Спосіб лікування неалергічного контактного дерматиту

Реферат: Спосіб лікування неалергічного контактного дерматиту шляхом нанесення на ушкоджену ділянку шкіри фармацевтичного засобу у формі мазі, причому як такий засіб призначають мазь 2 "Філетол" у дозі 20 мг/см шкіри 1-2 рази на добу протягом 7-10 днів. UA 70274 U (12) UA 70274 U UA 70274 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини та фармації, зокрема до способів лікування за допомогою фармацевтичних засобів дерматологічних захворювань, а саме неалергічного контактного дерматиту. На сьогодні розповсюдженим захворюванням шкіри є неалергічний контактний дерматит (НКД). Найбільш характерні ознаки цього захворювання: підвищення чутливості шкіри до різних подразників, запальний процес, порушення проникності судинної стінки, перехід у хронічну форму, приєднання інфекції. Для місцевого лікування НКД, насамперед, використовують топічні глюкокортикостероїди (ТГК), які мають ряд обмежень для хворих з підвищеною чутливістю, для людей похилого віку, дітей, вагітних жінок та тих, які годують грудьми. До побічних ефектів, що мають місце при використанні ТГК відносяться: свербіж, акнеподібні висипання, гіпопігментація, контактна екзема, гіпертрихоз, розвиток вторинних інфекційних уражень, атрофічних змін епідермісу і дерми. Все це суттєво обмежує можливості застосування ТГК для лікування дерматитів і створює умови для пошуку нових, безпечних та ефективних лікарських засобів. Альтернативою синтетичним протизапальним засобам є фітопрепарати, які завдяки широті фармакологічної дії та низькій токсичності проявляють м'яку комплексну дію. Фітопрепарати рідше, ніж синтетичні, викликають ускладнення, що дозволяє проводити тривале лікування при хронічних захворюваннях. До таких препаратів відноситься мазь "Вундехіл", виробництва ТОВ "Науково-виробнича фармацевтична компанія "Ейм", м. Харків, до складу якої входить суміш настойок софори японської, перстачу, деревію, прополісу та карофілен, які чинять протизапальну і репаративну дію [1]. Недоліком даного препарату є відсутність протимікробної дії та гідрофобна основа, яка має низьку біодоступність. Жиророзчинна основа сприяє прояву "парникового ефекту" та не забезпечує необхідної терепевтичної активності. Для місцевого лікування запальних захворювань шкіри, зокрема НКД, також використовують мазі, креми та гелі, які містять декспантенол. До таких препаратів відноситься гель "ПантестинДарниця", що містить провітамін В5-D-пантенол і антисептик мірамістин, які чинять протизапальну, репаративну та протимікробну дію [2]. Недоліком даного препарату є низька біодоступність, оскільки гелева основа, яка містить полімерні речовини, утримує діючі компоненти препарату на поверхні шкіри. Відомий засіб у формі мазі для лікування гнійно-запальних процесів різної етіології [3] під умовною назвою "Філетол", який має наступний склад (мас. %): екстракт хлорофіліпту густий 0,9-1,1 Твін-80 0,9-1,1 етакридину лактат 0,2-0,4 декспантенол 2,5-2,7 пропіленгліколь 4,8-5,2 поліетиленоксид-400 50,9-65,0 поліетиленоксид-1500 35,0-50,0 вода очищена 4,8-5,2. Досліджено ранозагоювальну та антимікробну дію мазі "Філетол". Засіб розроблений на гідрофільній основі, яка має високу біодоступність, поліпшує транспорт діючих речовин у тканини, підсилює їх фармакологічну активність. Задача корисної моделі полягає у створенні нового способу лікування неалергічного контактного дерматиту за рахунок використання мазі "Філетол" відповідно до заявленої схеми лікування, що забезпечує багатопрофільний ефективний вплив на перебіг захворювання. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі лікування неалергічного контактного дерматиту шляхом нанесення на ушкоджену ділянку шкіри фармацевтичного засобу у формі мазі корисною моделлю передбачено, що як такий засіб призначають мазь "Філетол" у дозі 20 мг/см шкіри 1-2 рази на добу протягом 7-10 днів. Всі параметри заявленого способу визначені експериментальним шляхом у дослідах на тваринах, транспоновані на організм людини і досліджені у клінічних умовах на добровольцях. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Хворим з діагнозом неалергічний 2 контактний дерматит на ушкоджену ділянку шкіри наносять мазь "Філетол" у дозі 20 мг/см шкіри 1-2 рази на добу в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Термін лікування становить 7 днів та при необхідності може бути подовжений до 10 днів. Заявлений спосіб дозволяє суттєво поліпшити якість та скоротити термін лікування неалергічного контактного дерматиту у порівнянні з існуючими схемами лікування. Корисна модельілюструється прикладом. Приклад 1 Ефективність заявленого способу лікування вивчали у дослідах на щурах з модельною патологією неалергічного контактного дерматиту. Дану патологію відтворювали за допомогою 1 UA 70274 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 аплікацій на шкіру з живичним скипидаром у 24-х білих безпородних щурів самців масою 180210 г. Для відтворення патології тваринам на ретельно вистрижену ділянку шкіри розміром 3×3 см щоранку протягом 10 днів наносили по 5 крапель живичного скипидару, який втирали скляною паличкою. Вираженість розвиненого НКД оцінювали на 10-й день відтворення патології у тварин візуально за ступенем ураження шкіри, використовуючи бальну систему: 0 балів відсутність видимої реакції; 1 бал - слабка еритема; 2 бали - помірно виражена еритема, злущення, крапкові крововиливи; 3 бали - чітка еритема з ущільненням та злущеннями; 4 бали різка еритема з явищами геморагії, вираженою інфільтрацією та серозно-геморагічними кірками з виразками. Експериментальні тварини були розділені на 4 групи по 6 тварин: перша позитивний контроль (ПК), що не отримувала лікування, друга - дослідна група, тваринам якої з 11-го по 17-й дні експерименту нашкірно наносили мазь "Філетол", третя та четверта групи тварин у ті ж терміни отримували препарати порівняння: мазь "Вундехіл" і гель "ПантестинДарниця". Препарати наносили стерильним шпателем на ушкоджену поверхню шкіри тварин 1 2 раз на день в умовно-терапевтичній дозі 20 мг/см . Інтенсивність запального процесу в організмі тварин оцінювали за гематологічними показниками: швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та кількості лейкоцитів у крові. Показники визначали тричі: до початку експерименту, на 10-й день та 17-й день. Протизапальну активність препаратів визначали на 17-й день експерименту за формулою: І  100 , де ПА  100 %  досл Іпк ПА - протизапальна активність; Ідосл - ступінь ураження шкіри у дослідній групі, бали; Іпк - ступінь ураження шкіри у групі позитивного контролю, бали. Для оцінки вираженості запалення та набряку шкіри у тварин до початку експерименту, на 10-й та 17-й дні експерименту досліджували товщину шкірної згортки, яку вимірювали за допомогою штангенциркуля. Отримані результати обробляли статистично, використовуючи стандартний пакет статистичних програм Statistica 4.3. При отриманні статистичних висновків для показників з повторними вимірюваннями застосовували метод Крускала-Уоліса та критерій Мана-Уїтні на рівні значущості