52,9 25,3 3,5 20,3 58,0 36,1 57,7 49,0 56,2 56,2 56,2 56,2 22,9 23,7 22,8 23,1 20,5 20,5 20,5 20,5 Відокремлені роки (1998, 1999 та 2002) характеризуються сухим (кількість опадів - 42,3-52,9мм - нижча стандартної багаторічної - 56,2мм) та жарким (температура - 22,8-23,7°С - вища стандартної багаторічної 20,5°С) літом вважаються сприятливими (сухими) для формування високоякісного зерна. Так, у 1998-1999pp. після проведення заходів захисту посівів від клопа-черепашки (при невисокій пошкодженості зерна: 2,5-4,0%) кількості клейковини -20,1-23,5%, кількості зерна 3-го класу: 26,7-63,5% високою була і питома вага продовольчого зерна зібраного врожаю: 51,4-80,1%. Вона збільшувалась з 51,4% до 80,1% при збільшенні обсягу площ, оброблених проти клопа-черепашки з 15,6% до 39,9%. Виняток складає 2002 рік, коли значне збільшення площ, оброблених проти клопа-черепашки з 15,6-39,9% до 46,6% призвело не до збільшення, а до зменшення питомої ваги продовольчого зерна з 80,1% до 41,6%. Пояснюється це, на нашу думку, високим врожаєм зерна в 2002 році (28,9ц/га), який на 4,4-6,3ц/га був вищим ніж у попередні роки (1998-1999pp.). Стосовно цього відома негативна кореляція між високою врожайністю та вмістом білку у зерні, коли інтенсивний ріст вегетативної маси викликає „ростове розрідження” азотних речовин у цій масі та знижує вміст білку у зерні (8). Так, при значно вищій ніж у попередні роки врожайності, зерно врожаю 2002 року значно знизило свою якість: кількість клейковини з 20,1-23,5% до 17,2%, кількість зерна 3-го класу - з 26,7-63,5% до 18,0%, а кількість продовольчого зерна - з 51,480,1% до 41,6%. У зв’язку з чим, показники 2002 року, як не оптимального щодо групи років, сприятливих для формування високої якості зерна не можуть бути рекомендовані для використання при прогнозуванні якості зерна пшениці при захисті її посівів від клопа шкідливої черепашки. Тому для прогнозування рекомендуємо користуватися показниками типових 1998 та 1999pp., як оптимальних для сухих (сприятливих) років. Щоб практично спрогнозувати у поточному році якість зерна при хімічному захисті озимої пшениці від клопа-черепашки виконують такі послідовні дії: - встановлюють прогнозні показники температури та опадів періоду червень-липень поточного року; - за прогнозними показниками температури та опадів червня-липня поточного року визначають належність поточного року до сухого (сприятливого) чи до вологого (несприятливого); - якщо поточний рік належить до посушливого (сприятливого) року то згідно з даними табл.2 прогнозується збільшення питомої ваги (більше 51,0%.) продовольчого зерна при збільшенні питомої ваги (більше 15,0%) площ, оброблених інсектицидами (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника). Приклад 2. В таблиці 3 наведені середньобагаторічні статистичні показники 1997, 2000, 2001pp.: - площа збирання; - кількість опадів періоду червень-липень; - кількість опадів та температури періоду молочно-воскової стиглості зерна; - кількість опадів (багаторічний стандарт); - врожайність; - пошкодженість зерна клопом-черепашкою; - кількість клейковини; - якість клейковини; - кількість зерна 3-го класу; - кількість продовольчого зерна; - питома вага площ, оброблених інсектицидами (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника); - температура періоду червень-липень; - температура періоду червень-липень (багаторічний стандарт цього періоду). Відокремлені роки (1997,2000,2001) характеризуються трохи прохолодним літом (температура - на рівні багаторічного стандарту - 20,5°С) з дещо підвищеною вологістю (середня кількість опадів - 70,2мм вища багаторічного стандарту - 56, 2мм), вважаються несприятливими (вологими) для формування високоякісного зерна на відміну від сприятливих (сухи х) - 1998, 1999, 2002pp. Так, у 2000-2001рр. після проведення заходів захисту від клопа-черепашки показники якості зерна були значно нижчими: пошкодженість зерна 4,6-10,0% проти 2,5-4,0%, кількість клейковини: 16,5-16,6% проти 20,1-23,5%, кількість зерна 3-го класу: 15,7-17,2% проти 26,763,5%, невисокою була питома вага продовольчого зерна: 40,7-48,6 проти 51,4-80,1%. Вона збільшувалась з 40,7% до 48,6% при збільшенні обсягу площ, оброблених інсектицидами проти клопа-черепашки з 32,0 % до 47,8%. Виняток складає 1997p., коли значне збільшення площ оброблених проти клопа-черепашки з 32,0%-47,8% до 68,2% призвело не до збільшення, а до зменшення питомої ваги продовольчого зерна з 48,6% до 30,4%. Пояснюється це досить несприятливими метеорологічними умовами літа 1997p., яке було вологим (96,6мм опадів проти 56,2мм -за багаторічним стандартом). Відомо, що з метеорологічних факторів найбільший негативний вплив на якість зерна мають опади у період від повного колосіння до воскової стиглості (5). Таблиця 3 Середньобагаторічні показники якості зерна озимої пшениці, отримані після захисту посівів від клопа-черепашки у зоні Степу України у несприятливі роки Nп/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Показники Площі збирання, тис.га Питома вага площ, оброблених хімічними засобами захисту рослин, % Врожайність зерна, ц/га Пошкодженість зерна клопом-черепашкою, % Кількість клейковини, % Якість клейковини (І-ІІ групи), % Кількість зерна 3-го класу, % Кількість продовольчого зерна, % Кількість опадів періоду червень-липень, мм Кількість опадів (багаторічний стандарт цього періоду), мм Температури періоду червень-липень, °С Температура періоду червень-липень (багаторічний стандарт цього періоду), °С 1997 351,0 Роки 2000 236,0 2001 373,0 Середнє 1997,2000, 2001рр. 320,0 68,2 32,0 47,8 49,3 28,1 7,9 19,9 36,1 19,5 30,4 96,6 16,8 10,0 16,5 34,3 17,2 40,7 55,0 34,1 4,6 16,6 49,8 15,7 48,6 58,9 26,3 7,5 17,7 40,1 17,5 39,9 70,2 56,2 56,2 56,2 56,2 20,5 20,6 21,8 21,0 20,5 20,5 20,5 20,5 Значні опади продовжили тривалість періоду шкодочинної дії клопа-черепашки, що і призвело до зниження питомої ваги продовольчого зерна з 48,6% до 30,4% незважаючи на збільшення площ оброблених протії клопа черепашки з 47,8% до 68,2%. По цій причині показники 1997 року як неоптимального щодо групи років несприятливих для формування високої якості зерна не можуть бути рекомендовані для використання при прогнозуванні якості зерна пшениці при захисті посівів від клопа-черепашки. Тому для такого прогнозування рекомендуємо користуватися показниками 2000 та 2002pp., як типово несприятливих для формування високої якості зерна. Для практичного прогнозування якості зерна у поточному ропі при хімічному захисті озимої від клопа-черепашки виконують такі послідовні дії: - встановлюють прогнозні показники температури та опадів періодів червень-липень поточного року; - за прогнозними показниками температури та опадів періоду червень-липень поточного року визначають належність поточного року до сухого (сприятливого) чи до несприятливого (вологого); - якщо поточний рік належить до несприятливого (вологого) року, то згідно даними табл.3 прогнозується збільшення питомої ваги(більше 40,7%), продовольчого зерна при збільшенні питомої ваги (більше 32,0%), площ оброблених інсектицидами (з урахуванням економічних порогів чисельності шкідника). Таким чином, використання способу дозволяє у поточному ропі: попередньо (до збирання) спрогнозувати отримання обсягу продовольчого зерна (у т.ч. 3-го класу); розробити та здійснити в оптимальні строки: заходи захист; посівів, заготівлі продовольчого зерна та отримати додаткові надходження коштів за реалізацію продовольчого зерна 3-го класу. Нами встановлена кількісна залежність якості врожаю продовольчого зерна від обробки посівних площ озимої пшениці охоплених засобами захисту рослин і агрокліматичних факторів (температури і опадів), що складають основу методу прогнозу отримання високоякісного продовольчого зерна. Економічна ефективність від захисту рослин озимої пшениці визначається за формулою: Е=[(Уо·Цо) - (Ун·Цн)]·S, де Е - економія коштів, грн/га; Уо - урожайність зерна озимої пшениці з обробленої площі хімічними засобами захисту рослин, ц/га, Ун - урожайність зерна озимої пшениці на необроблених площах, ц/га; Цо - вартість продовольчого зерна, грн/ц; Цн - вартість фуражного зерна, грн/ц; S - посівна площа, га. Розрахунок економічної ефективності одержання продовольчого зерна у сприятливі роки: Е=[(25,3ц/га·21,57грн/ц) - (25,3ц/га·14,38грн/ц)]·1га=181,9грн/га. Вартість застосування хімічних засобів захисту у боротьбі з клопом-черепашкою 38,4грн/га. Економічна ефективність доцільності застосування хімічних засобів захисту рослин озимої пшениці у сприятливі роки складає: Е=181,91грн/га-38,4грн/га-143,51грн/га Розрахунок економічної ефективності одержання продовольчого зерна у несприятливі роки: Е=[(26,3ц/га·32,88грн/ц) - (26,3ц/га·21,87грн/ц)]·1га=289,56грн/га Вартість застосування хімічних засобів захисту у боротьбі з клопом-клопом черепашкою - 38,4грн/га. Економічна ефективність доцільності застосування хімічних засобів захисту рослин озимої пшениці у несприятливі роки складає: Е=289,56грн/га - 38,4грн/га=251,16грн/га. Наведені приклади підтверджують досягнення економічного результату при здійсненні заявленого способу. Джерела інформації 1. Пшениця. Технічні умови. ДСТУ3768-98К-: Держстандарт України, 1998 2. М.М.Стрельникова. Повышение качества зерна пшеницы. К.: Урожай, 1971 3. Арешніков Б.А., Гончаренко М.П., Костюковський М.П. та ін. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур'янів при інтенсивних те хнологіях. К.: Урожай, 1992 4. В.Мединец. Прогнозирование и пути повышения качества зерна озимой пшеницы//3ерновые и масличные культуры, №5, 1968 5. М.И.Княгиначев. Биохимия пшеницы. Качество зерна пшеницы в зависимости от сорта и условий возделывания. Сельхоэизд, 1951 6. І.Я.Самолевський. Пшениці Української РСР та їх якість. - К.: Урожай, 1965 7. А.Созинов, И. Обод. Сила пшеницы. Одесса, Маяк, 1970 8. Павлов А.Н. Накопление белка в зерне пшеницы и кукурузы. М.: Наука, 1967.