Спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з артеріальною гіпертензією, що перебігає на фоні ожиріння

Реферат: Спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з артеріальною гіпертензією, який включає визначення в плазмі крові маркерів кореляції з рівнем артеріального тиску, причому коли артеріальна гіпертензія перебігає на фоні ожиріння, в плазмі крові визначають концентрацію греліну та при її підвищенні до 25,6±6,5 пг/мл та вище в перебігу лікування комбінацією олмесартану з індапамідом це розцінюють як прояв антигіпертензивної дії. UA 71939 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ОЛМЕСАРТАНУ В КОМБІНАЦІЇ З ІНДАПАМІДОМ У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ, ЩО ПЕРЕБІГАЄ НА ФОНІ ОЖИРІННЯ UA 71939 U UA 71939 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, внутрішніх хвороб та ендокринології, і може бути використаною для оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з артеріальною гіпертензією, що перебігає на фоні ожиріння. У цей час артеріальна гіпертензія (АГ) - одне з найпоширеніших захворювань серцевосудинної системи й найважливіший фактор інвалідизації й смертності дорослого населення. За результатами Фрамінгемського дослідження у людей з надлишковою вагою імовірність АГ на 50 % вище, ніж у тих, які не страждають ожирінням (ОЖ) [Ковалева О.Н. Ожирение как один из компонентов метаболического синдрома / О.Н. Ковалева, Е.В. Герасименко // Врачебная практика.-2004. - № 4. - С. 57-62]. На кожні 10 кг надлишкової маси тіла припадає 3 мм рт. ст. підвищення систолічного (CAT) і 2,3 мм рт. ст. підвищення діастолічного (ДАТ) артеріального тиску [Poirier P. Obesity and Cardiovascular Disease: Pathophysiology, Evaluation, and Effects of Weight Loss. An update of thr 1997 American Heart Association Scientific Statement on Obesity and Heart Disease From the Obesity Committee of the Council on Nutrition, Physical Activity, and Metabolism. / P. Poirier, T. Giles, G. Bray [et al.] // Circulation.-2006. - Vol. 113. - P. 898-918]. Першочерговим завданням антигіпертензивної терапії є зниження артеріального тиску (AT) до цільового рівня. Причини, з яких іноді він не досягається, полягають в недостатній ефективності терапевтичних режимів і необхідності створення більш простих схем лікування й дозування з гарним профілем переносимості. Застосування комбінованої терапії дозволяє ефективно вирішувати всі ці питання. Значення використання комбінованої терапії на початкових етапах лікування АГ показано в деяких багатоцентрових дослідженнях і внесено до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів (2007 p.). Однією з найбільш ефективних внаслідок високої антигіпертензивної активності є комбінація блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ (БРА-ІІ) і діуретику. Препарати потенціюють дію один одного за рахунок взаємодоповнюючого впливу на основні ланки регуляції AT й блокування контр-регуляторних механізмів. В результаті комбінованої терапії, як правило, збільшується кількість пацієнтів, що відповіли на лікування [Барышникова Г.А. Стартовая терапия артериальной гипертонии / Г.А. Барышникова // Справочник поликлинического врача.-2009. - № 2. - С. 21-25.]. В той же час кількість пацієнтів, які не відповідають на лікування, є достатньо високою. У зв'язку з цим, оцінка ефективності антигіпертензивної терапії та, в разі необхідності, її корекція є важливою задачею практичної медицини. Так, наприклад, відомий спосіб оцінки ефективності комбінованої антигіпертензивної терапії шляхом визначення концентрації циркулюючих прозапальних цитокінів. Встановлено, що призначення комбінованої антигіпертензивної терапії хворим на гіпертонічну хворобу (ГХ), що перебігає на фоні ожиріння, позитивно діє на динаміку рівнів прозапальних цитокінів (СРП, ФНП-), достовірно понижуючи рівень системного запалення та надійно знижуючи рівень AT [Bautista L.E. Independent association between inflammatory markers (C-reactive protein, interleukin6, and TNF-alpha) and essential hypertension / L.E. Bautista, LA. Arenas // J. Hum. Hypertens.-2005. - Vol. 19 (2). - P. 149-154; Коваленко Е.В. Ассоциация метаболических нарушений с артериальной гипертензией у жителей крайнего севера. Возможности медикаментозной коррекции / Е.В. Коваленко: Автореф. … к. мед. н. - Тюмень 2010. - 20 с.]. Кардіопротекторні і протизапальні властивості олмесартану (шляхом зниження продукції цитокінів) були показані і на моделі тварин, і в клінічних дослідженнях. Так, в дослідженнях EUTOPIA (The European Trial on Olmesartan and Pravastatin in Inflammation and Atherosclerosis) при порівнянні прозапальної активності олмесартану і правастатину у пацієнтів з АГ показано, що застосування олмесартану достовірно знижувало маркери прозапальної активації (СРП, ФНП-, ІЛ-6, моноцитарний хемотаксичний протеїн-1) [Ferrario C.M. Role of olmesartan in combination therapy in blood pressure control and vascular function / C.M.Ferrario, R.D. Smith // Vase Health Risk Manag.-2010. - Vol. 6. - P. 701-709.]. Відомий спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом шляхом моніторингу артеріального тиску [Серкова В.К. Олмесартан в лечении пациентов с артериальной гипертензией / В.К. Серкова // Здоров'я України.-2010. - травень. - С. 36-38]. Даний спосіб оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з артеріальною гіпертензією є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з 1 UA 71939 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 артеріальною гіпертензією, що перебігає на фоні ожиріння, та специфічних маркерів ефективності, які можуть бути використані при цьому. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності антигіпертензивної дії олмесартану в комбінації з індапамідом у хворих з артеріальною гіпертензією, який включає визначення в плазмі крові маркерів кореляції з рівнем AT, згідно з корисною моделлю, коли АГ перебігає на фоні ожиріння, в плазмі крові визначають концентрацію греліну та при її підвищенні до 25,6±6,5 пг/мл та вище в перебігу лікування комбінацією олмесартану з індапамідом це розцінюють як прояв антигіпертензивної дії. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що гормон харчової поведінки - грелін здійснює коротко- і довгочасову регуляцію ваги як ключовий елемент комплексу центральної нервової системи. Втрата ваги супроводжується зростанням плазмової концентрації греліну. Негативна кореляція між індексом маси тіла (ІМТ) та концентрацією греліну була підтверджена в клінічних дослідженнях [Fagerberg В. Plasma ghrelin, body fat, insulin resistance, and smoking in clinically healthy men: the atherosclerosis and insulin resistance study / B. Fagerberg, L.M. Hulten, J. Hulthe [et al.] // Metabolism.-2003. - Vol. 52. - P. 1460-1463]. Продемонстровано, що низька концентрація греліну в плазмі крові людей корелює з високим AT. Грелін не тільки залучений в регулювання тиску крові, але й запобігає пошкодженню судинної стінки [Pöykkö S.M. Low plasma ghrelin is associated with insulin resistance, hypertension, and the prevalence of type 2 diabetes / S.M. Pöykkö, E. Kellokoski, S. Hörkkö [et al.] // Diabetes.-2003. - Vol. 52. - P. 2546-2553; Ingelsson E. Circulating ghrelin, leptin, and soluble leptin receptor concentrations and cardiometabolic risk factors in a community-based sample / E. Ingelsson, M.G. Larson, X. Yin [et al.] // J. Clin. Endocrin. Metab.-2008. - Vol. 93. - P. 3149-3157]. Спосіб виконують наступним чином: хворим на АГ, яка перебігає на фоні ожиріння, в плазмі крові визначають концентрацію греліну. При підвищенні концентрації греліну до 25,6±6,5 пг/мл та вище в перебігу лікування комбінацією олмесартану з індапамідом це розцінюють як прояв антигіпертензивної дії. Ефективність та специфічність способу встановлена експериментально. Обстежено 82 пацієнти з гіпертонічною хворобою II стадії. Для відбору пацієнтів були використані модифіковані критерії АТР III (2005), схвалені в Європейських рекомендаціях з лікування АГ (2007 г.) та рекомендовані Українським товариством кардіологів (2008 г.) [2007 Guidelines for the management of arterial hypertension // J. Hypertension.-2007. - Vol. 25. - P. 11051187]. Рівень AT оцінювали за середніми величинами AT, отриманими в результаті трьох вимірів через 2-хвилинні інтервали в положенні сидячи. Визначення концентрації греліну в плазмі крові проводили методом імуноферментного аналізу, використовуючи набори ("Вектор-Бест", виробництво Росія; "Peninsula Laboratories, LLC", виробництво США; "Eucardio", виробництво 2 США, відповідно). Індекс маси тіла визначали за формулою: ІМТ=вага (кг)/ріст (м ). Нормальні 2 значення ІМТ - до 27 кг/м . Залежно від ступеня ОЖ пацієнти були розподілені на 3 групи. У 2 першу групу з АГ увійшли 19 пацієнтів без ОЖ (ІМТ