Спосіб підвищення продуктивної дії протеїну зерна бобових культур у раціонах сільськогосподарських тварин

1. Спосіб підвищення продуктивної дії протеїну зерна бобових культур у раціонах сільськогосподарських тварин, що включає використання кормових концентратів лізину - Ліпротів, отрима 40048 Поставлену у винаході задачу досягають тим, що у способі підвищення продуктивної дії протеїну зерна бобових культур у раціонах сільськогосподарських тварин, що включає використання кормових концентратів лізину - Ліпротів, отриманих з упареного культурального середовища бактеріальної культури синтетика лізину методом висушування в киплячому шарі або розбавлювального наповнення пшеничними висівками з наступним гранулюванням і висушуванням на стрічкових транспортерах, згідно винаходу, у дерть бобових культур вносять кормові концентрати лізину – Ліпроти до рівня концентрації лізину в протеїні 7,28,2%, а наявні у складі Ліпротів бетаїн і холін використовують як донатори метильних груп, надлишок яких необхідний при синтезі сірковмісних амінокислот, при цьому використовують Ліпроти марок: СГ-9, СП-9, СГ-25. Продуктивна дія протеїну у раціонах сільськогосподарських тварин залежить від рівня збалансованості його за незамінними і замінними амінокислотами. Структура протеїну зерна основних фуражних бобових культур представлена у табл. 1. Наведені у таблиці дані показують, що для підвищення продуктивної дії протеїну зерна бобових культур в першу чергу необхідно підвищувати у ньому концентрацію метіоніну і цистину на 40-50%, а лізину лише на 20-30%, валіну на 15-20% за рахунок розбавлювального зменшення концентрації тирозину, триптофану, фенілаланіну та деяких інших амінокислот. Запропонований спосіб підвищення продуктивної дії протеїну бобових здійснюють наступним чином. Виготовляють кормові суміші, які складаються з дерті бобових культур і Ліпроту марок СГ-9, СП9, СГ-25. Ліпроти вносять у суміш у кількості, яка забезпечує рівень концентрації лізину в протеїні 7,2-8,2% або Ліпроти використовують для здобрювання раціонів, що містять вегетативну масу бобових: люцерни, конюшини, гороху, пелюшки, вики. Результати досліджень хімічного складу підтвердили індивідуальні особливості різних торгових марок Ліпротів (табл. 2). Як засіб підвищення рівня надходження метильних груп в обмін азотовмісних сполук використовують бетаїн та холін - основну частину залишкової фракції сирого протеїну живильного середовища, який має структурну формулу: Надлишок метильних груп у холіні і бетаїні, які входять до складу Ліпроту, як складова частина бурякової меляси, буде заощаджувати розпад метіоніну в процесі переамінування, а це дасть можливість збільшити використання метіоніну і цистину в синтезі сірковмісних амінокислот протеїнів для оновлення тканин тіла тварин. Холін і бетаїн, виступаючи донаторами метильних груп при метилюванні гомоцистеїну, сприяють більш активному синтезу метіоніну: COOCOO COO H C NH 2 + H C H H C CH3 CH 2 CH 3 N CH3 CH2 CH 2 CH2 CH 3 SH S CH 3 гомоцистеїн бетаїн метіонін Нижче наведені приклади конкретного випробування способу у виробничих умовах. Приклад 1. При проведенні довготривалого науково-господарського досліду, який проводився на свинофермі AT "Джулинка", свиням на дорощуванні згодовували раціон, який складався з суміші дерті злакових культур і зеленої маси люцерни. Протягом літнього періоду утримання тварин, яким вводили до раціону Ліпрот марки СП-9 у кількості 60-70 г на голову на добу, забезпечили 600-650 г середньодобового зростання маси тварин. Тварини контрольних груп, яким згодовували такий же раціон, але без додавання Ліпроту, мали середньодобові прирости маси на 250-275 г нижчі порівняно з дослідними тваринами. Приклад 2. В серії науково-господарських дослідів, проведених у КСП "Україна" Тростянецького району Вінницької області на поросятах після відлучення від свиноматок, згодовувалася зернова суміш, збагачена високолізиновою добавкою, виготовленою з горохової дерті і Ліпроту марки СП-9. Інтенсивність росту поросят підвищувалась при цьому у два рази. У тварин контрольної групи середньодобові прирости живої маси становили 175 г, а у тварин дослідної групи, яким згодовували горохо-ліпротову добавку, 349 г. Затрати кормів на 1 кг приросту маси тварин становили в дослідній групі лише 2,6 кг проти 5,2 кг у контрольній групі тварин. Приклад 3. У серії науково-господарських дослідів, проведених у КСП "Перемога" Тростянецького району Вінницької області, поросним свиноматкам згодовували високолізиновий протеїновий концентрат, виготовлений з екструдованого гороху і кормового концентрату лізину (Ліпроту) з концентрацією лізину 7,2-7,8%. В результаті досліду підвищилась маса поросят при народженні 25%, умовна молочність свиноматок на 10-15%, збереження поросят протягом підсосного періоду на 1020%, зросла середня маса поросят при залученні на 25%. Зменшилась втрата маси свиноматок під час лактації на 30%. (CH 3)3N+ -CH 2-COO , яка утворюється шляхом метилювання азоту в глікоколі при синтезі протеїну: 3CHOH - OH + H2NCH2-COOH (CH3) 3N -CH2-COO (CH3)N-CH2-COOH OH глікокол бетаїн Бетаїн може утворюватися також при окисленні холіну: _ (CH 3 )3N + -CH 2-CH 2O (CH 3 )3N+-CH 2-COO холін бетаїн 2 40048 Таблиця 1 Структура незамінних амінокислот протеїну зерна бобових культур (у середньому, дані ІК УААН) Амінокислоти Лізин Лейцин Валін Треонін Ізолейцин Фенілаланін Тирозин Гістидин Метіонін Цистин Триптофан Структура "ідеального" протеїну для свиней 7,0 7,0 4,9 4,2 3,8 3,8 2,9 2,3 1,9 1,6 1,0 Структура протеїну зерна, % у протеїні люпин кінські боби вика яра вика озима горох соя 5,6 7,7 4,3 4,5 4,3 4,6 4,9 2,9 1,1 0,9 1,3 5,9 8,0 4,7 3,7 4,2 4,4 3,6 3,0 1,1 1,2 0,9 6,0 8,5 4,1 4,1 3,2 4,9 3,1 3,2 0,9 0,9 0,6 6,7 8,1 4,6 4,4 3,1 5,6 4,5 3,4 0,8 0,9 0,6 7,0 6,5 3,7 3,4 3,5 4,5 2,9 2,2 1,1 1,0 0,4 7,2 7,3 4,2 4,3 3,9 4,7 3,02 2,9 1,1 1,5 0,8 Таблиця 2 Хімічний склад, структура протеїну і поживність Ліпротів (у сухій речовині) (ВАТ "Трипільський біохімічний завод") Концентрати лізину Показники хімічного складу Суха речовина Кормові одиниці/кг Обмінна енергія, МДж/кг Сирий протеїн Сирий жир Сира клітковина Сира зола БЕР Лізин Метіонін Цистин Валін Треонін Ізолейцин Лейцин Гістидин Триптофан Фенілаланін Тирозин рідкий (РК) сухий без наповнювача (СГ-25) 45 0,95 9,5 50 0,9 0,18 16,0 32,92 21,1 0,37 0,34 2,14 0,50 0,82 1,17 0,41 0,18 0,88 0,92 91 0,95 9,5 50 0,9 0,15 16,0 32,95 20,8 0,38 0,34 2,03 0,87 0,82 0,97 0,38 0,20 0,43 0,38 сухий після розбавлювального наповнення пшеничними висівками (СП-9) 91 0,90 9,0 32,4 3,1 4,5 9,6 50,4 9,5 0,25 0,15 1,2 0,55 0,75 0,95 0,35 0,18 0,46 0,38 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3