Спосіб утворення компенсаційного простору у очисному блоці при підземній розробці рудних покладів

Реферат: Спосіб утворення компенсаційного простору у очисному блоці при підземній розробці рудних покладів включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору. У центрі блока на горизонті підсікання проходять підсічний орт, з якого на границі з лежачим (висячим) боком панелі проходять відрізний штрек. На перетинанні підсічного орта і відрізного штреку проходять відрізний підняттєвий. З відрізного штреку бурять комплекти паралельних вертикальних свердловин, формуючи вертикальну трикутну відрізну щілину. З підсічного орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин, які відбивають на утворену відрізну щілину. Після часткового випуску відбитої руди через випускні виробки, відбивають основний запас блока вертикальними віялами глибоких свердловин на утворений компенсаційний простір. UA 71726 U (12) UA 71726 U UA 71726 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до гірничої промисловості і може бути використана при підземній розробці рудних покладів, які відпрацьовуються різними системами розробки. Зокрема, спосіб може бути використаний для утворення в очисних блоках підсічного простору, який є компенсаційним простором для вибухового обвалення руди і забезпечує оптимальні умови для її випуску при відпрацьовуванні блока. Корисна модель може бути використана при відпрацьовуванні покладів різної потужності й міцності руд. Міцність руди повинна забезпечувати стійкий стан пройдених у них підготовчих і бурових виробок, з моменту проходки до фактичного утворення компенсаційного простору очисного блока. Відомий спосіб утворення вертикального компенсаційного простору шляхом обвалення вертикально орієнтованих свердловин. Як правило, вибухові свердловини, що утворюють вертикальний компенсаційний простір, вибурюють по осі очисного блока, що дозволяє забезпечити рівномірне обвалення масиву від центра блока до його флангів (Агошков М. И. и др. Разработка рудных и нерудних месторождений. - Μ.: Недра, 1983. - С. 236-239). Параметри компенсаційного простору вибирають виходячи зі стійкості оголень рудного масиву й об'єму вільного простору, необхідного для рівномірного дроблення руди у контурах очисного блока, з урахуванням коефіцієнта розпушення рудної маси. Недоліком відомого способу є те, що утворення вертикального компенсаційного простору значних розмірів можливо тільки при відпрацьовуванні рудних тіл, що характеризуються значною міцністю й стійкістю оголень. Стійкість оголень повинна бути забезпечена з моменту утворення вільних площин до початку обвалення блокових запасів. Крім того, утворення компенсаційного простору значної висоти ускладнюється ймовірністю відхилення свердловин від проектного напрямку, що спотворює параметри утворених при їхньому обваленні оголень. Найбільш близьким технічним рішенням, вибраним як найближчий аналог, є спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів, що включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору (Агошков М. И. и др. Разработка рудных и нерудних месторождений. - Μ.: Недра, 1983. - С. 234-235). Недоліком відомого способу є те, що при утворенні компенсаційного простору вибурюються горизонтально орієнтовані або похилі свердловини, які відхиляються від проектного напрямку через вагу нарощуваних бурових штанг. Утворення компенсаційного простору з горизонтально орієнтованими оголеннями може застосовуватися тільки при відпрацьовуванні міцних і нетріщинуватих руд. При відпрацьовуванні маломіцних і тріщинуватих руд утворений компенсаційний простір не стійкий, а утворені оголення можуть зруйнуватися до початку масового обвалення блокових запасів. Це призводить до погіршення якості дроблення рудного масиву, необхідності виконання вторинного дроблення при випуску руди і відповідно до погіршення техніко-економічних показників роботи підприємства. Задачею корисної моделі є удосконалення способу утворення компенсаційного простору при підземній розробці рудних корисних копалин. Вирішення задачі забезпечується за рахунок того, що утворення компенсаційного простору здійснюється на рівні горизонту воронок, при цьому компенсаційному простору надають стійку форму у вигляді призми. Технічний результат від реалізації корисної моделі полягає в можливості якісної відбійки рудного масиву очисного блока. Спосіб дозволяє знизити собівартість видобутку руди за рахунок її ефективної відбійки і наступного випуску. Спосіб може бути застосовано при відпрацьовуванні покладів із широким діапазоном фізикомеханічних властивостей руд і різним ступенем тріщинуватості. Заявлений спосіб ілюструється схемами, де на фіг. 1 показаний фрагмент вертикальної проекції очисного блока; на фіг. 2 - вид по В - В на фіг. 1. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору. Згідно з корисною моделлю, у центрі блока (панелі) на горизонті підсікання проходять підсічний орт, з якого на границі з лежачим (висячим) боком панелі проходять відрізний штрек, при цьому на перетинанні підсічного орта і відрізного штреку проходять відрізний підняттєвий, а 1 UA 71726 U 5 10 15 20 25 30 з відрізного штреку бурять комплекти паралельних вертикальних свердловин, які підривають у горизонтальному напрямку на відрізний підняттєвий, формуючи вертикальну трикутну відрізну щілину, при цьому з підсічного орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин, які відбивають на утворену відрізну щілину і формують таким чином компенсаційний простір - підсікання "зворотна траншея" у вигляді призми, основу якої розташовують на горизонті воронок, а після часткового випуску відбитої руди через випускні виробки відбивають основний запас блока вертикальними віялами глибоких свердловин на утворений компенсаційний простір. Спосіб утворення компенсаційного простору в очисному блоці при підземній розробці рудних покладів реалізується таким чином. У центрі блока (панелі) на горизонті підсікання проходять підсічний орт 1, з якого на границі з лежачим (висячим) боком панелі проходять відрізний штрек 9. На перетинанні підсічного орта 1 і відрізного штреку 9 проходять відрізний підняттєвий 3. З відрізного штреку 9 бурять комплекти паралельних вертикальних свердловин 2, які підривають у горизонтальному напрямку 7 на відрізний підняттєвий 3, формуючи, тим самим, вертикальну трикутну відрізну щілину 4. З підсічного орта 1 вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин 5, які відбивають на утворену відрізну щілину 4, формуючи у такий спосіб компенсаційний простір підсікання "зворотна траншея". Після часткового випуску відбитої руди через випускні виробки 8, відбивають основний запас блока вертикальними віялами глибоких свердловин 6 на утворене підсікання. За рахунок формування підсічки "зворотна траншея" із широкою основою обвалена руда в нижній частині підсічки блока не переущільнюється, має високий коефіцієнт розпушення й характеризується гарними умовами випуску. Крім цього, похилі оголення "зворотна траншея" характеризуються високою стійкістю. Дослідно-промислові дослідження показали високу технологічність способу, який може бути реалізований при підземній розробці рудних покладів. Утворення компенсаційного простору призматичної форми на горизонті воронок забезпечує його високу стійкість до початку очисних робіт. Відбійка руди на утворений компенсаційний простір дозволяє досягти високих показників при обваленні руди і при її наступному випуску. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 Спосіб утворення компенсаційного простору у очисному блоці при підземній розробці рудних покладів, що включає проходку підготовчих вентиляційних і бурових виробок на рівні горизонту воронок, буріння вибухових свердловин і обвалення рудного масиву, випуск руди з утворенням відкритого компенсаційного простору, який відрізняється тим, що у центрі блока (панелі) на горизонті підсікання проходять підсічний орт, з якого на границі з лежачим (висячим) боком панелі проходять відрізний штрек, при цьому на перетинанні підсічного орта і відрізного штреку проходять відрізний підняттєвий, а з відрізного штреку бурять комплекти паралельних вертикальних свердловин, які підривають у горизонтальному напрямку на відрізний підняттєвий, формуючи вертикальну трикутну відрізну щілину, при цьому з підсічного орта вибурюють висхідні віяла штангових шпурів або свердловин, які відбивають на утворену відрізну щілину і формують таким чином компенсаційний простір - підсікання "зворотна траншея" у вигляді призми, основу якої розташовують на горизонті воронок, а після часткового випуску відбитої руди через випускні виробки відбивають основний запас блока вертикальними віялами глибоких свердловин на утворений компенсаційний простір. 2 UA 71726 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3