Спосіб накладення лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску

Реферат: UA 70769 U UA 70769 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для запобігання розвитку синдрому абдомінальної компресії після оперативного лікування хворих на гострі гнійно-деструктивні захворювання органів черевної порожнини. Відомі способи накладення лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску, які включають дозоване зведення країв лапаротомної рани шляхом накладання на шкіру навкруги рани безперервного кисетного шва та додаткових поперечних швів із захопленням стібків першого (І.А. Криворучко та ін., 2005), посегментне шнурування лапаротомної рани за допомогою поліхлорвінілової трубки, проведеної через попередньо виконані отвори передньої черевної стінки в ділянці прямих м'язів живота (В.Д. Шейко та ін., 2009), підшивання до країв рани двох листків поліетиленової плівки, між якими розміщена поліпропіленова сітка (М.А. Мендель та ін., 2009) тощо. Недоліками цих способів є виникнення евентрації внаслідок відриву або розриву поліетиленової плівки при напруженні пацієнта, травмування кишечнику, утворення нориць, вторинне інфікування черевної порожнини. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб накладання лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску, який включає виконання основного етапу оперативного втручання (усунення джерела перитоніту), встановлення спеціальної конструкції на краї лапаротомної рани, що дозволяє звести краї рани до найбільш безпечного рівня внутрішньочеревного тиску, з можливістю виконання програмованої санації черевної порожнини, контролюючи рівень внутрішньочеревного тиску (Патент України на корисну модель 54045, МПК А61В17/03. Спосіб накладення лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску / Костирной О.В., Шестопалов Д.В., Каракурсаков Н.Е., Гавриленко С.П., Говорунов І.В.; заявники та патентовласники Костирной Олександр Васильович, Шестопалов Дмитро Вікторович, Каракурсаков Наріман Ескендерович, Гавриленко Сергій Павлович, Говорунов Ігор Васильович. -№ U201004880; заявл. 23.04.2010; опубл. 25.10.2010, Бюл. № 20.). Спосіб-найближчий аналог здійснюється таким чином. Після виконання оперативного втручання (усунення джерела перитоніту, санації черевної порожнини та її дренування) на передню черевну стінку накладають розроблений апарат для лапаростомії. Для цього через шкіру й підшкірно жировий шар лапаротомної рани проводять дві П-подібні спиці, які укладають на канавки, що розташовані на трипільній пластинці та фіксують їх за допомогою фіксаторів. Далі, у наскрізні отвори на кріпильній пластинці встановлюється бальна пружина. Перед зведенням країв лапаротомної рани петлі кишечнику покривають поліуретановим шаром, просоченим мазевою основою. Недоліком цього способу є складність даної конструкції, обмеження рухової активності пацієнта, велика ймовірність виникнення різних вторинних ускладнень з боку лапаротомної рани (евентрація, післяопераційна вентральна грижа тощо) внаслідок не укріплення м'язовоапоневротичного шару передньої черевної стінки при його загоєнні вторинним натягом. Заявлена корисна модель виключає вказані недоліки. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб закриття черевної порожнини, за якого буде можливим здійснювати повторні санації черевної порожнини, корегувати внутрішньочеревний тиск у ранньому післяопераційному періоді, захистити краї лапаротомної рани, зокрема м'язовоапоневротичного шару, від додаткового травмування, а також запобігти виникненню післяопераційної вентральної грижі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі накладання лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску, який включає виконання оперативного втручання (усунення джерела перитоніту, санації черевної порожнини та її дренування), згідно з корисною моделлю, в проекції прямих м'язів живота, шляхом відшарування парієтальної очеревини від м'язовоапоневротичного шару, створюють "кишені", в які заводять і фіксують по пластинці комбінованих сітчастих протезів, загорнувши догори протилежні їх краї, підшивають до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота. Закриття лапаротомної рани здійснюють шляхом зшивання "загорнутих" країв обох сітчастих трансплантатів та накладання зверху марлевої серветки з водорозчинною маззю. Повторні санації черевної порожнини здійснюють шляхом зняття швів із "загорнутих" країв обох сітчастих трансплантатів. Остаточне закриття лапаротомної рани виконують шляхом розрізання обох листків сіток вздовж "загорнутих" їх країв та пошарового зашивання лапаротомної рани, включаючи залишені фіксовані сітчасті протези. Зшивання або розпускання "загорнутих" країв сітчастих протезів дозволяє уникнути додаткового травмування м'язово-апоневротичного шару лапаротомної рани, збільшити об'єм черевної порожнини, тим самим запобігти розвитку синдрому абдомінальної компресії в ранньому післяопераційному періоді, а також надійно укріпити передню черевну стінку, після 1 UA 70769 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 остаточної санації, що дає змогу запобігти виникненню евентрації та післяопераційної вентральної грижі тощо. Спільними ознаками найближчого аналогу та корисної моделі, що заявляється, є те, що всі хірургічні заходи, направлені на повторні санації черевної порожнини та запобігання розвитку синдрому абдомінальної компресії, здійснюють після виконання основного етапу оперативного втручання (усунення джерела перитоніту, санації черевної порожнини та її дренування). Відмінністю корисної моделі та найближчого аналога є те, що не виконують мобілізацію низхідного та висхідного відділів товстої кишки, а також заочеревинної клітковини, укріплюють передню черевну стінку за допомогою сітчастих протезів ULTRAPRO або VYPRO II. На фіг. 1, 2 представлено схему способу, що заявляється: 1 - заведений у створену "кишеню" та фіксований край сітчастого протеза, 2 - "загорнутий" край сітчастого протеза, 3 край сітчастого протеза, фіксований до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота, 4 - зшиті фіксовані частини сітчастих протезів по межі зіставлення обох країв парієтальної очеревини. Спосіб, що заявляється як корисна модель, виконують наступним чином. Виконують основний етап оперативного втручання, а саме усунення причини перитоніту, санація та дренування черевної порожнини тощо. За наявності достеменних прогностичних ознак виникнення синдрому абдомінальної компресії, у ранньому післяопераційному періоді, у проекції прямих м'язів живота, шляхом відшарування парієтальної очеревини від м'язовоапоневротичного шару, створюють "кишені", поздовжній розмір яких перевищує довжину лапаротомної рани на 2 см з обох кінців. Далі, у створені "кишені" заводять по пластинці комбінованих сітчастих протезів ULTRAPRO або VYPRO II та їх фіксують. Розмір обох сіток завширшки залежить від того, наскільки потрібно збільшити об'єм черевної порожнини, але вони повинні повністю виповнити створені "кишені". Протилежні краї обох сітчастих протезів, згорнувши догори, фіксують до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота відповідного боку. Закриття лапаротомної рани здійснюють шляхом зшивання "загорнутих" країв обох сітчастих протезів. Далі, на рану черевної стінки кладуть поліетиленову плівку, зверху якої розташовують марлеву серветку з водорозчинною маззю. Для фіксації марлевої серветки накладають декілька навідних швів на шкіру. Повторні санації черевної порожнини здійснюють шляхом зняття швів з шкіри та "загорнутих" країв обох сітчастих протезів. Накладаючи шви на "загорнуті" краї обох сітчастих протезів, можна збільшувати або зменшувати об'єм черевної порожнини, тобто корегувати внутрішньочеревний тиск. Після стабілізації стану пацієнта, ліквідації запальних явищ очеревини, нормалізації внутрішньочеревного тиску виконують оперативне втручання, а саме розрізавши обидві сітки вздовж "загорнутих" країв, видаляють її частини, які фіксовані до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота. Потім зшивають фіксовані частини сітчастих протезів по межі зіставлення обох країв парієтальної очеревини та пошарово зашивають рану. Даний запропонований спосіб закриття черевної порожнини з можливістю повторної її санації та корекцією внутрішньочеревного тиску було застосовано у чотирьох хворих на гострий поширений перитоніт, ускладнений внутрішньочеревною гіпертензією. Приклад. Пацієнт М., 1962 р.н. надійшов до хірургічного відділення 10.02.2011 року з діагнозом: виразкова хвороба. Виразка передньої стінки дванадцятипалої кишки, ускладнена перфорацією. Розлитий фібринозно-гнійний перитоніт. Хворіє протягом чотирьох діб. Пацієнту виконано оперативне втручання: лапаротомія. Зашивання перфоративної виразки з додатковою перитонізацією цієї ділянки пасмом великого сальника. Санація та дренування черевної порожнини. Оперативне втручання закінчено виконанням лапаростомії згідно із запропонованим способом, оскільки мали місце достеменні прогностичні ознаки виникнення синдрому абдомінальної компресії в ранньому післяопераційному періоді, а також пацієнт потребував повторної відкритої санації черевної порожнини. На другу та п'яту доби після виконання оперативного втручання, під загальним в/в знеболенням, виконано відкриті санації черевної порожнини шляхом зняття швів із "загорнутих" країв сітчастих протезів. Після проведення санації черевної порожнини виконано зшивання "загорнутих" країв сітчастих протезів із урахуванням внутрішньочеревного тиску, визначеного до виконання програмованої санації. На дев'яту добу раннього післяопераційного періоду, після стабілізації загального стану пацієнта, під загальним в/в знеболенням, розрізавши обидві сітки вздовж "загорнутих" її країв, видалено частини, які фіксовані до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота. Після зшивання фіксованих частин сітчастого протеза, по межі зіставлення обох країв парієтальної очеревини, лапаротомну рану пошарово зшито. Рана загоїлася первинним натягом, ускладнень з її боку не спостерігалося. 2 UA 70769 U 5 Таким чином, застосування даного способу закриття черевної порожнини з можливістю повторної її санації та корекцією внутрішньочеревного тиску дає можливість лікувати хворих на гострий поширений перитоніт, виконувати повторні санації черевної порожнини, а також у ранньому післяопераційному періоді запобігти розвитку синдрому абдомінальної компресії та уникнути різних вторинних ускладнень з боку післяопераційної рани. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб накладення лапаростомії з корекцією внутрішньочеревного тиску, який включає виконання оперативного втручання (усунення джерела перитоніту, санації черевної порожнини та її дренування), який відрізняється тим, що в проекції прямих м'язів живота, шляхом відшарування парієтальної очеревини від м'язово-апоневротичного шару, створюють "кишені", в які заводять і фіксують по пластинці комбінованих сітчастих протезів, загорнувши догори протилежні їх краї, підшивають до зовнішнього листка піхви прямого м'яза живота, закриття лапаротомної рани здійснюють шляхом зшивання "загорнутих" країв обох сітчастих трансплантатів та накладання зверху марлевої серветки з водорозчинною маззю, повторні санації черевної порожнини здійснюють шляхом зняття швів із "загорнутих" країв обох сітчастих трансплантатів, остаточне закриття лапаротомної рани виконують шляхом розрізання обох листків сіток вздовж "загорнутих" їх країв та пошарового зашивання лапаротомної рани, включаючи залишені фіксовані сітчасті протези. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3