Спосіб вирощування гречки в умовах агромеліоративного поля рисової сівозміни півдня україни

Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування гречки в агромеліоративному полі рисової сівозміни півдня України, який включає, строки сівби, внесення мінеральних добрив N60Р60 діючої речовини [1]. Недоліком способу є те, що не враховуються обробіток ґрунту, а це в свою чергу приводить до втрати врожаю і великих матеріальних витрат. Задача корисної моделі полягає в підвищені врожаю зерна гречки при мінімальних біоенергетичних та вартісних витрата х в умовах агро-меліоративного поля рисової сівозміни. Вирішення задачі корисної моделі досягається тим, що впроваджується така технологія, яка забезпечує найбільш оптимальні умови для вирощування гречки в агромеліоративному полі рисової сівозміни. Висівають гречку в літні х посівах, вносячи добрива у дозі N45Р30 під обробіток грунту дисковими боронами на глибину 810см. Експериментальна частина з вивчення впливу агротехнічних прийомів на продуктивність гречки проводилася на території рисової сівозміни Дослідної станції рису при УААН (м. Скадовськ, Херсонська область) протягом 2001-2004pp. Основним джерелом водопостачання на рисових системах були води р. Дніпро, які через Північно-Кримський канал подавалися у Краснознам'янську систему і через внутрішньогосподарський канал - безпосередньо в зрошувальну мережу. Загальна мінералізація поливної води мала коливання в межах року і за роками і класифікується як доброї якості (середнє значення 0,39г/л). Грунт дослідної дільниці лучно-каштановий остатньо-солонцюватий. У трифакторному досліді 2´2´3 вивчалися основні агротехнічні заходи: два строки сівби гречки: основний (III декада квітня - І декада травня) і післяжнивний (І декада липня) типи обробітку: дискування (8-10см) і чизелювання (20-22см), а також три рівня удобрення (без добрив і дві норми азотно-фосфорного живлення N45Р30 і N90Р60). У досліді було використано варіанти окремих елементів агротехніки з метою визначення вірогідного впливу як окремих факторів, так і їх взаємодію. Мінеральні добрива вносились у перерахунку за діючою речовиною у добривах: сульфа т амонію, суперфосфат простий гранульований. Досліди закладалися на зрошенні. За декілька днів до сівби проводився вологозарядковий полив шляхом затопленням чеків нормою 800-1000м/га. Після закладання дослідів у чеку нарізалися тимчасові зрошувачі для проведення вегетаційних поливів дощувальною машиною ДДА-100МА. Для підтримання вологості грунту в активному шарі 0,6м 75-80% НВ, залежно від погодних умов року, проводилось від одного до 4-х поливів нормою 600м 3/га. Урожайність гречки була значно вищою за літнього сезону вирощування, ніж за традиційного весняного - 16,7 проти 13,0ц/га. (табл.1). Таблиця 1 Урожайність гречки в агромеліоративному полі рисової сівозміни залежно від факторів, що вивчаються, ц/га. Херсонська область Скадовський район середнє 2001-2004 pp. Сезон Спосіб обробітку ґрунту, Фон мінерального вирощування, А В живлення, С Дискування на 8-10см Весняний Чизелювання 20-22см Дискування на 8-10см Літній Чизелювання 20-22см Без добрив N45Р30 N90Р60 Без добрив N45Р30 N90Р60 Без добрив N45Р30 N90Р60 Без добрив N45Р30 N90Р60 Урожайність гречки за роками Середнє досліджень ц/га 2001 2002 2003 2004 7.0 10,5 4,6 12.8 8,7 11,8 15,6 6,3 17,7 12,9 13,0 16,7 7,0 22,5 14,8 9,3 12,2 7,0 13,5 10,5 12,6 17,7 8,2 18,8 14,5 13,9 20,3 9,7 23,2 16,8 7,7 10,7 14,3 18,0 12,7 9,0 16,0 17,5 23,0 16,4 10,2 18,8 20,4 25,3 18,8 8,2 14,4 16,0 18,8 14,4 8,9 16,2 20,3 25,6 17,8 10,8 17,8 23,7 29,9 20,6 Так, у варіанті, де вивчався обробіток грунту під сівбу гречки, середні показники урожайності суттєво не відрізнялись і становили 14,0ц/га на ділянках з мілким обробітком і 16,2ц/га - з глибоким, але залежно від фактору "сезон вирощування" виявилися відмінності. Якщо у весняний сезон у варіанті з дискуванням отримано урожайність 12,1ц/га, то у літній - 16,0ц/га, у варіанті з чизелюванням - 14,9 і 17,6ц/га відповідно. В цілому, індивідуальна частка впливу фактору "обробіток грунту" склала лише 6,8%. Літній сезон вирощування характеризувався також кращою ефективністю мінерального живлення, де на всіх варіантах літньої сівби урожайність гречки була значно вищою (у межах 12,7-20,6ц/га), ніж за весняної сівби (8,716,8ц/га), тобто перевага післяжнивної сівби склала 18-32%. Серед норм добрив, що досліджувались, на користь варіанту N90Р60 свідчать суттєві прибавки урожаю (3,7-5,5ц/га) незалежно від типу обробітку грунту, на користь N45Р30 - прибавка 2,7ц/га у варіанті з дискуванням. Обидві норми внесення забезпечили високу урожайність гречки за літньої сівби. Сила впливу фактору «живлення» виявилась найвищою в досліді і склала 60,2% від частки факторів, що досліджувались. Досліди підтвердили, що вирощувати гречку в агромеліоративному полі рисової сівозміни доцільно і економічно вигідно. Найбільший економічний ефект можна отримати при сівбі гречки в літній період, після обробітку грунту дисковими боронами на глибину 8-10см на фоні внесення мінеральних добрив у дозі N 45Р30 діючої речовини. Джерела інформації: 1. Криницька Л.А. Проміжна культура гречки в меліоративному полі рисової сівозміни. //Таврійський науковий вісник. -X.: Мін АПКУ, УААН, АНВШУ-1998.-№ 10.-С.30-36.