Спосіб оцінки ефективності протекторної дії нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб оцінки ефективності протекторної дії нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном, що здійснюють шляхом дослідження тканин щурів за допомогою газорідинної хроматографії, який відрізняється тим, що визначають жирнокислотний склад ліпідів тканин головного мозку щурів, отруєних 1,2-дихлоретаном до і після дії нікотинаміду, порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність протекторної дії нікотинаміду.

Текст

Реферат: Спосіб оцінки ефективності протекторної дії нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2дихлоретаном шляхом дослідження тканин щурів за допомогою газорідинної хроматографії. При цьому визначають жирнокислотний склад ліпідів тканин головного мозку щурів, отруєних 1,2-дихлоретаном до і після дії нікотинаміду, порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність протекторної дії нікотинаміду. UA 71031 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОТЕКТОРНОЇ ДІЇ НІКОТИНАМІДУ ПРИ ТОКСИЧНОМУ УРАЖЕННІ 1,2-ДИХЛОРЕТАНОМ UA 71031 U UA 71031 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до фармакотерапії, і може використовуватися для вивчення протекторної дії нікотинаміду. Несприятлива екологічна ситуація в Україні диктує необхідність глибокого дослідження патологічних станів, що виникають в організмі людини і тварин внаслідок несприятливої дії чужорідних хімічних сполук - так званих "ксенобіотиків", які можуть спричиняти токсичні ураження клітини та субклітинних структур організму людини і тварини. Особливо небезпечними для організму людини є біоцидні ксенобіотики, які використовуються в промисловому виробництві, побутовій хімії, є продуктами урбанізації навколишнього середовища і життєдіяльності мегаполісів, такі як представники класу хлоровуглеводнів, зокрема хлоралканів. Зазначені сполуки є цитотоксичними отрутами, що спричиняють важкі ураження субклітинних структур, порушують функціонування життєво важливих органів, особливо печінки, нирок, міокарду та головного мозку. Як доведено сучасними дослідженнями, в основі молекулярних механізмів ушкодження тваринних клітин хлоралканами лежать їх мембранотоксичні ефекти з первинними змінами фізико-хімічних властивостей ліпідного матриксу біомембран та ураження генетичного апарату, що найбільш детально вивчені в клітинах печінки на прикладі тетрахлорметану [1, 2]. За даними провідних вітчизняних та зарубіжних токсикологів, отруєння хлоралканами посідає 2-3 місце в структурі гострих інтоксикацій населення різними ксенобіотиками, а серед хлоралканів провідне місце (близько 90 % всіх випадків гострих отруєнь) займає 1,2-дихлоретан та тетрахлорметан [3]. Разом з тим, незважаючи на високу небезпечність для організму людини гострих та хронічних отруєнь 1,2-дихлоретаном та тетрахлорметаном, біохімічні та біофізичні механізми ушкодження мембранних структур головного мозку при інтоксикації цією сполукою лишаються значною мірою нез'ясованими, у зв'язку з чим антидотна терапія інтоксикацій хлоралканами відсутня, а засоби фармакологічної корекції ураження клітин є малоефективними. Відомо, що нікотинамід (вітамін РР) є основним попередником в біосинтезі нікотинамідних коферментів НАД та НАДФ - переносників електронів в окислювально-відновлювальних реакціях в мембранах мітохондрій, функціонування яких в умовах токсичного ураження клітин хлоралканами суттєво порушується [4]. Крім того, протекторна дія коферментного вітаміну може реалізуватись завдяки його здатності активувати процеси транспорту, утилізації та окислення глюкози - основного енергетичного субстрату мозку; висловлюється також припущення про безпосередню антиоксидантну дію нікотинаміду як піридинового похідного [5]. Виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що коферментний препарат нікотинамід може застосовуватися як ефективний фармакологічний засіб, що протидіє несприятливим біохімічним зсувам в тканині головного мозку за умов токсичного ураження хлоралканами. Таким чином, важливою частиною при оцінки антиоксидантної дії нікотинаміду є вивчення ефективності його використання при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном. Відомий спосіб використання тіотриозоліну по попередженню токсичного впливу доксорубіцину [6]. Однак, цей спосіб не дозволяє оцінити ефективність використання нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном. Найбільш близьким за технічним вирішенням до способу, що заявляється, є спосіб оцінки ефективності корекції порушень ліпідного обміну ентеросгелем [7], який вибрано як прототип. Однак, цей спосіб не дозволяє прогнозувати ефективність використання нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у вивченні протекторної дії нікотинаміду на попередження токсичного впливу 1,2-дихлоретану на тканини головного мозку щурів. Технічний результат, який досягається, полягає в підвищенні ефективності використання нікотинаміду, забезпечення протекторної дії та її результативності. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає дослідження тканин щурів за допомогою газорідинної хроматографії, згідно з корисною моделлю, визначають жирнокислотний склад ліпідів тканин головного мозку щурів, отруєних 1,2-дихлоретаном до і після впливу нікотинаміду, порівнюють з контролем і при нормалізації показників оцінюють ефективність протекторної дії нікотинаміду. -8 Переваги цього способу: чутливість газорідинної хроматографії - 10 А, висока інформативність, що дозволяє визначити ступінь порушень ліпідного метаболізму. За допомогою цього метода можна перевірити ліпідні порушення в динаміці, прогнозувати подальший перебіг захворювань, контролювати правильність призначення ліків та ефективність лікування. Спосіб здійснюється наступним чином: 1 UA 71031 U 5 1. Моделювання гострої інтоксикації хлоралканами проводили на щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 180-200 г. 1,2-Дихлоретан вводили одноразово внутрішньошлунково в такій дозі 3,0 мл/кг маси тіла 25 %-го розчину на рослинній олії. 2. Нікотинамід вводили в дозі 200 мг/кг маси тіла внутрішньочеревно через 1, 24, 36 годин після отруєння хлоралканом. 3. Матеріал для дослідження забирали під легким ефірним наркозом. Підготовку і газохроматографічний аналіз тканин головного мозку проводили згідно з методикою [8]. Результати досліджень тканин головного мозку експериментальних щурів наведені у табл. 1. 10 Таблиця 1 Результати досліджень тканин головного мозку експериментальних щурів (в %) ЖК С18:0 С18:1 С20:4  ПНЖК K C18 :0  C18 :1 C 20 : 4 Контроль 14,6±1,0 20,8±1,5 14,6±1,3 32,2±1,3 Модель 9,6±1,0* 12,5±1,0* 24,0±1,6* 35,6±1,6* Лікування 13,2±1,0 18,2±1,3 16,6±1,5 27,2±2,0 2,4 0,9 1,9 *р

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for evaluation of effectiveness of protector action of nicotinamide at toxic affection with 1,2-dichloroethane

Автори англійською

Hubskyi Yurii Ivanovych, Nizhenkovska Iryna Volodymyrivna, Briuzgina Tetiana Semenivna, Yanitska Lesia Vasylivna

Назва патенту російською

Способ оценки эффективности протекторного действия никотинамида при токсическом поражении 1,2-дихлорэтаном

Автори російською

Губский Юрий Иванович, Ниженковская Ирина Владимировна, Брюзгина Татьяна Семеновна, Яницкая Леся Васильевна

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/00

Мітки: 1,2-дихлоретаном, ефективності, нікотинаміду, дії, спосіб, оцінки, ураженні, протекторної, токсичному

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-71031-sposib-ocinki-efektivnosti-protektorno-di-nikotinamidu-pri-toksichnomu-urazhenni-12-dikhloretanom.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ефективності протекторної дії нікотинаміду при токсичному ураженні 1,2-дихлоретаном</a>

Подібні патенти