Прямий спосіб освоєння сівозміни сокірко

Реферат: UA 71591 U UA 71591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільськогосподарського виробництва і може використовуватись в землеробстві при освоєнні сівозмін. Метою сучасного землеустрою є раціональне використання та охорона земель, а одна з головних задач для її досягнення - створення та упровадження (введення і освоєння) в виробництво глибоко наукових і грамотно спроектованих сівозмін. Відомо декілька визначень сівозміни, але класично вона визначається як науково обґрунтоване чергування с.-г. культур і пари в часі і просторі, засноване на непорушному принципі їх рівності. Трапилось так, що спочатку патріархи створення сівозмінної системи прийняли не кращий варіант цієї рівності, а потім їх учні, зумівши дати світові унікальні схеми чергування с.-г. культур на полі, несподівано підтримали своїх вчителів і запропонували виробництву помилковий постулат "період освоєння сівозміни дорівнює кількості її полів", чим серйозно віддалили теорію від практики та остаточно заплутали справу. До похідних, на перший погляд непомітних, але насправді суттєвих помилок перш за все слід віднести змішення понять "перехідний період", "введення", "освоєння" сівозміни, розділ понять "освоєння" і "перша ротація" та інші, які в сумі просто заблокували і зробили процес освоєння сівозмін неможливим. Поширені припущення, погляди і переконання, що завдяки цим помилкам у нас замість росту кількості освоєних сівозмін постійно збільшуються просто безсистемні посіви, суттєво зменшуючі ефективність землеробства, тільки порівняно недавно були переконливо підтверджені відомими радянськими вченими [Є.Б. Величко, Б.Б. Шумаков. Агромеліоративні основи вирощування рису. Краснодарське книжкове видавництво, 1987.-191 с.]. Правда, з начальної літератури відома відносно спроба освоєння сівозміни за принципом "вперед" [С.А. Воробьев, В.Е. Егоров, А.Н. Киселев. Руководство к лабораторно-практическим занятиям по земледелию. Под ред. Проф. М.Г. Чижевского. Сельхозгиз, М., 1951.-304 с.], яка через усталені стереотипи та похідні помилки в визначенні цієї надзвичайно важливої технологічної операції так і не була запропонована виробництву, і єдиним способом освоєння сівозмін продовжує залишатись спосіб їх освоєння за принципом "назад". Серед запатентованих спроб останнього часу покращити справи в нашій сівозмінній системі можна відзначити наступні. Відомий "Спосіб використання землі" [Патент України № 10289 А, МПК А01С 7/00, Бюл. № 4, 96 p.], який включає щорічне розміщення багаторічних бобових культур на всіх полях чотирипільної сівозміни на 50 % її площі. Недоліком цього відомого способу є те, що він тільки покращує родючість ґрунту, а проблему освоєння сівозміни не вирішує. Відомий "Спосіб використання землі в короткоротаційній польовій сівозміні" [Патент України № 10206, МПК 7 А01В 79/02, А01С 7/00, Бюл. № 11, 2005 p.], який включає розміщення полів чорного пару, соняшнику і зернових культур, причому для вирощування культур застосовують трипільну коротко ротаційну сівозміну, в якій під чорний пар і соняшник відводять по 1/6 площі всієї сівозміни, а для вирощування соняшнику застосовують ланку сівозміни: чорний пар - озима пшениця - соняшник, у якій під чорний пар і соняшник відводять по 1/2 поля, а для вирощування зернових культур застосовують ланку сівозміни: зерновий горох - озима пшениця - зернова кукурудза, в якій під горох і кукурудзу відводять по 1/2 поля. Головним недоліком цього способу є те, що він не забезпечує вирішення проблеми освоєння сівозміни, тобто проведення її першої ротації. Відомий "Спосіб використання землі в короткоротаційній польовій сівозміні" [Патент України № 26485, МПК (2006) А01В 79/02, А01С 7/00, Бюл. №15, 2007 р.], який включає розміщення полів пару, зернових культур і соняшнику в трипільній сівозміні, при цьому перше поле відводять під зайнятий пар, друге - під озиму пшеницю, третє - під ячмінь (1/2 поля) і соняшник (1/2 поля), крім того, ячмінь і соняшник повертають на попереднє місце вирощування на 6-й рік. Недоліком цього відомого способу є те, що він не забезпечує освоєння сівозміни. Найбільш близьким по технічній суті та досягнутому технічному результату є вибраний як прототип спосіб освоєння семипільної сівозміни [В.О. Єщенко та ін. Загальне землеробство. К.: "Вища освіта" 2004. - С. 119-128, табл. 13], в якому сільськогосподарські культури та пари на полях в основному розміщують по діагоналі справа вниз наліво, а період освоєння, тобто першої ротації сівозміни, вважається рівним кількості її полів. Недоліком цього відомого способу, який являє собою діючий в землеробстві сучасний спосіб освоєння сівозмін з порядком розміщення культур на полях за принципом "назад" (культури на полях розміщують по діагоналі справа вниз наліво, а сівозміну проводять зліва вверх направо), є те, що він в силу довільного порушування прийнятої схеми чергування культур на полі та 1 UA 71591 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 користування глибоко помилковим постулатом "період освоєння сівозміни рівняється кількості її полів" не забезпечує повного освоєння сівозміни. В основу корисної моделі поставлена задача розробки нового способу освоєння сівозміни з досягненням технічного результату - розширення кількості освоєних сівозмін, покращення якості ґрунту, підвищення врожайності с- г. культур та збільшення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Поставлена задача вирішується тим, що прямий спосіб освоєння сівозмін, в якому сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз і проводять сівозміну, сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі зліва вниз направо і також, по діагоналі зліва вниз направо, проводять сівозміну, тобто за принципом "вперед", при цьому період першої ротації сівозміни, тобто повна тривалість освоєння полів сівозміни, є на одиницю менша їхньої подвоєної кількості, наприклад, для семипільної сівозміни повна тривалість освоєння складає 13 років. Суттєвими ознаками, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: сільськогосподарські культури і пар на полях розміщують по діагоналі вниз; проводять сівозміну. Відмінними від прототипу суттєвими ознаками є наступні ознаки: - сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі зліва вниз направо і також, по діагоналі зліва вниз направо, проводять сівозміну, тобто за принципом "вперед"; - період першої ротації сівозміни, тобто повна тривалість освоєння полів сівозміни, є на одиницю менша їхньої подвоєної кількості, наприклад, для семипільної сівозміни повна тривалість освоєння складає 13 років. В основу пропонованої корисної моделі поставлена задача змінити ситуацію на кращу і довести процес освоєння сівозміни до логічного завершення. Успішність виконання цієї задачі полягає в позбавленні від усталених стереотипів відносно повноти освоєння сівозмін шляхом перевірки ходу даного технологічного процесу по діючому принципу освоєння сівозмін і упровадження нового способу. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом існує наступний. Дійсно, якщо с.-г. культури і пар на кожному полі в період освоєння сівозміни розміщують по діагоналі зліва вниз направо, то це допомагає зменшити площу безсистемних посівів і збільшити за рахунок цього кількість дійсно освоєних сівозмін, тобто сівозмін, повністю пройдених першу ротацію, покращити якість ґрунту та підвищити врожайність с.-г. культур і за рахунок цього досягнути збільшення економічної ефективності землеробства. При цьому забезпечення тривалості освоєння, яка є на одиницю меншою подвоєної кількості полів сівозміни, дає можливість освоєння повноцінної, науково обґрунтованої сівозміни, у якої, наприклад, для семипільної сівозміни повна тривалість освоєння складає 13 років. Спосіб освоєння сівозмін по прототипу не забезпечує повного освоєння сівозмін, чим в багатьох випадках заводить землеробів в оману та сприяє збільшенню просто безсистемних посівів, робить досягнення вказаного вище технічного результату просто неможливим. В таблиці 1 наведено "Сівозміна по прототипу", а таблиці 2 "Сівозміна по заявленому способу", на яких в табличній формі зображена 7-пільна польова сівозміна з діючим (табл. 1) та пропонованим (табл. 2) принципами її освоєння. В заявленому прямому способі освоєння сівозміни сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі зліва вниз направо і також, по діагоналі зліва вниз направо, проводять сівозміну, тобто за принципом "вперед", при цьому період першої ротації сівозміни, тобто повна тривалість освоєння полів сівозміни, є на одиницю менша їхньої подвоєної кількості, наприклад, для семипільної сівозміни повна тривалість освоєння складає 13 років. Схема чергування с.-г. культур і пару на полі даної сівозміни наступна: 1 - пар чорний (ПЧ); 2 - пшениця озима (ПО); 3 - буряк цукровий (БЦ): 4 - ячмінь ярий (ЯЯ); 5 - трави багаторічні (ТБ); 6 - кукурудза на зерно (КЗ); 7 - соняшник (С). З табл. 1 видно, що за сім років, за які нібито повинна освоїтись вся 7-пільна сівозміна, повністю освоєним виявляється тільки перше поле, а табл. 2 підтверджує, що повністю освоїти 7-пільну сівозміну можна тільки за 13 років, тобто за період, на одиницю менший подвоєної кількості її полів: (7×2) - 1. 2 UA 71591 U Таблиця 1 P 1 2 3 4 5 6 7 1 2 3 4 5 6 7 ПЧ ПО БЦ ЯЯ ТБ КЗ С п ПО БЦ ЯЯ ТБ КЗ С ПЧ БЦ ЯЯ ТБ КЗ С ПЧ ПО ЯЯ ТБ КЗ С ПЧ ПО БЦ ТБ КЗ С ПЧ ПО БЦ ЯЯ КЗ С ПЧ ПО БЦ ЯЯ ТБ С ПЧ ПО БЦ ЯЯ ТБ КЗ Таблиця 2 P п 1 2 3 4 5 6 7 5 10 15 20 25 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПО ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ БЦ БЦ ПО ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С КЗ ТБ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С КЗ КЗ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С С КЗ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПЧ ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПО ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ БЦ БЦ ПО ПЧ С КЗ ТБ ЯЯ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С КЗ ТБ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С КЗ КЗ ТБ ЯЯ БЦ ПО ПЧ С На восьмий рік з початку освоєння повністю освоюється друге поле, на дев'ятий - третє поле і т.д. Останнім на тринадцятий рік освоюється сьоме поле, і тільки після цього можна вважати, що перша ротація даної сівозміни закінчена, тобто вона повністю освоєна. Так як при повному відмовленні від усталених стереотипів та позбавленні від накопичених помилок серйозних стримуючих факторів для впровадження пропонованої корисної моделі по освоєнню сівозміни за принципом "вперед" практично не залишається, досягнення бажаних результатів по позбавленню від безсистемних посівів, покращенню родючості ґрунту, підвищенню врожайності с.-г. культур і, в кінцевому рахунку, збільшенню економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є повністю вірогідним і цілком реальним. Таким чином, на основі вищесказаного можна зробити висновок, що задача, поставлена в даній корисній моделі, - розробка нового способу освоєння сівозміни виконана з досягненням технічного результату, - розширення кількості освоєних сівозмін, покращення якості ґрунту, підвищення врожайності с.-г. культур та збільшення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Прямий спосіб освоєння сівозміни, в якому сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі вниз і проводять сівозміну, який відрізняється тим, що сільськогосподарські культури і пари на полях розміщують по діагоналі зліва вниз направо і також, по діагоналі зліва вниз направо, проводять сівозміну, тобто за принципом "вперед", при цьому період першої ротації сівозміни, тобто повна тривалість освоєння полів сівозміни, є на одиницю менша їхньої подвоєної кількості, наприклад, для семипільної сівозміни повна тривалість освоєння складає 13 років. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3